Кодефемол

Зменшення інтенсивності та повне усунення кашлю (насамперед, виснажливого сухого) при захворюваннях легень та верхніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія), особливо при супутніх проявах гарячки та катаральних (запальних) явищах слизової оболонки носа (нежить, гострі респіраторні вірусні інфекції, грип).

• Підвищена чутливість до будь-яких інгредієнтів препарату.
• Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, легенева недостатність, бронхіальна астма (не слід застосовувати опіоїди під час астматичного нападу), пригнічення дихання, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, синдром Жильбера, виражена анемія, лейкопенія; артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз судин головного мозку та серця, ішемічна хвороба серця, гіпертиреоз, цукровий діабет, гіпертрофія передміхурової залози, безсоння, застосування одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), а також протягом 2 тижнів до і після лікування інгібіторами МАО, закритокутова глаукома, феохромоцитома, травма голови, підвищений внутрішньочерепний тиск, період після операції на жовчовивідних шляхах; стани, при яких інгібування перистальтики слід уникати або при яких розвивається здуття живота, ризик паралітичної непрохідності кишечнику.
• Кодеїн протипоказаний пацієнтам із надшвидким метаболізмом CYP 2D6.
• Препарат протипоказаний жінкам у період вагітності та у період годування груддю.
• Препарат не призначати дітям віком до 12 років.
• Препарат протипоказаний дітям (віком до 18 років), яким проводиться тонзилектомія та/або аденоїдектомія з метою боротьби з синдромом обструктивного апное сну.
• Препарат не застосовувати дітям віком від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією через ризик розвитку серйозних і небезпечних для життя побічних реакцій.

• З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи перехресну чутливість, макулопапульозний висип (розглядається як симптом синдрому гіперчутливості, пов’язаний з пероральним застосуванням кодеїну), гарячка, спленомегалія і лімфаденопатія. Алергічні реакції, включаючи шкірний свербіж, висипи на шкірі і слизових оболонках (зазвичай еритематозні, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса – Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), анафілаксія.
• З боку нервової системи (зазвичай при прийомі високих доз): запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, тремор, занепокоєння, підвищене потовиділення, галюцинації, порушення сну (у т.ч. безсоння, сонливість), тривожний стан, дратівливість, головний біль, депресія, раптові зміни настрою, ейфорія, дисфорія.
• З боку органів дихання: бронхоспазм (цей прояв може також виникати у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів), пригнічення дихання.
• З боку травного тракту: зниження апетиту, нудота, блювання, запор, біль в епігастрії, підвищення активності печінкових ферментів (як правило, без розвитку жовтяниці), гепатонекроз (дозозалежний ефект), сухість у роті, діарея.
• З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
• З боку репродуктивної системи: статева дисфункція, еректильна дисфункція, зменшення лібідо та потенції.
• З боку системи крові: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у ділянці серця), гемолітична анемія, синці чи кровотечі. При тривалому застосуванні у великих дозах – апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура.
• З боку сечовидільної системи (при прийомі великих доз): нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), затримка сечі, дизурія.
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, відчуття серцебиття, гіперемія шкіри обличчя, ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпотензія, або гіпертензія.
• З боку органів зору: звуження зіниць, світлочутливість, порушення зору (зокрема розмитість, подвоєння контурів видимих предметів), глаукома.
• Інші: відчуття нездужання, підвищена втомлюваність, гіпотермія.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Лікарський засіб протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Під час годування груддю застосування препарату протипоказане.

Діти

Препарат не призначати дітям віком до 12 років.

Кодеїн протипоказаний дітям (віком до 18 років), яким проводиться тонзилектомія та/або аденоїдектомія з метою боротьби з синдромом обструктивного апное сну.

Кодеїн не застосовувати дітям віком від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією через ризик розвитку серйозних і небезпечних для життя побічних реакцій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Враховуючи те, що у чутливих хворих при застосуванні лікарського засобу можуть виникнути побічні реакції (запаморочення, порушення орієнтації), на період прийому препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та виконання інших робіт, що потребують концентрації уваги.

• Парацетамол

Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, набряку мозку, коми та летального наслідку. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. При передозуванні необхідна швидка медична допомога.

• Кодеїн

Симптоми: розвиток депресії центральної нервової системи, зокрема пригнічення дихання (ціаноз, зниження швидкості дихання). Сонливість, запаморочення, бронхоспазм, алергічні реакції на шкірі, значне звуження зіниць, сухість у роті, підвищена пітливість, почервоніння обличчя, зазвичай нудота і блювання, атаксія, рідше – набряк легень; затримка дихання, міоз, судоми, колапс, затримка сечі. Можливе, але малоймовірне, виникнення артеріальної гіпотонії та тахікардії. Спостерігались ознаки вивільнення гістаміну. При передозуванні опіоїдів повідомлялося про випадки розвитку рабдоміолізу, який прогресував до ниркової недостатності.

Лікування: загальні симптоматичні та підтримувальні заходи, включаючи заходи для підтримки дихального центру та моніторинг вітальних показників до стабілізації стану.

• Псевдоефедрину гідрохлорид

Після перевищення дози загострюються побічні явища, особливо збудженість, спрага, порушення сечовиділення, занепокоєння, дратівливість, тремор, галюцинації, судоми, артеріальна гіпертензія, аритмія серця, нудота та блювання. При гострому передозуванні необхідним заходом є промивання шлунка, яке слід провести у межах 4 годин після передозування.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25° С у недоступному для дітей місці.