Еротон таблетки по 100 мг блістер 2 шт

Артикул: 189872
306.20 грн.

Упаковка / 2 шт.

Ціна актуальна на 22:15 | Придатний до: червень 2024
Кількість в упаковці:
Дозування:
50 мг 100 мг
Є питання?
Потрібна консультація?

Цілодобова підтримка клієнтів

Telegram Viber
Кому можна
Дорослим
Дозволено
Дітям
Протипоказано
Вагітним
Протипоказано
Годуючим
Протипоказано
Алергікам
з обережністю
Діабетикам
Дозволено
Водіям
з обережністю
Торгівельна назва Еротон
Діючі речовини Силденафіл
Кількість діючої речовини 100 мг
Форма випуску таблетки для внутрішнього застосування
Кількість в упаковці 2 таблетки
Первинна упаковка блістер
Спосіб застосування Орально
Взаємодія з їжею Не має значення
Температура зберігання від 5°C до 25°C
Чутливість до світла Не чутливий
Ознака Вітчизняний
Походження Хімічний
Ринковий статус Брендований дженерик
Виробник ФІТОФАРМ ПРАТ
Країна виробництва Україна
Заявник Фітофарм
Умови відпуску За рецептом
Код АТС

G Засоби для лікування сечостатевої системи і статеві гормони

G04 Засоби для лікування урологічних захворювань

G04B Засоби, що застосовуються в урології

G04BE Засоби, що застосовуються при еректильній дисфункціі

G04BE03 Силденафіл

Завантажити сертифікат відповідності

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. еротон - пероральний препарат, який застосовують для лікування порушень ерекції у чоловіків. препарат являє собою цитратную сіль силденафілу, селективний інгібітор цГМФ специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ-5).

Механізм дії. Фізіологічний механізм ерекції статевого члена полягає у вивільненні оксиду азоту (NO) у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. NO активує фермент гуанілатциклазу, яка викликає підвищення рівня цГМФ, розслаблення гладких м'язів кавернозного тіла і посилення припливу до них крові.

Силденафіл не чинить прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло людини, але посилює ефективність оксиду азоту (NO), пригнічуючи ФДЕ5, що відповідає за деградацію цГМФ у кавернозному тілі.

Коли при сексуальній стимуляції відбувається локальне вивільнення NO, пригнічення ФДЕ5 силденафілом спричиняє підвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі, в результаті чого розслабляються гладкі м'язи та посилюється приплив крові до кавернозного тіла.

Застосування силденафілу в рекомендованих дозах неефективно без сексуальної стимуляції.

Силденафіл селективен щодо ФДЕ5. Його вплив на ФДЕ5 сильніший, ніж вплив на інші відомі фосфодіестерази.

Порушення зору. При застосуванні силденафілу в дозі 100 мг у деяких пацієнтів через 1 год виявлено легкий непостійне порушення сприйняття кольору (синього / зеленого); через 2 години після прийому препарату ці зміни зникали. Ймовірним механізмом порушення кольорового зору вважають пригнічення ФДЕ-6, яка бере участь в процесі передачі світла в сітківці ока. Ефект силденафілу на ФДЕ-6 в 10 разів поступається його активності щодо ФДЕ 5. Силденафіл не впливає на гостроту зору, контрастність сприйняття, електроретинограму, внутрішньоочний тиск або пупілометрію.

Ефективність. Ефективність силденафілу, яку оцінювали стосовно здатності препарату забезпечувати наступ і підтримання ерекції, достатньої для проведення статевого акту, продемонстрована і зберігалася при тривалому застосування препарату (1 рік).

При прийомі силденафілу в дозах 25; 50; 100 мг поліпшення ерекції відмічено у 62; 74; 82% пацієнтів відповідно. Крім поліпшення еректильної функції, аналіз МІЕФ (міжнародний індекс еректильної функції) показав, що лікування силденафілом підвищує також оргазм і задоволення від статевого акту.

При лікуванні силденафілом поліпшення відзначено у 59% хворих на цукровий діабет; у 43% хворих, які перенесли радикальну простатектомію; у 83% пацієнтів з травмою спинного мозку.

Фармакокінетика. У межах рекомендованого діапазону доз фармакокінетика силденафілу пропорційна дозі. Препарат виводиться з організму переважно шляхом біотрансформації в печінці (в основному за участю цитохрому Р450 3А4) з утворенням активного метаболіту з властивостями, подібними силденафілу.

Всмоктування. Силденафіл швидко всмоктується після внутрішнього застосування. З max, досягає в плазмі крові, реєстрували через 30-120 хв (в середньому 60 хв) після перорального прийому натщесерце. У випадках, коли препарат приймають разом з дуже жирною їжею, швидкість всмоктування зменшується.

