| Торговое название | Парацетамол |
| Действующие вещества | Парацетамол |
| Количество действующего вещества: | 24 мг/мл |
| Форма выпуска: | суспензия для внутреннего применения |
| Количество в упаковке: | 100 мл |
| Первичная упаковка: | флакон |
| Способ применения: | Оральные |
| Взаимодействие с едой: | После |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Отечественный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | ТОВ ФАРМ КОМПАНИЯ ЗДОРОВЬЕ |
| Страна производства: | Украина |
| Заявитель: | Здоровье |
| Условия отпуска: | Без рецепта |
|
Код АТС N Препараты для лечения заболеваний нервной системы N02 Болеутоляющие средства N02B Прочие анальгетики и антипиретики N02BE Анилиды N02BE01 Парацетамол |
|
Парацетамол Бэби – это лекарственный препарат, обладающий жаропонижающими и анальгетическими свойствами.
Показания к применению - боль во время прорезывания зубов, боль в горле, лихорадка при простуде, гриппе и детских инфекциях, таких как ветрянка, коклюш, корь, паротит (свинка).
Препарат также рекомендован для лечения поствакцинальной гипертермии у младенцев от 3 месяцев.
Повышенная чувствительность к компонентам препарата, тяжелые нарушения функции печени или почек, врожденная гипербилирубинемия, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкоголизм, заболевания крови, синдром Жильбера, выраженная анемия, лейкопения.
Детский возраст до 3 месяцев.
Для облегчения реакции после вакцинации.
Детям от 3 месяцев до 12 лет: разовая доза парацетамола составляет 10–15 мг/кг массы тела, максимальная суточная доза — 60 мг/кг массы тела. Если есть необходимость принятия второй дозы, то ее можно применить не ранее чем через 4 часа. Если повышенная температура продолжает сохраняться после второго приема, следует обратиться за консультацией к врачу.
В других случаях при боли и температуре.
Дети от 3 месяцев до 12 лет: разовая доза парацетамола – 10–15 мг/кг массы тела. Если есть необходимость принятия второй дозы, то ее можно применить не ранее чем через 4 ч, максимальная суточная доза – 60 мг/кг массы тела. Не следует принимать более 4 доз в течение 24 часов. Максимальный срок применения без консультации врача – 3 дня.
Не применять препарат вместе с другими препаратами, содержащими парацетамол и применяемые, например, для снижения температуры, лечения боли, симптомов гриппа и простуды, а также бессонницы. Одновременное применение вместе с другими препаратами, содержащими парацетамол, может привести к передозировке. Передозировка парацетамола может привести к печеночной недостаточности, что может привести к необходимости пересадки печени или к летальному исходу.
Препарат предназначен для использования детям.
Не рекомендуется применять препарат детям до 3 месяцев.
Рекомендуется применять детям от 3 месяцев до 12 лет.
Препарат предназначен для использования детям.
Не ожидается влияние на скорость реакции при работе с машинами или другими механизмами.
Передозировка парацетамола может привести к печеночной недостаточности, что может привести к необходимости пересадки печени или к летальному исходу. Опыт показывает, что клинические признаки поражения печени после передозировки парацетамолом появляются обычно через 24–48 ч после передозировки и достигают максимума через 4–6 суток.
Со стороны иммунной системы: анафилаксия, реакции гиперчувствительности, включая кожный зуд, сыпь на коже и слизистых оболочках (обычно генерализованная сыпь, эритематозная сыпь, крапивница), ангионевротический отек, мультиформная экссудативная эритема (включая синдром (синдром Лайелла).
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, боли в эпигастрии. Препарат может иметь незначительный слабительный эффект.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия вплоть до гипогликемической комы.
Со стороны крови и лимфатической системы: тромбоцитопения, агранулоцитоз, анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боли в сердце), гемолитическая анемия, синяки или кровотечение.
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ºС.
Не замораживать.
Хранить в недоступном для детей месте.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Парацетамол беби сусп. орал. 120мг/5мл фл.100мл на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Отзывы
Потребители могут оставить отзывы о товаре по собственному желанию и по собственному усмотрению. Мы не модерируем соответствующие отзывы и не влияем на их содержание. Наше мнение может отличаться от содержания соответствующих отзывов. Рекомендуем не заниматься самолечением на основе отзывов других потребителей.
