Упаковка / 100 шт.
стрип / 10 шт.
| Торговое название | Триган-Д |
| Действующие вещества | Дицикломин, Парацетамол |
| Форма выпуска: | таблетки для внутреннего применения |
| Количество в упаковке: | 100 таблеток (10 блистеров по 10 шт.) |
| Первичная упаковка: | стрип |
| Способ применения: | Оральные |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 30°C |
| Чувствительность к свету: | Чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Производитель: | КАДИЛА ФАРМАСЬЮТИКАЛЗ ЛИМИТЕД |
| Страна производства: | Индия |
| Заявитель: | Cadila |
| Условия отпуска: | По рецепту |
|
Код АТС N Препараты для лечения заболеваний нервной системы N02 Болеутоляющие средства N02B Прочие анальгетики и антипиретики N02BE Анилиды N02BE51 Парацетамол, комбинации без психолептиков |
|
Триган-Д назначается для лечения болевых синдромов со спастическим компонентом различного происхождения:
действующие вещества: парацетамол, дицикломина гидрохлорид
1 таблетка содержит парацетамола 500 мг, дицикломина гидрохлорида 20 мг
вспомогательные вещества: крахмал натрия гликолят, поливинилпирролидон, микрокристаллическая целлюлоза, кремния диоксид коллоидный, крахмал кукурузный, магния стеарат.
Триган-Д - Комбинированный препарат, который имеет анальгетический и спазмолитический эффекты.
Парацетамол оказывает анальгезирующее, жаропонижающее и незначительное противовоспалительное действие. Механизм действия - угнетение ЦОГ-1 и в меньшей степени ─ циклооксигеназы-2 в периферических тканях и центральной нервной системе, следствием чего является торможение биосинтеза простагландинов - модуляторов болевой чувствительности, терморегуляции, воспаления.
Дицикломина гидрохлоры д - третичный амин. Имеет антихолинергической активностью и снижает тонус гладкой мускулатуры, устраняет боль, блокирует антагонистическую активность. Дицикломина гидрохлорид избирательно парализует М-холинореактивные структуры, блокируя передачу импульсов постганглионарных холинергических нервов на иннервирующие ними эффекторные органы. Вызывает расслабление гладких мышц, проявляя спазмолитическим эффектом при спазмах гладких мышц желудка, кишечника, желчных путей, урогенитальной и сосудистой систем.
Купить Триган таблетки можно с помощью сайта МИС Аптека 9-1-1 по привлекательной стоимости.
Таблетки Триган Д цена указана в каталоге сайта МИС Аптека 9-1-1.
Повышенная чувствительность к компонентам препарата. Глаукома, тахикардия, непроходимость мочевых путей, доброкачественная гипертрофия предстательной железы с тенденцией к задержке мочеиспускания, миастения, тяжелые нарушения функции почек и / или печени, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкоголизм, заболевания крови, выраженная анемия, лейкопения динамическая кишечная непроходимость, обструктивные заболевания желудочно-кишечного тракта, моче и желчевыводящих путей с нарушением их проходимости, язва желудка или двенадцатиперстной кишки, рефлюкс-эзофагит острое кровотечение; врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона и Ротора).
Препарат принимают внутрь, запивая небольшим количеством жидкости (200 мл).
Взрослые и дети старше 15 лет: 1-2 таблетки в зависимости от остроты боли, от 1 до 4 раз в сутки. При проведении терапии взрослым целесообразно начинать с четырех таблеток в сутки. Максимальную дозу можно повысить до 8 таблеток в сутки, при хорошей переносимости и отсутствии проявлений побочного действия
Дети: в возрасте от 7 до 13 лет: 1/2 таблетки 1-2 раза в сутки;
в возрасте от 13 до 15 лет: 1 таблетка 1-3 раза в сутки.
Срок лечения определяет врач индивидуально в зависимости от состояния и реакции пациента.
