| Торговое название | Гептрал |
| Действующие вещества | Адеметионин |
| Количество действующего вещества: | 500 мг |
| Форма выпуска: | порошок для инъекций |
| Количество в упаковке: | 5 ампул с порошком и 5 ампул с растворителем по 5 мл |
| Первичная упаковка: | флакон |
| Способ применения: | Внутримышечный |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | ДЕЛФАРМ СЕН РЕМИ |
| Страна производства: | Франция |
| Заявитель: | Abbott |
| Условия отпуска: | По рецепту |
|
Код АТС A Препараты влияющие на пищеварительную систему и обмен веществ A16 Прочие препараты для лечения заболеваний пищеварительной системы и обмена веществ A16A Прочие средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболические процессы A16AA Аминокислоты и их производные A16AA02 Адеметионин |
|
Фармакодинамика. адеметионин, или s-аденозил-l-метионин, является производным аминокислоты метионина. s-аденозил-l-метионин (адеметионин) — натуральная аминокислота, которая присутствует практически во всех тканях и жидких средах организма. адеметионин, прежде всего, действует как коэнзим и донор метильной группы в реакциях трансметилирования, которые являются неотъемлемым метаболическим процессом у человека и животных. перенос метильных групп (трансметилирование) также является неотъемлемым метаболическим процессом при строительстве двойного фосфолипидного слоя в мембранах клеток и способствует текучести мембран. адеметионин способен проникать через гэб. процесс трансметилирования с участием адеметионина является ключевым в образовании нейромедиаторов цнс, включая катехоламины (допамин, норадреналин, адреналин), серотонин, мелатонин и гистамин.
Адеметионин также является предшественником в образовании физиологических сульфурированных (тиоловых) соединений (цистеина, таурина, глутатиона, коэнзима А и др.) в реакциях транссульфурирования. Глутатион, мощный антиоксидант в печени, играет важную роль в печеночной детоксикации. Адеметионин повышает уровень печеночного глутатиона у пациентов с поражением печени как алкогольного, так и неалкогольного генеза. Фолиевая кислота (фолат) и витамин В12 являются неотъемлемыми конутриентами в процессах метаболизма и восстановления адеметионина.
Фармакокинетика. Абсорбция. У человека после в/в введения фармакокинетический профиль адеметионина является биэкспоненциальным и состоит из фазы быстрого выраженного распределения в тканях и конечной фазы элиминации с T½ около 1,5 ч. Абсорбция при в/в введении является почти полной (96%), максимальная плазменная концентрация достигается через 45 мин после применения. После перорального приема кишечнорастворимых таблеток адеметионина максимальная плазменная концентрация является дозозависимой, составляет 0,5–1 мг/л и достигается через 3–5 ч после приема разовой дозы от 400 мг до 1000 мг. Плазменная концентрация снижается до первоначального значения в течение 24 ч. Биодоступность после перорального применения повышается, если адеметионин применяется между приемами пищи. При пероральном применении таблетки абсорбируются в кишечном тракте и значительно повышают плазменную концентрацию адеметионина. Исследования на животных с помощью изотопных методов подтвердили, что пероральное применение адеметионина стимулирует образование метилированных соединений в печени. Также было подтверждено, что усвоение адеметионина организмом происходит типичными метаболическими путями, характерными для эндогенного соединения (трансметилирование, транссульфурирование, декарбоксилирование и т.д.).
Распределение. Объем распределения составляет 0,41 и 0,44 л/кг для доз адеметионина 100 мг и 500 мг соответственно. Связывание с белками плазмы крови незначительное и составляет ≤5%.
Метаболизм. Реакции, которые производят, усваивают и регенерируют адеметионин, называются циклом адеметионина. На первом этапе этого цикла адеметионинзависимая метилаза использует адеметионин как субстрат для продукции S-аденозил-гомоцистеина, который затем гидролизуется до гомоцистеина и аденозина с помощью S-аденозилгомоцистеингидролазы. Гомоцистеин, в свою очередь, подвергается обратной трансформации в метионин путем переноса метильной группы от 5-метилтетрагидрофолата. В конце концов, метионин может превратиться в адеметионин, завершая цикл.
