Упаковка / 10 шт.
пакет
| Торговое название | Гриппоцитрон |
| Действующие вещества | Витамин С, Парацетамол, Фенилэфрин, Фенирамин |
| Форма выпуска: | порошок для внутреннего применения |
| Количество в упаковке: | 10 пакетиков по 4 г |
| Первичная упаковка: | пакет |
| Способ применения: | Оральные |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Отечественный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | ТОВ ФАРМ КОМПАНИЯ ЗДОРОВЬЕ |
| Страна производства: | Украина |
| Заявитель: | Здоровье |
| Условия отпуска: | Без рецепта |
|
Код АТС N Препараты для лечения заболеваний нервной системы N02 Болеутоляющие средства N02B Прочие анальгетики и антипиретики N02BE Анилиды N02BE51 Парацетамол, комбинации без психолептиков |
|
Жаропонижающий, обезболивающий, антигистаминный, сосудосуживающий комбинированный препарат, действие которого обусловлено свойствами компонентов, входящих в его состав.
Ацетаминофен (парацетамол) оказывает жаропонижающее, обезболивающее и слабое противовоспалительное действие. Ацетаминофен преимущественно подавляет синтез простагландинов в ЦНС и в меньшей степени влияет на периферическую нервную систему, блокируя проведение болевых импульсов.
Фенирамина малеат — антигистаминное средство, блокатор гистаминовых H1-рецепторов на эффекторных клетках, уменьшает проницаемость сосудов, предупреждает развитие отека тканей, снижает выраженность местных экссудативных процессов, устраняет слезотечение, зуд на участке глаз и носа.
Фенилэфрина гидрохлорид — симпатомиметик, который в большей степени стимулирует α-адренорецепторы, оказывает сосудосуживающее действие, уменьшает отек слизистой оболочки носа и придаточных пазух.
Аскорбиновая кислота компенсирует повышенную потребность в витамине С при респираторных инфекциях, усиливает неспецифическую резистентность организма.
Ацетаминофен быстро и почти полностью всасывается в ЖКТ, проходит через плацентарный барьер, незначительная часть выделяется в грудное молоко. 95% ацетаминофена метаболизуется в печени путем сульфо- и глюкуроноконъюгации, а также окисления системой цитохром Р450. Т½ составляет 1–4 ч. Сmах — 3–4 ч. Выводится почками, в основном в виде метаболитов, 3% препарата выводится в неизмененном виде.
Фенирамина малеат хорошо абсорбируется после применения внутрь. Биотрансформация происходит в печени путем окисления системой цитохромов Р450, Т½ составляет 16–18 ч после применения внутрь. 70–83% выводятся почками в неизмененном состоянии и в виде метаболитов.
Действие фенилэфрина гидрохлорида наступает быстро после применения и продолжается приблизительно 20 мин. Биотрансформация происходит в печени или ЖКТ. Выводится почками.
Кислота аскорбиновая быстро абсорбируется в ЖКТ. Уровень связывания с белками плазмы низкий. Накапливается в плазме крови и клетках, наивысшая концентрация отмечается в железистых тканях. Биотрансформация происходит в печени. Выводится в виде метаболитов и в неизмененном виде почками.
Симптоматическое лечение инфекционно-воспалительных заболеваний (грипп, орви, простудные заболевания), сопровождающиеся повышенной температурой тела, ознобом, головной болью, насморком, отеком слизистой оболочки носа (ринитом), чиханием и болью в мышцах (ломота), а также аллергического ринита, ринофарингита, также применяют с целью повышения эффективности иммунной защиты организма.
Применять внутрь. перед применением содержимое 1 пакета растворить в стакане кипяченой горячей воды (не в кипятке);
ГРИППОЦИТРОН ХОТ ЛИМОН; ГРИППОЦИТРОН ХОТ ОРАНЖ; ГРИППОЦИТРОН ФОРТЕ.
Внутрь взрослым и детям в возрасте 12 лет (Гриппоцитрон Хот лимон) и 14 лет (Гиппоцитрон Фроте) по 1 пакетику каждые 4–6 ч, но не больше 3 пакетов в сутки. Принимать теплым. Продолжительность лечения — до 5 дней.
