| Торгівельна назва | Вермокс |
| Діючі речовини | Мебендазол |
| Кількість діючої речовини: | 100 мг |
| Форма випуску: | таблетки для внутрішнього застосування |
| Кількість в упаковці: | 6 таблеток |
| Первинна упаковка: | блістер |
| Спосіб застосування: | Орально |
| Взаємодія з їжею: | Не має значення |
| Температура зберігання: | від 15°C до 30°C |
| Чутливість до світла: | Не чутливий |
| Ознака: | Імпортний |
| Походження: | Хімічний |
| Виробник: | ЛУЗОМЕДІКАМЕНТА СОСЬЄДАДЕ ТЕКНІКА ФАРМАСЕУТІКА С.А. |
| Країна виробництва: | Португалія |
| Заявник: | Джонсон і Джонсон Україна |
| Умови відпуску: | За рецептом |
|
Код АТС P Протипаразитарні препарати P02 Протиглисні засоби P02C Засоби, що застосовуються при нематодозах P02CA Похідні бензимідазолу P02CA01 Мебендазол |
|
Вермоксом (VERMOX)
MEBENDAZOLUM P02C A01
Склад лікарського засобу:
табл. 100 мг, № 6
| мебендазол | 100 мг |
Допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію сахарат, тальк, крохмаль, лактоза.
№ UA / 7363/01/01 від 04.12.2007 до 04.12.2012
Фармакологічні властивості
Вермокс є антігельмінтним препаратом широкого спектру дії. Активна речовина препарату - мебендазол - селективно порушує утворення клітинного тубуліну у гельмінтів, що призводить до гальмування транспорту і всмоктування поживних речовин, зокрема, відзначено зниження утилізація глюкози. В результаті розвивається аутолиз кишкового каналу гельмінта, що приводить до його загибелі.
Після прийому всередину препарат всмоктується незначно. Невелика його частина, потрапляючи в кров, на 90% зв'язується з білками плазми крові та метаболізується в печінці.
Показання
інвазії, викликані Enterobius vermicularis, Trichuris trichiura, Ascaris lumbricoides, Ancylostoma duodenale, Necator americanus, Strongyloides stercoralis, Taenia spp. (Taenia solium і ін.), А також змішані інвазії, обумовлені вказаними гельмінтами.
Спосіб застосування
при ентеробіозі дорослим і дітям призначають 1 таблетку вермоксом одноразово. Оскільки можливі повторні інвазії, рекомендується повторний прийом препарату через 2 та 4 тижні в тій же дозі.
При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомідозі або комбінованих гельмінтних инвазиях дорослим і дітям призначають по 1 таблетці 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 3 днів.
При теніозі та стронгілоідозі дорослим рекомендують приймати по 2 таблетки 2 рази на добу протягом 3 днів, до повного лікування, дітям - по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 3 днів.
Під час лікування вермоксом не потрібно дотримання дієти та застосування послаблюючих засобів.
Протипоказання:
підвищена чутливість до препарату, період вагітності та годування груддю, вік до 2 років.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:
можливі минуща біль в області живота і діарея, алергічні реакції (шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк).
ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:
при застосуванні вермоксом (протягом 24 годин після прийому препарату) вживання алкоголю заборонено.
Взаємодія з іншими лікарськими
не слід призначати одночасно Вермокс з левамізолом або липофильними препаратами (підвищується токсичність), з циметидином (підвищується концентрація мебендазола в плазмі крові).
Умови та термін зберігання
при випадковому передозуванні можуть виникати спазми кишечника, нудота, блювота, діарея. Специфічного антидоту немає. Рекомендується промивання шлунка водним розчином марганцевокислого калію (20 мг / 100 мл), прийом активованого вугілля.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
при температурі 15-30 °C.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Вермокс табл. 100мг №6 на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Відгуки
Споживачі мають можливість залишити відгуки про товар за власним бажанням та на власний розсуд. Ми не модеруємо відповідні відгуки та не впливаємо на їхній зміст. Наша думка може відрізнятись від змісту відповідних відгуків. Рекомендуємо не займатись самолікуванням на основі відгуків інших споживачів.