Выведение. В радиоизотопных исследованиях при пероральном применении радиоактивно меченного (метил 14С) адеметионина у здоровых добровольцев выведение с мочой радиоактивного вещества составило 15,5±1,5% через 48 ч и выведение с калом составило 23,5±3,5% через 72 ч, при этом в устойчивых пулах оставалось инкорпорировано около 60% вещества.
Лечение может начинаться с парентерального введения препарата с последующим применением препарата в форме таблеток или сразу с применения таблеток. суточную дозу таблеток можно разделить на 2–3 приема.
Таблетки следует глотать целиком, не разжевывая. Таблетки препарата Гептрал® покрыты специальной оболочкой, которая растворяется только в кишечнике, благодаря чему адеметионин высвобождается в двенадцатиперстной кишке. Для лучшего всасывания активного вещества и для полного терапевтического эффекта таблетки следует применять между приемами пищи.
Таблетку препарата Гептрал® следует извлекать из блистера непосредственно перед приемом. Если таблетки имеют другой цвет, кроме от белого до желтоватого (из-за нарушения целостности алюминиевой обертки), рекомендуется воздержаться от их применения.
Начальная терапия.
Перорально (внутрь) рекомендуемая доза составляет 10–25 мг/кг массы тела в сутки. Начальная доза составляет 800 мг/сут, общая суточная доза не должна превышать 1600 мг.
В/в или в/м рекомендуемая доза составляет 5–12 мг/кг массы тела в сутки в течение 2 нед. Начальная доза составляет 500 мг/сут, общая суточная доза не должна превышать 1000 мг (для парентерального введения применять препарат Гептрал® в форме порошка лиофилизированного для приготовления р-ра для инъекций в комплекте с растворителем).
Поддерживающая терапия.
Применять перорально (внутрь) 800–1600 мг/сут.
Длительность терапии зависит от тяжести течения заболевания и определяется врачом индивидуально.
Повышенная чувствительность к действующему веществу или любому вспомогательному веществу препарата (см. состав).
Генетические дефекты, влияющие на метиониновый цикл и/или вызывающие гомоцистинурию и/или гипергомоцистеинемию (например недостаточность цистатионин-β-синтазы, дефект метаболизма витамина В12).
В ходе клинических исследований адеметионин применяли более 2100 пациентов. чаще всего при лечении адеметионином сообщалось о головной боли, диарее и тошноте.
О следующих побочных реакциях сообщалось с указанной частотой в ходе клинических исследований применения адеметионина (n=2115), а также в спонтанных сообщениях. Побочные реакции классифицированы по системам органов (согласно MedDRA) и по частоте возникновения: очень часто (≥1/10), часто (≥1/100, 1/10), нечасто (≥1/1000, 1/100), редко (≥1/10 000, 1/1000), очень редко (1/10 000).
Со стороны ЖКТ: часто — боль в животе, диарея, тошнота; нечасто — сухость во рту, диспепсия, метеоризм, желудочно-кишечная боль, желудочно-кишечное кровотечение, желудочно-кишечные нарушения, рвота; редко — вздутие живота, эзофагит.
Общие нарушения и реакции в месте введения: нечасто — астения, отек, гипертермия, озноб*, реакции в месте введения*1; некроз в месте введения*1; редко — недомогание.
Со стороны иммунной системы: нечасто — гиперчувствительность, анафилактоидные реакции или анафилактические реакции (например гиперемия, одышка, бронхоспазм, боль в спине, дискомфорт в грудной клетке, изменения АД (артериальная гипотензия, АГ) или частоты пульса (тахикардия, брадикардия))*.
Инфекции и инвазии: нечасто — инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: нечасто — артралгия, мышечные судороги.
Со стороны нервной системы: часто — головная боль; нечасто — головокружение, парестезии.
Психические расстройства: часто — тревога, бессонница; нечасто — ажитация, спутанность сознания.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: нечасто — отек гортани*.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: часто — зуд; нечасто — гипергидроз, ангионевротический отек*, аллергические кожные реакции (например сыпь, зуд, крапивница, эритема)*.
