Упаковка / 50 шт.
пластина / 10 шт.
| Торговое название | Этацизин |
| Действующие вещества | Этацизин |
| Количество действующего вещества: | 50 мг |
| Форма выпуска: | таблетки для внутреннего применения |
| Количество в упаковке: | 50 таблеток (5 блистеров по 10 шт.) |
| Первичная упаковка: | блистер |
| Способ применения: | Оральные |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 15°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | ОЛАЙНФАРМ АО |
| Страна производства: | Латвия |
| Заявитель: | OlainFarm |
| Условия отпуска: | По рецепту |
|
Код АТС C Препараты для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы C01 Препараты для лечения заболеваний сердца C01B Антиаритмические средства I и III класса C01BC Антиаритмические препараты Iс класса C01BC09 Этацизин |
|
Фармакодинамика. этацизин — антиаритмический препарат iс класса. обладает выраженным и длительным антиаритмическим действием. угнетает скорость нарастания фронта потенциала действия, не меняет потенциал покоя. влияет преимущественно на натриевые каналы (как на внешней, так и на внутренней поверхности клеточной мембраны), уменьшает амплитуду и замедляет процессы инактивации и реактивации быстрого натриевого потока. блокирует вход ионов кальция по медленным каналам мембраны. удлиняет продолжительность рефрактерных периодов предсердий и av-узла. замедляет скорость нарастания потенциала действия в предсердных и желудочковых волокнах пуркинье и дополнительных путях проведения возбуждения по av-узлу и пучку кента. подавляет синоатриальное проведение, особенно при синдроме слабости синусного узла, расширяет комплекс qrs на экг (примерно на 25%), поскольку замедляет проводимость желудочков (в системе гиса — пуркинье). имеет отрицательное инотропное действие, проявляет местноанестезирующую и спазмолитическую активность. этацизин не изменяет чсс при кратковременном применении и снижает при длительном применении.
Фармакокинетика. При приеме внутрь Этацизин быстро всасывается в пищеварительном тракте и определяется в крови через 30–60 мин. Cmax Этацизина в плазме крови регистрируется через 2,5–3 ч. Биодоступность — 40%. 90% связывается с белками плазмы крови. Т½ составляет в среднем 2,5 ч. Все перечисленные параметры фармакокинетики подвержены значительным индивидуальным колебаниям. Этацизин интенсивно метаболизируется при первичном прохождении через печень. Некоторые из образующихся метаболитов обладают антиаритмической активностью. Из организма выводится с мочой в виде метаболитов.
Желудочковая и наджелудочковая экстрасистолия, пароксизмы фибрилляции и трепетания предсердий, желудочковая и наджелудочковая тахикардия, в том числе и при синдроме преждевременного возбуждения желудочков.
Внутрь независимо от приема пищи, начиная с 50 мг 2–3 раза в сутки. в случае недостаточного клинического эффекта дозу повышают (под обязательным контролем экг) до 50 мг 4 раза в сутки (200 мг) или 100 мг 3 раза в сутки (300 мг).
При достижении устойчивого антиаритмического эффекта проводят поддерживающую терапию в индивидуально подобранных минимальных эффективных дозах. Некоторым пациентам для достижения стабильного антиаритмического действия необходимо комбинированное лечение Этацизином и блокаторами β-адренорецепторов.
Зависят от величины дозы, и во избежание возникновения побочных эффектов, не следует назначать максимальные дозы препарата.
У лиц с индивидуальной непереносимостью возможны аллергические реакции.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: остановка синусного узла, АV-блокада, нарушение внутрижелудочковой проводимости, снижение сократимости миокарда, уменьшение коронарного кровотока, аритмия. Аритмогенное действие, вероятность которого наиболее высока после перенесенного инфаркта миокарда и при других видах сердечной патологии, которое приводит к снижению сократительной функции миокарда и развитию сердечной недостаточности, проаритмогенный эффект с риском внезапного летального исхода.
Изменения на ЭКГ: удлинение интервала P–Q, расширение зубца Р и комплекса QRS.
Со стороны ЦНС: головокружение, головная боль, пошатывание при ходьбе или поворотах головы, небольшая сонливость; в отдельных случаях отмечены диплопия, парез аккомодации.
Со стороны ЖКТ: тошнота, боль в эпигастральной области.
Возможно уменьшение побочных эффектов или их исчезновение после применения препарата на протяжении 3–4 дней. При длительном лечении Этацизином побочные реакции не усиливаются, а с прекращением приема препарата быстро исчезают.
