Трамадол

Лікування помірного та сильного болю.

Лікарський препарат Трамадол можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна Трамадолу вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

• Гіперчутливість до трамадолу гідрохлориду або до інших компонентів лікарського засобу;
• гостре отруєння алкоголем, психотропними, снодійними, знеболювальними (у тому числі опіоїдними) засобами;
• тяжка ниркова (кліренс креатиніну < 10 мл/хв) або печінкова недостатність;
• період лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та наступні 14 днів після їх відміни;
• епілепсія, що не контролюється лікуванням;
• синдром відміни наркотиків.

Найчастішими побічними реакціями при застосуванні трамадолу гідрохлориду є нудота та запаморочення.

З боку психіки: галюцинації, судоми, розлади сну, тривожність, нічні кошмари. Після застосування трамадолу можуть мати місце різні побічні ефекти (залежно від особливостей пацієнта та тривалості лікування). До таких реакцій належать: зміна настрою (зазвичай ейфорія, інколи - дисфорія), зміна активності (зазвичай зниження, інколи - підвищення), зміна когнітивних функцій та сприйняття (наприклад, процес прийняття рішення, розлади сприйняття). Може виникнути залежність.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення свідомості, зміна апетиту, парестезії, тремор, пригнічення дихання, епілептиформні напади, мимовільне посмикування м'язів, порушення координації, синкопе, безсоння, сонливість, порушення мовлення.

Якщо рекомендовані дози значно перевищені, а також одночасно застосовуються інші депресанти центральної дії, можливе виникнення пригнічення дихання. Епілептиформні напади виникають в основному після застосування високих доз трамадолу або при одночасному прийомі лікарських засобів, що знижують судомний поріг.

З боку органів зору: нечіткість зору, мідріаз.

З боку серцево-судинної системи: вплив на серцево-судинну регуляцію (прискорене серцебиття, тахікардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотензія або серцево-судинний колапс). Ці небажані ефекти можуть проявитися особливо при внутрішньовенному введенні та в ослаблених пацієнтів.

З боку дихальної системи: задишка. Були повідомлення про виникнення астми, однак причинно-наслідковий зв'язок не встановлений.

З боку травної системи: нудота, блювання, запор, сухість у роті, позиви до блювання, подразнення травного тракту (наприклад, відчуття тяжкості у шлунку, метеоризм), діарея.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня ферментів печінки, яке у часі збігалося з терапією трамадолом.

З боку шкіри: підвищена пітливість, шкірні реакції (у тому числі висип, свербіж, еритема, кропив'янка).

З боку кістково-м'язової системи: рухова слабкість.

З боку сечовидільної системи: розлади сечовипускання (утруднене сечовипускання, дизурія та затримка сечі).

Загальні порушення: стомлюваність, алергічні реакції (дистонія, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, захриплість голосу), анафілаксія, порушення смаку, слабкість, загальмованість, зниження швидкості реакцій, порушення менструального циклу.

Можливе виникнення абстинентного синдрому аналогічного такому, як при застосуванні інших опіоїдів. Ці симптоми включають: збудження, тривожність, нервозність, порушення сну, гіперкінезію, тремор та порушення з боку травної системи. Інші симптоми спостерігаються у поодиноких випадках після відміни трамадолу, включаючи напади болю, тяжкий стан тривоги, галюцинації, парестезії, шум у вухах, незвичні симптоми з боку ЦНС (сплутаність свідомості, манія, деперсоналізація, розлади сприйняття навколишнього середовища, параноя).

Трамадол не можна застосовувати разом з інгібіторами МАО. У пацієнтів, які отримували інгібітори МАО протягом 14 днів до застосування опіоїдного петидину, спостерігалися загрозливі для життя реакції, що впливають на центральну нервову, дихальну та серцево-судинну системи. Не можна виключити аналогічної взаємодії з інгібіторами МАО при застосуванні трамадолу.

Одночасне застосування Трамадолу та лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, включаючи алкоголь, може посилити їхню дію на ЦНС.

Результати фармакокінетичних досліджень показали, що супутнє або попереднє застосування циметидину (інгібітора ферменту) навряд чи призводить до клінічно значущої взаємодії. Одночасне або попереднє застосування карбамазепіну (індуктора ферментів) може зменшувати аналгетичний ефект і скоротити тривалість дії трамадолу.

Не рекомендується комбінація змішаних агоністів/антагоністів (наприклад, бупренорфіну, налбуфіну, пентазоцину) і трамадолу, оскільки при такому з'єднанні, теоретично, знеболювальний ефект чистого агоніста може бути ослабленим.

Препарат Трамадол може спричинити судоми та посилити ризик розвитку судом при одночасному застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, інгібіторів зворотного захоплення серотоніну - норадреналіну, трициклічних антидепресантів, нейролептиків та інших лікарських засобів, які знижують судомний поріг (таких як бупропіон, міртазапін, тетрагідроканнабінол).

При комбінованому застосуванні трамадолу з іншими серотонінергічними лікарськими засобами, такими як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину, інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами та міртазапіном може виникнути серотоніновий синдром. Серотоніновий синдром можливий, коли спостерігається хоча б один із таких проявів:

• довільні м'язові скорочення;
• посмикування очних м'язів зі збудженням або підвищеним потовиділенням;
• тремор і гіперрефлексія;
• гіпертонія, підвищення температури тіла > 38 °С і посмикування очних м'язів.