Со стороны сосудов: нечасто — приливы, артериальная гипотензия, флебит.
*Побочные реакции из спонтанных сообщений, которые не наблюдались в ходе клинических исследований, классифицированные по частоте возникновения «редкие» ввиду того, что верхняя граница 95% доверительного интервала для ожидаемой частоты не превышает 3/Х, где Х=2115 (общее количество добровольцев в клинических исследованиях).
1Касается инъекционной формы препарата.
Препарат в форме лиофилизированного порошка содержит натрия менее 1 ммоль (23 мг) на дозу, то есть практически свободный от натрия. одна доза лекарственного средства содержит 8,28 мг натрия (эквивалентно содержанию натрия в 21,04 мг столовой соли). это эквивалентно 0,4% от рекомендованного воз максимального суточного приема натрия для взрослых (5 г столовой соли).
В/в введение р-ра адеметионина необходимо проводить очень медленно (см. ПРИМЕНЕНИЕ).
Следует контролировать уровень аммиака у пациентов с прецирротической или цирротической стадией гипераммониемии, которые применяют таблетки адеметионина.
Поскольку недостаточность витамина В12 и фолиевой кислоты (фолатов) может привести к уменьшению концентрации адеметионина, пациентам из группы риска (анемия, заболевания печени, беременность или возможность развития витаминной недостаточности из-за другого заболевания или способа питания, такого как вегетарианство) необходимо регулярно проводить анализ крови для проверки плазменных уровней этих веществ. Если обнаружено недостаточность, рекомендуется лечение витамином В12 и/или фолиевой кислотой (фолатами) до или во время применения адеметионина. В случае невозможности проведения указанных исследований пациентам из группы риска рекомендуется применение витамина В12 и/или фолиевой кислоты (фолатов) в соответствии с инструкциями по применению этих лекарственных средств (см. ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА. Метаболизм).
Адеметионин не рекомендуется для применения у пациентов с биполярными психозами. Сообщалось о пациентах, у которых произошел переход от депрессии к гипомании или мании при лечении адеметионином.
Опубликовано одно сообщение о развитии серотонинового синдрома у пациента, который применял адеметионин на фоне приема кломипрамина. Хотя возможность взаимодействия предполагается теоретически, следует с осторожностью применять адеметионин одновременно с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина, трициклическими антидепрессантами (такими как кломипрамин), препаратами и растительными средствами, содержащими триптофан (см. ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ).
Пациенты с депрессией обычно находятся в группе риска совершения суицида или других серьезных поступков, поэтому требуют тщательного наблюдения и постоянной психиатрической помощи при лечении адеметионином с целью надлежащего выявления и лечения симптомов депрессии.
Были сообщения о кратковременном появлении или усилении чувства тревоги у пациентов, принимающих адеметионин. В большинстве случаев в прерывании терапии не было необходимости. Иногда чувство тревоги исчезало после уменьшения дозы или прекращения терапии.
Влияние на иммунологический анализ гомоцистеина.
Адеметионин влияет на иммунологический анализ гомоцистеина, результаты которого могут ошибочно указывать на повышенный уровень гомоцистеина в плазме крови у пациентов, принимающих адеметионин. В связи с этим таким пациентам рекомендуется применять неиммунологические методы определения уровня гомоцистеина в плазме крови.
Почечная недостаточность. Существуют ограниченные клинические данные по применению адеметионина пациентам с почечной недостаточностью. Таким пациентам адеметионин следует применять с осторожностью.
Печеночная недостаточность. Фармакокинетические характеристики не отличаются у здоровых добровольцев и пациентов с хроническим заболеванием печени.
Пациенты пожилого возраста.
Клинические исследования адеметионина не включали достаточное количество пациентов в возрасте от 65 лет, чтобы установить, есть ли разница в ответе на лечение по сравнению с молодыми пациентами. На основе имеющегося клинического опыта не выявлено различий в реакциях на лечение у пациентов пожилого возраста и молодых пациентов. В общем, подбор дозы для пациентов пожилого возраста необходимо проводить осторожно, обычно начиная с минимальной рекомендованной дозы, учитывая увеличенную частоту снижения печеночной, почечной или сердечной функции, наличие сопутствующих патологических состояний и применение лекарственных средств.
