Кодтерпін

кодеїну - 0,015 г, натрію гідрокарбонату - 0,25 г, терпінгідрату - 0,25 г - в упаковці по 6 штук.

Діючі речовини:

• 1 таблетка містить кодеїну фосфату (у перерахунку на кодеїн основу) 8 мг, терпінгідрату 250 мг, натрію гідро карбонату 250 мг;
• Крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, повідон, кальцію стеарат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою; на одній поверхні таблетки нанесено товарний знак підприємства, на другій поверхні таблетки - риска.

Комбіновані препарати, що містять протикашльові засоби та експекторанти. Похідні опію та експекторанти. Код ATX R05F А02.

Фармакодинаміка

Кодтерпін таблетки - комбінований лікарський засіб із протикашльовим та відхаркувальним ефектом.

Кодеїн - агоніст опіоїдних рецепторів, що чинить центральну протикашльову дію (за рахунок пригнічення збудливості кашльового центру), аналгезуючу та седативну дію. У невеликих дозах не призводить до пригнічення дихального центру, не порушує функцію миготливого епітелію і не зменшує бронхіальну секрецію.

Терпінгідрат виявляє відхаркувальний ефект.

Натрію гідрокарбонат зменшує в'язкість мокротиння за рахунок підвищення рН.

Фармакокінетика

Кодеїн та інші компоненти лікарського засобу добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті. При застосуванні внутрішньо максимальна концентрація кодеїну у плазмі крові досягається протягом 1 години. Кодеїн завдяки своїй ліпофільності швидко проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, накопичується у жировій тканині та меншою мірою - у тканинах з високим рівнем перфузії (легенях, печінці, нирках та селезінці). Період напіввиведення з плазми крові становить 3-4 години. Метаболізується О- та N-деметилюванням у печінці з утворенням морфіну та норкодеїну. Кодеїн та його метаболіти екскретуються нирками переважно у вигляді кон'югатів із глюкуроновою кислотою. Більшість продуктів екскреції виводиться із сечею протягом 6 годин і до 86 % виводиться з організму протягом 24 годин. Близько 70 % дози виводиться у вигляді вільного кодеїну, 10 % у вигляді вільного та кон'югованого морфіну та ще 10 % у вигляді вільного або кон'югованого норкодеїну. Тільки сліди продуктів екскреції з'являються у фекаліях.

Терпінгідрат і гідрокарбонат натрію виводяться нирками і через дихальні шляхи з бронхіальним секретом.

В інструкції ви можете знайти більш докладний опис Кодтерпіна, включаючи особливості та показання до застосування.

Непродуктивний кашель при захворюваннях легенів і дихальних шляхів.

Купити ліки Кодтерпін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна Кодтерпіну вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Підвищена чутливість до кодеїну або до інших опіоїдних аналгетиків, або до будь-якого з компонентів лікарського засобу; гостра респіраторна депресія, легенева недостатність, обструктивні захворювання дихальних шляхів, бронхіальна астма (не слід застосовувати опіоїди під час астматичного нападу), виражена артеріальна гіпотензія, аритмії, епілепсія, черепно-мозкові травми або стани, що супроводжуються підвищеним внутрішньочерепним тиском. респіраторна депресія та підвищення внутрішньочерепного тиску (кодеїн може впливати на зіникоподібну реакцію та інші привітальні реакції під час оцінки неврологічного статусу); тяжкі захворювання печінки та нирок; період після операції на жовчовивідних шляхах; стани, за яких інгібування перистальтики слід уникати або при яких розвивається здуття живота; ризик паралітичної непрохідності кишечнику; стан алкогольного сп'яніння; алкоголізм.

Застосування лікарського засобу протипоказане таким групам пацієнтів:

• дітям віком до 12 років;
• дітям віком від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією;
• жінкам у період вагітності або годування груддю;
• пацієнтам різного віку, які мають надшвидкий метаболізм за участю CYP2D6.

Не застосовувати з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.

Рекомендують Кодтерпин від кашлю, оскільки він допомагає полегшити дихання і сприяє м'якому виведенню мокротиння при застудних захворюваннях.

Лікарський засіб приймати внутрішньо.

Дорослим і дітям від 12 років - по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Тривалість лікування - 5 діб; у виняткових випадках термін лікування може бути збільшений.

Діти

Застосування лікарського засобу протипоказане дітям віком до 12 років, оскільки існує ризик розвитку серйозних та небезпечних для життя побічних реакцій через варіабельний та непередбачуваний шлях перетворення кодеїну на морфін у пацієнтів цієї вікової групи (див. розділ «Протипоказання»).