При инфаркте миокарда препарат можно назначать при условии строгого контроля врача
Желательно начинать лечение через 3 мес после развития инфаркта миокарда.
С особой осторожностью назначают при синдроме слабости синусного узла, брадикардии, AV-блокаде I степени, ИБС, тяжелых нарушениях периферического кровообращения, хронической сердечной недостаточности I функционального класса, закрытоугольной форме глаукомы, доброкачественной гипертрофии предстательной железы, кардиомегалии (повышается риск развития аритмогенного действия), пациентам с кардиостимуляторами (увеличение риска аритмии), печеночной/почечной недостаточности.
Подобно другим антиаритмическим препаратам, Этацизин может действовать аритмогенно. Поэтому при назначении Этацизина необходимо:
1. Строго учитывать противопоказания к применению препарата.
2. Предварительно выявить и устранить гипокалиемию.
3. Предотвратить применение Этацизина одновременно с антиаритмическими препаратами IA и IC класса.
4. Курсовое лечение желательно начинать в стационаре (особенно на протяжении первых 3–5 дней применения препарата и с учетом динамики ЭКГ после пробной и повторной доз Этацизина или данных мониторинга ЭКГ).
5. Немедленно прекратить курсовое лечение в случае учащения эктопических желудочковых комплексов, проявления блокад или брадикардии. Лечение Этацизином следует также немедленно прекратить при расширении желудочковых комплексов более чем на 25%, уменьшении их амплитуды, при расширении зубца Р на ЭКГ 0,12 с или интервалов Q–T 500 мс. Препарат следует применять с осторожностью, если интервал Q–T 400 мс.
Факторами риска аритмогенного действия Этацизина считаются: органические поражения сердца (особенно перенесенный инфаркт миокарда), снижение фракции выброса левого желудочка.
Аритмогенное действие препарата не напрямую зависит от дозы. Для ее снижения рекомендуется одновременное применение Этацизина и блокаторов β-адренорецепторов в невысоких дозах.
Во время лечения необходимо регулярно контролировать состояние больного и функции сердечно-сосудистой системы (ЭКГ, АД, ЭхоКГ).
Не следует применять препарат у пациентов с редкой врожденной непереносимостью фруктозы, мальабсорбцией глюкозы-галактозы или недостаточностью сахарозы-изомальтазы.
В состав оболочки таблеток входит краситель желтый закат (Е110), который может вызвать аллергические реакции.
Пациентам с синусовым синдромом, особенно при первом применении препарата, необходим ЭКГ-контроль через 2–3 дня от начала приема препарата.
Пациентам с нарушением функции печени при длительном лечении следует соблюдать осторожность, поскольку возможно гепатотоксическое действие (при тяжелых нарушениях функции печени применение противопоказано).
При лечении препаратом Этацизин нельзя употреблять алкоголь.
Применение в период беременности или кормления грудью. В период беременности или кормления грудью применение препарата противопоказано.
Дети. Применение препарата у детей противопоказано.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Во время лечения препаратом следует воздержаться от управления транспортными средствами и работы с потенциально опасными механизмами.
Одновременное применение антиаритмических средств класса iс — морацизина, энкаинида, флекаинида, пропафенона — противопоказано. комбинация блокаторов β-адренорецепторов с антиаритмическими препаратами iс класса (этацизин) усиливает противоаритмический эффект, особенно в отношении аритмий, которые провоцируются физической нагрузкой или стрессом. такая комбинация позволяет применять антиаритмический препарат в невысоких дозах, что снижает частоту проявления его побочного действия. эта комбинация показана для лечения и профилактики пароксизмальных тахикардий, включая желудочковые.
Этацизин можно сочетать с амиодароном (III класс). В таких случаях следует снизить дозы обоих препаратов. Для профилактики мерцания желудочков или желудочковой пароксизмальной тахикардии можно применять комбинацию мексилетин + этацизин + пропранолол.
При одновременном применении Этацизина и дигоксина усиливается антиаритмическое действие препаратов и улучшается сократительная способность миокарда. При их сочетанном применении возможны тошнота, анорексия, что связано с повышением концентрации дигоксина в плазме крови. В этом случае требуется снизить дозу дигоксина.
Применение глутаминовой кислоты в сочетании с Этацизином нивелирует кардиодепрессивное действие последнего у больных с начальными признаками нарушения кровообращения.
Этацизин не следует назначать одновременно с ингибиторами МАО.
При лечении Этацизином следует учитывать его взаимодействие с этанолсодержащими препаратами.