Применение в период беременности и кормления грудью.
В ходе клинических исследований у женщин, которых лечили адеметионином в III триместре беременности, не наблюдалось каких-либо побочных реакций. Адеметионин следует применять только в случае крайней необходимости в первых двух триместрах беременности.
В период кормления грудью адеметионин применяют только тогда, когда потенциальная польза от его применения превышает потенциальный риск для младенца.
Дети. Безопасность и эффективность применения адеметионина детям не установлены.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или другими механизмами. У некоторых пациентов при применении адеметионина может возникнуть головокружение. Пациентам следует воздержаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами до тех пор, пока не будет полной уверенности, что терапия адеметионином не влияет на их способность выполнять указанные виды деятельности.
Сообщалось о развитии серотонинового синдрома у пациента, который применял адеметионин на фоне приема кломипрамина. из-за этого, хотя возможность взаимодействия предполагается теоретически, следует с осторожностью применять адеметионин одновременно с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина, трициклическими антидепрессантами (такими как кломипрамин), препаратами и растительными средствами, содержащими триптофан (см. особые указания).
Несовместимость. Адеметионин (р-р для инъекций) не следует смешивать с щелочными р-рами или р-рами, содержащими ионы кальция.
Случаи передозировки адеметионином наблюдались редко. при передозировке врачи должны обращаться в местный токсикологический центр. в общем, рекомендуется наблюдение за пациентом и применение поддерживающей терапии.
Препарат в форме таблеток не требует особых условий хранения.
Препарат в форме лиофилизированного порошка — при температуре не выше 25 ° С.
UAHEP170339
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Гептрал пор. лиоф. д/р-ра д/ин. 500мг фл. + раств. 5мл №5 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Полными аналогами Гептрал пор. лиоф. д/р-ра д/ин. 500мг фл. + раств. 5мл №5 являются:
Упаковка / 5 шт.
Склад:
діюча речовина: адеметіонін;
1 флакон з порошком ліофілізованим містить 949 мг адеметіоніну 1,4-бутандисульфонату, що відповідає 500 мг катіону адеметіоніну;
допоміжні речовини: відсутні.
1 ампула з розчинником містить L-лізин, натрію гідроксид, воду для ін’єкцій.
Лікарська форма. Порошок ліофілізований для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок ліофілізований – ліофілізована ущільнена маса від практично білого до жовтуватого кольору, вільна від сторонніх часток; розчинник – прозора рідина від безбарвного до блідо-жовтого кольору, вільна від сторонніх часток; приготований розчин – прозорий розчин від безбарвного до жовтого кольору, без видимого осаду.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему травлення і процеси метаболізму. Амінокислоти та їхні похідні. Код АТХ А16А А02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Адеметіонін, або S-аденозил-L-метіонін, є похідною амінокислоти метіоніну. S-аденозил- L-метіонін (адеметіонін) – натуральна амінокислота, що присутня практично у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін, перш за все, діє як коензим та донор метильної групи у реакціях трансметилювання, що є невід’ємним метаболічним процесом у людини і у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) також є невід’ємним метаболічним процесом при будуванні подвійного фосфоліпідного шару у мембранах клітин та сприяє текучості мембран. Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Процес трансметилювання з участю адеметіоніну є ключовим в утворенні нейромедіаторів центральної нервової системи, включаючи катехоламіни (допамін, норадреналін, адреналін), серотонін, мелатонін та гістамін.
Адеметіонін також є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих (тіолових) сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А та ін.) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант у печінці, відіграє важливу роль у печінковій детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень печінкового глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного ґенезу. Фолієва кислота (фолати) та вітамін В12 є невід’ємними конутрієнтами у процесах метаболізму та відновлення адеметіоніну.
Внутрішньопечінковий холестаз.