Кодеїн не застосовувати дітям віком від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією через ризик розвитку серйозних та небезпечних для життя побічних реакцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Кодеїн не застосовувати дітям віком від 12 до 18 років, які мають надшвидкий метаболізм за участю CYP2D6 (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Інструкція із застосування Кодтерпину допоможе вам правильно вибрати дозування та ознайомитися з особливостями препарату.

Тяжка депресія центральної нервової системи, зокрема пригнічення дихання, може розвинутися при супутньому застосуванні інших засобів із седативною дією (у т. ч. алкоголю) або значного перевищення дози кодеїну. Клінічною тріадою передозування опіоїдів вважається кома, крапчасті зіниці та респіраторна депресія (може спричинити ціаноз) з подальшим розширенням зіниць при розвитку гіпоксії. Інші симптоми передозування опіоїдів: гіпотермія, уповільнене або утруднене дихання, судоми (особливо у дітей), сильне запаморочення, порушення координації очних яблук, головний біль, виражена сонливість, виражена слабкість, знервованість або занепокоєння, емоційне збудження, седація, галюцинація артеріальна гіпотензія і тахікардія (малоймовірні), брадикардія, недостатність кровообігу, підвищене потовиділення, почервоніння обличчя, сухість у роті, запор, атонія сечового міхура. Можливе виникнення задишки, апное, колапсу, затримки сечовиділення; зазвичай нудота і блювання; рідко - набряк легень; можуть спостерігатися ознаки вивільнення гістаміну. Повідомлялося про випадки розвитку рабдоміолізу, що прогресував до ниркової недостатності, при передозуванні опіоїдів.

Передозування посилюється при одночасному прийомі алкоголю та психотропних засобів.

Лікування: загальні симптоматичні та підтримувальні заходи, включно із заходами з підтримання дихального центру та моніторинг привітальних показників до стабілізації стану.

Застосування активованого вугілля доцільне, якщо минуло не більше 1 години з моменту прийому кодеїну дорослим у дозі, що перевищує 350 мг, дитиною - у дозі, що перевищує 5 мг/кг маси тіла. Надалі слід проводити симптоматичну терапію. Важливою додатковою процедурою лікування є катетеризація сечового міхура і, якщо потрібно, призначення антибіотиків. При тяжкому отруєнні пацієнта слід госпіталізувати. Слід застосувати налоксон при виникненні коми або пригніченні дихання. Налоксон є конкуруючим антагоністом і має короткий період напіввиведення, таким чином, може бути потрібне повторне застосування високих доз для пацієнтів із тяжким отруєнням. Слід спостерігати за станом пацієнта протягом щонайменше 4 годин після введення налоксону або 8 годин при застосуванні препарату налоксону пролонгованої дії.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у т.ч. ангіоневротичний набряк; макулопапульозні висипання розглядають як симптом синдрому гіперчутливості, пов'язаного з пероральним застосуванням кодеїну; гарячка, спленомегалія, лімфаденопатія, утруднене дихання.

Психічні порушення: депресія, галюцинації, жахливі сновидіння, стан неспокою, сплутаність свідомості, раптові зміни настрою, ейфорія, дисфорія.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, судоми (особливо у немовлят і дітей), головні болі, підвищення внутрішньочерепного тиску, розвиток толерантності або залежності, седативний ефект.

З боку органів зору: звуження зіниць, порушення гостроти зору, світлочутливість, порушення зору (зокрема, розмитість, подвоєння контурів видимих предметів), міоз.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, гіперемія шкіри обличчя, артеріальна гіпотензія (при застосуванні великих доз).

З боку дихальної системи: задишка, пригнічення дихання (при застосуванні великих доз), бронхоспазм.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання, запор, спазми шлунка, панкреатит, болі у надчеревній ділянці.

Гепатобіліарні порушення: спазм жовчовивідних шляхів, який може бути пов'язаний зі зміною рівнів печінкових ферментів.

З боку ендокринної системи: гіперглікемія.

Розлади метаболізму та харчування: анорексія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, такі як висипання, кропив'янка, свербіж, підвищене потовиділення, набряк обличчя.

З боку кістково-м'язової системи: неконтрольовані м'язові рухи, ригідність м'язів (при застосуванні великих доз).

З боку сечовидільної системи: спазм сфінктера сечового міхура, спазм сечовивідних шляхів, утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання, дизурія, антидіуретичний ефект.

З боку репродуктивної системи: статева дисфункція, еректильна дисфункція, зменшення лібідо та потенції.

Загальні порушення: припливи крові, відчуття нездужання, підвищена втомлюваність, гіпотермія.

Толерантність і деякі з найпоширеніших побічних ефектів - сонливість, нудота, блювання, сплутаність свідомості - зазвичай розвиваються при тривалому застосуванні кодеїну.

Регулярне тривале застосування кодеїну призводить до розвитку залежності, толерантності та виникнення стану неспокою, дратівливості після припинення лікування. Слід пам'ятати, що толерантність знижується швидко після припинення прийому кодеїну, тому повторне застосування раніше допустимої дози може виявитися летальним.

