Димедрол розчин для ін'єкцій 1% в ампулах по 1 мл 10 шт

ДИМЕДРОЛ розчин для ін'єкцій 10 мг/мл

Діюча речовина: 1 мл розчину містить дифенгідраміну гідрохлориду 10 мг;

допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС r06a А02.

Фармакодинаміка.

Блокатор H ₁ -гістамінових рецепторів I покоління усуває ефекти гістаміну, які проявляються через цей тип рецепторів. Дія на центральну нервову систему (ЦНС) обумовлена блокадою H ₃ -гістамінових рецепторів мозку і пригніченням центральних холінергічних структур. Має виражену антигістамінну активність, зменшує або попереджає спричинені гістаміном спазми гладкої мускулатури, підвищення проникності капілярів, набряк тканин, свербіж і гіперемію. Викликає ефект місцевої анестезії (при прийомі всередину виникає короткочасне оніміння слизових оболонок порожнини рота), блокує холінорецептори гангліїв (знижує артеріальний тиск (АТ)) і ЦНС, чинить седативний, снодійний, протипаркінсонічний і протиблювотний ефекти. Антагонізм з гістаміном виявляється більшою мірою стосовно місцевих судинних реакцій при запаленні й алергії, ніж до системних, тобто зниження артеріального тиску. Однак при парентеральному введенні пацієнтам з дефіцитом об'єму циркулюючої крові можливе зниження артеріального тиску і посилення наявної гіпотонії внаслідок гангліоблокірующімдією. У пацієнтів з локальними ушкодженнями мозку й епілепсією Димедрол активує (навіть у низьких дозах) епілептичні розряди на ЕЕГ і може провокувати епілептичний напад. Більшою мірою ефективний при бронхоспазмі, викликаному лібераторів гістаміну (тубокурарин, морфін), і в меншій мірі ̶ при бронхоспазмі алергічної природи. Седативний і снодійний ефект більш виражені при повторних прийомах.

Фармакокінетика.

Зв'язування з білками плазми ̶ 98-99%. Велика частина метаболізується в печінці, менша ̶ виводиться в незміненому вигляді з сечею за 24 години. Період напіввиведення (T _1/2) становить 1-4 години. Добре розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання і кон'югації до глюкуронідів; продукти біотрансформації елімінуються з сечею. Екскретується з молоком матері та може викликати седативний ефект у дітей на грудному вигодовуванні. Максимальна активність розвивається через 1 годину, тривалість дії ̶ від 4 до 6 годин.

Анафілактичний шок, кропив'янка, сінна лихоманка, сироваткова хвороба, геморагічний васкуліт (капіляротоксикоз), поліморфна ексудативна еритема, набряк Квінке, сверблячі дерматози, свербіж, алергічний кон'юнктивіт та алергічні захворювання очей, алергічні реакції, пов'язані з прийомом лікарських засобів, хорея, хвороба Меньєра, післяопераційна блювота.

Підвищена чутливість до препарату. напад бронхіальної астми, феохромоцитома, епілепсія, вроджений подовжений qt-синдром або тривалий прийом препаратів, які можуть подовжувати qt-інтервал, закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози, стенозуючих виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, стеноз шийки сечового міхура, брадикардія, порушення серцевого ритму . порфірія.

Димедрол потенціює ефекти засобів для наркозу, снодійних, седативних засобів, наркотичних анальгетиків і місцевих анестетиків. при застосуванні з трициклічними антидепресантами можливе посилення холіноблокуючого дії і пригнічуючої дії на ЦНС. можливий ризик розвитку судом при одночасному застосуванні з аналептиками. одночасний прийом інгібіторів мао і димедролу може привести до підвищення артеріального тиску, а також впливати на центральну нервову і дихальну системи. застосування димедролу разом з гіпотензивними препаратами може підсилювати відчуття стомлюваності. Препарат підсилює дію етанолу, знижує ефективність апоморфіну як блювотний засіб при лікуванні отруєння. не слід призначати разом з препаратами, які містять в своєму складі діфенгідрамін, в тому числі для місцевого застосування.