Внутрішньопечінковий холестаз може бути одним з ускладнень гострих та хронічних захворювань печінки і може проявлятися незалежно від їхньої етіології. Цей патологічний стан характеризується зменшенням секреції жовчі гепатоцитами, що призводить до накопичення у крові речовин, які зазвичай виводяться за допомогою жовчі, зокрема білірубіну, солей жовчних кислот та ензимів.
Застосування адеметіоніну дає змогу подолати блокування обміну (перетворення метіоніну на адеметіонін), спричинене зменшенням активності ензиму адеметіонін-синтетази. Таким чином відновлюються фізіологічні механізми, які перешкоджають появі холестазу. За допомогою різних експериментальних досліджень було виявлено, що антихолестатичний ефект адеметіоніну забезпечується завдяки: 1) відновленню мікротекучості цитоплазматичних мембран шляхом адеметіонінзалежного синтезу мембранних фосфоліпідів (зменшення відношення холестерин/фосфоліпіди) та 2) подоланню метаболічного блокування процесу транссульфурування та, відповідно, відновленню синтезу тіолових груп, які беруть участь в ендогенних процесах детоксикації.
Фармакокінетика.
Абсорбція. У людини після внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненціальним та складається з фази швидкого вираженого розподілу у тканинах та фази кінцевої елімінації із періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом’язовому введенні є майже повною (96 %), максимальна плазмова концентрація досягається приблизно через 45 хвилин після застосування. Після перорального застосування кишковорозчинних таблеток адеметіоніну максимальна плазмова концентрація є дозозалежною, становить 0,5-1 мг/л та досягається через 3-5 годин після прийому разової дози від 400 мг до 1000 мг. Плазмова концентрація знижується до початкового значення протягом 24 годин. Біодоступність після перорального застосування підвищується, якщо адеметіонін застосовувати між прийомами їжі. При пероральному застосуванні таблетки абсорбуються у кишковому тракті та значно підвищують плазмову концентрацію адеметіоніну. Дослідження на тваринах за допомогою ізотопних методів підтвердили, що пероральне застосування адеметіоніну стимулює утворення метильованих сполук у печінці. Також було підтверджено, що засвоєння адеметіоніну організмом відбувається типовими метаболічними шляхами, характерними для ендогенної сполуки (трансметилювання, транссульфурування, декарбоксилювання тощо).
Розподіл. Об’єм розподілу становить 0,41 та 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг та 500 мг відповідно. Зв’язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5 %.
Метаболізм. Реакції, які продукують, засвоюють та регенерують адеметіонін, називаються циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозил-гомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозил-гомоцистеїн-гідролази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Зрештою, метіонін може перетворитися в адеметіонін, завершуючи цикл.
Виведення. У радіоізотопних дослідженнях при пероральному застосуванні радіоактивно міченого (метил 14С) адеметіоніну у здорових добровольців виведення із сечею радіоактивної речовини становило 15,5 ± 1,5 % через 48 годин та виведення із фекаліями становило 23,5 ± 3,5 % через 72 години, при цьому у стійких пулах залишалось інкорпоровано близько 60 % речовини.
Клінічні характеристики.
Показання.
– Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки;
– внутрішньопечінковий холестаз у вагітних.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату (див. розділ «Склад»).
Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад недостатність цистатіонін-бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В12).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Через це, хоча можливість взаємодії припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан (див. «Особливості застосування»).
Особливості застосування.
Цей лікарський засіб містить натрію менше 1 ммоль (23 мг) на дозу, тобто практично вільний від натрію. Одна доза лікарського засобу містить 8,28 мг натрію (еквівалентно вмісту натрію у 21,04 мг столової солі). Це еквівалентно 0,4 % від рекомендованого ВООЗ максимального добового прийому натрію для дорослих (5 г столової солі).
Внутрішньовенне введення розчину адеметіоніну необхідно проводити дуже повільно (див. «Спосіб застосування та дози»).
Слід контролювати рівні аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують таблетки адеметіоніну.
