Купуй Українське
| Торговое название | Парацетамол |
| Действующие вещества | Парацетамол |
| Количество действующего вещества: | 325 мг |
| Форма выпуска: | таблетки для внутреннего применения |
| Количество в упаковке: | 100 таблеток (10 блистеров по 10 шт.) |
| Первичная упаковка: | блистер |
| Способ применения: | Оральные |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Отечественный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | ЛУБНЫФАРМ ЧАО |
| Страна производства: | Украина |
| Заявитель: | Лубныфарм |
| Условия отпуска: | По рецепту |
|
Код АТС N Препараты для лечения заболеваний нервной системы N02 Болеутоляющие средства N02B Прочие анальгетики и антипиретики N02BE Анилиды N02BE01 Парацетамол |
|
Таблетки «Парацетамол» показаны к применению:
Действующее вещество - парацетамол (одна таблетка содержит парацетамола 325 мг).
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, целлюлоза порошкообразная, крахмал прежелатинизированный, натрия крахмалгликолят, магния стеарат.
Препарат предназначен для перорального приема.
Не превышать рекомендуемую дозу. Следует применять самую низкую дозу, необходимую для получения лечебного эффекта.
Рекомендуемая дозировка:
Разовая доза парацетамола составляет 10-15 мг/кг массы тела, максимальная суточная доза - 60 мг/кг массы тела.
Интервал между приемами составляет не менее 4-х часов.
Продолжительность лечения определяет врач.
Максимальный срок применения препарата без консультации врача - 3 дня.
Не принимать вместе с другими лекарственными средствами, содержащими парацетамол.
Перед применением препарата в период беременности и кормления грудью следует проконсультироваться с врачом. Назначение препарата в этот период возможно только в случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка. Парацетамол проникает в грудное молоко, но в клинически незначительных количествах. Доступные опубликованные данные не содержат противопоказаний относительно кормления грудью.
Не рекомендуется применять детям до 6-ти лет.
Данный препарат не влияет на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Передозировка парацетамола может вызвать печеночную недостаточность, что может привести к пересадке печени или к летальному исходу.
Аллергические реакции: анафилаксия, реакции гиперчувствительности, включая кожный зуд, сыпь на коже и слизистых оболочках (обычно генерализованные высыпания, эритематозные высыпания, крапивница), ангионевротический отек, мультиформная экссудативная эритема (в том числе синдром Стивенса-Джонсона), синдром Лайелла.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, боль в эпигастрии.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия, вплоть до гипогликемической комы.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: тромбоцитопения, агранулоцитоз, анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боль в сердце), гемолитическая анемия, синяки или кровотечения.
Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм у пациентов, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте и другим нестероидным противовоспалительным препаратам.
Со стороны гепатобилиарной системы: нарушение функции печени, повышение активности печеночных ферментов, обычно без развития желтухи.
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25°С, в недоступном для детей месте.
Срок годности - 2,5 года.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Парацетамол табл. 325мг №100 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Принимать Ибупрофен можно через 3–4 часа после Парацетамола с учётом индивидуального состояния пациента и максимальных суточных доз, что обеспечивает эффективный и безопасный контроль боли и температуры при минимальном риске побочных эффектов.
Оптимальное временное разделение Парацетамола и Ибупрофена для безопасного применения.Совмещение Ибупрофена и Парацетамола при правильной дозировке и с учётом интервалов приёма представляет собой клинически оправданный и безопасный метод усиления анальгетического и жаропонижающего эффекта без значимого повышения риска токсичности у здоровых взрослых пациентов.
Рациональное комбинирование Ибупрофена и Парацетамола для эффективного контроля боли и температуры.Чередование Ибупрофена и Парацетамола является эффективной стратегией контроля болевого синдрома и лихорадки при условии строгого соблюдения дозировок, интервалов приёма и исключения одновременного применения с учётом противопоказаний и необходимости консультации врача при длительном применении.
Рациональное применение Ибупрофена и Парацетамола для оптимального управления болью и температурой.Совместный прием Амиксина и Парацетамола признан безопасным и эффективным при лечении вирусных инфекций, при условии соблюдения рекомендуемых дозировок и контроля за состоянием печени и другими предрасполагающими факторами.