Незважаючи на існування антигельмінтних препаратів широкого спектра дії, ефективне лікування гельмінтозів критично залежить від точної ідентифікації специфічного виду паразита, яку здійснює медичний фахівець для визначення оптимальної терапевтичної стратегії.
Ключові аспекти фармакотерапії гельмінтозів: вибір препаратів широкого спектра дії.
Упаковка / 6 шт.
діюча речовина: mebendazole;
1 таблетка містить 100 мг мебендазолу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, оранжево-жовтий S (Е 110).
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: кругла плоска таблетка зі скошеними краями блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» і «100», що розділені лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» – з іншого.
Антигельмінтні засоби. Протинематодні агенти. Деривати бензимідазолу. Код АТХ Р02С А01.
Мебендазол діє локально у просвіті кишечнику, перешкоджаючи утворенню клітинного тубуліну у гельмінтів, що спричиняє порушення процесів утилізації глюкози і травлення та автолізу паразита.
Немає доказів ефективності Вермоксу® у лікуванні цистицеркозу.
Абсорбція. Після перорального застосування
Розподіл. 90–95 % дози препарату зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу становить від 1 до 2 л/кг, що свідчить про здатність мебендазолу проникати крізь стінки судин. Це підтверджується даними щодо хворих, які приймали мебендазол протягом тривалого часу (40 мг/кг/добу впродовж 3–21 місяця).
Метаболізм. Після перорального застосування мебендазол метаболізується переважно у печінці. Плазмова концентрація його головних метаболітів значно перевищує концентрацію мебендазолу. Порушення функцій печінки, порушення метаболізму або елімінації з жовчю може призвести до підвищення плазмового рівня мебендазолу.
Виведення. Мебендазол, кон’юговані форми мебендазолу та його метаболіти частково піддаються кишково-печінковій рециркуляції та виводяться із сечею та жовчю. Уявний період напіввиведення після перорального застосування у більшості пацієнтів становить 3–6 годин.
Фармакокінетика у рівноважному стані.
При тривалій терапії (40 мг/кг/добу протягом 3–21 місяця) концентрація мебендазолу та його основних метаболітів у плазмі крові збільшується, у результаті чого приблизно у 3 рази збільшується його експозиція у рівноважному стані порівняно з одноразовим застосуванням.
Клінічні характеристики. Показання.
Лікування інвазій, таких як: ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, трихоцефальоз, некатороз.
Гіперчутливість до мебендазолу або до будь-якої допоміжної речовини.
Вагітність, період годування груддю.
Одночасне застосування з циметидином може призвести до посилення ефекту Вермоксу® за рахунок пригнічення його метаболізму у печінці та підвищення концентрації мебендазолу у плазмі крові.
Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу (див. розділ «Особливості застосування»).
Не рекомендується для лікування дітей до 2 років.
Повідомлялося про рідкісні випадки оборотних порушень функції печінки, гепатитів та нейтропенії у пацієнтів, які отримували мебендазол у стандартних дозах за вказаними показаннями (див. розділ «Побічні реакції»). Були повідомлення про розвиток гломерулонефриту та агранулоцитозу, що пов’язані з дозами, які значно перевищували рекомендовані, та з лікуванням протягом тривалого періоду часу.
Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв’язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу і виникненням синдрому Стівенса — Джонсона / токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.
Через недостатній досвід застосування препарату дітям віком до 2 років, а також через те, що є окремі повідомлення щодо виникнення судом під час застосування препарату дітям цієї вікової групи, призначати Вермокс® слід лише у випадку, якщо наявна глистна інвазія серйозно позначається на їхньому харчовому статусі та фізичному розвитку.
При лікуванні препаратом немає необхідності у призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.
Барвник оранжево-жовтий S (Е 110) може спричинити алергічні реакції.
Цей лікарський засіб містить 48 мг/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються безсольової дієти.
Вермокс® протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, які підозрюють вагітність, не слід застосовувати лікарський засіб.
Годування груддю.
