Дилтіазем

Таблетки по 0,03 і 0,06 г (30 і 60 мг);

таблетки пролонгованої (тривалого) дії (вкриті оболонкою) по 0,09 або 0,12 г (90 або 120 мг).

1 таблетка пролонгованої дії містить дилтіазему гідрохлориду 90 мг;

Допоміжні речовини:

• лактоза,
• поле акрілат дисперсний 30%,
• сополімер метакрилової кислоти-етил акрилату (1: 1),
• амонію метакрилата сополімер тип В,
• гіпромелоза,
• магнію стеарат,
• макрогол 6000,
• титану діоксид,
• тальк.

Фармакодинаміка

Антагоніст іонів кальцію групи похідних бензотіазепіну, який застосовується при стенокардії (в тому числі при стенокардії Принцметала) і гіпертензії (підвищеному артеріальному тиску). Чинить негативний хронотропное дію (зменшує частоту серцевих скорочень).

Може уповільнювати атріовентрикулярну провідність (проведення збудження по провідній системі серця) і знижувати збудливість атріовентрикулярного вузла (предсердіежелудочкового вузла).

Знижує тонус судин і загальний периферичний опір при гіпертонічній хворобі (стійкому підвищенні артеріального тиску). Антиангінальна (протиішемічну) дія пов'язана зі зменшенням переднавантаження (зниженням конечнодіастоліческого тиску за рахунок розширення периферичних вен і зменшення припливу крові до правого передсердя) на міокард (серцевий м'яз), дилатацією коронарних судин (розширенням просвіту серцевих судин) і поліпшенням постачання серця киснем. Володіє також антиаритмічну активність.

По дії близький до верапамілу, але дещо сильніше діє на гладкі м'язи судин. Порівняно з ніфедипіном менш виражені периферичний вазодилятаторну дію (розширення просвіту судин) і рефлекторна тахікардія (почастішання серцебиття).

Ліки Дилтіазем чинять гіпотензивну дію, знижуючи як систолічний, так і діастолічний АТ, не впливає при цьому на нормальний рівень АТ.

Фармакокінетика

Дилтіазем повністю всмоктується з травного тракту після прийому внутрішньо. Біодоступність становить близько 40-50%, що зумовлено ефектом первинного проходження через печінку.

Приблизно 80% дилтіазему зв'язується з білками плазми крові, з альбуміном - тільки до 40%.

Лише 0,1-4% дилтіазему виводиться у незміненому стані із сечею; отже, елімінація препарату здійснюється переважно за допомогою метаболітів. Двом метаболітам, а саме - дезацетилдилтіазему та N-деметилдилтіазему притаманна слабка фармакологічна дія.

Згідно з трикамерною моделлю період напіввиведення дорівнює приблизно 0,1 години для найшвидшої фази розподілу, 2,1 години - для середньої фази і 9,8 години - для кінцевої фази елімінації. Період напіввиведення становить 4-7 годин.

Застосовують при різних формах ішемічної хвороби серця і гіпертонічної хвороби; для зниження шлуночкового ритму при фібриляції передсердь.

Можливе поєднання препарату з нітратами, антикоагулянтами, діуретиками, цукрознижувальними препаратами.

Лікарський засіб первинно метаболізується через механізм ферменту цитохрому СYРЗА4.

При одночасному прийомі дилтіазему з дизопірамідом, прокаїнамідом або хінідином може значно посилитися негативний інотропний ефект.

Дантролен (інфузія). У тварин, яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл і дантролен, регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином, комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену потенційно небезпечна.

Івабардин. Одночасне застосування препарату з івабрадином протипоказане з огляду на ефект додаткового зниження частоти серцевих скорочень при застосуванні дилтіазему.