ГРИППОЦИТРОН КИДС ЛИМОН; ГРИППОЦИТРОН КИДС ОРАНЖ.
Разовая доза для детей в возрасте 2–5 лет — содержимое 1 пакета, для детей в возрасте 6–12 лет — содержимое 2 пакетов. При необходимости повторяют прием каждые 4–6 ч, но не больше 4 пакетов в сутки. Общая продолжительность лечения не должна превышать 5 дней. Дальнейшее применение возможно лишь под наблюдением врача.
Гиперчувствительность к компонентам препарата, тяжелая печеночная и/или почечная недостаточность, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, закрытоугольная глаукома, эпилепсия, заболевание крови, пилородуоденальная обструкция, обструкция шейки мочевого пузыря.
ГРИППОЦИТРОН ХОТ ЛИМОН; ГРИППОЦИТРОН ХОТ ОРАНЖ; ГРИППОЦИТРОН ФОРТЕ.
Тяжелые сердечно-сосудистые заболевания, выраженная АГ, желудочковая тахикардия, аденома предстательной железы с затрудненным мочеиспусканием, стенозирующая язва желудка и двенадцатиперстной кишки, заболевания легких (включая бронхиальную астму), склонность к ангиоспазмам. Период беременности и кормления грудью.
ГРИППОЦИТРОН КИДС ЛИМОН; ГРИППОЦИТРОН КИДС ОРАНЖ.
Препарат противопоказан в таких случаях:
Не применять вместе с ингибиторами МАО и на протяжении 2 нед после прекращения применения ингибиторов МАО.
Гриппоцитрон хот лимон; гриппоцитрон хот оранж; гриппоцитрон форте.
Возможны: сонливость, головокружение, сухость во рту или горле, утомляемость, головная боль, бессонница, раздражительность или нервозность, тахикардия и ощущение сердцебиения, аллергические реакции (кожная сыпь, зуд, крапивница); редко (преимущественно у детей) — возбужденность и нарушение сна.
Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, запор, диарея или метеоризм.
Побочные реакции, связанные с действием парацетамола: аллергические реакции: редко — крапивница, зуд, кожная сыпь, сыпь на слизистых оболочках, ангионевротический отек, мультиформная экссудативная эритема (в том числе синдром Стивенса — Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны ЦНС: психомоторное возбуждение и нарушение ориентации (обычно развивается при приеме в высоких дозах).
Со стороны ЖКТ: редко — боль в эпигастральной области, тошнота, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (дозозависимый эффект); при длительном применении, особенно в больших дозах, возможно гепатотоксическое действие.
Со стороны органов кроветворения: редко — тромбоцитопения, лейкопения, нейтропения; в единичных случаях — агранулоцитоз; при длительном применении, особенно в высоких дозах, возможна анемия (гемолитическая и апластическая), панцитопения, метгемоглобинемия, сульфгемоглобинемия.
Со стороны мочевыделительной системы: при длительном применении, особенно в высоких дозах, возможно нефротоксическое действие (в том числе почечная колика, интерстициальный нефрит, капиллярный некроз).
Другое: изредка — снижение уровня АД; у пациентов с непереносимостью ацетилсалициловой кислоты (при БА) иногда — реакции гиперчувствительности.
Побочные реакци, связанные с симпатомиметическим действием фенилэфрина: незначительное повышение АД (особенно у пациентов с АГ), рефлекторная брадикардия, мидриаз; задержка мочи и затруднение мочеотделения; возможно влияние на эндокринную и другие системы, которые принимают участие в метаболизме.
Побочные реакци, связанные с периферическим антихолинергическим влиянием фенирамина: сухость во рту, сухость слизистой оболочки глаз, задержка мочеиспускания, затруднение мочеотделения у мужчин.
Побочные реакци, связанные с центральным влиянием фенирамина: сонливость, в единичных случаях — кома, эпилептические приступы, дискинезия, изменение поведения. В случае возникновения каких-либо необычных реакций следует обязательно проконсультироваться с врачом относительно дальнейшего применения препарата.