Синдром відміни: раптове припинення лікування кодеїном може спричинити синдром відміни. Можливі симптоми: безсоння, стан занепокоєння, дратівливість, відчуття тривоги, депресія, слабкість, відсутність апетиту, нудота, блювання, діарея, дегідратація, підвищене потовиділення, сльозотеча, ринорея, чхання, позіхання, позіхання, пілоерекція, пропасниця, міді. судоми, збільшення частоти серцевих скорочень, частоти дихання, підвищення артеріального тиску.

Адсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування компонентів лікарського засобу у шлунково-кишковому тракті.

Антидепресанти: трициклічні антидепресанти можуть посилити пригнічувальні ефекти опіоїдних аналгетиків.

Застосування інгібіторів моноамінооксидази (MAO) у комбінації з петидином було пов'язане з тяжким збудженням/пригніченням центральної нервової системи (включаючи гіпертензію/артеріальну гіпотензію). Незважаючи на те, що при застосуванні кодеїну не були задокументовані подібні явища, не виключено, що така взаємодія може відбутися. Отже, кодеїн не слід застосовувати одночасно з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після припинення їх застосування.

Алкоголь: можливе посилення гіпотензивного, седативного ефекту алкоголю та пригнічувального впливу алкоголю на дихальну діяльність.

Анестетики, оксибутират натрію: можливе посилення депресії центральної нервової системи та/або респіраторної депресії, та/або артеріальної гіпотензії.

Нейролептики: посилення седативного та гіпотензивного ефектів.

Анксіолітики, седативні та снодійні засоби: посилення седативного ефекту, підвищення ризику респіраторної депресії.

Антигістамінні засоби: одночасне застосування кодеїну та антигістамінних препаратів із седативними властивостями може призвести до посилення депресії центральної нервової системи та/або респіраторної депресії та/або артеріальної гіпотензії.

Антигіпертензивні засоби: посилення гіпотензивної дії.

Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін): ризик тяжкого запору, який може призвести до паралітичної кишкової непрохідності та/або затримки сечовипускання.

Антиаритмічні засоби: кодеїн уповільнює всмоктування мексилетину. При одночасному застосуванні кодеїну та хінідину фармакологічна дія кодеїну, ймовірно, буде значно знижена через негативний вплив хінідину на його метаболізм.

Цизаприд, метоклопрамід, домперидон: кодеїн антагонізує вплив цизаприду, метоклопраміду та домперидону на шлунково-кишкову діяльність.

Серцеві глікозиди (дигоксин та інші): при застосуванні кодеїну у великих дозах дія серцевих глікозидів може посилюватися.

Антидіарейні засоби: підвищення ризику тяжкого запору, що може призвести до кишкової непрохідності.

Ненаркотичні аналгетики: посилення аналгетичної дії.

Опіоїдні антагоністи (наприклад, бупренорфін, налтрексон, налоксон): можливе прискорення розвитку синдрому відміни.

Хлорамфенікол: підвищення концентрації кодеїну в плазмі крові через інгібування його метаболізму.

Ципрофлоксацин: опіоїди знижують концентрацію ципрофлоксацину у плазмі крові.

Ритонавір: можливе підвищення рівня опіоїдних аналгетиків (у тому числі кодеїну) у плазмі крові.

Противиразкові препарати: циметидин може пригнічувати метаболізм кодеїну, що призводить до підвищення його концентрації у плазмі крові.

Вплив на інструментальні дослідження: застосування опіоїдів може перешкоджати дослідженню евакуації вмісту шлунка, оскільки опіоїди затримують випорожнення шлунка, а також гепатобіліарній візуалізації при застосуванні Technetium Tc 99m Disofenin, оскільки опіоїдна терапія може викликати звуження та зсув.

Можливе одночасне застосування лікарського засобу Кодтерпін з бронходилататорами, антибактеріальними засобами при лікуванні застудних захворювань.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам з наявністю в анамнезі зловживання наркотиками, зі зниженою функцією нирок або печінки (див. «Протипоказання»). У пацієнтів із порушенням функції нирок виведення кодеїну сповільнене, тому рекомендується подовжити інтервали між прийомами лікарського засобу. Слід знизити дозу лікарського засобу ослабленим пацієнтам, пацієнтам з артеріальною гіпотензією (див. розділ «Протипоказання»), гіпотиреозом, гіпертрофією передміхурової залози, наднирковозалозною недостатністю (наприклад, хворобою Аддісона), запальними захворюваннями кишечнику (кодеїн знижує тиск і підвищує тиск у товстій кишці (див. розділ «Протипоказання»). розділ «Протипоказання»), стриктурою уретри, судомними станами, міастенією gravis, пацієнтам у шоковому стані. У пацієнтів літнього віку метаболізм та елімінація кодеїну можуть відбуватися повільніше, тому можливе зниження дози кодеїну. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які нещодавно перенесли хірургічні втручання на кишечнику (через можливе зниження моторики шлунково-кишкового тракту) або сечових шляхах (такі пацієнти більш схильні до затримки сечовипускання, спричиненої безпосередньо спазмом уретрального сфінктера та запором). Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю при феохромоцитомі (опіоїди можуть стимулювати вивільнення катехоламіну шляхом індукції вивільнення ендогенного гістаміну). Пацієнтам із захворюваннями жовчовивідних шляхів (зокрема з жовчнокам'яною хворобою) слід уникати застосування опіоїдних аналгетиків або застосовувати їх у поєднанні зі спазмолітиками.