Пациентам, принимающим постоянно анальгетики при артритах легкой формы, перед применением этого лекарственного средства следует проконсультироваться с врачом.
Необходимо учитывать, что у больных, принимающих антихолинергические препараты, в том числе Дицикломин, может возникать психоз, спутанность сознания, дезориентация, атаксия, кома, эйфория, слабость, бессонница, возбуждение, неадекватные эмоциональные проявления, аффективное состояние (симптомы уменьшаются в течение 12- 24 часов после снижения дозы).
С осторожностью следует применять больным пожилого возраста. При назначении лицам пожилого возраста коррекции режима дозирования не требуется. С осторожностью назначать при наличии затрудненного мочеиспускания, гиперплазии предстательной железы без задержки мочеиспускания, язвенных колитов легкой и средней тяжести, заболеваний почек или печени легкой и средней тяжести. Пациентам с нарушениями перед применением препарата необходимо проконсультироваться с врачом.
Следует учитывать, что у пациентов с заболеваниями печени увеличивается риск гепатотоксического действия парацетамола; препарат может влиять на результаты лабораторных исследований по содержанию в крови глюкозы и мочевой кислоты.
Препарат не применять женщинам в период беременности и кормления грудью.
Не рекомендуется применять детям до 7 лет.
Учитывая, что препарат в чувствительных больных может снижать скорость психомоторных реакций, на время лечения лучше воздержаться от управления транспортными средствами, работы с механизмами и выполнения других работ, требующих концентрации внимания.
Признаки и симптомы передозировки, обусловленные свойствами отдельных компонентов препарата.
парацетамол. Токсическая доза для взрослых составляет 10-15 г парацетамола. При этом могут наблюдаться бледность кожных покровов, анорексия, тошнота, рвота, диарея, ощущение дискомфорта в эпигастральной области (продолжительностью до 1 суток) повышение активности печеночных трансаминаз, лактатдегидрогеназы, уровня билирубина, а также снижение уровня протромбина (продолжительностью от 1 до 2 суток) гепатотоксический эффект, для которого характерны общие симптомы (боль, слабость, адинамия) и специфические (гепатомегалия, желтуха, повышение активности печеночных ферментов) симптомы. Гепатотоксический эффект может привести к развитию гепатонекроза и осложниться развитием печеночной энцефалопатии (нарушения мышления, угнетение высшей нервной деятельности, возбуждение или ступор), ДВС-синдрома, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения, гипогликемии, метаболического ацидоза, аритмии, судороги, угнетение функции дыхания, коме, отека мозга, гипокоагуляции, коллапса. Изредка нарушение функции печени развивается молниеносно и может осложниться почечной недостаточностью. Острая почечная недостаточность с острым некрозом канальцев может проявляться сильным поясничной болью, гематурией, протеинурией и развиться даже при отсутствии тяжелого поражения печени
У пациентов с факторами риска (длительное лечение карбамазепином, фенобарбиталом, фенитоином, примидоном, рифампицином, зверобоем или другими лекарственными средствами, которые индуцируют ферменты печени регулярным прием избыточных количеств этанола; глутатионовой кахексия (расстройства пищеварения, муковисцидоз, ВИЧ-инфекция, голод и кахексия ), принятой 5 г или более парацетамола может спричинты тяжелое поражение печени. Отмечалась сердечная аритмия и панкреатит. При длительном применении в больших дозах со стороны органов кроветворения может разв инутись апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тримбоцитопения. При приеме больших доз со стороны центральной нервной системы - головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации, со стороны мочевыделительной системы - нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит,
Дицикломина гидрохлорид . Тахикардия, брадикардия, аритмия, изменение частоты дыхания, сухость во рту, возбуждение, сонливость, потеря аккомодации, фотофобия, судороги, сухость кожи и слизистых оболочек, повышение внутриглазного давления, головная боль, головокружение, возбуждение центральной нервной системы, задержка мочи, психомоторное возбуждение , нарушение ориентации.