Парацетамол, являющийся одним из наиболее востребованных анальгетиков, рекомендован Всемирной организацией здравоохранения для эффективного купирования головной боли и мигрени, но его рациональное применение требует строго индивидуального подхода к выбору дозировки под наблюдением медицинского специалиста.
Анализ терапевтической роли парацетамола в устранении цефалгии: принципы безопасной фармакотерапии.Парацетамол, в отличие от антибиотиков, механизм действия которых ориентирован на бактерицидное или бактериостатическое подавление микробной флоры, представляет собой симптоматическое средство, предназначенное исключительно для анальгезии и купирования гипертермических состояний без антибактериальной активности.
Разграничение фармакологического действия Парацетамола и антибиотиков раскрывает их принципиальные различия.Единовременное употребление 10 таблеток Парацетамола значительно превышает рекомендованную терапевтическую дозу, что влечет за собой выраженную гепатотоксичность с высоким риском развития острой печеночной недостаточности, требующей немедленной госпитализации для предотвращения жизнеугрожающих состояний.
Токсикологические аспекты и клинические риски массивной дозировки Парацетамола.Сочетанное применение Парацетамола, анальгетика-антипиретика, и Ибупрофена, нестероидного противовоспалительного средства, для усиления терапевтического эффекта при лихорадке и боли требует строгого соблюдения временного интервала в 4-6 часов между приемами каждого препарата во избежание повышения риска гепатотоксичности.
Принципы безопасного чередования Парацетамола и Ибупрофена для максимальной эффективности.Хотя последовательное применение Парацетамола и Ибупрофена способно обеспечить синергетический анальгетический и антипиретический эффект, одновременный прием или превышение дозировки может вызвать гепато- и нефротоксичность, что подчёркивает необходимость строгого соблюдения терапевтических рекомендаций и предпочтительного использования комбинированных лекарственных форм.
Рациональное сочетание Парацетамола и Ибупрофена: эффективность и безопасность в клинической практике.Хотя парацетамол как монопрепарат не оказывает существенного влияния на артериальное давление, его комбинация с некоторыми стимуляторами в комплексных средствах способна вызывать незначительное повышение, а также отмечается антагонистическое взаимодействие с гипотензивными препаратами.
Фармакологические аспекты взаимодействия парацетамола с сердечно-сосудистой системой.Злоупотребление парацетамолом представляет собой значительный клинический риск, поскольку начальная бессимптомность передозировки может привести к несвоевременной диагностике острой печеночной недостаточности, требующей сложного лечения и несущей высокий процент летальности, усугубляемый сопутствующим употреблением этанола.
Раскрытие скрытых механизмов парацетамоловой токсичности и её катастрофических последствий.Злоупотребление парацетамолом представляет собой значительный клинический риск, поскольку начальная бессимптомность передозировки может привести к несвоевременной диагностике острой печеночной недостаточности, требующей сложного лечения и несущей высокий процент летальности, усугубляемый сопутствующим употреблением этанола.
Раскрытие скрытых механизмов парацетамоловой токсичности и её катастрофических последствий.Эффективное и безопасное применение парацетамола требует неукоснительного соблюдения дозировочного режима- не более 1 грамма однократно с минимальным четырехчасовым интервалом и предельной суточной дозой в 4000 мг для взрослых, тогда как для детей необходима индивидуальная коррекция дозы под медицинским контролем- во избежание тяжелой передозировки, усугубляемой потенциальным наличием парацетамола в других комбинированных препаратах.
Корректное дозирование парацетамола предотвращает серьезные фармакологические риски.Хотя Парацетамол может применяться для купирования менструальной боли, его эффективность уступает нестероидным противовоспалительным препаратам и спазмолитикам, которые более целенаправленно воздействуют на спазмы, индуцированные простагландинами, при этом подчеркивается необходимость учета индивидуальных противопоказаний и консультации с медицинским специалистом при выраженном дискомфорте.
Оценка клинической эффективности Парацетамола в алгоритмах терапии дисменореи.Парацетамол, эффективно купирующий легкую и умеренную боль, а также гипертермию при различных состояниях, требует неукоснительного соблюдения терапевтических дозировок и исключения синергетического применения иных препаратов, содержащих ацетаминофен, с целью предотвращения токсических реакций и передозировки.