Клинические основания для одновременного применения Амиксина и Парацетамола.Фебрильная реакция у детей, будучи физиологическим ответом на внедрение патогенных агентов, индуцирует синтез интерферона и требует научно обоснованного подхода к симптоматической коррекции, включающего поддержание адекватного гидробаланса, контроль микроклимата и прицельное применение антипиретиков при выраженном дискомфорте.
Принципы эффективного управления детской лихорадкой при респираторных инфекциях.Парацетамол, характеризующийся селективным ингибированием синтеза простагландинов исключительно в гипоталамусе, представляет собой высокоэффективный и безопасный антипиретик, повсеместно применяемый в разнообразных фармацевтических композициях.
Комплексный анализ парацетамола как фундаментального антипиретика.Эффективная терапия менструальных болей базируется на этиологической диагностике у гинеколога и последующем комплексном подходе, включающем фармакологическую коррекцию с использованием анальгетиков, спазмолитиков или гормональных препаратов в зависимости от клинической картины.
Рациональная фармакотерапия менструального дискомфорта.Оптимальный выбор между Парацетамолом, обладающим анальгетическим и жаропонижающим действием для слабо выраженных болевых синдромов, и Ибупрофеном, проявляющим более выраженную анальгетическую и противовоспалительную активность при интенсивных головных болях, определяется этиологией и характером болевого синдрома.
Рациональный подход к фармакотерапии головной боли: выбор между Парацетамолом и Ибупрофеном.Эффективное купирование дисменореи достигается за счет применения двух основных фармакологических групп препаратов - анальгетиков периферического и центрального действия (НПВП, парацетамол) и спазмолитиков миотропного и нейротропного типов, направленных на уменьшение болевого синдрома и устранение спазмов матки.
Современные фармакологические подходы обеспечивают надлежащий контроль над менструальным дискомфортом.Многообразие фармацевтических форм парацетамола, каждая из которых обладает специфическими преимуществами и недостатками, обусловливает необходимость индивидуализированного подхода к выбору препарата, осуществляемого квалифицированным специалистом с учётом клинической картины и особенностей пациента.
Клиническое обоснование выбора оптимальной лекарственной формы парацетамола.Парацетамол, являющийся одним из наиболее востребованных анальгетиков, рекомендован Всемирной организацией здравоохранения для эффективного купирования головной боли и мигрени, но его рациональное применение требует строго индивидуального подхода к выбору дозировки под наблюдением медицинского специалиста.
Анализ терапевтической роли парацетамола в устранении цефалгии: принципы безопасной фармакотерапии.Парацетамол, в отличие от антибиотиков, механизм действия которых ориентирован на бактерицидное или бактериостатическое подавление микробной флоры, представляет собой симптоматическое средство, предназначенное исключительно для анальгезии и купирования гипертермических состояний без антибактериальной активности.
Разграничение фармакологического действия Парацетамола и антибиотиков раскрывает их принципиальные различия.Единовременное употребление 10 таблеток Парацетамола значительно превышает рекомендованную терапевтическую дозу, что влечет за собой выраженную гепатотоксичность с высоким риском развития острой печеночной недостаточности, требующей немедленной госпитализации для предотвращения жизнеугрожающих состояний.
Токсикологические аспекты и клинические риски массивной дозировки Парацетамола.Хотя последовательное применение Парацетамола и Ибупрофена способно обеспечить синергетический анальгетический и антипиретический эффект, одновременный прием или превышение дозировки может вызвать гепато- и нефротоксичность, что подчёркивает необходимость строгого соблюдения терапевтических рекомендаций и предпочтительного использования комбинированных лекарственных форм.
Рациональное сочетание Парацетамола и Ибупрофена: эффективность и безопасность в клинической практике.Хотя парацетамол как монопрепарат не оказывает существенного влияния на артериальное давление, его комбинация с некоторыми стимуляторами в комплексных средствах способна вызывать незначительное повышение, а также отмечается антагонистическое взаимодействие с гипотензивными препаратами.
Фармакологические аспекты взаимодействия парацетамола с сердечно-сосудистой системой.Злоупотребление парацетамолом представляет собой значительный клинический риск, поскольку начальная бессимптомность передозировки может привести к несвоевременной диагностике острой печеночной недостаточности, требующей сложного лечения и несущей высокий процент летальности, усугубляемый сопутствующим употреблением этанола.
