Каріна Проценко

Завідувачка харківської «Аптеки оптових ц..»
Каріна Проценко

Фармацевт завжди потрібен!

Наша компанія підтримує цілеспрямовану молодь, яка обрала своїм фахом фармацію. Карина Проценко будує успішну кар'єру — не так давно вона стала завідувачкою однієї з харківських «Аптек оптових ц..».

Чому саме фармація?

Цю професію запропонувала мені мама, яка свого часу теж мріяла стати фармацевтом. Вона навела два переконливих аргументи: по-перше, це завжди гарні умови праці і, по-друге, затребуваність. Вправний фармацевт ніколи не залишиться без роботи! Все це я перевірила на практиці в аптеці, якою завідує моя тітка, коли навчалася у фармацевтичному коледжі. Я з 16 років поринула з головою у фармацію і поки що дуже задоволена зробленим вибором. Тому після закінчення коледжу вступила до Національного фармацевтичного університету. Фармація виправдовує всі мої сподівання.

А скільки складає ваш фармацевтичний стаж?

Мені 22 роки і 4,5 з них я працюю в аптеці. Спочатку була фармацевтом, а нещодавно наша компанія довірила мені очолити аптеку.

Наша компанія – ваше перше місце роботи?

Ні, спочатку я влаштувалася в аптеку мережі «Ваш консультант» до своєї тітки. Вона і навчила мене всьому. Згодом, коли я вже цілком упевнено обслуговувала відвідувачів, зналася на ліках і вміла надавати фармопіку, почала шукати роботу ближче до дому. Зайшла в «Аптеку оптових ц..» і побачила за першим столом свою одногрупницю. Від неї довідалася, що їм потрібна людина. Так я потрапила до нашої компанії.

Як колектив сприйняв такого молодого керівника? На яких засадах вибудовуєте стосунки з підлеглими?

Колектив у нас теж молодий, тому прийняв мене добре. Підлеглі, а їх у мене троє, дотримуються субординації і ставляться до мене з повагою. Я теж поважаю їхні інтереси, тому конфліктів у нас не виникає.

Усі внутрішні питання, які стосуються дисципліни, порядку роботи та інших робочих моментів, ми обговорюємо в аптеці та в месенджерах. Цей звичний для всіх спосіб комунікації дозволяє оперативно отримати важливу інформацію.

Харків обстрілюють. Чи не виникало бажання виїхати у більш безпечне місце?

На початку війни я виїжджала, але за три місяці повернулася. Як фармацевт я розумію, наскільки людям зараз потрібні ліки. А мені потрібна робота. Так, іноді, коли поряд прилітає, стає страшно. Але ж ми всі харків`яни, значить, незламні.

Я вірю, що війна скоро закінчиться нашою Перемогою. А до того часу ми маємо підтримувати один одного. Мій фах надає мені можливість бути корисною, тому я залишаюся на своєму робочому місці.

Дата створення: 07.07.2022                Дата оновлення: 27.11.2022

Промокод скопійовано!
Завантаження