Оптимальные дозировки парацетамола и аспекты профилактики лекарственных взаимодействий.Совместное пероральное использование Аспирина и Парацетамола, хотя и направлено на купирование болевых синдромов через угнетение простагландинов, не демонстрирует синергизма в анальгетическом действии, но существенно увеличивает риски нежелательных побочных эффектов при самостоятельной некорректной дозировке.
Механизмы действия и риски сочетанного приема Аспирина с Парацетамолом.В случаях, когда применение Парацетамола невозможно или нежелательно из-за его фармакологических свойств или индивидуальных противопоказаний, выбор альтернативных средств, преимущественно нестероидных противовоспалительных препаратов, должен быть обусловлен клинической картиной и обязательно согласован с врачом для обеспечения терапевтической эффективности и минимизации рисков.
Обоснованный выбор аналогов Парацетамола для эффективной фармакотерапии.Несмотря на широкое применение Парацетамола как антипиретика, его неэффективность у части взрослых обусловлена индивидуальными физиологическими особенностями, что требует консультации специалиста для выбора адекватной терапевтической замены.
Фармакокинетические аспекты неэффективности Парацетамола при гипертермии.Парацетамол, являясь монокомпонентным анальгетиком-антипиретиком с высоким профилем безопасности, и Цитрамон, представляющий собой комплексный препарат с более широким спектром болеутоляющего действия, требуют индивидуального подхода к назначению в соответствии с конкретными клиническими показаниями и потенциальными рисками побочных эффектов.
Дифференциация применения Парацетамола и Цитрамона в современной фармакологии.Жаропонижающие препараты, будучи ключевым инструментом в управлении лихорадочными состояниями, классифицируются на несколько основных групп, таких как парааминофенолы и пиразолоны, при этом их действие также проявляется у анальгетиков и нестероидных противовоспалительных средств, что требует дифференцированного подхода к назначению.
Дифференциация жаропонижающих препаратов определяет оптимальный алгоритм их применения.Терапевтический эффект Парацетамола проявляется в зависимости от лекарственной формы - от 20 минут для шипучих таблеток до 2-3 часов для суппозиториев, обеспечивая облегчение боли и снижение температуры на протяжении около четырех часов, что требует строгого соблюдения рекомендованных дозировок для предотвращения побочных эффектов.
Оптимизация терапевтического эффекта парацетамола диктуется детальным знанием его фармакокинетических параметров.Несмотря на проникновение парацетамола в грудное молоко в низких концентрациях, что обуславливает его общую совместимость с лактацией согласно данным Американской академии педиатрии, критически важно соблюдать осторожность в дозировании и длительности приема, поскольку неконтролируемое применение сопряжено с риском неблагоприятного воздействия на грудного ребенка.
Безопасность парацетамола в период лактации требует тщательной оценки и соблюдения терапевтических регламентов.После перорального введения парацетамол проявляет анальгезирующее и жаропонижающее действие в интервале 20-30 минут с момента приема, достигая максимальной терапевтической концентрации через 1-3 часа, после чего его эффект постепенно снижается, и препарат полностью выводится из организма в течение 6 часов, требуя при этом учета индивидуальных противопоказаний, таких как аллергия или скомпрометированная функция печени.
Фармакокинетика парацетамола: от начала действия до полного выведения из организма.Парацетамол, несмотря на отсутствие прямого антикоагулянтного действия, способен вызывать гематологические дискразии, включая тромбоцитопению, что повышает вероятность геморрагических осложнений и требует тщательной оценки анамнеза пациента перед назначением.
Клинические аспекты взаимодействия Парацетамола с тромбоцитарным звеном гемостаза.Аллергические реакции на парацетамол требуют тщательной дифференциальной диагностики для определения этиологии - основного вещества или вспомогательных компонентов - и предполагают незамедлительную отмену препарата с последующей консультацией врача для подбора альтернативной терапии и контроля потенциально жизнеугрожающих состояний.
Ключевые аспекты идентификации аллергии на парацетамол и протоколы клинического ведения пациентов.Парацетамол, подавляющий синтез простагландинов, эффективно проявляет анальгезирующее и незначительное противовоспалительное действие, что позволяет применять его для купирования широкого спектра болевых синдромов различной этиологии вне зависимости от наличия лихорадки.
Применение парацетамола: расширяя терапевтические горизонты за рамки купирования пирексии.Несмотря на то, что парацетамол при приеме натощак обычно не вызывает выраженного поражающего воздействия на слизистую ЖКТ, оптимальный режим его употребления предполагает прием спустя 1-2 часа после еды для предотвращения диспепсических расстройств и потенциального гепатотоксического эффекта, особенно при продолжительном использовании, с обязательной консультацией врача при наличии сопутствующих патологий печени и почек.
