ДОКСАЗОЗИН-КВ

Склад

діюча речовина: доксазозин;

1 таблетка містить 2 мг або 4 мг доксазозину (у вигляді доксазозину мезилату);

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, кислота стеаринова.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

для таблеток по 2 мг: таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою, білого або майже білого кольору;

для таблеток по 4 мг: таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою та рискою, білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Засоби, які впливають на серцево-судинну систему. Антиадренергічні засоби з периферичним механізмом дії. Блокатори α-адренорецепторів.

Код АТХ С02С А04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії.

Доксазозин є потужним та селективним антагоністом постсинаптичних α1-адренорецепторів. Блокування цих рецепторів призводить до зниження системного артеріального тиску. Препарат Доксазозин-КВ призначений для перорального застосування 1 раз на добу пацієнтам, хворим на есенціальну артеріальну гіпертензію.

Фармакодинамічні ефекти.

Було продемонстровано, що доксазозин не спричиняє небажаних метаболічних ефектів і його можна застосовувати пацієнтам із цукровим діабетом, подагрою або інсулінорезистентністю.

Препарат Доксазозин-КВ також можна призначати пацієнтам із бронхіальною астмою, гіпертрофією лівого шлуночка та пацієнтам літнього віку. Застосування препарату сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічує агрегацію тромбоцитів та посилює активність тканинного активатора плазміногена. Крім того, застосування препарату підвищує чутливість до інсуліну у пацієнтів, у яких така чутливість порушена.

Також повідомлялося, що додатково до антигіпертензивної дії застосування доксазозину спричяє помірному зниженню концентрації загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів у плазмі крові, а тому даний препарат може бути особливо ефективний для пацієнтів, хворих на артеріальну гіпертензію та гіперліпідемію.

Застосування препарату Доксазозин-КВ пацієнтам, хворим на симптоматичну доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), призводить до значного покращення уродинаміки та зменшення проявів симптомів. Вважається, що ефект препарату при ДГПЗ досягається за рахунок селективної блокади α1-адренорецепторів, розташованих у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.

Фармакокінетика

Всмоктування. При пероральному застосуванні у людини (чоловіки молодого віку або пацієнти літнього віку будь-якої статі) доксазозин швидко всмоктується з біодоступністю на рівні приблизно ⅔ дози.

Біотрансформація/елімінація. Приблизно 98 % доксазозину зв’язується з білками плазми крові. Було показано, що доксазозин інтенсивно метаболізується в організмі людини та у досліджуваних експериментальних тварин і виводиться з організму переважно з калом.

Середній період напіввиведення препарату з плазми крові становить 22 години, що дає можливість приймати препарат 1 раз на добу.

При пероральному застосуванні препарату Доксазозин-КВ концентрація метаболітів препарату у плазмі крові низька. Концентрація у плазмі крові найактивнішого метаболіту 6'-гідроксидоксазозину у людини в 40 разів нижча за плазмову концентрацію первинної сполуки, що свідчить про те, що антигіпертензивна дія препарату зумовлена переважно доксазозином.

Дотепер існують лише обмежені дані щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину). Відомо, що у пацієнтів із помірною печінковою дисфункцією одноразове застосування доксазозину призвело до підвищення AUC на 43 % та зменшення видимого кліренсу при пероральному застосуванні на 40 %. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат Доксазозин-КВ слід застосовувати з особливою обережністю.

Показання

Артеріальна гіпертензія.

Препарат показаний для лікування артеріальної гіпертензії, і для більшості пацієнтів його можна застосовувати як монотерапію для контролю артеріального тиску. У випадку неефективності монотерапії для лікування артеріальної гіпертензії препарат можна застосовувати у комбінації з тіазидними діуретиками, блокаторами β-адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Препарат показаний для лікування обструкції сечовивідних шляхів, а також симптомів, пов’язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Препарат можна призначати пацієнтам із ДГПЗ як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормі артеріального тиску.

Протипоказання

Застосування препарату Доксазозин-КВ протипоказане таким категоріям пацієнтів:

– пацієнтам із підвищеною чутливістю до діючої речовини або до похідних хіназоліну (наприклад, до празозину, теразозину, доксазозину) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

– пацієнтам із випадками ортостатичної гіпотензії в анамнезі;

– пацієнтам із ДГПЗ та супутньою обструкцією верхніх сечовивідних шляхів, хронічними інфекціями сечовивідних шляхів та наявністю каменів у сечовому міхурі;

– у період годування груддю (лише при застосуванні для лікування артеріальної гіпертензії, див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);

– пацієнтам з артеріальною гіпотензію (стосується тільки пацієнтів із ДГПЗ).

Доксазозин як монотерапія протипоказаний пацієнтам із переповненням сечового міхура або анурією з прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Інгібітори фосфодіестерази-5 (ФДЕ-5) (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл)

Сумісне застосування доксазозину з інгібіторами ФДЕ-5 у деяких пацієнтів може спричинити симптоматичну гіпотензію (див. розділ «Особливості застосування»). Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.