Розподіл. Середній обсяг розподілу силденафілу в рівноважному стані - 105 л, що свідчить про його проникнення в тканини. Як силденафіл, так і його головний метаболіт приблизно на 96% зв'язаний з білками плазми крові. Зв'язування з білками не залежить від загальної концентрації препарату.

Метаболізм. Силденафіл метаболізується переважно ізоферментами печінки. Головний циркулюючий метаболіт характеризується селективністю до ФДЕ5, подібною силденафілу, але його активність відносно ФДЕ5 становить близько 50% селективності вихідного препарату. Концентрація цього метаболіту в плазмі крові становить близько 40% відповідної концентрації силденафілу. Кінцевий час напіввиведення метаболіту становить близько 4 год.

Виведення. Загальний кліренс силденафілу становить 41 л / год з кінцевим терміном напіввиведення 3-5 год. При пероральному застосуванні силденафіл виводиться головним чином з калом (близько 80% прийнятої дози) і меншою мірою з сечею (близько 13% прийнятої дози).

Фармакокінетика у пацієнтів спеціальних груп

Пацієнти похилого віку. У пацієнтів похилого віку (65 років і старше) відзначали знижені показники кліренсу силденафілу, а концентрації силденафілу були приблизно на 90% вище, ніж у молодих пацієнтів (18-45 років). З огляду на вікову залежність зв'язування з білками, відповідне підвищення концентрації вільного силденафілу в плазмі крові становило майже 40%.

Пацієнти з недостатністю функції нирок. У пацієнтів з легкою (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) і помірної (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) недостатністю функції нирок фармакокінетика силденафілу не змінювався після його прийому всередину в разовій дозі 50 мг. У пацієнтів з тяжкою (кліренс креатиніну ≤30 мл/хв) недостатністю функції нирок кліренс силденафілу знижувався, що призводило до збільшення AUC (100%) і C max (88%) у порівнянні з пацієнтами того ж віку, але без порушень функції нирок.

Пацієнти з недостатністю функції печінки. У пацієнтів з легким і помірним цирозом печінки (клас А і В за шкалою Чайлд-П'ю) кліренс силденафілу зменшувався, що було причиною збільшення AUC (84%) і C max (47%) у порівнянні з пацієнтами такого ж віку, у яких не діагностована печінкова недостатність. Фармакокінетику силденафілу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) не дослідили.

Показання

Лікування порушень ерекції, що визначаються як нездатність досягти та підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту. для ефективної дії препарату необхідно сексуальне збудження.

Застосування

Таблетки призначені для перорального прийому. для реалізації ефекту силденафілу необхідне сексуальне збудження.

Приймають всередину приблизно за 1 год до статевого акту.

Початкова доза препарату становить 50 мг. З огляду на ефективність і переносимість препарату, доза може бути підвищена до 100 мг або знижена до 25 мг. Максимальна добова доза - 100 мг, максимальна рекомендована частота прийому - 1 раз на добу. Активність Еротона може проявлятися великим терміном дії при прийомі препарату з їжею, порівняно з прийомом натщесерце.

Застосування у пацієнтів похилого віку. Змінювати дозу не потрібно.

Застосування у пацієнтів з порушенням функції нирок. При легкої і помірної ниркової недостатності (кліренс креатиніну - 30-80 мг/хв) режим дозування препарату не змінюється. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну 30 мл/хв) внаслідок зниженого кліренсу силденафілу початкова доза препарату становить 25 мг.

Застосування у пацієнтів з порушенням функції печінки. Внаслідок зниженого кліренсу силденафілу початкова доза препарату становить 25 мг.

Застосування на тлі лікування іншими препаратами. Для пацієнтів, які приймають одночасно препарати - інгібітори ізоферменту 3А4 цитохрому Р450 (еритроміцин, кетоконазол, ітраконазол, саквінавір та т.п.), початкова доза силденафілу становить 25 мг. При одночасному прийомі з ритонавіром максимальна разова доза силденафілу не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 год.

З метою зменшення ризику розвитку постуральної гіпотензії слід досягти стабілізації стану пацієнтів на тлі терапії блокаторами α-адренорецепторів до застосування препарату. Крім того, слід розпочати призначення препарату з найнижчої дози.

При необхідності призначення препарату в дозі 25 мг застосовують силденафіл у відповідній дозі.