Скасування серотонінергічних препаратів зазвичай призводить до швидкого поліпшення стану пацієнта. Лікування залежить від характеру та тяжкості симптомів.

Існує теоретична можливість, що трамадол може взаємодіяти з норадреналіном, 5-НТ рецепторами або літієм через їхній конкурентний механізм дії, потенціюючи їхній антидепресантний ефект. Однак не було жодних повідомлень про таку взаємодію.

Слід з обережністю застосовувати трамадол з похідними кумарину (наприклад, варфарином), оскільки є повідомлення про збільшення МНВ (міжнародного нормалізованого відношення) та екхімозів у деяких хворих.

Препарати, що інгібують CYP3А4, у тому числі кетоконазол та еритроміцин, можуть пригнічувати метаболізм трамадолу (N-деметилування) та, імовірно, також його активного О-деметильованого метаболіту. Клінічна значущість такої взаємодії не вивчена.

В обмеженій кількості досліджень показано, що перед- або післяопераційне застосування ондансетрону (протиблювотного антагоніста 5НТ3-рецепторів) збільшує потребу в трамадолі для хворих із післяопераційним болем.

Швидкість всмоктування може бути збільшена при застосуванні метоклопраміду або домперидону та знижена холестираміном.

Слід дотримуватися особливої обережності при призначенні препарату при опіоїдній залежності, черепно-мозковій травмі, шоці, при порушенні свідомості невідомого походження, порушеннях з боку дихального центру та функції дихання, підвищенні внутрішньочерепного тиску, схильності до судом.

З особливою обережністю трамадол застосовувати хворим, чутливим до опіатів.

Для пацієнтів із пригніченням дихання або при сумісному застосуванні депресантів ЦНС, або якщо максимальна рекомендована добова доза значно перевищена, препарат слід призначати з обережністю, оскільки можливе виникнення пригнічення дихання. У поодиноких випадках повідомлялося про пригнічення дихання при застосуванні трамадолу у терапевтичних дозах.

Судоми були зареєстровані у пацієнтів, які отримували трамадол у рекомендованому дозуванні. Ризик може збільшуватися при застосуванні дози, що перевищує рекомендовану максимальну добову дозу (400 мг). При сумісному застосуванні лікарських засобів, які знижують судомний поріг, трамадол може збільшити ризик епілептичних нападів. Пацієнтам, хворим на епілепсію або схильним до епілептичних нападів, Трамадол слід застосовувати тільки за життєвими показаннями.

Трамадол має низький потенціал залежності. Повідомлялося про поодинокі випадки залежності та зловживання. При тривалому застосуванні може розвинутися звикання, психічна та фізична залежність. У пацієнтів, схильних до зловживання або у разі виникнення залежності лікування трамадолом слід проводити тільки протягом короткого періоду і під суворим наглядом лікаря.

Трамадол не призначений для замісної терапії опіоїдозалежних пацієнтів. Незважаючи на те, що трамадол є опіоїдним агоністом, він не може пригнічувати симптоми відміни морфіну.

Під час лікування Трамадолом не слід вживати алкоголь.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.

Барвник діамантовий чорний PN може спричиняти алергічні реакції. 

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо безпеки застосування трамадолу у період вагітності відсутні, тому вагітним не можна застосовувати Трамадол.

Препарат не рекомендується застосовувати у період лактації — в іншому разі грудне вигодовування слід припинити під час лікування трамадолом. Зазвичай після застосування одноразової дози трамадолу годування груддю переривати не обов’язково.

Діти

Лікарський засіб протипоказаний дітям віком до 14 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Трамадол може спричиняти сонливість, запаморочення, навіть якщо приймати відповідно до інструкції. Ці ефекти можуть посилюватися під дією алкоголю та інших лікарських засобів, які впливають на ЦНС (депресанти або психотропні речовини), що може призвести до погіршення когнітивних функцій і, як наслідок, вплинути на здатність пацієнта керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Тому в ході лікування препаратом слід утримуватися від подібної діяльності.

Симптоми передозування такі ж, як і після передозування інших опіоїдних аналгетиків: звуження зіниць, блювання, серцево-судинний колапс, седативний стан та порушення свідомості аж до розвитку коми, напади судом та пригнічення дихання, яке може призвести до зупинки дихання.

Лікування. Слід вжити загальних заходів першої допомоги. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (можлива аспірація), підтримати дихання і кровообіг. Антидотом при пригніченні дихання є налоксон. У дослідженнях на тваринах виявилося, що налоксон не впливає на судоми. У випадку появи судом потрібно внутрішньовенно ввести діазепам.

При передозуванні пероральних форм протягом 2 годин після прийому трамадолу рекомендується промивання шлунка і застосування активованого вугілля. На більш пізніх термінах очищення травної системи може бути корисно тільки в разі застосування дуже високих доз чи лікарських форм пролонгованої дії.

Незначна кількість трамадолу видаляється шляхом гемодіалізу або гемофільтрації, тому не є доцільним використання окремо тільки цих методів лікування при передозуванні Трамадолу.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25^оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.