Передозировка развивается в два этапа: сначала наблюдается возбуждение центральной нервной системы, проявляющееся беспокойством, галлюцинациями, возникновением устойчивого мидриаза, тахикардии, артериальной гипертензии. Затем возбуждение сменяется фазой угнетения центральной нервной системы вплоть до коматозного состояния.
В первые часы (до 1 суток) наблюдается бледность кожи, тошнота, анорексия, рвота и боль в животе. В течение двух-трех суток может развиваться поражения почек и печени с развитием печеночной недостаточности (повышение активности печеночных трансаминаз, дегидрогеназы, увеличение концентрации билирубина, протромбина), а также тахикардия, аритмия, изменение частоты дыхания; панкреатит.
Лечение.При передозировке необходима скорая медицинская помощь. Пациента следует немедленно доставить в больницу, даже при отсутствии ранних симптомов передозировки. Симптомы могут быть ограничены тошнотой и рвотой или могут не отражать тяжести степени передозировки или риска поражения органов. Промывание желудка, прием активированного угля (если чрезмерная доза парацетамола была принята в пределах 1:00). Концентрация парацамолу должна измеряться через 4:00 или позже после приема (более ранние концентрации являются недостоверными). Назначение метионина в течение 8-9 часов после передозировки внутрь при отсутствии рвоты, как альтернатива N-ацетилцистеина. Применение N-ацетилцистеина может применяться в течение 24 часов, но наиболее эффективно в течение 8-9 часов при контроле состояния дыхательной и кровеносной систем (нельзя применять адреналин). В случае появления судорог назначают диазепам.
Необходимо также принять общих поддерживающих мер.
Обычно препарат переносится хорошо. Побочные действия, связанные с действующими веществами, входящими в состав препарата, проявляются, как правило, при длительном применении препарата в больших дозах.
Парацетамол .
Со стороны пищеварительной системы : тошнота, рвота, снижение аппетита, запор, диарея или метеоризм, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (дозозависимый эффект). При длительном применении высоких доз препарата - боль в эпигастральной области, гепатотоксическое действие; гипогликемия (вплоть до гипогликемической комы).
Со стороны крови : гемолитическая анемия, метгемоглобинемия, тромбоцитопения апластическая анемия, панцитопения, сульфгемоглобинемия (цианоз, одышка боль в сердце), нейтропения, агранулоцитоз, лейкопения.
Со стороны мочевыделительной системы : почечная колика, асептическая пиурия, интерстициальный гломерулонефрит, нефротоксическое действие, папиллярный некроз.
Со стороны иммунной системы: аллергические реакции, включая кожная сыпь, сыпь на слизистых оболочках, зуд, крапивница, гиперемия бронхиальная обструкция, мультиформная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лаэлла) анафилаксия, генерализованная сыпь, ангионевротический отек, эритематозная сыпь, бронхоспазм у пациентов, чувствительных к аспирину и другим НПВП.
Со стороны ЦНС: (обычно наблюдается при приеме высоких доз) головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации.
Другие: гипогликемия, общая слабость.
Дицикломина гидрохлорид .
Со стороны кожи и подкожной клетчатки : сыпь, зуд, крапивница, тяжелые аллергические реакции или медикаментозная идиосинкразия, включая анафилаксии.
Со стороны пищеварительной системы : рвота, метеоризм, боль в животе.
Со стороны органов зрения : нечеткость зрения, диплопия, мидриаз, циклоплегия зрения (паралич акомодациии).
Со стороны нервной системы: нарушение чувствительности, нарушение устойчивости походки, ощущение покалывания, онемения в конечностях, головная боль, галлюцинации, слабость, изменение настроения, нервозность, спутанность сознания и / или возбуждение, дискинезия, летаргия, потеря сознания, дисфазия, бессонница.