Протипоказання

Підвищена чутливість до силденафілу та допоміжних компонентів препарату; терапія нітратами або іншими донаторамі оксиду азоту (оскільки силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів, які застосовують постійно або в екстрених випадках); захворювання, при яких сексуальна активність є небажаною (тяжкі форми серцево-судинних захворювань, нестабільна стенокардія, тяжка серцева недостатність тощо); одночасний прийом з іншими засобами для лікування еректильної дисфункції.

Прийом Еротона протипоказаний пацієнтам, які втратили зір на одне око через неартеріальной передньої ішемічної оптичної нейропатії, незалежно від того, сталося це через попередній прийому інгібітору фосфодіестерази-5 чи ні.

Безпека силденафілу не вивчалася у таких підгрупах пацієнтів, і тому його застосування протипоказано у пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки, з артеріальною гіпотензією (АТ 90/50 мм рт. Ст.), З нещодавно перенесеним інсультом або інфарктом міокарда та відомими спадковими дегенеративними захворюваннями сітківки , такими як пігментний ретиніт (у меншій частині таких пацієнтів відзначають генетичне захворювання ФДЕ сітківки).

Побічні ефекти

З боку нервової системи - головний біль, запаморочення, сонливість, гіпестезія; епілептичний напад, рецидив епілептичного нападу, підвищена стомлюваність;

з боку серцево-судинної системи - вазодилатація (припливи), артеріальна гіпотензія або гіпертензія, пальпітація (відчуття серцебиття), транзиторні ішемічні атаки, шлуночкова аритмія, тахікардія, нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда, раптова зупинка серця, синкопе, носові кровотечі, інсульт;

з боку зорового аналізатора - порушення зору (затуманення зору, підвищена чутливість до світла), дефекти полів зору, хроматопсія (помірного ступеня, транзиторна, головним чином кольоровий зір), біль в очах, почервоніння очей, неартеріальная передня ішемічна оптична нейропатія, судинна оклюзія сітківки ;

з боку органу слуху - дзвін у вухах, раптова глухота;

з боку дихальної системи - риніт (закладеність носа);

з боку травної системи - диспепсія, нудота, блювання, сухість у роті;

з боку імунної системи - реакції гіперчутливості (включаючи висип на шкірі), синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;

з боку репродуктивної системи - пролонгована ерекція та / або пріапізм;

з боку кістково-м'язової системи - біль у м'язах, біль у грудях.

Особливі вказівки

Для діагностики порушень ерекції, визначення можливих причин захворювання та призначення адекватного лікування необхідно ретельно вивчити історію хвороби пацієнта та провести ретельне медичне обстеження.

Для ефективності Еротона необхідна сексуальна стимуляція.

Із сексуальною активністю пов'язаний певний ступінь ризику через можливість серцевого нападу. Отже, перш ніж почати курс будь-якого лікування порушень ерекції, лікар повинен перевірити стан серцево-судинної системи пацієнта. Препарати, призначені для лікування еректильної дисфункції, не слід приймати пацієнтам, для яких сексуальна активність небажана.

Повідомлялося про серйозні серцево-судинні ускладнення, таких як інфаркт міокарда, раптова серцева смерть, вентрикулярная аритмія, цереброваскулярна геморагія і транзиторна ішемічна атака. У більшості, але не у всіх пацієнтів з такими ускладненнями виявляли попередні серцево-судинні фактори ризику. Переважна більшість таких випадків спостерігалася протягом або відразу після сексуального навантаження, незначну частину - через короткий період після прийому силденафілу без сексуальної активності. Інші випадки виникали через години або дні після застосування силденафілу та сексуального навантаження. Таким чином, неможливо встановити пряму залежність таких випадків із застосуванням силденафілу, сексуальним навантаженням, супутніми серцево-судинними захворюваннями, комбінацією цих факторів або іншими факторами.

При одноразовому прийомі силденафілу в дозах до 100 мг не виявлено клінічно значущих змін ЕКГ. Середнє максимальне зниження систолічного артеріального тиску у пацієнтів, які перебували в горизонтальному положенні, після перорального прийому препарату в дозі 100 мг становило 8,34 мм рт. ст. Відповідну зміну діастолічного артеріального тиску у пацієнтів, які перебували в горизонтальному положенні, становило 5,5 / 3 мм рт. ст. Нижче, ніж зазвичай, але короткочасно АТ знижувався у пацієнтів, які одночасно приймали нітрати.

Силденафіл чинив системну вазодилатуючу дію, що призводила до минущого зниження артеріального тиску. Цей ефект незначний або взагалі не призводить до будь-яких наслідків у більшості пацієнтів. Однак до призначення силденафілу лікар повинен ретельно зважити ризик небажаних проявів вазодилатирующего дії у пацієнтів з певними супутніми захворюваннями, особливо на тлі сексуальної активності. Підвищена чутливість до вазодилататорам виявлена у хворих з лівошлуночковою обструкцією (аортальний стеноз, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія), а також з множинними проявами системної атрофії, яка відзначається в одиничних випадках і проявляється тяжким порушенням автономного контролю артеріального тиску.