Оскільки недостатність вітаміну В12 та фолієвої кислоти (фолатів) може спричинити зменшення концентрації адеметіоніну, пацієнтам з групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність або можливість розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як веганство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмових рівнів цих речовин. Якщо виявлено недостатність, рекомендується лікування вітаміном В12 та/або фолієвою кислотою (фолатами) до або під час застосування адеметіоніну. У разі неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам з групи ризику рекомендується застосування вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти (фолатів) згідно з інструкціями для медичного застосування цих лікарських засобів (див. «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика. Метаболізм»).
Цей препарат не призначається для лікування депресивних розладів, але може застосовуватися для лікування внутрішньопечінкового холестазу у пацієнтів з депресивними розладами. Тому необхідно враховувати наведені нижче застереження стосовно пацієнтів, які отримують терапію антидепресантами.
Адеметіонін не рекомендується для застосування пацієнтам із біполярними психозами. Повідомлялося про пацієнтів, у яких відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії при лікуванні адеметіоніном.
Опубліковано одне повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча можливість взаємодії припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти з депресією зазвичай знаходяться у групі ризику щодо скоєння суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного нагляду та постійної психіатричної допомоги під час лікування антидепресантами з метою належного виявлення та лікування симптомів депресії. Пацієнти, в анамнезі яких є суїцидальна поведінка або думки, або які проявляють значний ступінь суїцидальних намірів, мають підвищений ризик намірів або спроб суїциду, тому вони повинні перебувати під ретельним наглядом під час лікування.
Були повідомлення про короткотривалу появу або посилення відчуття тривожності у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків у перериванні терапії не було необхідності. Іноді відчуття тривожності зникало після зменшення дозування або припинення терапії.
Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну.
Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну у плазмі крові у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв’язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.
Ниркова недостатність. Існують обмежені клінічні дані щодо застосування адеметіоніну пацієнтам з нирковою недостатністю. Таким пацієнтам адеметіонін слід застосовувати з обережністю.
Печінкова недостатність. Фармакокінетичні характеристики не відрізняються у здорових добровольців та пацієнтів із хронічним захворюванням печінки.
Пацієнти літнього віку.
Клінічні дослідження адеметіоніну не включали достатню кількість пацієнтів віком від 65 років, щоб встановити, чи є різниця у відповіді на лікування порівняно з молодшими пацієнтами. На основі наявного клінічного досвіду не виявлено відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами. Загалом, підбір дози для пацієнтів літнього віку необхідно здійснювати обережно, зазвичай розпочинаючи з найменшої рекомендованої дози, враховуючи збільшену частоту зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів та застосування інших лікарських засобів.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У ході клінічних досліджень у жінок, яких лікували адеметіоніном у ІІІ триместрі вагітності, не спостерігалося будь-яких побічних реакцій. Адеметіонін слід застосовувати лише у разі нагальної потреби у перших двох триместрах вагітності.
У період годування груддю адеметіонін можна застосовувати тільки тоді, коли потенційна користь від його застосування переважає потенційний ризик для немовляти.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У деяких пацієнтів при застосуванні адеметіоніну може виникнути запаморочення. Пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами до того часу, поки не буде цілковитої впевненості, що терапія адеметіоніном не впливає на їхню здатність виконувати зазначені види діяльності.
Спосіб застосування та дози.
Лікування можна розпочинати з парентерального введення препарату з подальшим застосуванням препарату у формі таблеток або одразу із застосування таблеток.
Для внутрішньом’язового або внутрішньовенного застосування ліофілізований порошок необхідно розчинити у спеціальному розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням. Для внутрішньовенного введення необхідну дозу розчиненого адеметіоніну потрібно далі розвести у 250 мл фізіологічного розчину або 5 % розчину декстрози (глюкози) та проводити інфузію повільно упродовж 1–2 годин. Невикористану частину розчину потрібно викинути.
Адеметіонін не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію. Якщо ліофілізований порошок має інший колір, крім від білого до жовтуватого (через наявність тріщин у флаконі або через вплив підвищеної температури), необхідно утриматися від його застосування.