Раскрытие скрытых механизмов парацетамоловой токсичности и её катастрофических последствий.Эффективное и безопасное применение парацетамола требует неукоснительного соблюдения дозировочного режима- не более 1 грамма однократно с минимальным четырехчасовым интервалом и предельной суточной дозой в 4000 мг для взрослых, тогда как для детей необходима индивидуальная коррекция дозы под медицинским контролем- во избежание тяжелой передозировки, усугубляемой потенциальным наличием парацетамола в других комбинированных препаратах.
Корректное дозирование парацетамола предотвращает серьезные фармакологические риски.Хотя Парацетамол может применяться для купирования менструальной боли, его эффективность уступает нестероидным противовоспалительным препаратам и спазмолитикам, которые более целенаправленно воздействуют на спазмы, индуцированные простагландинами, при этом подчеркивается необходимость учета индивидуальных противопоказаний и консультации с медицинским специалистом при выраженном дискомфорте.
Оценка клинической эффективности Парацетамола в алгоритмах терапии дисменореи.Парацетамол, эффективно купирующий легкую и умеренную боль, а также гипертермию при различных состояниях, требует неукоснительного соблюдения терапевтических дозировок и исключения синергетического применения иных препаратов, содержащих ацетаминофен, с целью предотвращения токсических реакций и передозировки.
Оптимальные дозировки парацетамола и аспекты профилактики лекарственных взаимодействий.Совместное пероральное использование Аспирина и Парацетамола, хотя и направлено на купирование болевых синдромов через угнетение простагландинов, не демонстрирует синергизма в анальгетическом действии, но существенно увеличивает риски нежелательных побочных эффектов при самостоятельной некорректной дозировке.
Механизмы действия и риски сочетанного приема Аспирина с Парацетамолом.В случаях, когда применение Парацетамола невозможно или нежелательно из-за его фармакологических свойств или индивидуальных противопоказаний, выбор альтернативных средств, преимущественно нестероидных противовоспалительных препаратов, должен быть обусловлен клинической картиной и обязательно согласован с врачом для обеспечения терапевтической эффективности и минимизации рисков.
Обоснованный выбор аналогов Парацетамола для эффективной фармакотерапии.Несмотря на широкое применение Парацетамола как антипиретика, его неэффективность у части взрослых обусловлена индивидуальными физиологическими особенностями, что требует консультации специалиста для выбора адекватной терапевтической замены.
Фармакокинетические аспекты неэффективности Парацетамола при гипертермии.Парацетамол, являясь монокомпонентным анальгетиком-антипиретиком с высоким профилем безопасности, и Цитрамон, представляющий собой комплексный препарат с более широким спектром болеутоляющего действия, требуют индивидуального подхода к назначению в соответствии с конкретными клиническими показаниями и потенциальными рисками побочных эффектов.
Дифференциация применения Парацетамола и Цитрамона в современной фармакологии.Жаропонижающие препараты, будучи ключевым инструментом в управлении лихорадочными состояниями, классифицируются на несколько основных групп, таких как парааминофенолы и пиразолоны, при этом их действие также проявляется у анальгетиков и нестероидных противовоспалительных средств, что требует дифференцированного подхода к назначению.
Дифференциация жаропонижающих препаратов определяет оптимальный алгоритм их применения.Терапевтический эффект Парацетамола проявляется в зависимости от лекарственной формы - от 20 минут для шипучих таблеток до 2-3 часов для суппозиториев, обеспечивая облегчение боли и снижение температуры на протяжении около четырех часов, что требует строгого соблюдения рекомендованных дозировок для предотвращения побочных эффектов.
Оптимизация терапевтического эффекта парацетамола диктуется детальным знанием его фармакокинетических параметров.Несмотря на проникновение парацетамола в грудное молоко в низких концентрациях, что обуславливает его общую совместимость с лактацией согласно данным Американской академии педиатрии, критически важно соблюдать осторожность в дозировании и длительности приема, поскольку неконтролируемое применение сопряжено с риском неблагоприятного воздействия на грудного ребенка.
Безопасность парацетамола в период лактации требует тщательной оценки и соблюдения терапевтических регламентов.После перорального введения парацетамол проявляет анальгезирующее и жаропонижающее действие в интервале 20-30 минут с момента приема, достигая максимальной терапевтической концентрации через 1-3 часа, после чего его эффект постепенно снижается, и препарат полностью выводится из организма в течение 6 часов, требуя при этом учета индивидуальных противопоказаний, таких как аллергия или скомпрометированная функция печени.
