| Торговое название | Вентолин |
| Действующие вещества | Сальбутамол |
| Количество действующего вещества: | 0,1 мг/доза |
| Форма выпуска: | аэрозоль для ингаляций |
| Количество в упаковке: | 200 доз |
| Первичная упаковка: | баллон |
| Способ применения: | Для ингаляции |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 30°C |
| Чувствительность к свету: | Чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | ГЛАКСО ВЕЛЛКОМ ПРОДАКШН |
| Страна производства: | Франция |
| Заявитель: | GSK |
| Условия отпуска: | По рецепту |
|
Код АТС R Препараты для лечения заболеваний респираторной системы R03 Препараты для лечения заболеваний связанных с нарушением бронхиальной проводимости R03A Адренергические препараты для ингаляционного применения R03AC Селективные агонисты бета-2-адренорецепторов R03AC02 Сальбутамол |
|
| Официально о лекарственном средстве |
Номер РУ UA/2563/01/01 от 24.06.2019 Номер РУ UA/2563/01/01 от 24.06.2019 |
Показания к применению:
При бронхиальной астме: профилактика и купирование бронхоспазма, в качестве составляющего компонента при комплексном лечении бронхиальной астмы (в том числе и астматического статуса). С профилактической целью применяют непосредственно перед контактом с аллергеном или перед физической нагрузкой. Вентолин применяется и при хронической обструктивной болезни легких, которая сопровождается обратимой обструкцией бронхов.
Способ применения:
Вентолин Небулы. Препарат не предназначен для инъекций. Вводится ингаляционным путем при помощи небулайзера с маской, эндотрахеальной или Т-образной трубкой. При гиповентиляции может возникнуть риск гипоксии, тогда вдыхаемый воздух может быть обогащен кислородом. Вентолин Небулы применяется без разведения, но при необходимости длительной ингаляции (боле десяти минут), препарат можно развести стерильным 0,9% раствором хлорида натрия.
Препарат следует применять в хорошо проветриваемых помещениях, так как часть препарата при ингаляции попадает в окружающую среду. Особенно это важно в условиях стационара, где небулайзерами могут пользоваться одновременно несколько пациентов.
Начальная доза Вентолина при ингаляционном введении с помощью небулайзера составляет 2,5 миллиграмм, но при необходимости может быть увеличена до пяти миллиграмм. Ингаляции можно проводить до четырех раз в день. В условиях стационара, при выраженной обструкции дыхательных путей, доза для взрослых пациентов может быть увеличена до 40 мг/сутки.
Клиническая эффективность применения Вентолина у детей младше восемнадцати месяцев путем введения через небулайзер не исследовалась.
Вентолин Эвохалер. Предназначен для применения у детей в возрасте старше двух лет и у взрослых. Пациентам, которым тяжело скоординировать распыление ингалятора и вдох, необходимо применять спейсер. Для детей младшего возраста разработано устройство Бебихалер.
Взрослые. Купирование приступа бронхоспазма: сто-двести мкг (одна-две ингаляции).
Профилактика приступов бронхоспазма, которые связаны с физической нагрузкой или воздействием аллергена: двести мкг (две ингаляции) за десять-пятнадцать минут до действия провоцирующего фактора. Длительная поддерживающая терапия: до двухсот мкг (две ингаляции) до четырех раз в сутки.
Дети. Купирование приступа бронхоспазма: сто-двести мкг (одна-две ингаляции). Профилактика приступов бронхоспазма, которые связаны с физической нагрузкой или воздействием аллергена: сто-двести мкг (одна-две ингаляции) за десять-пятнадцать минут до действия провоцирующего фактора. Длительная поддерживающая терапия: до двухсот мкг (две ингаляции) до четырех раз в сутки.