ГРИППОЦИТРОН КИДС ЛИМОН; ГРИППОЦИТРОН КИДС ОРАНЖ
Отмечаются такие нежелательные эффекты после продолжительного применения в количествах, которые превышают рекомендованные суточные дозы:
со стороны крови и лимфатической системы — анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, диспноэ, боль в области сердца), гемолитическая анемия (в случае, если у пациента есть дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы), тромбоцитопения, тромбоцитоз, гиперпротромбинемия, эритроцитопения, нейтрофильный лейкоцитоз, бронхоспазм у пациентов, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте и другим НПВП;
со стороны ЖКТ — тошнота, рвота, сухость во рту, дискомфорт и боль в эпигастральной области, гиперсаливация, снижение аппетита, изжога, диарея, нарушение функции печени, гипогликемия вплоть до гипогликемической комы, повреждение инсулярного аппарата поджелудочной железы (гипергликемия, глюкозурия) и нарушение синтеза гликогена вплоть до развития сахарного диабета;
со стороны гепатобилиарной системы — повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (дозозависимый эффект);
со стороны иммунной системы — анафилаксия, реакции гиперчувствительности;
со стороны нервной системы — головная боль, головокружение, психомоторное возбуждение и нарушения ориентации, обеспокоенность, ощущение страха, нарушение сна, сонливость, бессонница, спутанность сознания, в отдельных случаях — кома, судороги, дискинезия, изменения поведения;
со стороны сердечно-сосудистой системы — тахикардия, рефлекторная брадикардия, одышка, боль в сердце, повышение АД, аритмия, дистрофия миокарда (дозозависимый эффект при продолжительном применении);
со стороны почек и мочевыводящих путей — почечная колика и интерстициальный нефрит, задержка мочи и затруднение мочеиспускания, асептическая пиурия, при продолжительном применении в высоких дозах: повреждение гломерулярного аппарата почек, кристалурия, образование уратных, цистиновых и/или оксалатных конкрементов в почках и мочевыводящих путях;
со стороны органа зрения — нарушение зрения и аккомодации, сухость глаз, мидриаз;
со стороны кожи и подкожных тканей — зуд, сыпь на коже и слизистых оболочках (эритема, крапивница), ангионевротический отек, мультиформная эритема (в том числе синдром Стивенса — Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла);
общие: нарушение обмена цинка, меди.
Дети: гриппоцитрон хот лимон, гриппоцитрон хот оранж — не применяют у детей в возрасте до 12 лет. гриппоцитрон форте — не применяют у детей в возрасте до 14 лет. гриппоцитрон кидс лимон; гриппоцитрон кидс оранж — применяют у детей в возрасте от 2 до 12 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. При применении препарата не рекомендуется управлять транспортными средствами и работать со сложными механизмами, поскольку он способен вызывать сонливость. Следует ограждать детей от деятельности, требующей повышенной концентрации внимания, в течение 4 ч после применения препарата. ГРИППОЦИТРОН ХОТ ЛИМОН; ГРИППОЦИТРОН ХОТ ОРАНЖ; ГРИППОЦИТРОН ФОРТЕ.
Фенилэфрин может привести к ложноположительному результату при допинг-контроле у спортсменов.
Препарат содержит лактозу, поэтому пациенты с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не должны применять препарат.
Только врач решает вопрос относительно возможности приема препарата в таких случаях:
При сохранении симптомов заболевания после приема препарата более 5 дней следует прекратить лечение и обратиться за консультацией к врачу относительно целесообразности последующего применения препарата и дополнительного обследования.
Не следует превышать указанную в инструкции дозу, а также нельзя применять препарат, если повреждена упаковка пакета.
Применение в период беременности и кормления грудью. Препарат противопоказан в период беременности. При необходимости применения препарата кормление грудью следует прекратить.
Нужно избегать одновременного применения с другими препаратами, предназначенными для симптоматического лечения простуды и гриппа, и препаратами, которые содержат парацетамол. Не рекомендуется применять одновременно с седативными или снотворными средствами.
Лекарственное средство должно назначаться врачом только после оценки соотношения риск/польза в таких случаях:
Если по рекомендации врача препарат применяют на протяжении длительного периода, необходимо осуществлять контроль функционального состояния печени и картины периферической крови.