Не рекомендується для підшкірного введення. оскільки димедрол має атропіноподобним дією, слід з обережністю його застосовувати пацієнтам з недавніми респіраторними захворюваннями в анамнезі (включаючи астму), підвищеним внутрішньоочним тиском, при гіпертиреозі, захворюваннях серцево-судинної системи, гіпотензії. може погіршувати перебіг обструктивних захворювань легенів, важких захворювань серцево-судинної системи, ілеусу, стан при обструкції жовчних шляхів. димедрол може викликати загальмованість, а також обумовлювати порушення і галюцинації, судоми, особливо при передозуванні. з обережністю застосовувати пацієнтам у віці з 60 років через більшу ймовірність розвитку запаморочення, седації і гіпотензії.

З обережністю призначати пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок.

Під час лікування слід уникати УФ-випромінювання і вживання алкоголю. Хворим необхідно повідомити про це лікаря про застосування цього препарату: протиблювотну дію може ускладнювати діагностику апендициту і розпізнавання симптомів передозування іншими лікарськими засобами.

Димедрол протипоказаний в період вагітності, оскільки немає адекватних даних щодо безпеки та ефективності його застосування.

При необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Оскільки димедрол має седативний і снодійний ефекти, під час лікування препаратом слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Препарат призначати дорослим внутрішньом'язово і внутрішньовенно крапельно. підшкірно препарат не вводити через дратівної дії.

При внутрішньом'язовому введенні разова доза становить 10-50 мг (1-5 мл); максимальна разова доза ̶ 50 мг (5 мл), максимальна добова доза ̶ 150 мг (15 мл). Внутрішньовенно препарат вводити крапельно в дозі 20-50 мг (2-5 мл) Димедролу в 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Тривалість лікування залежить від досягнутого ефекту і переносимості препарату.

Препарат не застосовувати в педіатричній практиці.

Симптоми: сухість у роті, пригнічення дихання, стійкий мідріаз, почервоніння обличчя, пригнічення або збудження центральної нервової системи, депресія, сплутаність свідомості, гіперкінезія, судоми, марення, тахікардія, аритмія. описаний випадок розвитку рабдоміолізу після передозування димедролу.

Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія при ретельному контролі дихальної функції та артеріального тиску. Не дозволяється застосовувати адреналін і аналептики. Внутрішньовенне крапельне введення плазмозаменяющіе рідин, кисень. Як антидот при передозуванні діфенілгідрамін гідрохлориду може бути призначений фізостигмін (0,02-0,06 мг/кг маси тіла внутрішньовенно) кілька разів, якщо антихолінергічні симптоми наростають. У випадках передозування фізостигміну рекомендується введення атропіну. При розвитку судом і симптомів порушення ЦНС парентерально вводити діазепам.

З боку нервової системи та органів чуття: загальна слабкість, стомлюваність, седативну дію, зниження уваги, запаморочення, сонливість, головний біль, порушення координації рухів, зниження швидкості психомоторних реакцій, занепокоєння, підвищена збудливість, страх смерті, дратівливість, нервозність, безсоння, ейфорія , сплутаність свідомості, тремор, неврит, судоми, парестезії, розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, порушення зору, диплопія, гострий лабіринтит, шум у вухах. у хворих з локальними ураженнями або епілепсією активуються (навіть при застосуванні низьких доз димедролу) судомні розряди на ЕЕГ і препарат може спровокувати епілептичний напад.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, відчуття серцебиття, тахікардія, екстрасистолія.

З боку системи крові: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Шлунково-кишковий тракт: сухість у роті, короткочасне оніміння слизової оболонки порожнини рота, анорексія, нудота, біль в епігастральній ділянці, блювання, діарея, запор.

З боку сечостатевої системи: часте і / або утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання, ранні менструації.

З боку дихальної системи: сухість слизової оболонки носа і горла, закладеність носа, згущення секрету бронхів, відчуття стиснення в грудній клітці, утруднене дихання, задишка.

З боку шкіри та її похідних: гіперемія, свербіж, поліморфні висипки, ціаноз шкіри та слизових оболонок.

Алергічні реакції: висип, кропив'янка, анафілактичний шок.

Реакції в місці введення: локальні некрози при підшкірному і внутрішньошкірне введення.

Інші: підвищена пітливість, озноб, лихоманка, гипертермический синдром, фотосенсибілізація.

4 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. зберігати в недоступному для дітей місці.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній ємності. використовувати тільки рекомендований розчинник.

По 1 мл в ампулі, по 10 ампул в коробці; по 1 мл в ампулі, по 10 ампул в контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці.

За рецептом.

Пао «Галичфарм».

Україна, 79024, м левів, вул. Опришківська, 6/8.