Рациональное применение парацетамола требует учета взаимодействия с приемом пищи.Головная боль может возникнуть в самый неподходящий момент, поэтому так важно знать какое обезболивающее лучше всего поможет в данной ситуации.
Наиболее популярными обезболивающими препаратами являются Парацетамол и Ибупрофен. Каждый имеет свои недостатки и преимущества.Совместное использование этих медикаментов может усиливать терапевтические эффекты, однако прибегать к нему следует только при выраженном болевом синдроме или длительной лихорадке.
Рекомендации об одновременном приёме парацетамола и ибупрофена
Склад:
діюча речовина: paracetamol;
5 мл препарату містять парацетамолу 120 мг;
допоміжні речовини: сорбіт (Е 420); кислота лимонна, моногідрат; гліцерин; метилпарабен (Е 218); пропілпарабен (Е 216); ксантанова камедь; ароматизатор «Суниця», що містить пропіленгліколь, ароматичні речовини (натуральні, ідентичні натуральним); вода очищена.
Лікарська форма. Суспензія оральна.
Основні фізико-хімічні властивості: в’язка суспензія білого кольору з білими кристалами з фруктовим запахом.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол.
Код АТХ N02B E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Протибольовий і жарознижувальний ефект парацетамолу зумовлений пригніченням синтезу простагландинів і переважним впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі.
Фармакокінетика.
Парацетамол добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Пік концентрації у плазмі крові настає через 20–30 хвилин після прийому. Метаболізується у печінці з утворенням глюкуроніду і сульфату парацетамолу. Виводиться здебільшого нирками. Період напіввиведення – від 1 до 4 годин.
Клінічні характеристики.
Показання.
Біль під час прорізування зубів, зубний біль, біль у горлі, гарячка при застуді, грипі та дитячих інфекціях, таких як вітрянка, коклюш, кір, паротит (свинка).
Препарат також рекомендований для лікування поствакцинальної гіпертермії у немовлят віком від 3 місяців.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки або/та нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, синдром Жильбера, виражена анемія, лейкопенія.
Дитячий вік до 3 місяців.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при одночасному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися – з холестираміном.
Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при одночасному довготривалому застосуванні парацетамолу. Періодичний прийом не має значного ефекту.
Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти.
При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препарату на печінку. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.
Парацетамол знижує ефективність діуретиків.
Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високим аніонним проміжком, особливо у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).
Не застосовувати одночасно з алкоголем.
Високі концентрації парацетамолу можуть впливати на лабораторні результати визначення глюкози у крові оксидазо-пероксидазним методом, сечової кислоти при використанні методу з фосфорновольфрамовою кислотою.
Особливості застосування.
Не застосовувати препарат разом із будь-якими іншими препаратами, що містять парацетамол та застосовуються, наприклад, для зниження температури, лікування болю, симптомів грипу та застуди, а також безсоння. Одночасне застосування разом з іншими препаратами, що містять парацетамол, може призвести до передозування. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може призвести до необхідності пересадки печінки або до летального наслідку.
При захворюваннях печінки або нирок або при зниженому рівні глутатіону перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем.
Слід враховувати, що у пацієнтів із захворюваннями печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Лікування слід припинити, якщо виявлено гострий вірусний гепатит.
Зафіксовано випадки порушення функції печінки/печінкової недостатності у пацієнтів, які мали знижений рівень глутатіону, наприклад при серйозному виснаженні організму, анорексії, низькому індексі маси тіла, хронічному алкоголізмі або сепсисі.
Рекомендується бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном через підвищений ризик метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком, особливо у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, при недоїданні та за наявності інших причин дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм), а також якщо застосовуються максимальні добові дози парацетамолу. Рекомендується ретельний моніторинг, включаючи вимірювання вмісту 5-оксопроліну в сечі. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або затруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у випадку появи цих симптомів.
Якщо симптоми не зникають або погіршуються після 3 діб прийому лікарського засобу, слід звернутися до лікаря.
Якщо швидкість фільтрації у нирках становить менше 10 мл/хв, інтервал між прийомом лікарського засобу необхідно збільшити до 8 годин.