Ломітапід. Може підвищувати концентрацію ломітапіду у плазмі крові через пригнічення CYP3A4, що призводить до підвищення рівня печінкових ферментів. Циметидин як інгібітор ферменту цитохрому СYР3А4 може підвищувати концентрацію дилтіазему в плазмі крові. Можливе потенціювання ефекту дилтіазему при одночасному застосуванні з макролідами, протигрибковими засобами, похідними азолу, флуоксетином, тамоксифеном, ніфедипіном та інгібіторами протеази ВІЛ. При одночасному застосуванні препаратів, що індукують цитохром СYР3А4, наприклад карбамазепін, морицизин, фенобарбітал та рифампіцин, можливе прискорення метаболізму дилтіазему. Ділтіазем пригнічує метаболізм препаратів, що метаболізуються за допомогою ферменту цитохрому СYР3А4 та Р-глікопротеїну. Ділтіазем також є субстратом для ферменту цитохрому СYР3А4 та Р-глікопротеїну. Необхідно спостерігати за концентрацією у плазмі крові та побічними ефектами при застосуванні таких препаратів: хінідин, циклоспорин, вальпроєва кислота, карбамазепін, фенітоїн, циклоспорин, сиролімус, такролімус, дигоксин, дигітоксин, метилпреднізолон та теофілін. При одночасному прийомі дилтіазему з дизопірамідом, прокаїнамідом або хінідином може значно посилитись негативний інотропний ефект. При сумісному застосуванні дилтіазему та інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються за допомогою ферменту цитохрому СYР3А4, наприклад симвастатину, аторвастатину, ловастатину та серивастатину, дози останніх повинні бути знижені для запобігання розвитку рабдоміолізу та пошкоджень. Препарат не інгібує кліренс правастатину та флувастатину.

Ацетилсаліцилати (ацетилсаліцилова кислота (АСК)/ацетилсаліцилату лізину (АСЛ)). Слід з обережністю застосовувати ацетилсаліцилати (АСК/АСЛ) разом із дилтіаземом через підвищений ризик кровотеч у зв'язку з потенційним адитивним ефектом на агрегацію тромбоцитів.

Рентгенконтрастні речовини . У пацієнтів, які отримують дилтіазем, можуть посилюватися серцево-судинні ефекти внутрішньовенного болюсу іонного рентгеноконтрастного середовища, такі як артеріальна гіпотензія. Якщо пацієнти одночасно отримують дилтіазем та іонне рентгеноконтрастне середовище, необхідна особлива обережність.

Призначають дилтіазем всередину. Дози підбирають індивідуально від 0,03 г (30 мг) 3-4 рази на день до 0,18-0,3 г (180-300 мг) на добу. Таблетки пролонгованої (тривалого) дії призначають по 1 таблетці (іноді по 2 таблетки) 1-2 рази на день.

При застосуванні Ділтіазему важливо уникати необережності в дозуванні та суворо дотримуватись рекомендацій лікаря.

Придбати Ділтіазем можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна вартість препарату Дилтіазем вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1

Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати виражену артеріальну гіпотензію, що може призвести до колапсу та гострого ураження нирок, синусову брадикардію з ізоритмічною дисоціацією або без такої, зупинку синусового вузла, порушення атріовентрикулярної провідності та зупинку серця.

Лікування. Дилтіазем погано виводиться за допомогою діалізу. Терапія при передозуванні передбачає промивання шлунка, прийом активованого вугілля і внутрішньовенне введення препаратів кальцію.

При брадикардії та атріовентрикулярній блокаді доцільно розглянути можливість введення атропіну та електричної кардіостимуляції; при серцевій недостатності - внутрішньовенне введення дофаміну та діуретиків; при артеріальній гіпотензії - внутрішньовенне введення дофаміну та інфузії рідини.

Зазвичай препарат переноситься добре, але іноді можуть спостерігатися такі побічні явища, більшість побічних реакцій можуть бути неодночасні.

З боку травного тракту: нудота, запор, діарея, біль у шлунку, сухість у порожнині рота та горлі.

