Е-добавки в продуктах: чи дійсно ми платимо за зручність здоров'ям?

Нас лякає те, чого ми не розуміємо. А буква Е і загадкова тризначна цифра, якими рясніють упаковки продуктів, взагалі сприймається як секретний шифр. Що ж за ними ховається?

Навіщо харчові добавки засекретили? Раніше всі інгредієнти складі продуктів прописувалися повністю, однак це займало багато місця на упаковці, і в 1953 році в Європі було прийнято правило позначати їх індексом Е (від Europe) і номером, відповідним своїй групі.

Чи можливо обійтися без барвників?

Можливо і потрібно, але виробники продуктів навряд чи погодяться. Барвники відповідають за товарний вигляд, тобто за те, захочемо ми купити ковбасу, соус або печиво, адже покупець вибирає очима. І тут, на думку виробників, всі засоби (читай – барвники) гарні.

Однак медики попереджають: у цих речовин дуже погана слава. Наприклад, Е121 – цитрусовий червоний барвник і Е123 – амарант, які зазвичай додають в солодку газовану воду, солодощі і «корисне» фруктове морозиво, в багатьох країнах заборонені. На жаль, але вчені довели: ці речовини провокують розвиток злоякісних пухлин.

Найкраща репутація серед цих добавок у Е100 – куркуміну, який додають в якості барвника в приправу каррі, соуси, страви з рису, варення, компоти і джеми, а також рибні паштети.

Окреме попередження! При всій нібито офіційній нешкідливості куркуміну, його наполегливо не рекомендують використовувати в продуктах для дітей до 5 років. Робіть висновки!

Навіщо потрібні консерванти в продуктах?

Тут теж все просто – для того, щоб збільшити їх термін придатності. Або, як це пояснюють споживачам: ми дбаємо про те, щоб ви завжди отримували свіжий продукт. Але давайте згадаємо, через скільки годин скисає домашнє молоко, і замислимося, якою ціною зберігається свіжість пакетованого протягом місяця (!).

Шкоду, що наноситься нашому здоров'ю консервантами, в жодному разі не можна порівнювати зі шкодою від харчового отруєння, від якого, за словами виробника, і покликані нас врятувати консерванти. Наприклад, консервант формальдегід (Е240), який, нехай і в мінімальних кількостях, проте додається в консерви (здебільшого в консервовані гриби, компоти, варення, соки і т.д.), офіційно визнаний канцерогеном. А якщо врахувати, що завдяки своїй копійчаній вартості він дуже активно використовується в будівництві і деревообробній промисловості, хоча на жодній шафі або стільці ви не знайдете попередження про це, варто серйозно замислитися над тим, чи варто збільшувати ризик захворіти на рак, додаючи в меню продукти з формальдегідом. Адже чим більший в організмі зміст канцерогену, тим вищий ризик розвитку онкологічної патології.

Окрему нішу серед консервантів займають нітрати і нітрити. Без них жодна ковбаса або сосиски не витримають конкуренції. Офіційно вони вважаються безпечними, але держави, які поважають своїх громадян, їх не використовують. Знайомтеся, трійка «лідерів»:

• Е250 – нітрит натрію;
• Е251 – нітрат натрію;
• Е252 – нітрат калію.

Нітратами багаті не тільки ковбасні вироби, а й копчена риба, консерви з оселедця, навіть тверді сири мають їх у своєму складі для попередження спучування, що вкрай актуально в спекотну пору року. Така їжа особливо шкідлива для людей, що мають проблеми з печінкою і кишечником, оскільки нітрити та нітрати в їх організмі перетворюються в канцероген нітрозамін.

Окреме попередження! Головне завдання консервантів – стерилізувати, тобто позбавити від бактерій. Нагадує антибіотики? Саме так – нашому організму теж. Тому якщо не хочете мучитися питанням, звідки у вас дисбактеріоз, якщо ніяких препаратів ви не пили, краще виключити або хоча б мінімізувати в своєму меню кількість продуктів з консервантами.

Підсилюємо смак і запах, щоб ... більше з'їсти?

Так, щоб більше з'їсти, а значить, більше купити. Втішна новина всього одна: в основному підсилювачі смаку і запаху – натуральні речовини. Це в першу чергу сіль і цукор. Однак їхня провина полягає в тому, що вони змінюють наше смакову поведінку, коли додаються в їжу поза нашої згоди. Навіть люди, які ведуть здоровий спосіб життя і рахують кількість з'їдених грамів солі і цукру, часто не звертають уваги на присутність цих ворогів фігури в складі ковбаси, йогурту з фруктами або дитячого сирка.

На хвилі моди на схуднення це стало навіть своєрідним трендом, який привів до ще більш неприємних результатів: цукор був замінений підсолоджувачами:

• Е954 – сахарин;
• Е952 – цикламанов кислота і цикломати;
• Е950 – ацесульфан калію;
• Е951 – аспартам;
• Е968 – ксиліт.

Всі разом і кожна окремо ці речовини повільно, але вірно руйнують нашу печінку. Найбільше претензій до аспартаму, який взагалі-то був створений з благою метою – підсолодити життя діабетикам. З'явилося ціле море шоколадних батончиків, цукерок, зефіру та інших заборонених раніше солодощів, які ... зацікавили борців за стрункість. Результат не змусив себе чекати: кількість пацієнтів з мігренню, висипом на шкірі і навіть погіршення мозкової діяльності настільки зросла, що навіть Америка вирішила відмовитися від такої альтернативи і заборонити Е951 в якості харчової добавки.

Окреме попередження! Звикнувши до продуктів з посиленим харчовими добавками смаком, ми робимо свій раціон бідним на корисні речовини. Адже мікроелементи і вітаміни містяться в натуральних овочах і фруктах, м'ясі, необроблених крупах.

А вибір є

Темп сучасного життя не дозволяє нам витрачати стільки ж часу на пошук їжі, скільки його витрачали наші предки. Тобто закликати вас їсти продукти «тільки з грядки» ми не будемо, тому що в умовах міста (та й не тільки) це неможливо. Але прислухатися до здорового глузду, коли обираєте, що сьогодні з`їсти на сніданок самому і тим більше дитині, стає обов'язковим правилом, якщо ви хочете зберегти здоров'я. Тому перш ніж покласти в візок в супермаркеті ту чи іншу упаковку, уважно прочитайте склад. Кількість Е більше трьох? Поверніть товар на полицю – здоров`я дорожче!

Занадто старанно оброблені виробником продукти можуть бути частиною вашого раціону, але найменшою і час від часу. Не варто приносити здоров'я в жертву зручності.

Список використаної літератури

• sciencedirect.com;
• bouldersausage.com;
• canr.msu.edu.