Побочные действия:
Возможны реакции гиперчувствительности: ангионевротический отек, бронхоспазм, крапивница, гипотензия вплоть до коллапса. При применении препарата возможно понижение уровня калия в плазме крови. Также может возникать головная боль, тремор, повышенная возбудимость и гиперактивность. Со стороны сердечно-сосудистой системы часто возникает тахикардия, иногда происходит нарушение сердечного ритма: суправентрикулярная тахикардия, экстрасистолия, фибрилляция предсердий. Вентолин может вызвать периферическую вазодилятацию. При применении Вентолина может произойти парадоксальный бронхоспазм, с значительным усилением одышки после ингаляции. В таких случаях препарат отменяют, пациенту подбирают альтернативные методы лечения. При ингаляции Вентолина иногда наблюдалось раздражение слизистой оболочки ротовой полости и глотки. Препарат может вызвать мышечные судороги.
Противопоказания:
Повышенная чувствительность к любому компоненту препарата. Противопоказано применение препарата у детей до полутора лет. С осторожностью применяют у пациентов с хронической сердечной недостаточностью, артериальной гипертензией, тиреотоксикозом, тахиаритмиями, феохромоцитомой, а также при беременности и в периоде лактации.
Беременность:
При беременности препарат назначается только тогда, когда польза для матери превышает любой потенциальный риск для плода. Не проводилось строго контролируемых клинических исследований по изучению тератогенности Вентолина. Есть данные про рождение детей с полидактилией у тех матерей, которые во время беременности применяли Вентолин, однако четкой взаимосвязи между возникновением патологии и приемом препарата не установлено. Применять препарат при беременности можно, поскольку риск плацентарной гипоксемии для плода на фоне неконтролируемой бронхиальной астмы у матери намного превышает потенциальный риск от приема препарата. Однако применять Вентолин нужно с осторожностью, так как его прием может вызывать гипергликемию и тахикардию у матери и плода, а также слабость родовой деятельности, понижение артериального давления и отек легких.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами:
Нельзя одновременно применять Вентолин и неселективные бета-блокаторы (пропранолол). При тиреотоксикозе усиливает тахикардию. Также усиливает действие препаратов, которые стимулируют ЦНС. Увеличивает вероятность развития аритмии на фоне приема сердечных гликозидов. Вентолин не противопоказан пациентам, которые принимают ингибиторы МАО. Теофиллин и другие ксантины при приеме вместе с Вентолином увеличивают вероятность возникновения тахиаритмий. При приеме вместе со средствами для ингаляционной анестезии и леводопой могут возникать желудочковые аритмии. Может повышаться внутриглазное давление при совместном приеме Вентолина с антихолинергическими средствами. Глюкокортикостероиды и диуретики могут усиливать гипокалиемию, вызванную применением Вентолина.
Передозировка:
При передозировке Вентолина наблюдаются следующие симптомы: снижение артериального давления, тахикардия, тахиаритмия, рвота, мышечный тремор, возбуждение. Редко — судороги, галлюцинации. В крови — гипокалиемия, лактоацидоз, гипофосфатемия, лейкоцитоз. Может возникнуть респираторный алкалоз. Лечение симптоматическое, назначаются препараты из группы кардиоселективных бета-адреноблокаторов.
Форма выпуска:
Вентолин Эвохалер — аэрозоль для ингаляций дозированный, 100 мкг в одной дозе, баллон 200 доз. Вентолин Небулы. Раствор для ингаляций небулы 2,5 миллилитра, №10. Раствор для ингаляций небулы 2,5 миллилитра, №40.
Условия хранения:
Хранить при температуре ниже 30 градусов Цельсия. Избегать воздействия прямых солнечных лучей. Не замораживать. Срок годности — два года. Не использовать после истечения срока годности. Вентолин Небулы хранить в оригинальной упаковке при температуре ниже 30 градусов цельсия. После вскрытия алюминиевой фольги хранить небулы не более трех месяцев в защищенном от света месте при температуре не более 30 градусов цельсия. Неиспользованный раствор Вентолина, который остался в небулайзере, хранить нельзя, его следует вылить. Срок годности — три года. Не использовать препарат после истечения срока годности, указанного на упаковке.
Синонимы:
Сальбутамол, Алопрол, Асмадил, Астахалин, Аэролин, Асматол, Альбутерол, Асталин, Вентодиск, Бронховалеас, Волмакс, Саламол, Салбутан, Сальбен, Сальбувент, Султанол, Вентилан, Провентил.