Со стороны сердечно-сосудистой системы : тахикардия, аритмия, учащенное сердцебиение.
Со стороны мочевыделительной системы : нарушение мочеиспускания, недержание мочи, задержка мочи, импотенция.
Психические расстройства : нарушения речи, спутанность сознания и / или эмоциональное возбуждение.
Со стороны опорно-двигательной системы и соединительной ткани : слабость в мышцах.
Со стороны дыхательной системы и органов грудной клетки: одышка, апноэ, асфиксия, заложенность носа, чихание, гиперемия зева.
Эндокринные расстройства: подавления лактации, импотенция.
Другие: приливы.
Особенности взаимодействия препарата обусловлены свойствами его составляющих.
Парацетамол, входящий в состав препарата, снижает эффективность диуретиков, а также увеличивает риск гепатотоксических реакций при совместном приеме с барбитуратами, дифенил, карбамазепином, рифампицином и другими индукторами микросомальных печеночных ферментов, а также ПСП. Барбитураты снижают жаропонижающий эффект. Скорость всасывания парацетамола может увеличиваться при одновременном применении с метоклопрамидом и домперидоном и уменьшаться при совместном применении с холестирамином. Эффект действия парацетамола усиливается при его комбинации скодеином, аскорбиновой кислотой, скополамин, хлорфенамином, пропифеназоном и кофеином. Одновременное применение парацетамола с азидотимидином может привести к развитию нейтропении. Антикоагулянтный эффект варфарина и других кумаринов усиливается при длительном регулярном применении парацетамола, с повышением риска кровотечения. Периодический прием не вявляе такого воздействия. Одновременное применение парацетамола с НПВП увеличивает риск возникновения осложнений со стороны почек. При одновременном применении парацетамола с гепатотоксическими средствами увеличивается токсическое влияние препаратов на печень. Не применять одновременно с алкоголем.
Дицикломина гидрохлорид уменьшает действие противоглаукомных средств,поэтому лекарственное средство следует с осторожностью назначать при повышенном внутриглазном давлении и одновременном применении кортикостероидов.
Хранить в защищенном от света месте, при температуре не выше 30°С Хранить в недоступном для детей месте.
Срок годности - 3 года.
Купить Триган Д таблетки можно с помощью сайта МИС Аптека 9-1-1 по привлекательной стоимости.
Цена Триган Д указана в каталоге сайта МИС Аптека 9-1-1.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Триган-Д табл. №100 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Полными аналогами Триган-Д табл. №100 являются:
Упаковка / 100 шт.
Склад:
діюча речовина: парацетамол, дицикломіну гідрохлорид;
1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, дицикломіну гідрохлориду 20 мг;
допоміжні речовини: крохмаль натрію гліколят, полівінілпіролідон, мікрокристалічна целюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі таблетки з рискою з однієї сторони, зі скошеними краями та плоскою поверхнею.
Фармакотерапевтична група.
Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.
Код АТХ N02B E51.
Фармакологічні властивості.
Комбінований препарат, який має аналгетичний та спазмолітичний ефекти.
Парацетамол діє як знеболювальний та жарознижувальний засіб. Аналгетична та жарознижувальна дія парацетамолу (неопіатного, несаліцилатного анальгетика) пов’язана з впливом препарату на центр терморегуляції у гіпоталамусі та здатністю інгібувати синтез простагландинів.
Дицикломіну гідрохлорид – третинний амін. Має антихолінергічну активність і знижує тонус гладкої мускулатури, усуває біль, блокує антагоністичну активність. Дицикломіну гідрохлорид вибірково паралізує М-холінореактивні структури, блокуючи передачу імпульсів постгангліонарних холінергічних нервів на іннервовані ними ефекторні органи. Спричиняє розслаблення гладких м’язів, проявляючи спазмолітичний ефект при спазмах гладких м’язів шлунка, кишечнику, жовчних шляхів, урогенітальної і судинної систем.
Клінічні характеристики.