Доксазозин значною мірою зв’язується з білками плазми крові (на 98 %). Результати дослідження in vitro з використанням плазми крові людини свідчать, що препарат не впливає на зв’язування досліджуваних препаратів (наприклад, дигоксин, фенітоїн, варфарин або індометацин) з білками крові.

У клінічній практиці не відзначалося несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, блокаторів β-адренорецепторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, пероральних цукрознижувальних засобів, урикозуричних засобів та антикоагулянтів. Проте дані формальних досліджень із вивчення лікарської взаємодії відсутні.

Доксазозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адреноблокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.

Повідомлялося, що одноразове застосування доксазозину у дозі 1 мг в перший день чотиридобового курсу перорального застосування циметидину (400 мг 2 рази на добу) призводило до підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % і не спричиняло жодних статистично значущих змін середньої Cmax та середнього періоду напіввиведення доксазозину. Таке підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % на тлі застосування циметидину знаходиться у межах міжіндивідуальної варіабельності (27 %) середніх рівнів AUC доксазозину порівняно з плацебо.

Особливості застосування

Ортостатична гіпотензія/синкопе.

Початок терапії. Як і при застосуванні інших блокаторів α-адренорецепторів, ортостатична гіпотензія при застосуванні цього препарату розвивалася у дуже малого відсотка пацієнтів, проявляючись запамороченням та слабкістю, рідше – втратою свідомості (синкопе), особливо на початку терапії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У зв’язку з цим на початку терапії необхідно контролювати рівень артеріального тиску, щоб мінімізувати можливі постуральні ефекти.

Призначаючи терапію будь-яким ефективним блокатором α-адренорецепторів, слід проінформувати пацієнта, як уникнути симптомів ортостатичної гіпотензії та як поводитися при їх виникненні. Пацієнта також потрібно попередити про необхідність уникнення ситуацій, у яких існує ризик отримання травм, враховуючи можливість виникнення запаморочення або слабкості на початку терапії препаратом Доксазозин-КВ.

Застосування при гострих серцевих станах.

Як і інші вазодилатуючі антигіпертензивні засоби, доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із такими гострими серцевими станами:

– легеневий набряк, спричинений аортальним або мітральним стенозом;

– гіперсистолічна серцева недостатність;

– правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоемболією легеневої артерії або перикардіальним випотом;

– лівошлуночкова серцева недостатність із низьким тиском наповнення.

Застосування при порушеннях функції печінки.

Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат Доксазозин-КВ слід призначати з особливою обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із печінковою недостатністю тяжкого ступеня призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5.

Застосовувати доксазозин разом з інгібіторами ФДЕ-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл) слід з обережністю, оскільки ці лікарські засоби спричиняють вазодилатацію, тому можуть спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну артеріальну гіпотензію. Для зменшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препаратами групи інгібіторів ФДЕ-5 тільки за умови, якщо на тлі застосування α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім того, рекомендується розпочинати терапію інгібіторами ФДЕ-5 з найменшої можливої дози та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванням доксазозину та інгібіторів ФДЕ-5. Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.

Застосування пацієнтам під час хірургічного видалення катаракти.

У деяких пацієнтів, які приймали тамсулозин на час проведення хірургічного видалення катаракти або до операції, під час втручання спостерігався розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (IFIS, варіант синдрому вузької зіниці). Зафіксовано окремі випадки розвитку такого побічного ефекту і при застосуванні інших α1-блокаторів, тому не можна виключати можливість розвитку цього ефекту для інших препаратів даного класу лікарських засобів. Через те, що IFIS може призводити до підвищення частоти процедурних ускладнень при проведенні операції, при підготовці до неї слід повідомити хірургам-офтальмологам, чи застосовує або застосовував пацієнт блокатори α1-адренорецепторів.

Пріапізм.

Під час застосування α1-блокаторів, у тому числі доксазозину, надходили повідомлення про випадки тривалої ерекції та пріапізму. У випадку ерекції, що триває більше 4 годин, пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо негайно не розпочати лікування пріапізму, виникає ушкодження тканини статевого члена, що може призвести до незворотної втрати потенції.

Скринінг на рак передміхурової залози.

Карцинома передміхурової залози спричиняє багато симптомів, що асоціюються з ДГПЗ, до того ж ці два захворювання можуть співіснувати. Тому слід виключити наявність карциноми передміхурової залози, перш ніж починати терапію доксазозином з приводу симптомів ДГПЗ.

Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа та мальабсорбція глюкози-галактози, не слід застосовувати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Пацієнти з артеріальною гіпертензією.

Вагітнісь. Через відсутність дотепер належних та добре контрольованих досліджень щодо вивчення застосування препарату вагітним безпечність застосування препарату Доксазозин-КВ у період вагітності залишається невстановленою. Тому препарат слід застосовувати лише тоді, коли потенційні переваги лікування, з точки зору лікаря, виправдовують потенційний ризик. Хоча у дослідженнях на тваринах препарат не чинив тератогенної дії, його застосування у дуже високих дозах, що приблизно у 300 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, призводило до зниження тривалості життя плода.