Занадто тривале застосування лікарського засобу або застосування його у великих дозах може призводити до порушень функцій печінки та нирок, а також до порушень у складі крові.
Кожні 120 мг/5 мл суспензії містять 2 г сорбіту на 5 мл суспензії. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Наявність у складі метилпарабену (Е 218) і пропілпарабену (Е 216) може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат призначений для застосування дітям.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат призначений для застосування дітям.
Не очікується впливу на швидкість реакцій при роботі з машинами або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений для перорального прийому.
Перед застосуванням необхідно збовтати флакон протягом 10 секунд або зробити суспензію однорідною шляхом розминання саше. Не перевищувати рекомендовану дозу. Необхідно застосовувати найнижчу дозу препарату, що є необхідною для отримання лікувального ефекту. Інтервал між дозами має становити щонайменше 4 години.
Для полегшення реакції після вакцинації. Дітям віком від 3 місяців до 12 років: разова доза парацетамолу становить 10–15 мг/кг маси тіла, максимальна добова доза — 60 мг/кг маси тіла. Якщо необхідним є прийняття другої дози, її можна застосувати не раніше ніж через 4 години. Якщо підвищена температура продовжує зберігатися після другого прийому, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.
В інших випадках при болю та температурі. Діти віком від 3 місяців до 12 років: разова доза парацетамолу – 10–15 мг/кг маси тіла. Якщо необхідним є прийняття другої дози, її можна застосувати не раніше ніж через 4 години, максимальна добова доза – 60 мг/кг маси тіла. Не слід приймати більше 4 доз протягом 24 годин. Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 доби.
Орієнтовне дозування препарату залежно від маси тіла та віку дитини приведено в таблиці нижче, проте у будь-якому випадку потрібно впевнитися, що дозування не перевищує 10–15 мг парацетамолу на кілограм маси тіла дитини.
|
Маса тіла, кг |
Вік |
Разове дозування, мл |
|
6–8 |
3–6 місяців |
3,5–4 |
|
8–10 |
6–12 місяців |
4,5–5 |
|
10–13 |
1–2 роки |
6–6,5 |
|
13–15 |
2–3 роки |
7–8 |
|
15–21 |
3–6 років |
9–10 |
|
21–29 |
6–9 років |
13–14 |
|
29–42 |
9–12 років |
18–19 |
При порушенні роботи нирок та печінки у дитини необхідно звернутися до лікаря, перш ніж застосовувати їй даний лікарський засіб. Це пов’язано з наявністю у складі лікарського засобу парацетамолу.
Для зручного дозування суспензії мірний пристрій має позначки від 0 до 5 мл. Якщо необхідно відміряти дозу, яка становить більше 5 мл, відміряти спочатку перші 5 мл суспензії, а потім — решту дози.
У разі використання суспензії у дозі кратній 5 мл або 10 мл можна використовувати лікарський засіб у вигляді саше.
Діти.
Не рекомендується застосовувати препарат дітям віком до 3 місяців. Рекомендується застосовувати дітям віком від 3 місяців до 12 років.
Передозування.
Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може призвести до необхідності пересадки печінки або до летального наслідку. Досвід свідчить, що клінічні ознаки ураження печінки після передозування парацетамолом з’являються зазвичай через 24–48 годин після передозування та досягають максимуму через 4–6 діб.
При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Лікування слід розпочати негайно та доставити пацієнта у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування.
Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, втрата апетиту та абдомінальний біль. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та мати летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит, що зазвичай супроводжувався порушеннями функції печінки та гепатотоксичністю.
При тривалому застосуванні препарату у високих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі високих доз з боку ЦНС можливе запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів.
При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Лікування при передозуванні або навіть при підозрі на передозування потрібно розпочати негайно, для чого слід доставити пацієнта у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування, оскільки ураження печінки може розвиватися не одразу. Слід розглянути лікування N-ацетилцистеїном або метіоніном.
Побічні реакції.
Побічні реакції парацетамолу виникають рідко.
З боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висипання на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізоване висипання, еритематозне висипання, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку травної системи: нудота, біль в епігастрії. Препарат може мати незначний проносний ефект.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі у серці), гемолітична анемія, синці або кровотеча.
З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску.
З боку нирок та сечовидільної системи: асептична піурія, ниркова коліка.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 100 мл у флаконі з дозуючим пристроєм у коробці; по 5 мл або 10 мл у саше № 20 у коробці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