Показання.
Больові синдроми зі спастичним компонентом різного походження:
– головний біль;
– зубний біль;
– м’язовий біль, невралгія;
– ревматичний біль, радикуліти;
– ниркова коліка;
– менструальний біль.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу. Глаукома, тахікардія, непрохідність сечових шляхів, доброякісна гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечовипускання, міастенія, тяжкі порушення функції нирок та/або печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія (у тому числі гемолітична), лейкопенія; динамічна кишкова непрохідність, паралітична кишкова непрохідність, стеноз пілоричного відділу шлунково-кишкового тракту з обструкцією, тяжкий виразковий коліт, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту та жовчовивідних шляхів з порушенням їх прохідності, пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт; гостра кровотеча; вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна — Джонсона та Ротора), міастенія gravis, тиреотоксикоз, серцева недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Особливості взаємодії препарату обумовлені властивостями його складових.
Парацетамол, що входить до складу лікарського засобу, зменшує ефективність діуретиків, а також збільшує ризик гепатотоксичних реакцій при сумісному прийомі з протисудомними засобами (барбітуратами, фенітоїном, карбамазепіном), рифампіцином, які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, може посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку. Не застосовувати одночасно з алкоголем.
Барбітурати знижують жарознижувальний ефект. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при сумісному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися при сумісному застосуванні з холестираміном. Ефект дії парацетамолу посилюється при його комбінації з кодеїном, аскорбіновою кислотою, скополаміном, хлорфенаміном, пропіфеназоном та кофеїном. Одночасне застосування парацетамолу з азидотимідином може призвести до розвитку нейтропенії. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів посилюється при тривалому регулярному застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не виявляє такого впливу. Паралельне застосування парацетамолу з нестероїдними протизапальними засобами збільшує ризик виникнення ускладнень з боку нирок.
Слід бути обережними у разі одночасного застосування парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високим аніонним дефіцитом, особливо у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»)
Дицикломіну гідрохлорид може посилювати ефекти інгібіторів моноаміноксидази (іміпрамін, амітриптилін), седативних засобів (натрію бромід, настойка валеріани), спирту етилового.
Ефект дицикломіну гідрохлориду можуть посилювати препарати, які мають антихолінергічну активність, такі як амантадин, антиаритмічні засоби (наприклад, хінідин), нейролептичні антигістамінні засоби (фенотіазин), бензодіазепіни, інгібітори моноаміноксидази (МАО), наркотичні аналгетики (меперидин), нітрати і нітрити, симпатоміметики, трициклічні антидепресанти.
Оскільки антацидні засоби можуть знижувати абсорбцію дицикломіну гідрохлориду, слід уникати їх одночасного застосування.
Дицикломіну гідрохлорид зменшує дію метоклопраміду при їх одночасному застосуванні.
Інгібіторний вплив дицикломіну на секрецію соляної кислоти у шлунку може нейтралізувати препарати, що застосовують для лікування ахлоргідрії та дослідження шлункової секреції.
Дицикломіну гідрохлорид посилює дію дигоксину та холіноблокувальних засобів. Не рекомендується одночасне застосування дицикломіну з іншими холіноблокувальними засобами.
Дицикломіну гідрохлорид може впливати на всмоктування у шлунково-кишковому тракті різних препаратів із подовженим вивільненням, таких як дигоксин, що може призводити до збільшення концентрації останнього в сечі.
Препарат посилює дію саліцилової кислоти, піразолону, кодеїну, кофеїну. Потенціює дію спазмолітиків.
Дицикломіну гідрохлорид зменшує дію протиглаукомних засобів, тому лікарський засіб слід з обережністю призначати при підвищеному внутрішньоочному тиску та одночасному застосуванні кортикостероїдів.
Особливості застосування.