Состав:
Вентолин Эвохалер аэрозоль для ингаляций дозированный содержит в одной дозе 100 мкг сальбутамола. Прочие ингредиенты: газ-распылитель HFA 134a.
Вентолин Небулы раствор для ингаляций 2,5 мл содержит 2,5 мг сальбутамола. Вспомогательные вещества: натрия хлорид, вода очищенная, серная кислота разведенная.
Дополнительно:
При лечении бронхиальной астмы Вентолин не должен являться единственным или основным компонентом терапии. Повышение потребности в применении β2-адреномиметиков короткого действия для контроля симптомов бронхиальной астмы свидетельствует о прогрессировании заболевания. Такое состояние представляет угрозу для жизни пациента, поэтому план лечения должен быть пересмотрен; решается вопрос об увеличении дозы глюкокортикостероидов. У таких пациентов ежедневно проводится контроль максимальной скорости выдоха. Решать вопрос об увеличении дозы Вентолина может только врач, так как прием больших доз препарата может привести к неблагоприятным последствиям.
Пациентов необходимо научить правильно пользоваться аэрозолем для ингаляций или небулайзером, от этого зависит эффективность лечения. Не допускать попадания аэрозоля или раствора для ингаляций в глаза. При применении небулайзера не требуется синхронизации ингаляции с вдохом, поэтому Вентолин Небулы предпочтителен для назначения детям и пациентам пожилого возраста.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Вентолин Эвохалер аэр. д/инг. дозир. 100мкг/дозу 200доз на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Сообщение о побочной реакции на лекарственные средства, вакцины, туберкулин и/или отсутствие эффективности лекарственных средств и/или неблагоприятное событие после иммунизации/туберкулинодиагностики в режиме on-line предоставляется через Автоматизированную информационную систему по фармаконадзору (АИСФ) по ссылке https://aisf.dec.gov.ua.
Полными аналогами Вентолин Эвохалер аэр. д/инг. дозир. 100мкг/дозу 200доз являются:
Склад:
діюча речовина: сальбутамол;
1 доза містить сальбутамолу 100 мкг (у формі сальбутамолу сульфату);
допоміжна речовина: пропелент HFA 134a.
Лікарська форма. Аерозоль для інгаляцій, дозований.
Основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла суспензія.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи бета2-адренорецепторів. Сальбутамол. Код АТХ R03A C02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Сальбутамол є селективним агоністом бета2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах діє на бета2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, забезпечуючи швидку (протягом 5 хвилин) та короткотривалу (4–6 годин) бронходилатацію у хворих з оборотною обструкцією дихальних шляхів.
Фармакокінетика.
Після інгаляційного застосування від 10 до 20 % введеної дози досягає нижніх дихальних шляхів. Решта залишається в інгаляційному пристрої або у носоглотці, звідки проковтується. Частина дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів і потрапляє в кровообіг, але не метаболізується в легенях.
Після потрапляння у системний кровообіг препарат метаболізується у печінці, виділяється головним чином нирками у незміненому стані та у вигляді фенолсульфатного метаболіту.
Доза препарату, що з носоглотки потрапила до травної системи, всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить перший етап метаболізму в печінці до фенолсульфатної сполуки, потім виділяється нирками. Більша частина препарату виводиться з організму протягом 72 годин. Зв’язування з білками плазми становить 10 %.
Клінічні характеристики.
Показання.
Короткотривале (від 4 до 6 годин) розширення бронхів зі швидким початком (приблизно протягом 5 хвилин) при обструкції дихальних шляхів.
Купірування нападів ядухи при захворюваннях, що супроводжуються обструкцією дихальних шляхів, таких як бронхіальна астма.
Профілактика приступів бронхоспазму, пов’язаних з дією алергену або спричинених фізичним навантаженням.
У комплексній терапії хворих на бронхіальну астму.
Протипоказання.
Гіперчутливість в анамнезі до будь-якого компонента препарату. Не використовувати для призупинення неускладнених передчасних пологів чи загрози викидню лікарські форми сальбутамолу, які не призначені для внутрішньовенного введення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Сальбутамол не можна застосовувати з неселективними блокаторами бета-адренорецепторів (наприклад з пропранололом).