Застосування петидину та, можливо, інших опіоїдних аналгетиків пацієнтам, які приймають інгібітори моноамінооксидази (MAO), може бути пов'язане з тяжкими реакціями, а іноді з реакціями, що мають летальні наслідки. Якщо застосування кодеїну пацієнтам, які приймають інгібітори MAO, життєво необхідне, слід припинити застосування інгібіторів МАО за 2 тижні до початку лікування кодеїном (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У пацієнтів, які можуть мати фізичну залежність, припинення лікування слід проводити поступово, щоб уникнути прискорення розвитку симптомів синдрому відміни.

Метаболізм за участю CYP2D6

Кодеїн перетворюється на його активний метаболіт - морфін - у печінці за участю ферменту CYP2D6. Якщо пацієнт має дефіцит цього ферменту або якщо у пацієнта CYP2D6 повністю відсутній, адекватний терапевтичний ефект не буде досягнутий. Встановлено, що до 7% представників народів Кавказу можуть мати цю особливість метаболізму за участю CYP2D6. Однак, якщо у пацієнта надшвидкий метаболізм за участю CYP2D6, існує підвищений ризик розвитку побічних ефектів - симптомів опіоїдної токсичності - навіть при застосуванні звичайних доз. У таких пацієнтів перетворення кодеїну на морфін швидко призводить до встановлення вищих рівнів морфіну в сироватці крові, ніж очікувалося.

Загальні симптоми опіоїдної токсичності: сплутаність свідомості, сонливість, поверхневе дихання, звужені зіниці, нудота, блювання, запор, відсутність апетиту. У тяжких випадках можливі симптоми циркуляторної та дихальної депресії, які можуть бути небезпечними і дуже рідко летальними.

Діти зі скомпрометованою дихальною функцією

Кодеїн протипоказано застосовувати дітям, у яких дихальна функція може бути скомпрометована нервово-м'язовими порушеннями, тяжкими серцевими або респіраторними захворюваннями, інфекціями верхніх дихальних шляхів або легенів, мультитравмами або масштабними хірургічними втручаннями. Ці фактори можуть посилити симптоми токсичності морфіну.

Опіоїдні анальгетики знижують слиновиділення, що може спричинити розвиток карієсу та кандидамікозу слизової ротової порожнини.

Застосування кодеїну потребує регулярної оцінки лікарем співвідношення користь/ризик.

Під час терапії лікарським засобом заборонено вживання алкоголю.

Не слід застосовувати лікарський засіб протягом тривалого часу у зв'язку з можливістю звикання до кодеїну.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Період вагітності

Застосування лікарського засобу у період вагітності протипоказане.

Повідомлялося про можливий зв'язок між виникненням у немовлят вад дихальної системи та серця і застосуванням кодеїну протягом І триместру вагітності. Регулярне застосування кодеїну у період вагітності може спричинити розвиток фізичної залежності у плода, що призведе до виникнення симптомів абстиненції у новонародженого. Застосування кодеїну під час пологів може пригнічувати дихання у новонародженого. Опіоїдні анальгетики можуть призвести до шлункового стазу під час пологів, підвищення ризику аспіраційної пневмонії у матері.

Період годування груддю

Застосування лікарського засобу у період годування груддю протипоказане.

При застосуванні у звичайних терапевтичних дозах кодеїн та його активний метаболіт можуть бути присутніми у грудному молоці у дуже низьких концентраціях, тому малоймовірно, що це може мати негативний вплив на немовля. Однак якщо пацієнтка має надшвидкий метаболізм за участю CYP2D6, у грудному молоці можуть встановлюватися вищі рівні морфіну, у дуже рідкісних випадках це може призвести до потенційно летальних симптомів опіоїдної токсичності у немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час терапії лікарським засобом слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами через можливість виникнення таких ефектів, як сплутаність свідомості, сонливість, запаморочення, галюцинації, розлади зору або судоми. Ефекти алкоголю посилюються опіоїдними аналгетиками.

4 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.