Еротон в дозі 100 мг 1 раз на добу при пероральному застосуванні у пацієнтів з важкими захворюваннями серця знижує показники середнього систолічного артеріального тиску спокою та діастолічного АТ в порівнянні з вихідним рівнем. Середнє легеневе систолічний АТ знизилося на 9%. Силденафіл не чинив ніякого впливу на серцевий викид і кровотік в стенозірованних коронарних артеріях внаслідок поліпшення аденозінстімулірованного резерву кровотоку (у коронарних артеріях з та без стенозу).

У хворих з еректильною дисфункцією і стабільною стенокардією, які регулярно приймали антиангінальні препарати (за винятком нітратів) та застосовували силденафіл у дозі 100 мг 1 раз на добу всередину, відзначено збільшення тривалості тредміл-тесту і середнього часу виконання вправи до загострення симптомів стенокардії в порівнянні з плацебо.

У пацієнтів із супутньою АГ, які одночасно приймають 2 і більше антигіпертензивних препаратів, силденафіл у дозі 100 мг 1 раз на добу всередину поліпшував ерекцію і збільшував кількість успішних сексуальних спроб. Кількість побічних ефектів була однаковою порівняно з відповідним показником у пацієнтів в інших групах, які брали 3 і більше антигіпертензивних препаратів.

Повідомлялося про неартеріальной передньої ішемічної нейропатії зорового нерва (NAION), яка є причиною погіршення або втрати зору. У разі раптового погіршення зору слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря. У більшості цих пацієнтів мали такі фактори ризику: зменшене співвідношення глибина / площа (застійний диск), вік старше 50 років, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, захворювання коронарних судин, гіперліпідемія і куріння. Не встановлено причинних зв'язків між застосуванням інгібіторів фосфодіестерази-5 і виникненням NAION. Лікар повинен попередити пацієнтів, що вже мали прояви NAION, про можливий рецидив NAION. Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно звернутися до лікаря у разі раптового погіршення зору.

У пацієнтів з віковою дегенерацією сітківки силденафіл у дозі 100 мг 1 раз на добу всередину добре переносився і не виявляв клінічного ефекту під час дослідження зорових функцій в тестах (гострота зору, сітка Амслера, розпізнавання кольору, штучний потік світла, периметр Гамфрея і фотострес).

Силденафіл рекомендується застосовувати з обережністю у пацієнтів, які одночасно приймають блокатори α-адреноблокатори, оскільки в деяких випадках це може призвести до симптоматичної гіпотензії. Для того щоб мінімізувати ризик розвитку постуральної гіпотензії, слід досягти стабілізації показників артеріального тиску за допомогою блокаторів α-блокаторами до застосування силденафілу. Жінкам необхідно рекомендувати розпочинати застосування силденафілу з низьких доз. Крім того, лікар повинен інформувати пацієнта, що робити в разі виникнення симптомів постуральної гіпотензії.

У деяких пацієнтів з вродженим пігментним ретинітом відзначені генетичні дефекти фосфодіестерази сітківки ока. Немає інформації щодо безпеки призначення силденафілу пацієнтам з пігментним ретинітом, тому такій групі пацієнтів силденафіл слід призначати з обережністю.

Силденафіл підсилює антиагрегаційний ефект натрію нітропрусиду (донатора NO). Немає інформації щодо безпеки при призначенні силденафілу пацієнтам зі схильністю до кровотечі або гострою виразкою шлунка, тому цій групі пацієнтів силденафіл слід призначати з обережністю.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляції, кавернозні фібрози або хвороба Пейроні) та пацієнтам із захворюваннями, які можуть привести до розвитку пріапізму (такі як серпоподібно анемія, множинна мієлома або лейкемія ).

Безпека і ефективність комбінацій силденафілу з іншими видами лікування для еректильної дисфункції не вивчалися, тому застосовувати такі комбінації не рекомендується.

Після перорального прийому разової дози 100 мг силденафілу не відмічено впливу на рухливість сперматозоїдів і морфологічні властивості сперми у здорових пацієнтів.