Необходимо проконсультироваться с врачом относительно возможности применения у пациентов с нарушениями функции почек и печени. Одновременный прием препарата со щелочными напитками уменьшает всасывание аскорбиновой кислоты, поэтому не следует его запивать щелочной минеральной водой. Также всасывание аскорбиновой кислоты может нарушаться при кишечной дискинезии, энтерите и ахилии.
В случае применения любых других лекарственных средств необходимо проконсультироваться с врачом относительно возможности применения препарата. лекарственное средство усиливает эффекты ингибиторов мао, седапрепаратов, этанола. не рекомендуется одновременный прием с мао или раньше чем через 2 нед после прекращения их применения. препарат снижает гипотензивное действие гуанетидина, который, в свою очередь, усиливает α-адреностимулирующую активность фенилэфрина. риск гепатотоксического действия препарата усиливается при одновременном применении барбитуратов, трициклических антидепрессантов, рифампицина, изониазида, а также при употреблении алкоголя. одновременное применение с кортикостероидами повышает риск развития глаукомы у генетически склонных больных, с нпвп — риск побочных реакций.
Антидепрессанты, противопаркинсонические и антипсихотические лекарственные средства, фенотиазиновые производные повышают риск развития задержки мочи, запора, сухости во рту. Длительный прием противосудорожных препаратов может снизить эффективность парацетамола. Парацетамол со стороны мочевыделительной системы снижает эффективность урикозурических лекарственных средств, повышает действие непрямых антикоагулянтов, продлевает Т½ хлорамфеникола. Парацетамол и пробенецин совместно влияют на метаболизм. Фенилэфрин может быть причиной нежелательных реакций взаимодействия с ингибиторами МАО, блокаторами α- и β-адренорецепторов, антигистаминными препаратами, производными фенотиазина (прометазин), бронходилататорными симпатомиметическими средствами, трициклическими антидепрессантами (имипрамин), гуанетидином или атропином, препаратами наперстянки, алкалоидами раувольфии, индометацином, метилдопой, другими средствами, стимулирующими ЦНС, и теофиллином. В единичных случаях отмечалось повышение сосудосуживающего эффекта при одновременном применении со стимуляторами родовой деятельности и аритмии — при применении с анестетиками. Возможно значительное повышение АД при одновременном в/в введении алкалоидов спорыньи. Фенирамин потенцирует действие лекарственных средств, угнетающих ЦНС (ингибиторы МАО, трициклические антидепрессанты, антипаркинсонические средства, барбитураты, транквилизаторы, наркотики), а также алкоголя. Фенирамин может подавлять действие антикоагулянтов и взаимодействовать с прогестероном, резерпином, тиазидными диуретиками. Одновременное применение пероральных контрацептивов может привести к снижению эффективности антигистаминного компонента. Этанол усиливает седативное действие фенирамина. Трициклические антидепрессанты усиливают симпатомиметическое действие препарата, одновременное назначение галотана повышает риск развития желудочковой аритмии.
При превышении рекомендованных доз может отмечаться передозировка, обусловленная, в основном, действием парацетамола и фенилэфрина.
Симптомы передозировки парацетамола: бледность кожных покровов, снижение аппетита, тошнота, рвота; гепатотоксический эффект, в тяжелых случаях развивается некроз печени (выраженность некроза в результате интоксикации напрямую зависит от степени передозировки). Первые симптомы гепатотоксического эффекта могут появиться на протяжении 24–48 ч или позже после передозировки и включают: тошноту, рвоту, боль в эпигастральной области. Развернутая клиническая картина поражения печени отмечается через 1–6 дней. Высокие дозы парацетамола (10–15 г) могут вызывать развитие печеночной недостаточности. Редко печеночная недостаточность развивается молниеносно и может усложняться почечной недостаточностью (тубулярный некроз).
Симптомы передозировки фенилэфрина: сонливость, после чего возможно возбуждение (особенно у детей), нарушение зрения, тошнота, рвота, головная боль, нарушение кровообращения, коматозное состояние, судороги, изменение поведения, повышение АД, брадикардия, атропиноподобный синдром.
