КИСЕНЬ МЕДИЧНИЙ ГАЗОПОДІБНИЙ

Міжнародна непатентована назва Oxygen
ATC-код V03AN01
Тип МНН Моно
Форма випуску

газ, по 1 л, 2 л, 3 л, 4 л, 5 л, 6 л, 7л, 8 л, 9 л, 10 л, 12 л, 40 л, 50 л у балонах та з газифікаторів холодних кріогенних

Умови відпуску

за рецептом

Склад

Кисню не менше 99,5 %

Фармакологічна група Гази медичні.
Заявник Акціонерне товариство "Львівський хімічний завод"
Україна
Виробник Публічне акціонерне товариство "Львівський хімічний завод"
Україна
Реєстраційний номер UA/0065/01/01
Дата початку дії 26.11.2018
Дата закінчення строку дії необмежений
Дострокове припинення Ні
Тип ЛЗ Звичайний
ЛЗ біологічного походження Ні
ЛЗ рослинного походження Ні
ЛЗ-сирота Ні
Гомеопатичний ЛЗ Ні

Склад

діюча речовина: кисень;

кисню не менше 99,5 %.

Лікарська форма

Газ.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний газ без запаху і смаку, підтримує горіння більш енергійно, ніж повітря. Малорозчинний у воді (приблизно 1 : 43). Розчиняється в 3,6 об’ємах 95 % спирту.

Фармакотерапевтична група

Гази медичні. Код АТХ V03A N01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Кисень належить до препаратів групи антигіпоксантів і антиоксидантів. Має здатність зв’язуватися з гемоглобіном крові в легенях і в комплексній сполуці з гемом переноситься до клітин організму. Є сильним окисником і необхідним елементом у метаболічних перетвореннях вуглеводів, білків і жирів в енергетичний матеріал для забезпечення життєдіяльності організму.

Фармакокінетика

В організмі людини кисень дифундує через легеневу тканину в кров, з’єднуючись з гемоглобіном еритроцитів і частково розчиняючись у плазмі. Далі відбувається транспортування кисню до тканин організму, де він дифундує в міжклітинну рідину тканини. Кінцевий етап дихання – утилізація кисню при біологічному окисненні і утворення енергії в клітинах, далі через ряд змін кисень виділяється легенями у вигляді сполуки як діоксид вуглецю (СО2).

Показання

Захворювання, що супроводжуються гіпоксією:

захворювання органів дихання:

• пневмонія;

• набряк легенів;

• бронхіальна астма;

• пневмосклероз;

захворювання серцево-судинної системи:

• серцева недостатність;

• коронарна недостатність.

Отруєння:

• окисом вуглецю;

• синильною кислотою;

• задушливими газами.

Застосування при проведенні загальної анестезії в поєднанні з засобами інгаляційного наркозу; в післяопераційний період.

Приготування кисневих коктейлів, пінок.

Протипоказання

Для гіпербаричної оксигенації протипоказаннями є гострі респіраторні захворювання, наявність в анамнезії епілептиформних нападів, порушення прохідності слухових труб і каналів, які з’єднують придаткові пазухи, наявність порожнин у легенях, бронхоплевральних фістул, тяжкі форми артеріальної гіпертензії, новоутворення, підвищена індивідуальна чутливість до кисню.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нітрати, адреноблокатори, антагоністи іонів кальцію, ноотропні засоби сприяють більш економічному використанню тканинами кисню, його кращій утилізації і тим самим зменшенню гіпоксії та підвищенню стійкості організму до кисневої недостатності.

Особливості застосування

Не застосовують жінкам у період менструації.

Рекомендовано застосування зі зволожувачами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не застосовують у період вагітності терміном більше 5 місяців.

На період застосування лікарського засобу слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Через можливе запаморочення слід утриматись від керування автомобілем або виконання роботи, що потребує підвищеної уваги та швидкої реакції.

Спосіб застосування та дози

У госпітальних умовах частіше застосовують як інгаляції через спеціальні маски із гуми або пластичних мас, підключені безпосередньо до сталевих балонів, що містять кисень.

В амбулаторній практиці і вдома частіше використовують спеціальні гумові або пластикові контейнери (подушки), заповнені киснем або його сумішшю.

Для гіпербаричної оксигенації, тобто подачі кисню під підвищеним тиском, застосовують спеціальні вентиляційні, так звані барокамери, де кисень надходить як інгаляційним шляхом, так і через слизові оболонки та шкіру.

Найчастіше застосовують інгаляційно у вигляді суміші з повітрям у концентрації 40–60 % в об’ємі 4–5 літрів за хвилину. Використовують також суміш під назвою «карбоген», яка складається із 95 % кисню і 5 % вуглекислого газу. Звичайно суміш подають зволоженою.

При гіпербаричній оксигенації кисень подають під тиском 1,2–2 атм. З терапевтичною метою проводять 8–10 сеансів.

Приготування кисневих коктейлів, пінок – суміші кисню з харчовими продуктами, соками, настоями лікарських трав.

Діти.

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Передозування

При передозуванні можливі нудота, блювання, судоми.

Терапія симптоматична.

Побічні реакції

В окремих пацієнтів можлива індивідуальна підвищена чутливість до кисню та його сумішей, запаморочення, нудота, підвищена сухість слизових оболонок, їх подразнення, кашель.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

Термін придатності

18 місяців.

Умови зберігання

При температурі навколишнього середовища, але не вище 45 ºС. Захищати від прямих сонячних променів. Не допускати контакту з відкритим полум’ям і джерелами теплоти. Берегти від забруднення маслами. Уникати падіння балонів та ударів.

Упаковка

по 2 л, 3 л, 4 л, 5 л, 6 л, 7 л, 8 л, 9 л, 10 л, 12 л, 40 л у балонах та з газифікаторів холодних кріогенних.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Публічне акціонерне товариство "Львівський хімічний завод".

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 79070, м. Львів, вул. Рахівська,16.

Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України

Промокод скопійовано!
Завантаження