Деякі дані вказують, що невелика кількість мебендазолу присутня в молоці людини після перорального прийому. Тому годування груддю не рекомендовано при застосуванні лікарського засобу Вермокс®.
Фертильність.
Відомо, що мебендазол не впливає на здатність до народжування при прийомі в дозах до 10 мг/кг на добу. Результати репродуктивних досліджень показали, що мебендазол не впливає на фертильність чоловіків при прийомі в дозах до 40 мг/кг в день включно.
Вермокс® не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»)
Для перорального застосування.
· При ентеробіозі дорослим і дітям віком від 2 років призначати 1 таблетку (100 мг) лікарського засобу Вермокс® одноразово. Для запобігання повторній інвазії слід повторити прийом 1 таблетки (100 мг) препарату через 2 тижні.
· При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі, некаторозах дорослим і дітям віком від 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів.
Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою. Слід подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має проходити під наглядом батьків.
Діти.
Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.
У пацієнтів, які застосовували дози, вищі за рекомендовані, або лікувалися протягом тривалого часу, рідко спостерігалися алопеція, оборотні порушення функції печінки, гепатит, агранулоцитоз, нейтропенія та гломерулонефрит. Окрім агранулоцитозу та гломерулонефриту, ці побічні реакції спостерігалися і у пацієнтів, які застосовували мебендазол у стандартному дозуванні (див. розділ «Побічні реакції»).
Симптоми. При випадковому передозуванні можуть спостерігатися спазми у черевній ділянці, нудота, блювання та діарея.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Одразу після прийому мебендазолу всередину можна провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля.
У рекомендованих дозах Вермокс® зазвичай добре переноситься. У пацієнтів зі значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі під час застосування Вермоксу®.
Безпека Вермоксу® визначалася у 6276 пацієнтів, які брали участь у 39 клінічних дослідженнях застосування препарату для лікування одиничних або змішаних паразитарних інвазій шлунково-кишкового тракту. У ході цих клінічних випробувань побічні реакції спостерігалися менш ніж у 1 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Вермокс®.
Побічні реакції, виявлені під час клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді, зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1.
| Системи органів | Побічні реакції | ||
| Частота реакції | |||
| часто (≥ 1/100 — | нечасто (≥ 1/1000 — | рідко (≥ 1/10000 — | |
| З боку крові та лімфатичної системи | нейтропеніяb агранулоцитоз b* | ||
| З боку імунної системи | гіперчутливість, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакціїb | ||
| З боку центральної нервової системи | судомиb, запамороченняа | ||
| З боку шлунково-кишкового тракту | біль у животіa | дискомфорт у животіa, діареяa, метеоризмa, нудотаa , блювотаa | |
| З боку печінки та жовчовивідних шляхів | Поодинокі: гепатитb, підвищення активності печінкових ферментівb | ||
| З боку шкіри та підшкірної клітковини | висипанняa, токсичний епідермальний некролізb, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсонаb, екзантемаb, набряк Квінкеb, кропив’янкаb, алопеціяb | ||
| З боку нирок та сечовивідної системи | Гломерулонефрит b* | ||
a Дані щодо частоти побічних реакцій отримані у ході клінічних та епідеміологічних досліджень.
b Побічні реакції, що не спостерігалися під час клінічних досліджень, частота розвитку яких визначена за допомогою «правила 3» (частота = 1/2092).
*Спостерігалися при прийомі високих доз і тривалому лікуванні.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі на вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 6 таблеток у блістері з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої; по 1 блістеру у картонній пачці.
За рецептом.
Люсомедикамента Сосьєдаде Текніка Фармацеутика, С. А. /
Lusomedicamenta Sociedade Tecnica Farmaceutica, S.A.
Естрада Консільєрі Педрозо, 66, 69 – В, Квеліз де Байксо, 2730-055 Баркарена, Португалія/
Estrada Consiglieri Pedroso, 66, 69 – B, Queluz de Baixo, 2730-055 Barcarena, Portugal.
Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України
Рейтинг популярності базується на фактичній кількості замовлень клієнтами сайту за останні 30 днів. Чим більше замовлень, тим вище рейтинг.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
Додавання відгуку
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