Фармакокинетика парацетамола: от начала действия до полного выведения из организма.Парацетамол, несмотря на отсутствие прямого антикоагулянтного действия, способен вызывать гематологические дискразии, включая тромбоцитопению, что повышает вероятность геморрагических осложнений и требует тщательной оценки анамнеза пациента перед назначением.
Клинические аспекты взаимодействия Парацетамола с тромбоцитарным звеном гемостаза.Аллергические реакции на парацетамол требуют тщательной дифференциальной диагностики для определения этиологии - основного вещества или вспомогательных компонентов - и предполагают незамедлительную отмену препарата с последующей консультацией врача для подбора альтернативной терапии и контроля потенциально жизнеугрожающих состояний.
Ключевые аспекты идентификации аллергии на парацетамол и протоколы клинического ведения пациентов.Парацетамол, подавляющий синтез простагландинов, эффективно проявляет анальгезирующее и незначительное противовоспалительное действие, что позволяет применять его для купирования широкого спектра болевых синдромов различной этиологии вне зависимости от наличия лихорадки.
Применение парацетамола: расширяя терапевтические горизонты за рамки купирования пирексии.Несмотря на то, что парацетамол при приеме натощак обычно не вызывает выраженного поражающего воздействия на слизистую ЖКТ, оптимальный режим его употребления предполагает прием спустя 1-2 часа после еды для предотвращения диспепсических расстройств и потенциального гепатотоксического эффекта, особенно при продолжительном использовании, с обязательной консультацией врача при наличии сопутствующих патологий печени и почек.
Рациональное применение парацетамола требует учета взаимодействия с приемом пищи.
Купуй Українське
Упаковка / 100 шт.
Склад:
діюча речовина: парацетамол;
1 таблетка містить парацетамолу 325 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза порошкоподібна, крохмаль прежелатинізований, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: цільні правильні, круглі циліндри, верхня і нижня поверхні яких плоскі, краї поверхонь скошені, з рискою для поділу, білого або майже білого кольору. Допускається сіруватий відтінок.
Фармакотерапевтична група.
Аналгетики та антипіретики. Парацетамол. Код АТХ N02B E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Препарат містить парацетамол – аналгетик та антипіретик (знеболювальний і жарознижувальний засіб).
Фармакокінетика.
Парацетамол швидко та майже повністю абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 30-60 хвилин. Період напіввиведення становить 1-4 години. Рівномірно розподіляється по всіх рідинах організму. Зв’язування з білками плазми крові варіабельне. Виводиться переважно нирками у формі кон’югованих метаболітів.
Клінічні характеристики.
Показання.
Головний біль, зубний біль, біль у м’язах, біль у спині, помірний біль при артритах, менструальний біль; полегшення симптомів гарячки та болю при застуді та грипі.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, синдром Жильбера, виражена анемія, лейкопенія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні метоклопраміду та домперидону і зменшуватися при застосуванні холестираміну. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів із підвищенням ризику кровотечі може бути посилений при одночасному довготривалому застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не виявляє значного ефекту.
Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.
Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.
Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом із високим аніонним проміжком унаслідок піроглутамінового ацидозу, особливо у пацієнтів із факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).
Парацетамол знижує ефективність діуретиків.
Не застосовувати одночасно з алкоголем.
Особливості застосування.
Препарат містить парацетамол, тому не слід застосовувати його разом з іншими препаратами, що містять парацетамол та застосовуються, наприклад, для зниження температури, лікування болю, симптомів грипу та застуди або безсоння. Одночасне застосування разом з іншими препаратами, що містять парацетамол, може призвести до передозування. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може призвести до пересадження печінки або до летального кінця.
При захворюваннях печінки або нирок перед застосуванням препарату потрібно порадитися з лікарем.
Слід враховувати, що в пацієнтів із захворюваннями печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту у крові глюкози та сечової кислоти. Пацієнтам, які приймають аналгетики щодня при артритах легкої форми, перед застосуванням парацетамолу необхідно проконсультуватися з лікарем.
Зафіксовано випадки порушення функції печінки/печінкової недостатності у пацієнтів, які мали знижений рівень глутатіону, наприклад при серйозному виснаженні організму, анорексії, низькому індексі маси тіла або хронічному алкоголізмі.