Початкова терапія
Внутрішньовенно або внутрішньом’язово: рекомендована доза становить 5–12 мг/кг маси тіла на добу впродовж 2 тижнів. Звичайна початкова доза становить 500 мг/добу, загальна добова доза не має перевищувати 1000 мг.
Підтримуюча терапія
Застосовувати перорально (всередину) згідно з інструкцією для медичного застосування препарату Гептрал® у формі таблеток кишковорозчинних.
Тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу захворювання та визначається лікарем індивідуально.
Діти.
Безпека та ефективність застосування адеметіоніну дітям не встановлені.
Передозування.
Випадки передозування адеметіоніном спостерігалися рідко. При передозуванні лікарі мають звертатися до місцевих токсикологічних центрів. Загалом, рекомендований нагляд за пацієнтом та застосування підтримуючого лікування.
Побічні реакції.
У ході клінічних досліджень адеметіонін застосовували близько 2000 пацієнтів. Найчастіше під час лікування адеметіоніном повідомлялося про головний біль, діарею та нудоту.
Про нижченаведені побічні реакції повідомлялося з вказаною частотою у ході клінічних досліджень застосування адеметіоніну (n=1922), а також у спонтанних повідомленнях. Побічні реакції класифіковано за системами органів (згідно з MedDRA) та за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, рідко (≥1/10000,
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, діарея, нудота; нечасто – сухість у роті, диспепсія, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча, шлунково-кишкові розлади, блювання, езофагіт; рідко – здуття живота.
Загальні розлади та реакції у місці введення: часто – астенія; нечасто – набряк, гіпертермія, озноб*, реакції у місці введення*, некроз у місці введення*; рідко – нездужання.
З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість*, анафілактоїдні реакції* або анафілактичні реакції (наприклад гіперемія, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія))*.
Інфекції та інвазії: нечасто – інфекції сечовивідних шляхів.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: нечасто – артралгія, м’язові судоми.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, парестезії, дисгевзія*.
Психічні розлади: часто – тривожність, безсоння; нечасто – ажитація, сплутаність свідомості.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – набряк гортані*.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – свербіж; нечасто – гіпергідроз, ангіоневротичний набряк*, алергічні шкірні реакції (наприклад висипання, свербіж, кропив’янка, еритема)*.
З боку судин: нечасто – припливи, гіпотензія, флебіт.
Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінку у пацієнтів з депресивними розладами (див. розділ «Особливості застосування»).
*Побічні реакції зі спонтанних повідомлень, про які частіше відомо зі спонтанних повідомлень або які не спостерігались у ході клінічних досліджень, класифіковані за частотою виникнення «нечасто» з огляду на те, що верхня межа 95 % довірчого інтервалу для очікуваної частоти не перевищує 3/Х, де Х = 1922 (загальна кількість добровольців у клінічних дослідженнях).
Термін придатності. Порошок ліофілізований у флаконах – 3 роки. Розчинник в ампулах – 3 роки. На вторинній упаковці (картонній коробці) дата виробництва препарату вказується за порошком ліофілізованим. Термін придатності кінцевого препарату (комплекту) визначається відносно того компонента (порошок ліофілізований або розчинник), термін придатності якого закінчується раніше.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Несумісність. Адеметіонін (розчин для ін’єкцій) не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію.
Упаковка. 5 скляних флаконів з порошком ліофілізованим та 5 ампул з розчинником по 5 мл в контурній чарунковій упаковці, запечатаній алюмінієвою фольгою. По одній контурній чарунковій упаковці у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Біолоджісі Італія Лабораторіз С.Р.Л., Італія/Biologici Italia Laboratories S.R.L., Italy або Делфарм Сен Ремі, Франція/Delpharm Saint Remy, France.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Віа Філіппо Серперо, 2 - 20060 Мазате (МІ), Італія/Via Filippo Serpero, 2 - 20060 Masate (MI), Italy або Вул. де л’Іль, Сен Ремі Сюр Авр, 28380, Франція/Rue de l’Isle, Saint Remy Sur Avre, 28380, France.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