Этацизин имеет малую терапевтическую широту, поэтому легко может возникнуть тяжелая интоксикация (особенно при одновременном применении других антиаритмических средств).
Симптомы: удлинение интервала P–R и расширение комплекса QRS, увеличение амплитуды зубцов Т, брадикардия, синоатриальная и AV-блокада, асистолия, пароксизмы полиморфной и мономорфной желудочковой тахикардии, снижение сократимости миокарда, стойкое снижение АД, головокружение, затуманенность зрения, головная боль, расстройства ЖКТ.
Лечение: симптоматическое; для лечения желудочковой тахикардии не применять антиаритмические средства IА и IС классов; натрия гидрокарбонат способен устранить расширение комплекса QRS, брадикардию и артериальную гипотензию.
При температуре не выше 25 °c. хранить в недоступном для детей месте.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Этацизин табл. п/о 50мг №50 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Отзывы
Потребители могут оставить отзывы о товаре по собственному желанию и по собственному усмотрению. Мы не модерируем соответствующие отзывы и не влияем на их содержание. Наше мнение может отличаться от содержания соответствующих отзывов. Рекомендуем не заниматься самолечением на основе отзывов других потребителей.
Упаковка / 50 шт.
Склад:
діюча речовина: етацизин;
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить етацизину 50 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, метилцелюлоза, сахароза, кальцію стеарат; оболонка: сахароза, повідон, кальцію карбонат, магнію карбонат легкий, кремнію діоксид колоїдний безводний, віск карнаубський, барвники: хіноліновий жовтий (Е 104), жовтий захід FCF (Е 110), титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі видні оболонка і ядро майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Антиаритмічні засоби, клас ІС. Код АТХ С01ВС09.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Етацизин – антиаритмічний препарат IC класу. Має виражену і тривалу антиаритмічну дію. Пригнічує швидкість наростання фронту потенціалу дії, не змінює потенціал спокою. Впливає переважно на натрієві канали (як на зовнішній, так і на внутрішній поверхні клітинної мембрани), зменшує амплітуду та уповільнює процеси інактивації і реактивації швидкого натрієвого струму. Блокує вхід іонів кальцію по повільних каналах мембрани. Подовжує тривалість рефрактерних періодів передсердь і артріовентрикулярного вузла. Уповільнює швидкість наростання потенціалу дії в передсердних і шлуночкових волокнах Пуркіньє і додаткових шляхах проведення збудження по атріовентрикулярному (АВ) вузлу і пучку Кента. Пригнічує синоатріальне проведення, особливо при синдромі слабкості синусового вузла, поширює комплекс QRS на електрокардіограмі (приблизно на 25 %), оскільки уповільнює провідність шлуночків (у системі Гіса — Пуркіньє). Має негативну ізотропну дію, проявляє місцевоанестезуючу і спазмолітичну активність.
Етацизин не змінює частоту серцевих скорочень при короткочасному застосуванні і зменшує при тривалому застосуванні.
Фармакокінетика.
При вживанні внутрішньо Етацизин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту і визначається в крові за 30–60 хвилин. Максимальна концентрація Етацизину в плазмі крові реєструється через 2,5–3 годин. Біодоступність – 40 %. 90 % зв’язується з білками крові. Період напіввиведення становить у середньому 2,5 год. Усі вказані параметри фармакокінетики підлягають значним індивідуальним коливанням. Етацизин інтенсивно метаболізується під час першого проходження крізь печінку. Деякі з утворюваних метаболітів мають антиаритмічну активність.
З організму виводиться з сечею у вигляді метаболітів.
Клінічні характеристики.
Показання.
Шлуночкова та надшлуночкова екстрасистолія; пароксизми мерехтіння і тріпотіння передсердь; шлуночкова і надшлуночкова тахікардія, у тому числі і при синдромі передчасного збудження шлуночків.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до етацизину або до допоміжних речовин лікарського засобу;
- виражені порушення провідності (у т. ч. синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада II–III ступеня при відсутності штучного водія ритму), порушення внутрішньошлуночкової провідності;
- виражена гіпертрофія міокарда лівого шлуночка;
- наявність постінфарктного кардіосклерозу;
- кардіогенний шок;
- гострий коронарний синдром;
- гострий інфаркт міокарда і період три місяці після гострого інфаркту міокарда;
- виражене розширення порожнини серця;
- зниження фракції викиду лівого шлуночка (дані ехокардіографії), зупинка синусового вузла;
- виражена артеріальна гіпотензія;
- хронічна серцева недостатність ІІІ і ІV класу;
- виражені порушення функції печінки і/або нирок;
- порушення електролітного балансу (гіпокаліємії, гіперкаліємії, гіпомагніємії);
- одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО);
- одночасне застосування антиаритмічних засобів ІС (морацизин (етмозин), пропафенон, алапінін) і ІА класу (хінідин, прокаїнамід, дизопірамід, аймалін);
- порушення ритму серця у поєднанні з блокадами проведення за системою Гіса − волокна Пуркіньє;
- період вагітності годування груддю;
- вік пацієнта до 18 років.
Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування антиаритмічних засобів класу 1С − морацизину, енкаїніду, флекаїніду, пропафенону − протипоказане. Комбінація блокаторів b-адренорецепторів з антиаритмічними засобами класу 1С (Етацизин) посилює протиаритмічний ефект, особливо відносно аритмій, що провокуються фізичним навантаженням або стресом. Така комбінація дозволяє застосовувати антиаритмічний препарат у невеликих дозах, що знижує частоту їхньої побічної дії. Ця комбінація показана для лікування та профілактики пароксизмальних тахікардій, включаючи шлуночкові.
Етацизин можна приймати разом з аміодароном (III клас). У таких випадках слід знижувати дози обох препаратів. Для профілактики мерехтіння шлуночків або шлуночкової пароксизмальної тахікардії можна застосовувати комбінацію мексилетин+етацизин+анаприлін.
При одночасному застосуванні Етацизину з дігоксином посилюється антиаритмічна дія препаратів і покращується скоротлива здатність міокарда. При їх сумісному застосуванні можливі нудота, анорексія, що пов’язано з підвищенням концентрації дигоксину в сироватці крові. У такому разі слід зменшити дозу дигоксину.
Застосування глютамінової кислоти разом з Етацизином нівелює кардіодепресивну дію останнього у хворих із початковими ознаками порушення кровообігу.
Етацизин не слід призначати разом з інгібіторами МАО.
При лікуванні Етацизином слід враховувати його взаємодію з етанолвмісними препаратами.
При лікуванні Етацизином не можна вживати алкоголь.
Особливості застосування.
Лікування аритмій, викликаних інфарктом міокарда, потрібно див. р. «Протипоказання» розпочинати не раніше ніж через 3 місяці після розвитку інфаркту міокарда.
З особливою обережністю Етацизин слід призначати при:
синдромі слабкості синусового вузла, брадикардії, АВ-блокаді І ступеня, неповній блокаді ніжок пучка Гісса, тяжких розладах кровообігу (ішемічній хворобі, хронічній серцевій недостатності), кардіомегалії (підвищується ризик розвитку аритмогенної дії), наявності кардіостимулятора (збільшення ризику аритмії), закритокутовій формі глаукоми, доброякісній гіпертрофії передміхурової залози, печінковій/нирковій недостатності.
Подібно до інших антиаритмічних препаратів Етацизин може діяти аритмогенно, тому при його призначенні слід дотримуватись таких правил:
- Ретельно вивчити протипоказання до застосування препарату.
- До початку лікування усунути гіпокаліємію, якщо таку буде виявлено.
- Не застосовувати одночасно з антиаритмічними препаратами 1А і ІС класу.
- Курсове лікування бажано розпочинати у стаціонарі (особливо протягом перших 3–5 днів застосування та з урахуванням динаміки ЕКГ після пробної та повторної доз Етацизину або даних моніторингу ЕКГ).
- Негайно припинити курсове лікування в разі збільшення кількості ектопічних шлуночкових комплексів, проявів блокад чи брадикардії, при розширенні шлуночкових комплексів більше ніж на 25 %, при зменшенні їхньої амплітуди, при розширенні зубця Р на ЕКГ більше 0,12 секунди або інтервалів QT більше 500 мс. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю, якщо інтервал QT більше 400 мс.
Факторами ризику аритмогенної дії Етацизину вважаються: органічне ураження серця (особливо перенесений інфаркт міокарда), зниження фракції викиду лівого шлуночка.
Аритмогенна дія безпосередньо не залежить від дози препарату. Для зниження ймовірності аритмогенної дії рекомендується одночасне застосування Етацизину з невеликими дозами β-адреноблокаторів.
Під час лікування необхідно регулярно контролювати стан хворого і функції серцево-судинної системи (ЕКГ, артеріальний тиск, ехокардіографія).
Етацизин містить сахарозу, тому не слід застосовувати препарат пацієнтам з рідкісною вродженою непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози-галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази.
