Галина Кирницька
фармація врятувала нашу родину
Тато Галини працював «в органах» і дівчина мріяла стати поліцейською. Навіть поїхала в Київ навчатися в юридичному ліцеї ім. Ярослава Кондратьєва. «Два роки навчання і перспектива вступити до юридичної академії – здавалося б, яке чудове майбутнє! Але завдяки своєму керівнику, який дуже детально і без купюр розповів мені про «тонкощі» фаху, я зрозуміла, що це не для мене. Тому я вступила в Херсонський базовий медичний коледж ХОР і стала фельдшером. Побачила стареньких пацієнтів, які помирали наодинці зі своїми хворобами, залишені дітьми напризволяще, а я мала їх заспокоювати і казати, що все буде добре. Хоча як медик знала – добре не буде! Будуть біль, сльози і безвихідь. Я не могла дивитися цим людям в очі і залишати їх без допомоги. Тому вдруге прийняла рішення змінити своє майбутнє. Так я потрапила в Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця на фармацевтичний факультет. Закінчила його в 2021 році і оце точно моє!»
Фармацевт – це не продавець ліків, а медичний працівник
Медичні навички, які дівчина отримала під час навчання і фельдшерської практики, вона оцінила саме в аптеці. «Зараз люди йдуть зі своїми проблемами одразу до нас, а не в поліклініку. Коли ти вмієш зібрати анамнез, то можеш підібрати ліки, які, по-перше, не нашкодять, а, по-друге, точно допоможуть людині одужати. Знання – це головне! Потрібно розуміти, що ти робиш, і чому ти робиш саме так», – вважає фармацевт «2 в 1» Галина Кирницька. Саме тому в аптеці до неї відправляють «складних пацієнтів», від яких відмовилися лікарі.
Дівчина розпочинала свій професійний шлях в «Мега аптеці Здоров’я», потім працювала в «Аптеці від складу», а в квітні 2020 року – в розпал ковіду, прийшла в Аптечну мережу 9-1-1 за підказкою подруги, Олени Худобіної. «Я вдячна нашій компанії за можливість постійно навчатися. В програмі можна швидко знайти всю необхідну інформацію, перевірити себе і завдяки цьому уникнути помилки».
5 років аптечного стажу привели до цілком зрозумілого кроку – під час війни, в період окупації, коли такий сумлінний підхід особливо важливий, її призначили завідувачкою. А війну фармацевт Галина Кирницька зустріла в «Аптеці оптових ц..» Херсон 5 – найближчій торговій точці до Антонівського мосту.
Про війну дізналася на роботі
24 лютого о пів на сьому Галина стояла на зупинці і чекала автобус. В очі впала черга на заправці. «Я тоді ще подумала, що, певно, бензин подорожчає, тому стільки машин. За 10 хвилин я вже зайшла в свою аптеку і побачила колегу, яка сиділа у верхньому одязі. Вона була якась розгублена. Причина з’ясувалася, коли зайшов перший відвідувач. Замість привітання, він видихнув: «Дівчата, почалась війна. Телефонуйте рідним, хай біжать за продуктами!»
У нас через дорогу онкодиспансер, і зазвичай саме родичі пацієнтів є нашими головними клієнтами. А в той день вони розчинилися в натовпі жителів навколишніх будинків. Мами з дітками, старенькі… Вони скуповували все!
Аптека здригалася від вибухів – росіяни гатили по Антонівського мосту. Було дуже страшно! Здавалося, наші металопластикові стіни не витримають.
Я до останнього намагалася вірити, що нас не кинуть напризволяще. Пішла і зробила інкасацію, але дарма – до нас ніхто з банку вже не приїхав забрати виручку. Зателефонували куратору і вона сказала: «Дівчата, працюємо максимум до 16.00. А потім хутко по домах».
Реалії окупованого херсону
Ліки стали дефіцитом. Поставок не було. «В нашу аптеку спочатку перекинули товар з «Аптеки оптових ц..» Херсон 1, яка зачинилася першою. Потім наш тодішній куратор Вікторія Хлистова збирала по аптеках Херсонської області і привозила дорогоцінний фізрозчин та препарати для хіміотерапії, які були життєво необхідні пацієнтам онкодиспансеру. Так ми протрималися пів місяця і керівництво прийняло рішення зачинити нашу аптеку, а нас втрьох разом з залишками товару перевезли в «Аптеку оптових ц..» Херсон 3».