Період годування груддю. Застосовувати доксазозин у період годування груддю протипоказано, оскільки немає даних щодо екскреції доксазозину в молоко у період годування груддю. Альтернативно, при необхідності застосування доксазозину слід припинити годування груддю.

Пацієнти з ДГПЗ.

Інформація у даному розділі не стосується пацієнтів із ДГПЗ.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування.

Спосіб застосування та дози

Препарат Доксазозин-КВ можна приймати як уранці, так і ввечері.

Препарат застосовують перорально.

Артеріальна гіпертензія.

Препарат слід застосовувати 1 раз на добу. Початкова доза становить 1 мг, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе (див. розділ «Особливості застосування»). Після 1-2 тижнів початкової терапії дозу можна підвищити до 2 мг, а потім, якщо необхідно, і до 4 мг. У більшості пацієнтів відповідь на терапію спостерігається при застосуванні препарату в дозі 4 мг або нижчій. Якщо необхідно, дозу препарату можна підвищити до 8 мг або до максимальної рекомендованої дози – 16 мг.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

Рекомендована початкова доза препарату Доксазозин-КВ становить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе (див. розділ «Особливості застосування»). Залежно від індивідуальних особливостей уродинаміки пацієнта та симптомів ДГПЗ, дозу можна підвищити до 2 мг, потім до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози – 8 мг. Рекомендований інтервал підбору дози становить 1-2 тижні. Звичайна рекомендована доза препарату становить 2-4 мг на добу.

Пацієнтам літнього віку слід застосовувати звичайні дози для дорослих.

Пацієнтам із порушеннями функції нирок слід застосовувати звичайні дози для дорослих, оскільки фармакокінетичні параметри препарату при порушеннях функції нирок не змінюються.

Доксазозин-КВ не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.

Пацієнти з порушеннями функції печінки. Дотепер інформація щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину), обмежена. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат слід призначати з обережністю (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).

Діти.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Доксазозин-КВ дітям не досліджувалися.

Передозування

Симптоми. Якщо передозування препарату призвело до артеріальної гіпотензії, пацієнта слід терміново покласти на спину, опустивши голову вниз. В окремих випадках можна вжити інших симптоматичних заходів.

Лікування. Якщо симптоматичних заходів недостатньо, для лікування шоку першочергово слід застосувати плазмозамінники. Після цього при необхідності слід застосувати судинозвужувальні препарати. Слід спостерігати за станом функції нирок та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи.

Гемодіаліз не показаний, оскільки Доксазозин-КВ значною мірою зв’язується з білками плазми крові. 

Побічні реакції

Артеріальна гіпертензія.

У хворих на артеріальну гіпертензію найчастіше зустрічалися побічні реакції постурального типу (які у рідкісних випадках супроводжувалися втратою свідомості), або неспецифічні побічні реакції.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.

У пацієнтів із ДГПЗ спостерігався такий самий профіль побічних реакцій, як і у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Інфекції та інвазії: інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: алергічні реакції.

Метаболічні та аліментарні розлади: подагра, підвищення апетиту, відсутність апетиту.

Психічні порушення: збудження, депресія, тривожність, безсоння, нервозність.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль, інсульт, гіпестезія, синкопе, тремор, ортостатичне запаморочення, парестезія.

З боку органів зору: нечіткість зору, інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки.

З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, шум у вухах.

З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія, стенокардія, інфаркт міокарда, брадикардія, серцеві аритмії.

З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатична артеріальна гіпотензія, припливи.

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: бронхіт, кашель, задишка, риніт, носова кровотеча, посилення існуючого бронхоспазму.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, диспепсія, сухість у роті, нудота, запор, метеоризм, блювання, гастроентерит, діарея.

Гепатобіліарні розлади: відхилення від норми показників функції печінки, холестаз, гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання на шкірі, кропив’янка, алопеція, пурпура.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у спині, міалгія, артралгія, м’язові спазми, м’язова слабкість.

З боку нирок та сечовивідного тракту: цистит, нетримання сечі, дизурія, часте сечовипускання, гематурія, поліурія, підвищений діурез, розлади сечовипускання, ніктурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія, пріапізм, ретроградна еякуляція.

Загальні розлади: астенія, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, периферичні набряки, біль у тілі, набряк обличчя, підвищена втомлюваність, загальне нездужання.

Результати досліджень: збільшення маси тіла.

Повідомлення про побічні реакції.

Якщо у вас виникнуть будь-які побічні реакції, зверніться до свого лікаря, фармацевта або медичної сестри. Це стосується також будь-яких можливих побічних реакцій, не зазначених в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Повідомляючи про побічні реакції, ви можете допомогти надати більше інформації щодо безпеки даного лікарського засобу.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua.

Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України