Упаковка / 90 шт.
блістер / 10 шт.
| Торгівельна назва | Тіотриазолін |
| Діючі речовини | Тіотриазолін |
| Кількість діючої речовини | 200 мг |
| Форма випуску | табл. внутр. |
| Кількість в упаковці | 90 таблеток (9 блистеров по 10 шт.) |
| Первинна упаковка | блістер |
| Спосіб застосування | Орально |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Температура зберігання | від 15°C до 25°C |
| Чутливість до світла | Чутливий |
| Ознака | Вітчизняний |
| Походження | Хімічний |
| Ринковий статус | Традиційний |
| Виробник | КИЇВМЕДПРЕПАРАТ ПАТ |
| Країна виробництва | Україна |
| Заявник | Arterium |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Код АТС |
C Препарати для лікування захворювань серцево-судинної системи C01 Препарати для лікування захворювань серця C01E Інші кардіологічні препарати C01EB Інші кардіологічні препарати C01EB23 Тіазотна кислота |
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. фармакологічний ефект тіазотной кислоти обумовлений протиішемічну, мембраностабілізуючу, антиоксидантну та імуномодулюючу дію.
Дія препарату реалізується за рахунок посилення компенсаторної активації анаеробного гліколізу і активації процесів окислення в циклі Кребса зі збереженням внутрішньоклітинного фонду АТФ. Наявність в структурі молекули тіазотной кислоти тіолу сірки, для якої характерні окисно-відновні властивості, та третинного азоту, який зв'язує надлишок іонів водню, обумовлює активацію антиоксидантної системи. Сильні відновлювальні властивості тіольної групи викликають реакцію з активними формами кисню та ліпідними радикалами. Реактивация антирадикальних ферментів - супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази - запобігає ініціацію активних форм кисню.
Вплив тіазотной кислоти призводить до гальмування процесів окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зниження чутливості міокарда до катехоламінів, запобігання прогресивного пригнічення скорочувальної функції серця, стабілізації і відповідно до зменшення зони некрозу та ішемії міокарда. Поліпшення реологічних властивостей крові здійснюється за рахунок активації фібринолітичної системи. Поліпшення процесів метаболізму міокарда, підвищення його скоротливої здатності, сприяння нормалізації серцевого ритму дозволяє рекомендувати тіазотную кислоту для лікування хворих з різними формами ІХС.
Паралельно із застосуванням препарату в кардіології тіазотную кислоту застосовують при лікуванні захворювань печінки та інших внутрішніх органів, враховуючи її високі гепатопротекторні властивості. Препарат запобігає руйнуванню гепатоцитів, знижує ступінь жирової інфільтрації та поширення центролобулярних некрозів печінки, сприяє процесам репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний, ліпідний і пігментний обмін. Збільшує швидкість синтезу та виділення жовчі, нормалізує її хімічний склад.
Фармакокінетика. Після прийому всередину препарат швидко всмоктується, його абсолютна біодоступність становить 53%. C max в плазмі крові досягається через 1,6 години після одноразового прийому в дозі 200 мг. Т ½ - майже 8 ч.
Показання
У комплексному лікуванні ІХС: стенокардії, інфаркту міокарда, постінфарктного кардіосклерозу; серцевих аритмій.
У комплексному лікуванні хронічних гепатитів різної етіології, в тому числі алкогольного гепатиту; цирозу печінки.
Застосування
При стабільній стенокардії напруги тіотриазолін призначають по 200 мг всередину 3 рази на добу. курс лікування - 8 тижнів.
При стенокардії спокою, інфаркті міокарда, постінфарктний кардіосклероз Тіотриазолін призначають по 200 мг всередину 3 рази на добу протягом 20-30 днів.
При порушеннях серцевого ритму Тіотриазолін призначають по 200 мг всередину або під язик 3 рази на добу.
При захворюваннях печінки Тіотриазолін призначають по 200 мг всередину 3 рази на добу протягом 20-30 днів.
Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально залежно від тяжкості та перебігу захворювання.
Діти. Досвід застосування препарату у дітей недостатній
Протипоказання
Підвищена чутливість до тіазотной кислоти та інших компонентів препарату; ОПН.
Побічні ефекти
Препарат, як правило, добре переноситься.
У хворих з підвищеною індивідуальною чутливістю можуть виникати:
з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, гіперемія шкіри, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
При прийомі в комплексній терапії, переважно у пацієнтів похилого віку, можуть виникати:
з боку імунної системи: анафілактичний шок;
з боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, шум у вухах;
з боку шлунково-кишкового тракту: прояви диспептичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, блювоту; здуття живота;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, ядуха;
загальні розлади: лихоманка, загальна слабкість.
У період післяреєстраційного нагляду відзначалися також реакції, зв'язок яких з прийомом препарату Тіотриазолін не доведена:
з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія.
Особливі вказівки
Відсутні.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Ефективність та безпечність застосування препарату в період вагітності або годування груддю не вивчали.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На даний момент повідомлення відсутні, однак слід враховувати можливість розвитку запаморочення.
Взаємодії
Тіотриазолін як кардіопротекторний препарат можна застосовувати в комбінації з базисними засобами терапії ІХС.
Як гепатопротекторний засіб може поєднуватися з призначенням традиційних методів лікування гепатитів.
Передозування
При передозуванні в сечі підвищується концентрація натрію і калію. в таких випадках препарат необхідно відмінити.
Лікування симптоматичне.
Умови зберігання
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Опис товару завірено виробником Київмедпрепарат.
Зверніть увагу!
Опис препарату Тіотриазолін табл. 200мг №90 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