Колектив аптеки спочатку складався з шістьох фармацевтів та адміністратора по товару. Коли двоє фармацевтів та завідувачка аптеки Херсон 3 прийняли рішення виїжджати з окупованого міста, на посаду завідувача аптеки призначили Галину, а разом з нею залишились Андрій Халімулін, його аптека в ніч з 24 на 25 лютого згоріла і на момент переведення він працював в аптеці Херсон 2, і Олега Ольшанського з розмародереної «Аптеки оптових ц..» Херсон 9. Такою бойовою командою фармацевти працювали до 4 жовтня на залишках товару з інших аптек, поки їх не вигнали окупанти.
«Вони прийшли і попередили: у вас часу до 16.00. Що встигнете зібрати – ваше. Завдяки підтримці і допомозі наших рідних (батьків Андрія Халімуліна, чоловіка моєї старшої сестри й моєї мами) встигли все вивезти до часу «Х»! Нас попереджали, що «вони» можуть прийти в будь-яку мить. Тому, з дозволу куратора Ольги Володимирівни, ми почали вивозити медичну техніку ще на початку серпня, а лікарські засоби потроху переносили додому в господарських сумках. Багато всього відвезли додому до нашого нинішнього куратора Артема Сохацького. Частину лікарських засобів забрала я. Мене попереджали рідні, що це дуже небезпечно, бо якщо окупаційна влада навідається з обшуком, біди не уникнути. Таких прикладів було чимало навіть в нашому будинку. Але ж не залишати ворогу ліки і медтехніку, довелося ризикнути».
Звільнення міста і відновлення роботи херсону 3
Місяць без роботи в окупованому Херсоні, де російські солдати почувалися, як вдома, тягнувся дуже довго. Коли місто звільнили, одразу постало питання про відновлення роботи аптек нашої мережі. «Я змогла зарядити телефон від генератора у сусідньому дворі і одразу зателефонувала Ользі Володимирівні Мазікіній, тоді ще нашому регіональному куратору. Вона одразу призначила мене відповідальною за підготовку до відкриття моєї аптеки. Наступного дня випадково зустріла Олега Ольшанського в маршрутці. Ви б бачили його очі, коли я передала йому вітання від Ольги Володимирівни і сказала, що скоро знову будемо працювати!»
«Аптеку оптових ц..» Херсон 3 готували до відкриття завідувачка Галина Кирницька, Андрій Халімулін, Лідія Вовченко і Олег Ольшанський. Допомагали куратори Ольга Володимирівна Мазікіна, Дарина Олександрівна Мезенцева і завідувачка «Аптеки оптових ц..» з Врадіївки Тетяна Пивовар. Впоралися швидко і Херсон 3 відкрився 5 грудня – на 24-й день після деокупації.
Працюємо вдвох з мамою, а молодша сестра вчить уроки в кімнаті для персоналу
Мама Галини до війни працювала за фахом – вона бухгалтер. Під час окупації її наполегливо запрошували на роботу, але жінка відмовилася від такого співробітництва. Сиділа вдома з молодшою донькою та зустрічала старшу з роботи, бо ходити містом самій було небезпечно, тим більше молодій дівчині.
«При відкритті аптеки нашого адміністратора по товару з Херсону 5 не було в місті. Я зателефонувала куратору і вона дозволила взяти до нашої команди мою маму – так вона прийшла працювати в аптеку. І не просто прийшла! Коли Херсонський базовий медичний фаховий коледж ХОР оголосив набір студентів, мама пішла вчитися на асистента фармацевта. В 50 років вона не злякалась стати студенткою!
Фармація врятувала нашу родину від безвиході, дала надію і допомогла вистояти під час війни. Сподіваємося з мамою, що й наша семикласниця, яка вчить уроки в кімнаті для персоналу, також обере цей фах справою свого життя. А ми їй допоможемо».
Дата створення: 11.11.2023 Дата оновлення: 21.11.2023