Лечение. Отмена препарата, промывание желудка, прием активированного угля. В тяжелых случаях — пероральный прием или внутривенное введение N-ацетилцистеина как антидота к парацетамолу, мониторинг состояния дыхательной и кровеносной системы (нельзя применять эпинефрин). В случае появления судорог назначают диазепам.
При температуре не выше 25 °с.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Гриппоцитрон Хот лимон пор. д/орал. р-ра пак. 4г №10 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Полными аналогами Гриппоцитрон Хот лимон пор. д/орал. р-ра пак. 4г №10 являются:
Упаковка / 10 шт.
Склад:
діючі речовини: paracetamol; ascorbic acid (vit C); pheniramine; phenylephrine;
1 пакет містить|утримують| парацетамолу| 500 мг, кислоти аскорбінової 50 мг, феніраміну| малеату| 20 мг, фенілефрину| гідрохлориду| 10 мг;
допоміжні речовини: сорбіт (Е 420), кислота лимонна безводна, сахарин натрію, лактози моногідрат, кислота янтарна, натрію цитрат|, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тартразин (Е 102); ароматизатор «Лимон», що містить мальтодекстрин, гуміарабік, кислоту лимонну.
Лікарська форма. Порошок для орального розчину.Основні фізико-хімічні властивості: вміст пакету – суміш гранул і порошку жовтого і білого кольору з фруктовим запахом.
Фармакотерапевтична група. Інші аналгетики та антипіретики. Аніліди. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02В Е51.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Парацетамол чинить жарознижувальну, болезаспокійливу і протизапальну дію. Пригнічує синтез простагландинів у центральній нервовій системі (ЦНС) і блокує проведення больових імпульсів.
Аскорбінова кислота посилює неспецифічну резистентність організму.
Феніраміну малеат – блокатор гістамінових Н1-рецепторів, зменшує проникність судин, усуває сльозотечу, свербіж очей і носа.
Фенілефрину гідрохлорид – α-адреноміметик, чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух. Його дія настає швидко і продовжується близько 20 хвилин.
Фармакокінетика. Парацетамол добре абсорбується, проникає через плацентарний бар’єр, незначною мірою проникає у грудне молоко, метаболізується системою цитохрому Р450, виводиться нирками, період напіввиведення (Т½) – 1-4 години. Тривалість дії – 3-4 години.
Аскорбінова кислота швидко абсорбується з травного тракту. Метаболізується у печінці, виводиться нирками.
Феніраміну малеат добре абсорбується з травного тракту. Метаболізується у печінці системою цитохрому Р450, Т½ – 16-18 годин, 70-83 % виводиться нирками.
Фенілефрину гідрохлорид метаболізується у печінці або у травному тракті, виводиться нирками.
Клінічні характеристики.
Показання. Симптоматичне лікування гострих респіраторних інфекцій і грипу:
· підвищеної температури тіла;
· головного болю;
· закладеності носа;
· нежитю;
· болю і ломоти у м’язах.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; вроджена гіпербілірубінемія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; фенілкетонурія, алкоголізм; захворювання крові; лейкопенія; анемія; тяжкі форми аритмії, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця; гіпертиреоз; гострий панкреатит; гіпертрофія простати із затримкою сечі; обструкція шийки сечового міхура; пілородуоденальна обструкція; бронхіальна астма; закритокутова глаукома; феохромоцитома; тромбоз; тромбофлебіт; цукровий діабет; епілепсія; стани підвищеного збудження; порушення сну, супутнє лікування трициклічними антидепресантами, β‑блокаторами, іншими симпатоміметиками, препаратами, що пригнічують або підвищують апетит, та амфетаміноподібними психостимуляторами; супутнє лікування та 2 тижні після застосування інгібіторів МАО.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні його з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися при застосуванні з холестираміном (цей ефект незначний, якщо холестирамін застосовувати через 1 годину). При тривалому прийомі парацетамолу може посилюватися антикоагуляційний ефект варфарину та інших похідних кумарину і збільшуватися ризик кровотечі. При епізодичному застосуванні парацетамолу такий ефект не виражений. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу. Гепатотоксичні препарати збільшують імовірність кумуляції парацетамолу та передозування. Ризик гепатотоксичності парацетамолу зростає при прийомі препаратів, що індукують мікросомальні ферменти печінки (барбітурати; протисудомні – фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін та протитуберкульозні – рифампіцин, ізоніазид). Парацетамол знижує ефективність діуретиків, може подовжувати Т½ хлорамфеніколу; може індукувати метаболізм ламотриджину у печінці, у зв’язку з чим знижується його біодоступність і ефективність. При регулярному прийомі парацетамолу та зидовудину можлива нейтропенія і підвищення ризику ураження печінки. При прийомі пробенециду дозу парацетамолу слід зменшити, тому що він впливає на метаболізм парацетамолу. Парацетамол може впливати на результати визначення рівнів сечової кислоти фосфоро-вольфрамовокислим методом. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватися при тривалому або надмірному вживанні алкоголю. Не застосовувати одночасно з алкоголем. Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високим аніонним проміжком як наслідком піроглутамінового ацидозу, особливо у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).
