Катерина Сухіна

Війна перетворила нашу аптеку на центр соціальної допомоги

В Черкаській Лозовій працює лише Аптека 9-1-1, інші мережі не наважуються відчиняти тут торгові точки – до лінії фронту всього 20 кілометрів. Завідувачка Катерина Сухіна встигає обслуговувати сільчан, замовляти й приймати товар, робити звіти та прибирати приміщення – вона «сама собі режисер», бо в аптеці більше немає працівників.

Катерина Сухіна каже, що секрет її «універсальності» – це бажання допомагати людям, помножене на відповідальність і дві фармацевтичні вищі освіти. «Коли розумієш, що ти один у полі воїн, відкривається друге, третє (додайте за потреби свій варіант) дихання і для тебе немає неможливого. А ще дуже підтримує «бойовий дух» вдячність людей. Жителі Черкаської Лозової з власного досвіду знають, як важко виживати без медичної допомоги – в нашому селищі ФАП розбомбили ще на початку повномасштабного вторгнення та й аптек не було до 6 січня 2023 року, поки я не повернулася з евакуації. Тому Аптека 9-1-1 стала для них «сімейною» аптекою, а я – сімейним фармацевтом. Вони навіть запропонували офіційно відкрити тут центр соціальної допомоги. Я намагаюся розв'язувати усі їхні проблеми – від консультації та підбору ліків до переведення в готівку їхніх пенсій, адже банкоматів в селищі немає».

Аптечна мережа 9-1-1 – моя доля!

Катерина вірить – в житті немає випадковостей: «А як інакше пояснити те, що першим місцем роботи для мене стала Аптека 9-1-1? Випадок? Коли так, то щасливий. Пригадую, як мені однокурсниця запропонувала вийти «нічником» до неї в аптечний пункт на вул. Гвардійців-Широнінців. Оскільки майже всі  в нашій групі в НФаУ вже працювали, прийшов час й мені спробувати фармацію «на смак». 

Згодом, вже маючи певний досвід, дівчина перейшла в Аптеку 9-1-1 в П’ятихатках – вона стала її маленькою батьківщиною на 12 років. Щоранку Катерина їздила на роботу з Черкаської Лозової, поки не розпочалася повномасштабна війна.

Недобрий ранок 24 лютого

Трикутник Руська Лозова – П’ятихатки – Черкаська Лозова з перших хвилин ворожого наступу опинився під масованими обстрілами. «Транспорт не ходив і я не мала змоги дістатися роботи, як і більшість наших працівників, – пригадує Катерина Сухіна ранок, коли для українців спинився час. – Лише наша незламна Віра Юрченко не побоялася і відчинила аптеку, а потім довгий час працювала разом з чоловіком, за що їй не перестають дякувати жителі П’ятихаток. Я з маленькою донечкою сиділа у льосі під своїм будинком і впродовж всього робочого дня спілкувалася з Вірою – відповідала на її запитання, підтримувала, підказувала. У нас постійно лунали вибухи, тому телефон був на гучному зв’язку. Але на початку березня ситуація стала настільки небезпечною, що ми з донечкою виїхали в Кропивницький».

На той час Катерина позбавилася ілюзій з приводу того, що за три тижні все закінчиться і вона зможе повернутися. Треба було жити це життя тут і зараз, тому завідувачка харківської Аптеки 9-1-1 вийшла на роботу в місцеву Аптеку Оптових Ц.. звичайним першостільником. Дев’ять місяців на чужині тягнулися дуже повільно. А коли наприкінці грудня Катерина повернулася додому, то дізналася, що в Черкаській Лозовій її односельці потерпають без медичної допомоги.

Стукайте і вам відчинять 

«Раніше в Черкаській Лозовій жили близько 4 тис людей. Зараз лишилося десь тисячі півтори – здебільшого пенсіонери та родини з малюками. Попри загострення ситуації восени 2024 року вони залишаються, бо тут своя земля, яка прогодує, свій дім і, зрештою, свій льох, де можна сховатися.

А от що робити в селищі, де немає ані лікарні, ані аптеки, коли захворів ти чи дитина? Я звернулася до свого куратора і запропонувала відчинити аптеку в Черкаській Лозовій. Виявилося, що мережа вже подбала про це – знайшли приміщення і навіть почали його облаштовувати, але фармацевтів не було. Тож моя пропозиція виявилася на часі».

Катерину Сухіну не зупинило, що вона буде і завідувачкою, і фармацевтом, і приймальником товару, і навіть  прибиральницею: 6 січня 2023 року в Черкаській Лозовій відкрилася Аптека 9-1-1. Відтепер з понеділка до п’ятниці тут можна купити усі необхідні препарати, адже Катерина Віталіївна суворо контролює наявність лікарських засобів та іншого асортименту, приміром дитячого харчування та засобів догляду за малечею, які тут користуються не меншим попитом, бо в селищі мешкає 200 дітей.

Сільчани називають її матір’ю Терезою –  Катерина ніколи і нікому не відмовляє в будь-якій допомозі. «Кожен дякує і зичить здоров’я. Та й вітамінами мене балують – пригощають прямо в аптеці першими ягодами, фруктами. Певно тому я майже не хворію – в мене найсильніший імунітет (сміється). А на Великдень усі підвіконня в мене заставлені пасками та кошиками зі смаколиками. Українці вміють цінувати добро! А я добре знаю, як це жити під обстрілами. Біжиш на роботу, а в руках телефон – слідкуєш, чи не летять КАБи. Нібито й вивчила вже їхній «розпорядок», але усяке буває. Тому часто приношу стареньким сусідам ліки додому. Нас мало залишилося в Черкаській Лозовій, і це поєднало нас в одну родину».

Дата створення: 14.06.2025                   Дата оновлення: 13.07.2025