До складу оболонки таблеток входить барвник «Жовтий захід» (Е 110), який може викликати алергічні реакції.
Пацієнтам із синдромом слабкості синусового вузла, особливо при першому застосуванні препарату, необхідний ЕКГ контроль через 2–3 дні від початку прийому препарату.
Пацієнтам з порушенням функцій печінки при тривалому лікуванні слід дотримуватися обережності, оскільки можлива гепатотоксична дія (при тяжких порушеннях функцій печінки застосування протипоказане).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Відсутні дані клінічних досліджень щодо застосування етацизину у період вагітності. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, розвиток ембріона/плода. Застосування в період вагітності протипоказано.Годування груддю
Етацизин видаляється з грудним молоком, тому застосування препарату в період годування груддю протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Застосування етацизину може викликати запаморочення, порушення зору, тому в цих випадках слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Етацизин приймати перорально, незалежно від прийому їжі, починаючи з 50 мг 2–3 рази на добу. При недостатньому клінічному ефекті дозу слід збільшити (з обов’язковим ЕКГ контролем) до 50 мг 4 рази на добу (200 мг).
При досягненні стійкого антиаритмічного ефекту проводити підтримуючу терапію в індивідуально підібраних мінімальних ефективних дозах.
Деяким пацієнтам для досягнення стабільної антиаритмічної дії необхідне комбіноване лікування Етацизином і β-адреноблокаторами.
Пацієнти похилого віку
Пацієнтам похилого віку слід дотримуватися обережності, застосовуючи етацизин. Необхідно зменшити початкову дозу та обережно збільшувати дозу.
Порушення функції печінки
Пацієнтам з порушеннями функції печінки при тривалому лікуванні слід дотримуватися обережності, тому що можлива гепатотоксична дія. При тяжких порушеннях функції печінки застосування протипоказано.Діти.
Застосування лікарського засобу дітям протипоказано.
Передозування
Етацизин має малу терапевтичну широту, тому легко може виникнути тяжка інтоксикація (особливо при одночасному застосуванні інших антиаритмічних засобів).
Симптоми: подовження інтервалів PR і розширення комплексу QRS, збільшення амплітуди зубців Т, брадикардія, синоатріальна і АВ-блокада, асистолія, пароксизми поліморфної і мономорфної шлуночкової тахікардії, зниження скоротливості міокарда, стійке зниження артеріального тиску, запаморочення, затуманення чи погіршення зору, головний біль, шлунково-кишкові розлади.
Лікування: промивання шлунка. Симптоматична терапія: натрію гідрокарбонат, що здатний усунути розширення комплексу QRS, брадикардію та артеріальну гіпотензію. Не застосовувати антиаритмічні засоби ІА і ІС класів для лікування шлуночкової тахікардії.
Ретельне спостереження за пацієнтом з контролем артеріального тиску та ЕКГ (моніторинг мінімум протягом 6 годин до зникнення небажаних змін на ЕКГ).
Побічні реакції.
Класифікація побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до рідко (≥ 1/10 000 до рідко (
Побічні реакції виникають не у всіх пацієнтів і часто залежать від величини дози. Щоб їх уникнути, не слід відразу призначати максимальні дози препарату.В осіб з індивідуальною непереносимістю можливі алергічні реакції.
З боку серцево-судинної системи: рідко – зупинка синусового вузла, АВ-блокада, порушення внутрішньошлуночкової провідності, зниження скоротливості міокарда, зменшення коронарного кровоплину; дуже рідко – аритмогенна дія, особливо після перенесеного інфаркту міокарда та при іншій серцевій патології, що призводить до зниження скоротливості міокарда і розвитку серцевої недостатності; дуже рідко ‒ проаритмогенний ефект з ризиком раптового летального наслідку.
Зміни на ЕКГ: дуже рідко ‒ подовження інтервалу РQ, розширення зубця Р і комплексу QRS.
З боку центральної нервової системи: часто ‒ запаморочення, розлади акомодації (на початку лікування); рідко ‒ головний біль, незначна сонливість; дуже рідко — розлади рівноваги при ходьбі або різких поворотах голови; дуже рідко — диплопія.
З боку шлунково-кишкового тракту: рідко ‒ нудота, біль в епігастральній ділянці.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері. По 5 блістерів у картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
АТ «Олайнфарм»/ JSC «Olainfarm».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Вулиця Рупніцу 5, Олайне, LV-2114, Латвія/ 5 Rupnicu street, Olaine, LV-2114, Latvia.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