Повідомлялося про раптове зниження і втрати слуху у незначної кількості пацієнтів при застосуванні інгібіторів фосфодіестерази-5, включаючи силденафіл. У більшій частині цих пацієнтів мали фактори ризику раптового зниження або втрати слуху. Ніяких причинних зв'язків між застосуванням інгібіторів фосфодіестерази-5 і раптовим зниженням і втратою слуху не встановлено. У разі раптового зниження та втрати слуху слід рекомендувати пацієнтам припинити застосування силденафілу та негайно проконсультуватися з лікарем.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат не застосовують у жінок.

Діти. Препарат не застосовують у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Внаслідок побічних ефектів (запаморочення, зміни зору) силденафіл може впливати на здатність керувати транспортними засобами або роботі з механізмами.

Взаємодії

Вплив інших препаратів на силденафіл. метаболізм силденафілу опосередкований головним чином цитохромом р450 (cyp). інгібітори цих ізоферментів можуть зменшити виведення силденафілу, а індуктори цих ізоферментів - підвищити його виведення.

Відзначалося зниження кліренсу силденафілу при одночасному застосуванні його з інгібіторами CYP 3А4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин). Циметидин (800 мг), інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор CYP 3А4 при одночасному прийомі із силденафілом в дозі 50 мг знижується на 56%.

Одноразовий прийом антациду (магнію гідроксиду і алюмінію гідроксиду) не впливає на біодоступність силденафілу.

Інгібітори CYP 2С9 (такі як толбутамід, варфарин), інгібітори CYP 2D6 (такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди та відповідні діуретики, інгібітори АПФ і блокатори кальцієвих каналів не впливали на фармакокінетику силденафілу.

Вплив азитроміцину (500 мг/добу протягом 3 діб) на швидкість виведення та період напіввиведення силденафілу або його основних метаболітів не доведене.

Вплив силденафілу на інші препарати. Силденафіл є слабким інгібітором ізоформ цитохрому Р450. Малоймовірно, що Еротон здатний змінити виведення субстратів цих ізоферментів.

Силденафіл посилює гіпотензивний ефект при короткочасному і тривалому застосуванні нітратів, тому одноразове або курсове застосування донаторів оксиду азоту, органічних нітратів або органічних нітритів у будь-яких формах з силденафілом протипоказане.

Коли силденафіл (25; 50 і 100 мг) застосовували у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози одночасно з терапією доксазозином (4 і 8 мг), яка підтримувалася на стабільному рівні, відзначено додаткове зниження артеріального тиску і середнє додаткове зниження артеріального тиску. Коли силденафіл і доксазозин призначали одночасно пацієнтам, резистентним до доксазозінтерапіі, нечасто відзначали випадки симптоматичної постуральної гіпотензії. Її ознаки включали запаморочення і порушення координації при дії світла, але не втрату свідомості. Супутнє лікування силденафілом пацієнтів, які отримують терапію блокаторами α-адренорецепторів, може привести до виникнення симптоматичної гіпотензії у деяких з них.

Ознак істотної взаємодії силденафілу (50 мг) з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), кожен з яких метаболізується CYP 2С9, не виявлено.

Силденафіл (50 мг) не призводить до збільшення тривалості кровотечі, спричиненої ацетилсаліциловою кислотою (150 мг).

Силденафіл (50 мг) не посилює гіпотензивний ефект алкоголю у здорових пацієнтів.

Не відмічено взаємодії силденафілу (100 мг) та амлодипіну у хворих АГ.

Не рекомендується призначати силденафіл одночасно з ритонавіром, який є інгібітором P450 та призводить до зміни фармакокінетичних показників силденафілу.

Аналіз безпеки показав, що немає різниці в профілі побічних реакцій у пацієнтів, які приймають силденафіл окремо, і у пацієнтів, які застосовують цей препарат разом з антигіпертензивними препаратами.

Передозування

Симптоми: при передозуванні силденафілу (доза 800 мг у здорових добровольців) відзначають небажані ефекти, подібні при застосуванні нижчих доз препарату, але частота їх виникнення та ступінь тяжкості збільшувалися.

Лікування: симптоматична терапія. Діаліз неефективний через високий ступінь зв'язування силденафілу та його метаболіту з білками крові.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Актуальна інформація

Загальна інформація про препарат

Сьогодні немає сумнівів в тому, що відкриття і розробка силденафілу стали революційною подією в медицині та життя суспільства в цілому. відкриття було обумовлено зусиллями власників Нобелівської премії Луїс Ігнаро і Ферід Мурад, які встановили зв'язок між оксидом азоту (no) і серцево-судинною системою людини. no є нейромедіатором, що сигналізує кровоносних судинах серця про розслаблення і збільшенні кровотоку. вчені розвинули цю концепцію, зробивши крок вперед і сфокусувавшись на синтезі інгібітору фосфодіестерази 5 (ФДЕ5), який міг би посилювати дію no в серцево-судинній системі. молекула uk-92-480, пізніше відома як силденафіл, була синтезована і представлена для клінічних досліджень в 1991 р після того, як багатообіцяючі дослідження на тваринах показали, що силденафіл викликає дилатацію коронарної артерії.