З боку шкіри: екзантема, свербіж, шкірний висип, синдром Стівенса - Джонсона, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, червоний вовчак, вовчакоподібний синдром, петехія, фоточутливість, кропив'янка.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів амінотрансфераз, гранулематозний гепатит, підвищення рівнів печінкових ферментів (аспартатрансамінази, аланінтрансамінази, лужної дегідрогенази, лужної фосфатази), гіперглікемія.

З боку психіки: сплутаність свідомості, амнезія, депресія, галюцинації, безсоння, нервозність, зміна особистості, порушення смаку та нюху.

Загальні розлади: слабкість і стомлюваність, підвищена пітливість, загальне нездужання.

Препарат з обережністю застосовують пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та нирок.

Кліренс дилтіазему може бути знижений у пацієнтів похилого віку. Хворі похилого віку з ризиком розвитку симптомів серцевої недостатності можуть виявляти підвищену чутливість до дії препарату, навіть при звичайному лікуванні.

Препарат слід застосовувати з обережністю хворим на гостру порфірію.

Слід з обережністю призначати препарат хворим з атріовентрикулярною блокадою І ступеня, з порушенням шлуночкової провідності та пацієнтам, схильним до артеріальної гіпотензії. У хворих може змінюватися ЕКГ (подовжуватись інтервал PQ).

Ділтіазем слід застосовувати з обережністю пацієнтам з недостатністю лівого передсердя, брадикардією, подовженням інтервалу PQ та стенозом аорти. Також необхідно бути обережними при сумісному застосуванні препарату разом з β-блокаторами або іншими препаратами, що знижують скорочувальну здатність серця або АV-провідність.

Повідомлялося про випадки гострої ниркової недостатності, спричиненої зниженням ниркової перфузії, у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, особливо зі зниженою функцією лівого шлуночка, вираженою брадикардією або вираженою гіпотензією. Рекомендується ретельний моніторинг нирок.

Антагоністи кальцію можуть потенціювати ефекти анестетиків на утворення серцевих імпульсів, впливати на провідність, скоротливість та судинний тонус. Якщо під час терапії пацієнт потребує хірургічного лікування під загальним наркозом, необхідно інформувати лікаря-анестезіолога про характер терапії, що проводиться.

Антагоністи кальцію можуть сприяти зниженню чоловічої фертильності – це необхідно враховувати, якщо у пацієнта, який приймає антагоністи кальцію, діагностується безплідність неясної етіології. Цей ефект зникає при припиненні терапії.

Абсорбція дилтіазему може бути знижена у пацієнтів із тривалою діареєю (наприклад, при виразковому коліті або хворобі Крона).

Під час лікування не рекомендується введення β-адреноблокаторів.

Застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як дилтіазем, може бути пов'язане зі змінами настрою, у тому числі виникненням депресії.

Як і інші блокатори кальцієвих каналів, дилтіазем пригнічує вплив на перистальтику кишечника. У зв'язку з цим його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які мають ризик виникнення непрохідності кишечника.

У період застосування препарату слід утримуватись від алкогольних напоїв.

Оскільки препарат містить лактозу як допоміжну речовину, його не слід застосовувати хворим з лактазною недостатністю, галактоземією або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат не застосовують у період вагітності або годування груддю.

При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Слід враховувати, що іноді на початку лікування Ділтіаземом можуть виникати зниження артеріального тиску, запаморочення, відчуття втоми та нудота, тому при прийомі препарату слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Виражена брадикардія, синдром слабкості синусового вузла (захворювання серця, що супроводжується порушенням ритму його скорочень), кардіогенний шок, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, синдром Вольфа-Паркінсона-Уйат (вроджене захворювання серця, що характеризується періодично виникаючим порушенням числа і ритму серцевих скорочень), артеріальна гіпотонія, хронічна серцева недостатність НБ-III стадії, гостра серцева недостатність, виражені порушення функції печінки та / або нирок, вагітність, лактація (годування груддю), дитячий вік, підвищена чутливість до препарату.

В захищеному від світла місці.