У зв’язку з тим, що до складу лікарського засобу входить парацетамол, при застосуванні потрібен контроль картини периферичної крові i функціонального стану печінки. З цієї ж причини не слід застосовувати лікарський засіб разом з іншими препаратами, що містять парацетамол та застосовуються, наприклад, для зниження температури, лікування болю, симптомів грипу та застуди або безсоння. Одночасне застосування разом з іншими препаратами, що містять парацетамол, може призвести до передозування. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може призвести до виникнення необхідності пересадки печінки або мати летальний наслідок.
Не перевищувати зазначених доз.
Якщо симптоми захворювання не зникають, звернутися до лікаря.
Пацієнтам, які приймають постійно анальгетики при артритах легкої форми, перед застосуванням цього лікарського засобу слід проконсультуватися з лікарем.
Застосування препарату більше 3 діб потребує обов’язкового контролю лікаря.
У разі розвитку постійного головного болю слід звернутися до лікаря.
Потрібно бути обережними у разі одночасного застосування парацетамолу з флуклоксациліном через підвищений ризик метаболічного ацидозу з високим аніонним дефіцитом, особливо у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, при недоїданні та при наявності інших причин дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм), а також при застосуванні максимальних добових доз парацетамолу. Рекомендується ретельний моніторинг, зокрема вимірювання вмісту 5‑оксопроліну в сечі.
Слід враховувати, що у пацієнтів із захворюваннями печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.
З обережністю слід застосовувати хворим літнього віку. При призначенні особам літнього віку корекція режиму дозування не потрібна. З обережністю призначати за наявності утрудненого сечовипускання, гіперплазії передміхурової залози без затримки сечовипускання, виразкових колітів легкої та середньої тяжкості, захворювань нирок або печінки легкої та середньої тяжкості. Пацієнтам з такими порушеннями перед застосуванням лікарського засобу необхідно порадитись з лікарем.
Зафіксовано випадки порушення функції печінки / печінкової недостатності у пацієнтів, що мали знижений рівень глутатіону, наприклад при серйозному виснаженні організму, анорексії, низькому індексі маси тіла або хронічному алкоголізмі.
У пацієнтів зі зниженням рівня глутатіону, наприклад при тяжких інфекціях, таких як сепсис, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене чи утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів.
Дицикломіну гідрохлорид може посилювати гастроезофагеальний рефлюкс.
З обережністю призначати препарат хворим на автономну нейропатію, артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця з тахіаритміями, тахікардією, схильністю до бронхоспазму, а також при підвищеній індивідуальній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів.
Необхідно враховувати, що у хворих, які приймають антихолінергічні препарати, у тому числі дицикломін, може виникати психоз, сплутаність свідомості, дезорієнтація, атаксія, кома, ейфорія, слабкість, безсоння, збудження, неадекватні емоційні прояви, афективний стан (симптоми зменшуються протягом 12–24 годин після зниження дози).
Дицикломін з обережністю слід призначати при грижі стравохідного отвору діафрагми, що супроводжується рефлюкс-езофагітом.
При високій температурі навколишнього середовища дицикломіну гідрохлорид, знижуючи потовиділення, спричиняє підвищення температури тіла з ризиком виникнення теплового удару. При появі відповідних симптомів необхідно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин чи подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб не застосовувати жінкам у період вагітності та годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Враховуючи, що препарат у чутливих хворих може знижувати швидкість психомоторних реакцій, на час лікування краще утриматися від керування транспортними засобами, роботи зі складними механізмами та інших робіт, що потребують концентрації уваги.
Спосіб застосування та дози.
Препарат приймають всередину, запиваючи невеликою кількістю рідини (200 мл).
Дорослі і діти віком від 15 років: 1–2 таблетки, залежно від гостроти болю, від 1 до 4 разів на добу. При проведенні терапії дорослим доцільно починати з 4 таблеток на добу. Максимальну дозу можна підвищити до 8 таблеток на добу, за умови доброї переносимості та відсутності проявів побічної дії.