В ході попередніх досліджень за участю людей у 1991-1992 рр. встановили, що силденафіл ні перспективним в якості антиангінального лікарського засобу. Однак як про «побічну реакцію» в ході досліджень чоловіки повідомляли про еректогенном ефекті від прийому ліків. У 1992 р в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі було встановлено зв'язок між NO і ерекцією.

Зараз застосування силденафілу є економічно обгрунтованою альтернативою прийому тадалафілу і варденафілу - більш пізніх інгібіторів фосфодіестерази-5 (Gresser U., Gleiter CH, 2002; Hansen SA, 2019).

Сьогодні на ринку України існує цілий ряд генеричних препаратів. Одним з генериків є Еротон - високоефективний і безпечний в застосуванні генеричний препарат силденафілу. Еротон простий в застосуванні, неінвазівен.

Еротон містить конкурентний інгібітор ФДЕ5. Одинадцять типів фосфодіестерази-5 визначені в організмі людини; ФДЕ5 виявляють в запалі тілі, тромбоцитах, скелетних м'язах, судинних і вісцеральних м'язах, він є переважаючою изоформой в статевому члені. Стимуляція неадренергических і нехолинергических нервів в парасимпатическом сплетінні таза призводить до вивільнення NO через нервово-м'язові з'єднання артерій статевого члена і кавернозних гладких м'язів. NO викликає збільшення молекули цГМФ, що, в свою чергу, призводить до розслаблення гладких м'язів статевого члена, обумовлюючи посилений кровотік, розслаблення кавернозних гладких м'язів і, нарешті, припухлість і ригідність статевого члена. ФДЕ5 розщеплює цГМФ, що призводить до скорочення артерій статевого члена і гладких м'язів і викликає набряклість (інструкція МОЗ України).

Силденафіл швидко всмоктується в тонкій кишці після перорального введення, причому час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові становить 30-120 хв. Пікова ефективність відзначається після прийому препарату натще, клінічна ефективність спостерігається протягом 19 хв (інструкція МОЗ України).

Еротон значно покращує еректильну функцію як у літніх пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) різної етіології, так і у літніх пацієнтів з ЕД і цукровим діабетом. Встановлено, що силденафіл ефективний у хворих на цукровий діабет II типу з більш ніж одним діабетичним ускладненням і з низьким глікемічним контролем.

Однак, якщо ЕД викликана втратою нейронів, як це має місце після радикальної простатектомії, або якщо присутній важке артеріальний захворювання, при якому фіксована васкулопатия перешкоджає будь-якого ступеня розслаблення гладких м'язів артерій, силденафіл навряд чи буде ефективним (Langtry HD, Markham A., 1999) .

Силденафіл захищає ендотелій аорти від радіаційно індукованого окислювального стресу за рахунок зменшення утворення активних форм кисню, викликаного нікотинамідаденіндінуклеотидфосфат оксидазами, що призводить до зменшення ендотеліальної дисфункції (Wortel RC et al., 2019).

вік

Вік є незалежним чинником ризику розвитку ЕД. Взаємозв'язок між віком як незалежним чинником ризику і ЕД добре викладена в медичній літературі. Серед чоловіків у віці старше 40 років у 52% відзначають ЕД, тяжкість якої збільшується з віком. Було проведено 5 подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень ефективності та переносимості силденафілу у 482 літніх чоловіків (у віці 65 років і старше). Всі оцінки ефективності показали, що силденафіл значно поліпшував еректильну функцію як у літніх пацієнтів з ЕД різної етіології, так і у літніх пацієнтів з ЕД і цукровим діабетом. Найбільш поширеними побічними ефектами були головний біль від легкого до помірного ступеня, припливи та диспепсія; частота припинення прийому в зв'язку з побічними реакціями була низькою і порівнянна з частотою прийому плацебо (Langtry HD, Markham A., 1999).

