Антигістамінні препарати: при алергії й не тільки

Ааапчхі! Будьте здорові! У вас не застуда? Алергія? Тоді потрібні антигістамінні препарати. Але як їх обрати залежно від симптомів? А ще на вибір впливає ваша робота і навіть те, чи кермуєте ви машиною. Розповідаємо все про антигістамінні препарати, їх схожість і відмінності.

Що таке гістамін та як з ним боротися?

Гістамін — це хімічна речовина. Вона присутня у всіх тканинах організму, виробляється і зберігається в так званих опасистих клітинах і в білих кров'яних тільцях, або, по-науковому, базофілах. Він «втручається» у численні фізіологічні процеси, від алергічних реакцій до секреції кислоти у шлунку, визначає почуття голоду та ритми сну-неспання.

Саме тому найчастіше для позбавлення алергії використовують антигістамінні препарати, які вміють гальмувати дію цієї хімічної речовини. Гістамін діє через чотири різні типи рецепторів (H1, H2, H3 і H4). Антигістамінні препарати є інгібіторами Н1-рецепторів. Цю властивість відкрили раніше за інших, саме тому їх так і називають.

Для чого використовуються антигістамінні препарати?

Багато симптомів, таких як свербіж, нежить, сльозотеча, обумовлені дією гістаміну. Зменшити їх під силу саме антигістамінним препаратам. Їх використовують з середини минулого століття для лікування:

• алергічних та неалергійних ринітів та кон'юнктивітів;
• гострої та хронічної кропив'янки;
• запальних процесів, у тому числі сверблячки та розчісування, викликаних дерматологічними (наприклад, укусам комах) та не дерматологічними (наприклад, метаболічний свербіж) причинами;
• катаральних респіраторних інфекцій та неспецифічного кашлю;
• морської хвороби, нудоти та запаморочення;
• безсоння та анорексії.

Антигістаміни, доступні внутрішньом'язово або внутрішньовенно, використовуються як доповнення до адреналіну та кортикостероїдів при екстреному лікуванні анафілаксії або генералізованого алергічного шоку.

Багатство вибору: навіщо стільки препаратів від алергії?

На світовому ринку є майже сотня антигістамінних препаратів, які мають більш-менш схожу ефективність при алергічних симптомах. Однак це дуже неоднорідна група ліків, тому підбирати препарат повинен лікар, залежно від симптомів та анамнезу.

Антигістамінні препарати зазвичай поділяються на шість хімічних груп, але з клінічної точки зору їх частіше класифікують за поколіннями. Давайте разом з'ясуємо, чим відрізняються ліки різних поколінь.

Лікарські засоби першого покоління, або класичні, застосовують при алергічному ринокон'юнктивіті, кропив'янці, катаральному кашлі, нудоті, для зменшення та профілактики захитування, безсоння та боротьби зі свербінням. Ці препарати працюють із ЦНС, та їхній спектр дії обмежений. Вони викликають седативний ефект, сонливість, посилення апетиту, порушення зору через сухість очей, запори. Чесно кажучи, все це не покращує якість життя, бо впливає на успішність у школі чи на роботі та навіть може бути непрямою причиною побутових та дорожньо-транспортних пригод.

З іншого боку, ці побічні ефекти використовуються в терапевтичних цілях, наприклад, як спосіб пригнічення блювання і захитування або для підсушування слизових оболонок, щоб полегшити нежить. Антигістамінні препарати першого покоління швидко метаболізуються у печінці, тому приймати їх необхідно три-чотири рази на день. Деякі з них також можна використовувати внутрішньом'язово або внутрішньовенно, що дуже актуально при кропив'янці та інших гострих алергічних реакціях.

До антигістамінних препаратів першого покоління належать:

• Димедрол;
• Діазолін;
• Супрастин;
• Тавегіл;
• Кетотіфен.

Ми навели лише найпопулярніші, але існує ще чимало антигістамінних препаратів першого покоління, більшість з яких є безрецептурними лікарськими засобами проти застуди. А доксепін — антидепресант із потужною антигістамінною та седативною дією, досі використовується в деяких випадках для позбавлення від алергії.

Препарати другого покоління найчастіше похідні від першого покоління, але з вибірковою дією, в тому числі й на ЦНС. Вони не викликають сонливості та «загальмованості», тому майже не впливають на нашу трудову та навчальну активність, водіння машини, керування механізмами та інші повсякденні заняття. У них менше лікарських взаємодій, ніж у класичних препаратів, і майже всі вони розраховані на прийом однієї таблетки на добу. Їх більше люблять і пацієнти, і лікарі, тому зазвичай найчастіше призначають при алергічному ринокон'юнктивіті, гострій та хронічній кропив'янці. Однак вони не працюють для запобігання нудоті або захитуванню. В аптеці вам запропонують антигістамінні препарати цього покоління в таблетках, сиропі, назальному спреї та навіть у вигляді крапель для очей, тобто тільки для зовнішнього застосування. До речі, їх можуть використовувати вагітні та мами, які годують грудьми.

До антигістамінних препаратів другого покоління належать:

• Лоратадин;
• Гісталонг;
• Кларитин;
• Цетиризин.

Але ви, напевно, чули про те, що існують протиалергічні засоби третього покоління. Це неседативні антигістамінні препарати, які характеризуються ще більшою швидкістю всмоктування, не викликають звикання, сонливості та взагалі мають мінімум побічних ефектів. До них відносять:

• Ксизал;
• Зодак;
• Еріус;
• Алегра.

Кожен день чи лише при появі симптомів?

Ці ліки не лікують хворобу, а лише мінімізують симптоми. З цієї причини здається логічним приймати їх «за вимогою». Однак, деякі алергічні захворювання відрізняються завзятістю, тому часто вимагають продовжувати використання препаратів впродовж декількох місяців. До того ж протизапальні властивості антигістамінів можуть запобігати навіть появі нових симптомів. Тому рішення про тривалість курсу терапії краще довірити лікареві-алергологу. Навіть попри те, що багато препаратів продаються без рецепта.

Список використаної літератури

• ncbi.nlm.nih.gov;
• basicmedicalkey.com;
• ps.org.au.