Рибоксин розчин для ін'єкцій 20 мг/мл в ампулах по 5 мл 10 шт

Комплексне лікування ішемічної хвороби серця (стан після інфаркту міокарда, стенокардія), порушення ритму серця, інтоксикація препаратами серцевих глікозидів, лікування кардіоміопатій різного ґенезу, міокардіодистрофій (на тлі тяжких фізичних навантажень, інфекційного та ендокринного генезу), міокардитів; захворювання печінки (гепатити, цироз печінки, жирова дистрофія печінки); профілактика лейкопенії при опроміненні; для поліпшення зорової функції при відкритокутовій глаукомі з нормалізованим внутрішньоочним тиском.

• 1 мл розчину містить інозину 20 мг;
• допоміжні речовини: гексаметилентетрамін, вода для ін'єкцій.

• гіперчутливість до інозину або до інших компонентів препарату;
• гіперурикемія;
• ниркова недостатність;
• подагра.

Препарат застосовувати дорослим внутрішньовенно або краплинно (повільно), зі швидкістю 40-60 крапель за хвилину.

При внутрішньовенному краплинному введенні препарат розводити у 5 % розчині глюкози або 0,9 % розчині натрію хлориду (до 250 мл). На початку лікування вводити 200 мг (10 мл 2 % розчину) 1 раз на добу, у подальшому при добрій переносимості дозу можна збільшити до 400 мг (20 мл 2 % розчину) 1-2 рази на добу. Курс лікування визначається індивідуально, у середньому – 10-15 днів.

Струминне введення можливе при гострих порушеннях ритму серця у разовій дозі 200-400 мг (10-20 мл 2 % розчину).

При появі свербежу та гіперемії шкіри лікування препаратом слід відмінити.

Під час лікування необхідно контролювати рівень концентрації сечовини у крові та сечі. Обмеженням для застосування препарату є ниркова недостатність. При нирковій недостатності призначення препарату доцільне тільки тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний ефект перевищує можливий ризик при застосуванні.

Вагітні

Досліджень ефективності та безпеки застосування препарату для даної групи пацієнтів не проводили, тому його не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Діти

Препарат не застосовують дітям через відсутність даних щодо безпеки застосування.

Водії

Препарат не має негативної дії на здатність керувати автомобілем і працювати зі складними механізмами.

Можливе посилення проявів симптомів побічних реакцій.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні/анафілактичні реакції, включаючи висипання, відчуття свербежу, гіперемію шкіри, кропив’янку, анафілактичний шок.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія, що може супроводжуватися головним болем, запамороченням, відчуттям нудоти, блюванням, пітливістю.

З боку обміну речовин, метаболізму: гіперурикемія, загострення подагри (при тривалому прийомі високих доз).

Загальні розлади: загальна слабкість, зміни у місці введення (включаючи гіперемію, свербіж).

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

діюча речовина: inosine;

1 мл розчину містить інозину 20 мг;

допоміжні речовини: гексаметилентетрамін, вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В.

Фармакодинаміка

Рибоксин – анаболічний препарат, що чинить антигіпоксичну та антиаритмічну дію.

Він є попередником АТФ, бере безпосередню участь в обміні глюкози і сприяє активізації метаболізму в умовах гіпоксії і при відсутності АТФ. Препарат активує метаболізм піровиноградної кислоти для забезпечення нормального процесу тканинного дихання, а також сприяє активуванню ксантиндегідрогенази. Рибоксин позитивно впливає на обмін речовин у міокарді, зокрема підвищує енергетичний баланс клітин, стимулює синтез нуклеотидів, посилює активність ряду ферментів циклу Кребса. Препарат нормалізує скоротливу активність міокарда та сприяє повнішому розслабленню міокарда у діастолі за рахунок здатності зв’язувати іони кальцію, що проникли до клітин під час їх збудження, активує регенерацію тканин (особливо міокарда та слизової оболонки травного каналу).

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні рибоксин швидко розподіляється у тканинах. Метаболізується у печінці, де повністю утилізується у біохімічних реакціях організму. У незначній кількості виділяється переважно з сечею.

Комплексне лікування ішемічної хвороби серця (стан після інфаркту міокарда, стенокардія), порушення ритму серця, інтоксикація препаратами серцевих глікозидів, лікування кардіоміопатій різного ґенезу, міокардіодистрофій (на тлі тяжких фізичних навантажень, інфекційного та ендокринного генезу), міокардитів; захворювання печінки (гепатити, цироз печінки, жирова дистрофія печінки); профілактика лейкопенії при опроміненні; для поліпшення зорової функції при відкритокутовій глаукомі з нормалізованим внутрішньоочним тиском.

– Гіперчутливість до інозину або до інших компонентів препарату;

– гіперурикемія;

– ниркова недостатність;

– подагра.

При одночасному застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами можливе:

з гепарином – посилення ефектів гепарину, збільшення тривалості його дії;

з серцевими глікозидами – попередження виникнення аритмій, посилення позитивної інотропної дії.

При одночасному застосуванні препарату з β-адреноблокаторами ефект рибоксину не зменшується.

Можливе одночасне застосування з нітрогліцерином, ніфедипіном, фуросемідом, спіронолактоном.

Несумісний в одній ємності з алкалоїдами, кислотами, спиртами, солями важких металів, таніном, вітаміном В6 (піридоксину гідрохлоридом).

При появі свербежу та гіперемії шкіри лікування препаратом слід відмінити.

Під час лікування необхідно контролювати рівень концентрації сечовини у крові та сечі. Обмеженням для застосування препарату є ниркова недостатність. При нирковій недостатності призначення препарату доцільне тільки тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний ефект перевищує можливий ризик при застосуванні.

Досліджень ефективності та безпеки застосування препарату для даної групи пацієнтів не проводили, тому його не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Препарат не має негативної дії на здатність керувати автомобілем і працювати зі складними механізмами.

Препарат застосовувати дорослим внутрішньовенно струминно або краплинно (повільно), зі швидкістю 40-60 крапель за хвилину.

При внутрішньовенному краплинному введенні препарат розводити у 5 % розчині глюкози або 0,9 % розчині натрію хлориду (до 250 мл). На початку лікування вводити 200 мг (10 мл 2 % розчину) 1 раз на добу, у подальшому при добрій переносимості дозу можна збільшити до 400 мг (20 мл 2 % розчину) 1-2 рази на добу. Курс лікування визначається індивідуально, у середньому – 10-15 днів.

Струминне введення можливе при гострих порушеннях ритму серця у разовій дозі 200-400 мг (10-20 мл 2 % розчину).

Діти.

Препарат не застосовують дітям через відсутність даних щодо безпеки застосування.

Можливе посилення проявів симптомів побічних реакцій.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні/анафілактичні реакції, включаючи висипання, відчуття свербежу, гіперемію шкіри, кропив’янку, анафілактичний шок.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія, що може супроводжуватися головним болем, запамороченням, відчуттям нудоти, блюванням, пітливістю.

З боку обміну речовин, метаболізму: гіперурикемія, загострення подагри (при тривалому прийомі високих доз).

Загальні розлади: загальна слабкість, зміни у місці введення (включаючи гіперемію, свербіж).

4 роки.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці або одній інфузійній системі.

Використовувати тільки рекомендовані розчинники (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

По 5 мл або по 10 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці; по 5 мл або по 10 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці.

За рецептом.

ПАТ «Галичфарм».

Україна, Україна, 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8.