Цукровий діабет

Цукровий діабет є основний фактор ризику розвитку ЕД. Серед чоловіків з ЕД у 15% відзначають цукровий діабет, а у 50% пацієнтів з даною патологією після 5 років захворювання розвивається деяка ступінь ЕД. Основною причиною може бути поганий глікемічний контроль, прогресуюча діабетична васкулопатия, невропатія і міопатія, а також депресія. Попередньо схвалені стаціонарні дослідження продемонстрували 52% відповідей на силденафіл по опросникам пацієнтів і дослідженням нічний припухлості статевого члена. Частота відповідей на силденафіл серед хворих на цукровий діабет в основних дослідженнях була однією з найнижчих з усіх органічних етіології. Після цього було проведено велику кількість досліджень за участю саме чоловіків з цукровим діабетом. В одному з досліджень, в якому брали участь 268 чоловіків, успішність статевих контактів була продемонстрована в 56% випадків (силденафіл) проти 22% (плацебо). У недавньому дослідженні за участю хворих на цукровий діабет II типу було виявлено, що силденафіл ефективний у таких пацієнтів з більш ніж одним ускладненням і поганим глікемічним контролем (Langtry HD, Markham A., 1999; McMahon CG, 2019).

АГ

Серед чоловіків з ЕД у 20-39% відзначають такий фактор ризику, як артеріальна гіпертензія, і у понад 20% чоловіків з артеріальною гіпертензією розвивається ЕД. Хоча артеріальна гіпертензія може обумовлювати ЕД у зв'язку з гіпертонічний васкулопатії, серцево-судинними та ендотеліальними захворюваннями, багато чоловіків пов'язують розвиток ЕД з початком антигіпертензивної терапії. Однак очевидно, що заміна антигіпертензивного препарату рідко відновлює еректильну функцію.

Значна кількість хворих і меншість лікарів можуть поставити під сумнів безпеку застосування силденафілу у хворих з лікарською артеріальною гіпертензією. Була розглянута ефективність силденафілу у 3414 чоловіків, 1218 з яких брали гіпотензивні препарати; пацієнти отримували силденафіл або плацебо в 10 подвійних сліпих дослідженнях. Покращення еректильної функції і побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, запаморочення і непритомність), що спостерігаються у пацієнтів, які отримували силденафіл, можна було порівняти у пацієнтів, що приймали та не приймали антигіпертензивні препарати.

У базі даних клінічних досліджень частота побічних реакцій з боку серцево-судинної системи склала 3% в групі силденафілу і 3,5% - в групі плацебо. Частота відміни ліки через серцево-судинних подій склала 0,9% і була однаковою в групах силденафілу і плацебо (Langtry HD, Markham A., 1999).

неврологічні розлади

У хворих з ураженням верхніх і нижніх рухових нейронів незмінно відзначають ЕД. У чоловіків з ураженням верхніх рухових нейронів (інсульт, травма хребта, розсіяний склероз, паркінсонізм) ослаблення сигналу ЦНС призводить до ускладнень в досягненні та підтримці еректильної функції. З силденафилом неврологічний сигнал посилюється і підтримується, що призводить до поліпшення еректильної функції. Була розглянута ефективність і безпеку силденафілу у чоловіків з паркінсонізмом (n = 12) і багатосистемні атрофією (n = 6). Силденафіл був ефективний у чоловіків з паркінсонізмом, з мінімальними змінами артеріального тиску між активним препаратом і плацебо. Вчені вивчили реакцію на препарат у 6 хворих з множинною системною атрофією. Однак набір хворих в групу дослідження було припинено через 3 випадків різкого зниження артеріального тиску, асоційованого з прийомом препарату. Незважаючи на значне постуральне зниження артеріального тиску після прийому силденафілу, всі пацієнти із множинною системною атрофією повідомляли про гарну еректильної реакції і неохоче припиняли прийом препарату (Hussain IF et al., 2001).

Розсіяний склероз є прогресуюче захворювання, яке у 82% чоловіків супроводжується статевою дисфункцією. Вчені досліджували застосування силденафілу у 7 хворих з розсіяним склерозом і в результаті було встановлено, що частота і профіль побічних ефектів можна порівняти з іншими дослідженнями у хворих з неврологічними порушеннями (McCullough AR, 2002).

депресія

ЕД була незалежно пов'язана з депресією. На додаток до цієї незалежної асоціації препарати, що застосовуються для терапії депресії, викликають сексуальну дисфункцію у вигляді зниження лібідо, ЕД і відсутності оргазму у 59% хворих. Оскільки причиною ЕД може бути як депресія, так і прийом антидепресантів, прогнози лікування її при даній патології точно не визначені.

Кілька досліджень присвячені лікуванню ЕД, пов'язаної як з депресією, так і з терапією депресії.

В одному з відкритих досліджень були продемонстровані переваги силденафілу щодо побічних ефектів, індукованих селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). У 14 пацієнтів (9 чоловіків і 5 жінок) статистично значущі поліпшення спостерігалися у всіх областях сексуального функціонування, включаючи лібідо, порушення, оргазм, сексуальне задоволення і еректильну функцію (тільки у чоловіків), 69% хворих повідомляли про відмінний або дуже добрий результат.