Аскорбінова кислота при пероральному прийомі посилює всмоктування заліза; підвищує рівень етинілестрадіолу, пеніцилінів, тетрациклінів; знижує рівень антипсихотичних препаратів, фенотіазинових похідних у крові; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; підвищує ризик кристалурії при лікуванні саліцилатами та ризик глаукоми при лікуванні глюкокортикостероїдами; великі дози зменшують ефективність трициклічних антидепресантів. Аскорбінову кислоту можна приймати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну, оскільки їх одночасний прийом підвищує токсичність заліза, особливо у міокарді, що може призвести до серцевої декомпенсації. Тривалий прийом великих доз при лікуванні дисульфірамом гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Абсорбція аскорбінової кислоти знижується при прийомі пероральних контрацептивів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття.
Фенірамін посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів, інгібує дію антикоагулянтів. Одночасне застосування феніраміну зі снодійними, барбітуратами, заспокійливими, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними анальгетиками, алкоголем може значно збільшити його пригнічувальну дію.
Взаємодія фенілефрину з інгібіторами МАО спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (амітриптиліном) – підвищує ризик серцево-судинних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами – призводить до аритмій та інфаркту, з іншими симпатоміметиками – збільшує ризик побічних серцево-судинних реакцій та артеріальної гіпертензії, може знижувати ефективність β-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи, дебризохіну, гуанетидину) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії та побічних серцево-судинних реакцій. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготаміном і метисергідом) може збільшити ризик ерготизму.
Особливості застосування. Не можна перевищувати рекомендованих доз. Якщо стан не поліпшується протягом 5 днів або супроводжується високою температурою, пропасницею тривалістю більше 3 днів, висипанням або тривалим головним болем, слід порадитися з лікарем, оскільки ці явища можуть бути симптомами більш серйозного захворювання.
У зв’язку з ризиком тяжкого ураження печінки при передозуванні не застосовувати одночасно з іншими препаратами для симптоматичного лікування застуди та нежитю (судинозвужувальними, парацетамолвмісними). З обережністю застосовувати препарат при хворобі Рейно, артеріальній гіпертензії, захворюваннях серця, аритмії, брадикардії, захворюваннях щитовидної залози, печінки та нирок, гострому гепатиті, глаукомі, хронічних хворобах легенiв, гіпертрофії простати (оскільки є ризик затримки сечі), особам літнього віку, при підвищеному зсіданні крові, гемолітичній анемії, хронічному недоїданні, зневодненні, стенозуючій пептичній виразці. Ризик гепатотоксичності підвищується в осіб з алкогольним ураженням печінки та в осіб, які зловживають алкоголем.
Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем при захворюваннях печінки, нирок; при прийомі варфарину або подібних антикоагулянтів; прийомі аналгетиків кожен день при артритах легкої форми; бронхолегеневих захворюваннях (астма, емфізема, хронічний бронхіт).
Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози, сечової кислоти, креатиніну, неорганічних фосфатів. Може бути негативним результат дослідження прихованої крові у калі.