У пацієнтів зі зниженням рівня глутатіону, наприклад при тяжких інфекціях, таких як сепсис, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи таких симптомів.
Якщо симптоми не зникають, потрібно звернутися до лікаря.
Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.
Повідомлялося про випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком (HAGMA) внаслідок піроглутамінового ацидозу у пацієнтів із тяжкими захворюваннями, такими як тяжка ниркова недостатність та сепсис, а також у пацієнтів, у яких було недостатнє харчування чи інші причини дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм) та які лікувалися парацетамолом у терапевтичній дозі протягом тривалого періоду або комбінацією парацетамолу і флуклоксациліну. Якщо є підозра на метаболічний ацидоз із високим аніонним проміжком унаслідок піроглутамінового ацидозу, рекомендується негайно припинити застосування парацетамолу та проводити ретельний моніторинг стану пацієнта. Вимірювання рівня 5‑оксопроліну в сечі може бути корисним для ідентифікації піроглутамінового ацидозу як основної причини метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком у пацієнтів із множинними факторами ризику.
Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати, які виявляють антикоагулянтний ефект.
Не перевищувати зазначених доз.
Зберігати препарат поза полем зору дітей та у недоступному для дітей місці.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Перед застосуванням препарату у період вагітності або годування груддю слід проконсультуватися з лікарем.
Призначення препарату у цей період можливе лише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Парацетамол проникає у грудне молоко, але у клінічно незначних кількостях. Доступні опубліковані дані не містять протипоказань щодо годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не впливає.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений для перорального прийому.
Не перевищувати рекомендовану дозу. Слід застосовувати найнижчу дозу препарату, необхідну для отримання лікувального ефекту.
Дорослим та дітям віком від 12 років: по 2 таблетки кожні 4-6 годин, але не більше 10 таблеток на добу.
Дітям віком від 6 до 12 років: по 1 таблетці кожні 4-6 годин, але не більше 5 таблеток на добу.
Разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/кг маси тіла, максимальна добова доза – 60 мг/кг маси тіла.
Інтервал між прийомами становить не менше 4 годин.
Максимальний термін застосування препарату без консультації лікаря – 3 дні.
Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.
Діти.
Не рекомендовано застосовувати дітям віком до 6 років.
Передозування.
Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може призвести до пересадження печінки або до летального кінця. Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли більше 10 г парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла, що є максимальною добовою дозою, взятою з іншими препаратами, що містять парацетамол.
У пацієнтів із факторами ризику (тривалий прийом карбамазепіну, фенобарбітону, фенітоїну, примідону, рифампіцину, звіробою або інших препаратів, що індукують печінкові ферменти; зловживання алкоголем; недостатність глутатіонової системи (наприклад, розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія)) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.
При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Лікування потрібно розпочати негайно. Слід доставити пацієнта у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування.
Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, втрата апетиту та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникнути порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та мати летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія та гострий панкреатит, що зазвичай супроводжувався порушеннями функції печінки та гепатотоксичністю.
При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи можливе запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи − нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові потрібно вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту раптово знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити N-ацетилцистеїн, згідно з чинними рекомендаціями. При відсутності блювання може бути застосований метіонін як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею.
Побічні реакції.
Алергічні реакції: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізовані висипання, еритематозні висипання, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса–Джонсона), синдром Лаєлла.
З боку травної системи: нудота, біль в епігастрії.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія, синці або кровотечі.
З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, зазвичай без розвитку жовтяниці.
Порушення метаболізму та харчування: метаболічний ацидоз із високим аніонним проміжком (частота невідома).
Опис окремих побічних реакцій
Метаболічний ацидоз із високим аніонним проміжком. Випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком унаслідок піроглутамінового ацидозу спостерігалися у пацієнтів із факторами ризику, які приймали парацетамол (див. розділ «Особливості застосування»). Піроглутаміновий ацидоз може виникати через низький рівень глутатіону у цих пацієнтів.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістерах;
по 10 таблеток у блістері, по 5 або 10 блістерів у пачці.
Категорія відпуску.
Без рецепта: таблетки № 10.
За рецептом: таблетки № 50 (5×10), № 100 (10×10).
Виробник. АТ «Лубнифарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