Діти: віком від 7 до 13 років: ½ таблетки 1–2 рази на добу;
віком від 13 до 15 років: 1 таблетка 1–3 рази на добу.
Термін лікування визначає лікар індивідуально, залежно від стану та реакції пацієнта. Якщо ефективності лікування не досягнуто протягом 2 тижнів або наявні ознаки побічної дії при дозі менше ніж 4 таблетки на день, прийом лікарського засобу слід припинити.
Діти.
Не рекомендується застосовувати дітям віком до 7 років.
Передозування.
Ознаки і симптоми передозування, зумовлені властивостями окремих компонентів препарату.
Парацетамол. Ураження печінки можливе у дорослих після прийняття 10 г парацетамолу та у дітей, що прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. Ризик передозування парацетамолу вищий у пацієнтів з нецирозним алкогольним захворюванням печінки.
У пацієнтів з факторами ризику [тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод і кахексія)] прийом 5 г або більше парацетамолу може спричинити тяжке ураження печінки. Симптоми передозування в перші 24 години: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, діарея, відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці (тривалістю до 1 доби), абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз.
Можуть спостерігатися такі симптоми: підвищення активності печінкових трансаміназ, лактатдегідрогенази, рівня білірубіну, а також зниження рівня протромбіну (тривалість від 1 до 2 діб); гепатотоксичний ефект, для якого характерні загальні симптоми (біль, слабкість, адинамія) і специфічні симптоми (гепатомегалія, жовтяниця, підвищення активності печінкових ферментів).
При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до печінкової енцефалопатії (порушення мислення, пригнічення вищої нервової діяльності, збудження та ступор), синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ), гіпоглікемії, крововиливів, аритмії, судом, пригнічення функції дихання, коми, набряку мозку, гіпокоагуляції, колапсу та призвести до летального наслідку. Зрідка порушення функції печінки розвивається блискавично і може ускладнитися нирковою недостатністю. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявитися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалася серцева аритмія та гострий панкреатит, що зазвичай супроводжувався порушенням функції печінки та гепатотоксичністю.
При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тримбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи – запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
Дицикломіну гідрохлорид. Тахікардія, брадикардія, аритмія, зміна частоти дихання, сухість у роті, збудження, сонливість, втрата акомодації, фотофобія, судоми, сухість шкіри та слизових оболонок, підвищення внутрішньоочного тиску, головний біль, запаморочення, збудження центральної нервової системи, затримка сечі, психомоторне збудження, порушення орієнтації .
Передозування розвивається у два етапи: спочатку спостерігається збудження центральної нервової системи, що проявляється неспокоєм, галюцинаціями, виникненням стійкого мідріазу, тахікардії, артеріальної гіпертензії. Потім збудження змінюється фазою пригнічення центральної нервової системи аж до коматозного стану.
У перші години (до 1 доби) спостерігається блідість шкіри, нудота, анорексія, блювання та біль у животі. У продовж другої-третьої доби може розвиватись ураження нирок і печінки з розвитком печінкової недостатності (підвищення активності печінкових трансаміназ, дегідрогенази, збільшення концентрації білірубіну, протромбіну), а також тахікардія, аритмії, зміна частоти дихання; панкреатит.
Лікування. При передозуванні парацетамолу необхідна швидка медична допомога. Лікування потрібно розпочати якомога швидше. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть при відсутності ранніх симптомів передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості ступеня передозування чи ризику ураження органів. Потрібне промивання шлунка, застосування активованого вугілля (якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години). Концентрація парацетамолу повинна вимірюватись через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Якщо необхідно, внутрішньовенно вводити пацієнту N-ацетилцистеїн протягом 24 годин після прийому препарату, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні впродовж 8 годин після прийому при контролі стану дихальної та кровоносної систем (не можна застосовувати адреналін). Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. У разі появи судом призначають діазепам. При відсутності блювання може бути застосований метіонін перорально як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею.