Повідомлялося про випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком (МАВАП) як наслідку піроглутамінового ацидозу у пацієнтів з тяжкими захворюваннями, такими як тяжка ниркова недостатність і сепсис, або при недоїданні та за наявності інших причин дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм), які лікувалися парацетамолом у терапевтичній дозі протягом тривалого періоду або комбінацією парацетамолу та флуклоксациліну. Якщо є підозра на МАВАП як наслідок піроглутамінового ацидозу, рекомендується негайно припинити застосування парацетамолу та проводити ретельний моніторинг стану пацієнта. Вимірювання рівня 5-оксопроліну в сечі може бути корисним для ідентифікації піроглутамінового ацидозу як основної причини МАВАП у пацієнтів з множинними факторами ризику. Симптоми метаболічного ацидозу – глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. При виникненні цих симптомів слід негайно звернутися до лікаря.
Не рекомендується приймати цей препарат наприкінці дня, оскільки аскорбінова кислота у великих дозах чинить легку стимулювальну дію. У зв’язку зі стимулювальним впливом аскорбінової кислоти на утворення кортикостероїдних гормонів потрібен контроль функції нирок і артеріального тиску.
З особливою обережністю слід призначати препарат пацієнтам із порушенням метаболізму заліза (гемосидероз, гемохроматоз, таласемія), з нефролітіазом в анамнезі (ризик гіпероксалурії та осаду оксалатів у сечовому тракті після прийому великих доз аскорбінової кислоти).
Довготривале застосування великих доз аскорбінової кислоти може прискорювати її власний метаболізм, через що після відміни лікування можливий парадоксальний гіповітаміноз. Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими препаратами, які містять вітамін С. Всмоктування аскорбінової кислоти може змінюватися при порушенні моторики кишечнику, ентериті або зниженій шлунковій секреції.
Препарат містить фенілефрин, який може спричинити напади стенокардії.
Тартразин (Е 102) може спричиняти алергічні реакції.
Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Цей лікарський засіб містить 1,26 ммоль (або 28,9 мг)/дозу натрію (1 пакет лікарського засобу). Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю. Вплив препарату на фертильність спеціально не досліджувався. Відомо, що доклінічні дослідження не виявили будь-якого особливого впливу парацетамолу на фертильність при застосуванні його у терапевтичних дозах. Належних досліджень впливу фенілефрину та феніраміну на репродуктивну токсичність у тварин не проводили.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Оскільки препарат може викликати сонливість та інші побічні реакції з боку нервової системи та органів зору, при його застосуванні не рекомендується керувати автомобілем та іншими складними механізмами.
Спосіб застосування та дози. Приймати внутрішньо дорослим і дітям віком від 12 років по 1 пакету кожні 3-4 години, але|та| не більше 3-х пакетів на добу. Перед застосуванням|вживанням| вміст 1 пакета розчинити у склянці|склянці| кип’яченої гарячої води (не окропу), приймати гарячим.
Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні.
Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.
Передозування. При передозуванні парацетамолу у перші 24 години з’являються блідість шкіри, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. При прийомі великих доз можуть спостерігатися порушення орієнтації, психомоторне збудження, запаморочення, порушення сну, серцевого ритму, панкреатит, гепатонекроз. Першою ознакою ураження печінки може бути біль у животі, який не завжди проявляється у перші 12-48 годин, а може виникати пізніше, до 4-6 днів після застосування препарату. Ураження печінки зазвичай виникає максимум через 72-96 годин після прийому препарату. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз, крововиливи. При тривалому застосуванні високих доз можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
У поодиноких випадках повідомляли про гостру ниркову недостатність із некрозом канальців, яка можлива навіть при відсутності тяжкого ураження печінки, що проявляється сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією. Можлива нефротоксичність: ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз.
Застосування дорослим 10 г або більше парацетамолу, особливо з алкоголем, та дитиною понад 150 мг/кг маси тіла може призвести до гепатоцелюлярного некрозу з розвитком енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, печінкової коми та летального наслідку. У пацієнтів із факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими препаратами, що індукують ферменти печінки; зловживання алкоголем; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.