Чоловіки, які приймають СІЗЗС, повинні піддаватися ретельному скринінгу на предмет сексуальної дисфункції, оскільки викликану СИОЗС сексуальну дисфункцію можна легко лікувати за допомогою силденафілу (Langtry HD, Markham A., 1999; McMahon CG, 2019).

Хворі з аденомою / раком передміхурової залози

Хоча чоловіки з раком передміхурової залози складають невеликий відсоток чоловіків з ЕД, практично всі чоловіки відзначають вплив захворювання на сексуальну сферу життя. Пацієнти з раком передміхурової залози зазвичай знаходяться у віці 60 років і більше, коли частота ЕД вже перевищує 50%. Етіологія ЕД у таких хворих різна.

Відразу після встановлення діагнозу багато чоловіків відчувають реактивну депресію з втратою лібідо, що може привести до зниження еректильної функції. Все залежить від обраної подальшої схеми лікування та у більшості чоловіків відбувається відновлення еректильної функції.

Результати дослідження лікування хворих з аденомою передміхурової залози продемонстрували ефективність силденафілу зі значним поліпшенням ЕД, загального самопочуття і якості життя, а також зменшення вираженості симптомів, які супроводжують аденому передміхурової залози (Northwestern University, 2005; McMahon CG, 2019).

Таким чином, препарат Еротон може підвищити якість життя мільйонів чоловіків. Його застосування ефективно при ЕД психогенної та органічної етіології. Незважаючи на коронарні ефекти, препарат не є антиангінальним, проте ефективний при застосуванні у хворих з ЕД. Зокрема, він може бути рекомендований пацієнтам у віці старше 40 років, з цукровим діабетом, хворим, які отримують антигіпертензивну терапію, з неврологічними розладами, а також депресією.

Опис товару завірено виробником Фітофарм.

Редакторська група
Дата створення: 27.03.2024       Дата оновлення: 28.03.2024

Зверніть увагу!

Опис препарату Еротон табл. 100мг №2 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

НАПИСАТИ ВІДГУК ПРИХОВАТИ ФОРМУ
Оцінити*:
Оцініть, будь ласка товар!
Захисний код
Невірно зазначений код


Відгуки покупців

Міша 9 серпня 2021
Нормальна ціна, таблетки завжди є в наявності, діють швидко, якщо прийняти на голодний шлунок, побічних реакцій у мене не було, дозу лікар сказав не мінять, хоч я і приймаю ще три вида таблеток від діабету. Лікуванням задоволений
Коментувати Чи був відгук корисний для вас: Поскаржитись
Никита 31 травня 2021
За что люблю эту сеть аптек, что у них и цены не препараты адекватные, почти всегда есть в наличии то, что мне необходимо. По Эротону скажу, что препарат хороший. Раньше проблем с мужским органом не было, но после перенесенного ковида начались проблемы, потому временно, до улучшения состояния организма, мне назначили эти таблетки.
Коментувати Чи був відгук корисний для вас: Поскаржитись
Денис 25 жовтня 2020
Отличный препарат, его даже диабетикам можно, но вот если страдаете от сердца, то лучше с врачем посоветоваться. Мне, лично, хватает минимальной дозы, чтобы сделать все по красоте. Жена довольна. Утром голова не болит. За руль после таблетки лучше не садится. кстати. А в остальном - абсолютно безопасные.
Коментувати Чи був відгук корисний для вас: Поскаржитись
Cергей 19 жовтня 2020
Очень благодарен девочке в аптеке, что посоветовала взять эти таблетки на замену тем, что я принимал, так как после них у меня колотило сердце и побаливала голова. После Эротона неприятных ощущений не почувствовал.
Коментувати Чи був відгук корисний для вас: Поскаржитись

Поширені запитання

Скільки коштує Еротон табл. 100мг №2?

Ціна Еротон табл. 100мг №2 стартує від 306.20 грн. за упаковку.

Чи можна давати ці ліки дітям?

Протипоказано. Детальніше необхідно проконсультуватися з вашим лікарем.

Які умови зберігання у Еротон (Фітофарм)?

Згідно з інструкцією температура зберігання Еротон Фітофарм становить від 5°C до 25°C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Які аналоги у Еротон №2?

Яка країна виробництва у Еротон (Фітофарм)?

Країна виробник у Еротон (Фітофарм) - Україна.

Динамика цен на "Еротон табл. 100мг №2"

РАНІШЕ ВИ ДИВИЛИСЯ

Промокод скопійовано!
Завантаження