Специфічний антидот до дицикломіну гідрохлориду відсутній.
Якщо є необхідність, проводять симптоматичну терапію, перитонеальний діаліз.
Потрібно також вжити загальних підтримуючих заходів.
Побічні реакції.
Зазвичай лікарський засіб переноситься добре. Побічні дії, пов’язані з діючими речовинами, що входять до складу препарату, проявляються, як правило, при тривалому застосуванні препарату у великих дозах.
Парацетамол
З боку травного тракту: нудота, блювання, зниження апетиту, запор, діарея або метеоризм. При тривалому застосуванні високих доз препарату – біль в епігастральній ділянці.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових ферментів, як правило без розвитку жовтяниці, порушення функцій печінки, гепатонекроз (дозозалежний ефект), гепатотоксична дія.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (аж до гіпоглікемічної коми).
З боку системи крові та лімфатичної системи: гемолітична анемія, тромбоцитопенія; апластична анемія, панцитопенія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка біль у серці), нейтропенія, агранулоцитоз, лейкопенія, синці, кровотечі.
З боку сечовидільної системи: утруднене сечовипускання, ниркова коліка, асептична піурія, інтерстиціальний гломерулонефрит; нефротоксична дія, папілярний некроз.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, алергічні реакції, включаючи шкірне висипання, висипання на слизових оболонках, свербіж, кропив’янка, гіперемія; бронхіальна обструкція, мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса — Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла); анафілаксія, генералізоване висипання, ангіоневротичний набряк, ангіоедема, еритематозний висип.
З боку дихальної системи та органів грудної клітки: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів.
З боку центральної нервової системи (звичайно при прийомі високих доз): запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, дзвін у вухах, психоз, кома.
Інші: загальна слабкість.
Дицикломіну гідрохлорид
З боку шкіри і підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив’янка, тяжкі алергічні реакції чи медикаментозна ідіосинкразія, включаючи анафілаксію.
З боку травного тракту: сухість у роті, спрага, порушення смаку, розлади травлення, анорексія, нудота, блювання, метеоризм, запор, абдомінальний біль.
З боку органів зору: нечіткість зору, диплопія, мідріаз, циклоплегія зору (параліч акомодаціїї), підвищення внутрішньоочного тиску.
З боку центральної нервової системи та психіки: запаморочення, втомлюваність, порушення чутливості, порушення стійкості ходи, дискінезія, відчуття поколювання, оніміння у кінцівках, дзвін у вухах, головний біль, дисфазія, дизартрія, атаксія, ейфорія, неадекватні емоційні реакції (симптоми знижуються через 12–24 години після зниження дози), безсоння, сонливість, галюцинації, загальна слабкість, зміна настрою, нервозність, дезорієнтація, короткочасна втрата пам’яті, психоз, сплутаність свідомості і/або збудження, дискінезія, летаргія, втрата свідомості, кома.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, прискорене серцебиття.
З боку сечовидільної системи: порушення сечовипускання, нетримання сечі, затримка сечовипускання.
Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: слабкість у м’язах.
З боку дихальної системи та органів грудної клітки: диспное, апное, асфіксія, закладеність носа, чхання, гіперемія горла.
З боку ендокринної системи: пригнічення лактації, імпотенція.
Інші: відчуття припливів, зменшення потовиділення.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в захищеному від світла, сухому місці, при температурі не вище 30 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у стрипі; по 1 або по 10 стрипів в картонній упаковці.
Категорія відпуску.
№ 10 — без рецепта.
№ 100 — за рецептом.
Виробник.
Каділа Фармасьютикалз Лімітед, Індія/ Cadila Pharmaceuticals Limited, India.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
1389, Трасад Роуд, Дхолка - 382 225, Ахмедабад, Гуджарат, Індія/
1389, Trasad Road, Dholka - 382 225, Ahmedabad, Gujarat, India.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