При передозуванні аскорбінової кислоти виникають нудота, блювання або діарея (які зникають після її відміни); здуття та біль у животі, свербіж, шкірні висипання, підвищена збудливість. Дози понад 3000 мг можуть спричинити тимчасову осмотичну діарею та шлунково-кишкові розлади, порушення обміну цинку, міді, дистрофію міокарда, при тривалому застосуванні у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози та глюкозурія. Передозування може призвести до змін ниркової екскреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з випаданням в осад оксалатних конкрементів.
При передозуванні феніраміну виникають атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових, гіпертермія, атонія кишечнику. Пригнічення ЦНС призводить до порушення роботи дихальної та серцево-судинної систем (брадикардії, артеріальної гіпотонії, колапсу). Симптоми, зумовлені взаємним потенціюванням парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину: сонливість, за якою може розвиватися збудження (особливо у дітей) або пригнічення ЦНС, порушення зору, висипання, стійкий головний біль, нервозність, безсоння, гіперрефлексія, дратівливість, порушення кровообігу, брадикардія.
При передозуванні фенілефрину виникають гіпергідроз, психомоторне збудження або пригнічення ЦНС, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення свідомості, аритмія, тремор, гіперрефлексія, судоми, нудота, блювання, дратівливість, неспокій, артеріальна гіпертензія; а у тяжких випадках – кома.
Лікування. При передозуванні парацетамолу необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. У першу годину після передозування слід прийняти активоване вугілля. Концентрацію парацетамолу у крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації не достовірні). N‑ацетилцистеїн можна застосовувати протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний ефект настає при застосуванні у перші 8 годин, після чого його ефективність раптово знижується. При необхідності внутрішньовенного введення N-ацетилцистеїну його слід вводити згідно зі встановленим переліком доз. Як альтернативу, при відсутності блювання у віддаленних від лікарні місцях можна застосовувати перорально метіонін.
При передозуванні аскорбінової кислоти протягом перших 6 годин необхідно промити шлунок, а протягом перших 8 годин перорально ввести метіонін або внутрішньовенно – цистеамін або N-ацетилцистеїн.
При передозуванні феніраміну специфічного антидоту для лікування передозування не існує. Слід надати пацієнтові звичайну невідкладну допомогу, у тому числі дати активоване вугілля, сольовий послаблювальний засіб та вжити стандартні заходи для підтримки кардіореспіраторної системи. Не дозволяється застосовувати стимулятори; для лікування артеріальної гіпотензії можна використати судинозвужувальні засоби.
При передозуванні фенілефрину для усунення гіпертензивних ефектів можна застосовувати внутрішньовенно блокатор α-рецепторів; для усунення судом – діазепам.
Побічні реакції.
З боку шкіри: висипання (зазвичай генералізовані, еритематозні), свербіж, дерматит, кропив’янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у т. ч. анафілаксія, ангіоневротичний набряк.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудженість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні стани, парестезії, шум у вухах, в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки.
З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.
З боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.
З боку метаболізму та харчування: метаболічний ацидоз з високим аніонним проміжком.
Випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком як наслідку піроглутамінового ацидозу спостерігалися у пацієнтів з факторами ризику, які застосовували парацетамол (див. розділ «Особливості застосування»). Піроглутаміновий ацидоз може виникати внаслідок низького рівня глутатіону у цих пацієнтів.
З боку травної системи: нудота, блювання, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, запор, діарея, метеоризм, анорексія, афти, гіперсалівація, геморагія, подразнення слизових оболонок.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гіпертрансаміназемія, зазвичай без жовтяниці, гепатонекроз (при застосуванні високих доз).
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
З боку крові і лімфатичної системи: анемія, у т. ч. гемолітична, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у ділянці серця), тромбоцитопенія, агранулоцитоз, синці або кровотечі, нейтропенія, лейкопенія, панцитопенія.
З боку нирок і сечовидільної системи: нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз, дизурія, затримка сечі та утруднення сечовипускання, ниркова коліка, ниркова недостатність.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія, брадикардія, аритмія, задишка, біль у серці, напади стенокардії.
Інші: загальна слабкість, нездужання.
На відміну від антигістамінних препаратів другого покоління, застосування феніраміну не асоціюється з пролонгацією інтервалу QT і серцевою аритмією.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 4 г у пакетах № 5, № 10 у коробці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
