Ярошенко Анастасія

Професійний шлях

Чому саме професія фармацевта?

Мені завжди була цікава медицина, але водночас приваблювала точність, дисципліна і аналітика. Фармація стала для мене ідеальним поєднанням знань, турботи про людей і реального впливу на їхнє здоров’я.
Я обрала цю професію свідомо — і жодного разу не пошкодувала.

Професія, яка рятує

Що найбільше надихає в роботі провізора?

Це можливість щодня допомагати людям — не просто відпускати ліки, а бути тим, кому довіряють, хто пояснює, підтримує й направляє. Надихає постійний розвиток, нові знання та відчуття, що моя робота має справжнє значення для здоров’я і життя пацієнтів.

Випадок з практики

Який найбільш несподіваний чи пам’ятний випадок стався у тебе в аптеці?

Один з найбільш несподіваних випадків у моїй практиці стався тоді, коли до аптеки забіг чоловік у паніці — його дружина вдома отримала алергічну реакцію на укус комахи, і він не знав, що робити. Я швидко зорієнтувалась, підібрала необхідні препарати — антигістамінні та засоби для зовнішнього застосування, пояснила, як діяти крок за кроком, і наполягла, щоб паралельно викликав “швидку”. Пізніше він повернувся, подякував — дружині стало краще, і це був момент, коли я справді відчула, що моя професія — не просто про ліки, а про життя і турботу.


Поради молодому фармацевту

Які поради чи лайфхаки, які ви можете дати молодим колегам?

• Не бійтеся питати. Якщо сумніваєтесь — уточніть. Краще поставити зайве запитання, ніж зробити помилку з ліками.
• Вчіться щодня. Нові препарати, зміни в законодавстві, актуальні протоколи — усе це частина професії.
• Працюйте з емоціями. Стресові клієнти бувають. Не сприймайте особисто — говоріть спокійно, впевнено і з повагою.
•  Розкладай препарати за частотою використання. Часто потрібні препарати — ближче до себе. Це зменшує метушню і помилки під час черги.

Цінність професії

Який результат своєї роботи вас найбільше тішить?

Найбільше мене тішить, коли пацієнт повертається й каже: «Мені справді стало краще. Дякую, що підказали.»

Це означає, що моя порада була доречною, і я реально допомогла людині – не просто видала препарат, а підтримала. Такий результат дає відчуття, що я на своєму місці.

Набуті навички

Що було найскладнішим на початку кар’єри, і як це подолали?

Найскладніше було навчитися працювати під тиском: черга, багато препаратів, запитання, сумніви, страшно було щось не знати, перепитати, виглядати «недосвідченою». Я подолала це через самодисципліну,  практику, підтримку колег і щоденне навчання. З часом прийшло й вміння чітко діяти в напружених ситуаціях.

Який найцінніший урок винесли з професійної практики?

Завжди залишатися уважною до деталей і до людини. Одне слово, неправильно почута доза, неуточнене запитання — і це вже може коштувати комусь здоров’я. Ця професія вчить не поспішати там, де ціна — людське життя.

Говерла

Що  мотивує підкорювати Говерлу знову і знову?

...Вона — як виклик. Як медитація. Як доказ того, що я можу більше, ніж думаю.Кожен підйом на Говерлу — це як нова розмова з собою.

Вона вчить терпінню, витривалості й нагадує: усе можливе, якщо не здаватися. Я повертаюся туди не лише за краєвидами — а за відчуттям внутрішньої сили....

Які враження були під час першого підйому, а які – під час третього?

Перший раз на Говерлі — це як перше кохання. Все нове, незвідане, трохи страшно, але надзвичайно захопливо. Кожен крок — це виклик. Серце б’ється швидше не лише від навантаження, а й від емоцій. Вершина здається майже недосяжною, але коли стоїш на ній — відчуття тріумфу, гордості та радості просто неможливо передати словами.  Третій раз — зовсім інший. Ті ж стежки, але вже знайомі. Йдеш впевнено, спокійно, і помічаєш те, що раніше пройшов би повз: шелест вітру, запах хвої, гру світла на камінні. Вершина зустрічає не як випробування, а як старого друга. 
І радість вже не вибухає — вона тепла, глибока, тиха. Кожен підйом — особливий. І щоразу Говерла відкривається 
по-новому.
 

Дата створення: 27.06.2025                   Дата оновлення: 28.08.2025