Діана Чечета

Фармація – це фах, який завжди відповідає взаємністю

Молодій завідувачці Аптеки Оптових Ц.. Чернігів 14 Діані Чечета можна доручити будь-яке завдання і вона завжди виконує його на «відмінно». Послідовність в діях, бажання розвиватися і відповідальність – за цими правилами живе вона і її колектив.

В юнацтві Діана обирала фах з двох зовсім різних напрямків, призначення яких було допомагати людям. Перемогла фармація, і дівчина вступила в коледж НФаУ.

Вибір зробили самостійно чи хтось вплинув на прийняття рішення?

– Я завжди приймаю рішення самостійно, цього разу також. Але принади фармації мені розкрила старша сестра, яка того часу була студенткою фармацевтичного факультету. Фах фармацевта відкриває широкі можливості: робота в аптеці, аналітичних лабораторіях, фармкомпаніях, участь у розробці нових препаратів, клінічних дослідженнях, медичному маркетингу чи регуляторній діяльності. Обирати є з чого, потрібно лише тримати «руку на пульсі», бо в цій галузі постійно з’являється щось нове. Вона розвивається і ти маєш розвиватися разом з нею.

А сестра попередила, наскільки цей фах складний, щоб його опанувати?

– Так, але результат того вартий – ти будеш знати все про хвороби і ліки, їхню дію, особливості впливу на організм. Це корисно не лише в професійному плані, а й в житті. Тому після закінчення коледжу одразу вступила в Національний фармацевтичний університет, адже вважаю, що належну фармацевтичну допомогу може надавати лише людина з вищою фармацевтичною освітою. Люди ж нам довіряють своє здоров’я і життя, тому помилка може дуже дорого коштувати.

Вашим першим місцем роботи була Аптечна мережа 9-1-1?

– Ні, спершу я працювала в іншій мережі. А у 2020 році прийшла в одну з наших аптек. Однак певні обставини змусили мене невдовзі піти, хоча головне для себе я дізналась.

Що саме?

– Для мене було дуже важливо, що тут цінують молодь і дають їй шанси професійно розвиватися. Тобто кар’єрне зростання залежить лише від тебе: хочеш йти вгору – вчись. Я завжди любила навчатися, тому коли згодом відкривалася моя Аптека Оптових Ц.. Чернігів 14, стала там завідувачкою. 

Вас не лякало те, що потрібно буде керувати колективом, в якому працюватимуть люди різного віку, зокрема, й старші за вас?

– Ну, я повернулась в нашу мережу не з порожніми руками – в мене було чотири роки керівного досвіду. Тому стосунки з підлеглими вже вміла будувати. Для мене кожен колега – особистість, як керівник я маю враховувати особливості його характеру та певним чином йти на компроміс. В розумних межах, зрозуміло.

А з якою людиною для вас компроміс неприйнятний?

– Для мене абсолютне табу – небажання розвиватися. Я завжди готова навчити та підказати, такий досвід в мене теж є. Фахівець може чогось не знати, однак якщо є бажання навчатися, буде й результат. А з тими, хто останній раз відкривав книжку в студентські роки і вважає, що цього досить, ми не спрацюємося. Навіть і пробувати не варто.

Ну, й зрозуміло, що я не візьму в свій колектив фармацевта, який боїться або не любить людей. Клієнтоорієнтованість для нашого фаху не менш важлива, ніж знання ліків і фармакодинаміки. Знайти спільну мову з клієнтом можна лише тоді, коли він відчуває емпатію. Особливо зараз це важливо, адже відвідувачі аптеки здебільшого знервовані, перелякані та досить часто закриті для спілкування. Як допомогти людині, коли не знатимеш, що викликало симптоми, яких вона хоче позбутися?

Вам є за що подякувати фармації?

– За впевненість в сьогоднішньому дні й в майбутньому. За те, що відчуваєш себе потрібною людям. Ну і за стимул розвиватися і не стояти на місці – як в професійному сенсі, так і в кар’єрному.

Дата створення: 14.06.2025                   Дата оновлення: 13.07.2025