Дифенін

Таблетки по 0,117 г в упаковці по 10 штук.

1 таблетка містить дифеніну (суміш фенітоїну та натрію гідро карбонату в співвідношенні 85:15) 0,117 м

Допоміжні речовини: натрію гідро карбонат, крохмаль картопляний, тальк, кальцію стеарат.

Придбати Дифенін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на ліки Дифенін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Має виражену протисудомну дію; снотворного ефекту майже не викликає.

Епілепсія, переважно великі епілептичні напади (grand mal). Епілептичний статус із тоніко-клонічними судомами. Лікування та профілактика епілептичних нападів у нейрохірургії. Дифенін ефективний при деяких формах серцевих аритмій, особливо при аритміях, викликаних передозуванням серцевих глікозидів.

Всередину, під час або після їди (щоб уникнути подразнення слизової оболонки шлунка).

При епілепсії (парціальні та генералізовані тоніко-клонічні напади) разова доза для дорослих – 1/2-1 таблетка. Приймати 2-3 рази на день. За показаннями для досягнення оптимального терапевтичного ефекту добову дозу можна доводити до 3-4 таблеток. Максимальні дози для дорослих: разова – 3 таблетки, добова – 8 таблеток.

Дітям з 5 до 8 років призначати по 1/2 таблетки 2 рази на добу, з 8 років – по 1/2-1 таблетці 2 рази на добу (з розрахунку 4-8 мг/кг маси тіла на добу).

Аритмії: дорослим – по 1 таблетці 4 рази на добу (ефект проявляється на 3-5 добу), потім добову дозу слід зменшити до 3 таблеток. Для швидкого досягнення терапевтичної концентрації (на 1-2 добу) – по 2 таблетки 4 рази на першу добу, по 1 таблетці 5 разів – на 2-3 добу та по 1 таблетці 2-3 рази на добу – з 4 -го дня лікування

Невралгія трійчастого нерва: по 1-3 таблетки на добу.

Діти.

Лікарський засіб у цій лікарській формі застосовувати дітям з 5 років при епілепсії.

Дітям (особливо в період зростання) рекомендується призначати Дифенін у поєднанні з вітамінами D і К, оскільки можливий розвиток остеопатій типу рахіту, гіпокальціємії, порушень зсідання крові.

Тремор (тремтіння рук), атаксія (порушення координації рухів), дизартрія (розлад мови), ністагм (мимовільні рухи очних яблук), біль в очах, підвищена дратівливість, шкірні висипання, іноді підвищення температури, шлунково-кишкові розлади, лейкоцитоз (збільшення числа лейкоцитів в крові), мегалобластична анемія (зниження вмісту еритроцитів в крові), агранулоцитоз (різке зниження гранулоцитів в крові), стоматити (запалення слизової оболонки порожнини рота).

З боку нервової системи: запаморочення, минуща нервозність, тремор, парестезії, атаксія, ністагм, порушення координації рухів, сплутаність свідомості, безсоння, сонливість, біль голови, дизартрія; моторні посмикування, тремтіння, сенсорна периферична полінейропатія у пацієнтів, які отримують довгострокову терапію фенітоїном; у поодиноких випадках – периферична нейропатія, дискінезія (включаючи хорею, дистонію).

Хвороби печінки, нирок, серцева декомпенсація, вагітність, кахексія (крайній ступінь виснаження).

З обережністю: дітям із проявом рахіту, пацієнтам похилого віку, при цукровому діабеті, при хронічних захворюваннях печінки та нирок, хронічному алкоголізмі.

Лікарські засоби, які можуть збільшити рівень фенітоїну у сироватці крові

Аміодарон, протиепілептичні засоби (етосуксімід, фелбамат, окскарбазепін, метсуксімід, топірамат), азоли (флуконазол, кетоконазол, ітраконазол, міконазол, вориконазол), капецитабін, хлорамфенікол, хлордіазепоксид, хлордіазепоксид, ін, флувоксамін, Н2-антагоністи (наприклад, циметидин), галотан, ізоніазид, метилфенідат, омепразол, фенотіазин, саліцилати, сертралін, сукциніміди, сульфаніламіди (наприклад, сульфаметизол, сульфафеназол, сульфадіазин, сульфаметоксазол-триметоприфа, дон, фенітоїну та алкоголю.

