Юрій Володимирович Козлик

У Миколаєві не залишилося безпечних місць

Героїчний Миколаїв уже котрий місяць живе і працює під обстрілами. Так само як і «Аптека оптових ц..» Миколаїв-6, якою завідує Юрій Володимирович Козлик. 24 лютого в нього мав бути вихідний, але вибухи, які пролунали вранці, змінили плани.

«Коли я зрозумів, що почалися воєнні дії, то в першу чергу обдзвонив своїх підлеглих. З'ясувалося, що вийти на роботу згодна лише одна з них. Довелося скласти їй компанію – не можна залишати одного співробітника в аптеці, коли така ситуація!». Працювали вдвох до 8 березня. Потім Юрій залишився один.

Врятували ситуацію… стажисти, яких навчав завідувач. «Ми працювали і стажувалися під кулями. Далі молоді кадри певний час залишалися у нас в аптеці. А коли вони переходили в інші аптеки, з'являлися нові. Під час війни моя аптека стала справжньою кузнею кадрів. Мені телефонували та просилися «на практику» молоді фармацевти. Я не заперечував. Це давало змогу повноцінно обслуговувати людей».

На роботу доводиться бігти дворами, адже місто обстрілюють, особливо – район, в якому знаходиться аптека. Жодного дня це не стало приводом не відчинити двері для відвідувачів чи припинити працювати через сирени, які постійно лунають. «Ми просто не могли собі такого дозволити. В нашу аптеку лікарі з розташованої поряд поліклініки відправляли усіх пацієнтів зі словами: «Там вам дадуть все необхідне». Тому ми не тільки фармопікою займалися, а й повноцінним лікуванням».

А ще сюди за ліками їхали місцеві мешканці з усього міста та люди з окупованого Херсону та області. «Вони об`їзними дорогами через Кривий Ріг діставалися до нас. По дві доби в один кінець! Привозили довжелезні списки препаратів, на Херсонщині вже давно дефіцит лікарських засобів через окупацію. Хіба можна було їх змушувати чекати, поки настане відбій тривоги?».

Юрій Володимирович пригадує, як одного разу вибуховою хвилею пошкодило скло, яке відділяє касову зону від відвідувачів. «Воно почало падати на людей! Я ледве встиг його притримати і крикнути: «Відбігайте!» Добре, що ніхто не постраждав».

За кілька днів поряд був ще один дуже сильний вибух. В аптеці, в одній з матеріальніх кімнат, куполом склалася стеля. В іншій матеріальній кімнаті та кімнаті персоналу вона частково впала. Однак мужні фармацевти продовжують працювати.

«Ми на посту! І підтримуємо людей у цей складний період. Це наш обов'язок», – каже Юрій Володимирович. А свої обов`язки молодий завідувач звик виконувати «на відмінно».

Дата створення: 07.07.2022                Дата оновлення: 24.09.2022