Гемцит спал

• Рак сечового міхура.
• Рак підшлункової залози.
• Рак легeнiв недрібноклітинний.
• Рак яєчників.
• Рак молочної залози.
• Рак жовчних протоків.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Період годування груддю.

Побічні реакції, пов’язані з лікуванням гемцитабіном, про які найчастіше повідомлялося: нудота, як з блюванням так і без, підвищення рівня печінкових трансаміназ (АлАт та АсАт), а також лужної фосфатази спостерігалися приблизно у 60% пацієнтів; про протеїнурію та гематурію повідомлялося приблизно у 50% пацієнтів; задишка спостерігалася у 10-40% пацієнтів (найбільша частота спостерігалась у хворих на рак легень); алергічні висипання на шкірі спостерігалися у 25% пацієнтів, а у 10% вони супроводжувалися свербежем.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не слід застосовувати гемцитабін у період вагітності, крім випадків очевидної необхідності.

Слід припинити годування груддю впродовж лікування гемцитабіном.

Діти

Гемцитабін не рекомендується призначати дітям.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Жодних досліджень щодо вивчення здатності впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводили. Оскільки гемцитабін може спричиняти сонливість (від легкої до помірної), особливо у комбінації з алкоголем, пацієнтам необхідно уникати експлуатації технічних засобів, керування автомобілем, поки вищезазначене явище не зникне.

Відомого антидоту на випадок передозування гемцитабіну не існує. Клінічно допустима токсичність спостерігалася при призначенні дози до 5700мг/м² шляхом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії кожні 2 тижні. У випадку підозри на передозування необхідно здійснювати контроль стану пацієнта з проведенням відповідних аналізів крові, у разі необхідності призначати симптоматичну терапію.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.