Лікарські засоби, які можуть зменшити рівень фенітоїну у сироватці крові

Протипухлинні лікарські засоби, як правило, у комбінації (наприклад, блеоміцин, карбоплатин, цисплатин, доксорубіцин, метотрексат), карбамазепін, діазепам, діазоксид, фолієва кислота, фосампренавір, нельфінавір, резерпін, рифампіт, рифампібат рин, а також хронічне зловживання алкоголем.

Застосування фенітоїну з лікарськими засобами, що підвищують рН шлунка (наприклад, харчовими добавками або антацидами, що містять карбонат кальцію, гідроксид алюмінію та магнію гідроксид) може впливати на абсорбцію фенітоїну. У більшості випадків цієї взаємодії спостерігається зниження рівня фенітоїну в плазмі у разі, якщо лікарські засоби застосовувати в той же час. Тому, якщо це можливо, не слід застосовувати фенітоїн та ці лікарські засоби в той же час доби.

Лікарські засоби, які можуть збільшити або зменшити рівень фенітоїну у сироватці крові

Фенобарбітал, вальпроат натрію та вальпроєва кислота. Дія фенітоїну на рівні фенобарбіталу, вальпроєвої кислоти та вальпроату натрію у сироватці крові непередбачувана.

При призначенні або відміні даних лікарських засобів пацієнтам, які лікуються фенітоїном, може бути необхідним коригування дози фенітоїну для досягнення оптимального результату терапії.

Лікарські засоби, застосування яких протипоказане у разі терапії фенітоїном: делавірдін (див. розділ «Протипоказання»).

Лікарські засоби, ефективність яких порушується у разі застосування фенітоїну

Азоли (флуконазол, кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, позаконазол), кортикостероїди, доксициклін, естрогени, фуросемід, іринотекан, оральні контрацептиви, паклітаксел, пароксетин, хінідин, рифампіцин, сертралін, тетралін.

Взаємодія фенітоїну та варфарину може бути різною, тому необхідно визначати протромбіновий час при їх комбінуванні.

Фенітоїн знижує плазмові концентрації активних метаболітів альбендазолу, противірусних лікарських засобів (зокрема ефавіренза, лопінавіру/ритонавіру, індинавіру, нелфінавіру, ритонавіру, саквінавіру), протиепілептичних лікарських засобів (карбамазепіна, фелбабанапіна, фелбаба апіна), аторвастатину, хлорпропаміду, клозапіну, циклоспорину, дигоксину, флувастатину, фолієвої кислоти, метадону, мексилетину, ніфедипіну, німодипіну, нізолдипіну, празиквантелу, симвастатину та верапамілу.

Фенітоїн та інші антиконвульсанти внаслідок індукції ферменту CYP450 можуть впливати на мінеральний обмін кісткової тканини, опосередковано впливаючи на метаболізм вітаміну D. При тривалому застосуванні (понад 10 років) це може призводити до дефіциту вітаміну D та підвищеного ризику остеомаляції, переломів постійно приймають лікарський засіб. У період лікування, особливо тривалого, рекомендується УФ-опромінення, а також дієта, що задовольняє потребу організму у вітаміні D.

У пацієнтів з епілепсією при необхідності різкої відміни лікарського засобу (наприклад, при розвитку алергічних реакцій або реакцій підвищеної чутливості) необхідно застосовувати протисудомні засоби, що не належать до похідних гідантоїну.

Підвищений рівень фенітоїну, який підтримується в плазмі крові, може викликати стани, що характеризуються делірієм, психозом або енцефалопатією або рідко – незворотною дисфункцією мозочка. Відповідно, за перших ознак гострої токсичності рекомендується визначення рівня фенітоїну в крові. Необхідно зниження дози при надмірному рівні лікарського засобу у крові, якщо симптоми не зникають, рекомендується припинення терапії лікарським засобом.

У разі серйозних шкірних побічних реакцій слід припинити застосування лікарського засобу та призначити пацієнтові альтернативне лікування. Якщо у пацієнта з'явився висип, необхідно оцінити його стан щодо виникнення DRESS-синдрому. Відомо, що наявність у пацієнтів HLA-B*1502 збільшує ризик розвитку синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу.

У період вагітності лікарський засіб необхідно призначати лише за життєвими показаннями, коли користь від лікування матері перевищує ризик для плода.

Лікарський засіб проникає у грудне молоко в концентраціях, достатніх, щоб викликати побічні ефекти у немовляти, тому воно не рекомендоване до застосування жінкам під час годування груддю.

Список Б. У захищеному від світла місці.

Купити препарат Дифенін можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на таблетки Дифенін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.