Одночасне застосування сальбутамолу з інгібіторами МАО не протипоказано.
З метою оптимального потрапляння лікарського засобу у легені хворого слід перевірити його техніку проведення інгаляції препарату. Пацієнтів слід попередити стосовно можливості відчувати інший смак порівняно з таким при використанні попереднього інгалятора.
Пацієнтам, яким призначено регулярну протизапальну терапію (наприклад, інгаляційні кортикостероїди), слід рекомендувати продовжувати приймати протизапальні лікарські засоби навіть тоді, коли симптоми зменшуються і вони не потребують Вентолін Евохалер.
Збільшення потреби у застосуванні бронходилататорів, особливо короткодіючих інгаляційних бета2-агоністів, для контролю за симптомами бронхіальної астми свідчить про загострення захворювання і слід попередити пацієнтів про необхідність звернення за медичною допомогою якнайшвидше. У цих випадках слід переглянути план лікування та вирішити питання про призначення більших доз інгаляційних кортикостероїдів або курсу пероральних кортикостероїдів.
Надмірне використання бета-агоністів короткої дії може маскувати прогресування основного захворювання та сприяти погіршенню контролю за астмою, що призводить до підвищення ризику тяжких загострень астми та смертності.
Пацієнти, які приймають сальбутамол більше двох разів на тиждень «за потребою», не враховуючи профілактичний прийом перед фізичним навантаженням, потребують визначення наявності денних симптомів, нічних пробуджень та обмежень активності через астму для належної корекції лікування, оскільки ці пацієнти належать до групи ризику надмірного застосування сальбутамолу.
Раптове та прогресуюче погіршення перебігу бронхіальної астми є життєво небезпечним станом, що потребує початку або збільшення застосування кортикостероїдів. Пацієнтам, які належать до групи ризику, рекомендується щоденно проводити контроль максимальної швидкості видиху.
Бронходилатаційні препарати не повинні бути єдиними або головними препаратами у лікуванні хворих на тяжку або нестабільну бронхіальну астму. Стан таких хворих необхідно регулярно контролювати, включаючи проведення легеневих тестів, оскільки тяжка астма є життєво небезпечним захворюванням і для лікування таких пацієнтів слід вирішувати питання про призначення максимально рекомендованих доз інгаляційних та/або пероральних глюкокортикостероїдів.
Якщо дія звичайної дози препарату Вентолін Евохалер стає менш ефективною або зменшується тривалість її дії (менше 3 годин), пацієнту слід звернутися до лікаря. Збільшення дози або частоти застосування препарату здійснюється лише лікарем.
Тяжке загострення астми слід лікувати у звичайному режимі.
Симпатоміметики, включаючи сальбутамол, впливають на серцево-судинну систему. За даними післяреєстраційного застосування та опублікованими даними, існують свідчення про рідкі випадки виникнення ішемії міокарда, асоційованої із застосуванням сальбутамолу. Пацієнтам, які мають хвороби серця (наприклад ішемічну хворобу серця, аритмію або тяжку серцеву недостатність) та лікуються сальбутамолом, у разі виникнення у них болю у грудях або інших симптомів, що свідчать про загострення серцевої хвороби, слід звернутися за медичною допомогою. Слід звернути увагу на оцінку таких симптомів, як задишка та біль у грудях, що можуть бути наслідком як хвороби серця, так і захворювань дихальної системи.
З обережністю сальбутамол потрібно призначати хворим на тиреотоксикоз.
Результатом лікування бета2-агоністами може бути тяжка гіпокаліємія; головним чином це спостерігається при застосуванні парентеральних форм або небулайзера. Особливу увагу приділяють хворим на гостру тяжку астму, тому що гіпокаліємія може потенціюватися супутнім застосуванням дериватів ксантинів, стероїдів, діуретиків і гіпоксією. У цій ситуації рекомендується перевіряти рівень калію у сироватці крові.
Сальбутамол з обережністю застосовують для лікування хворих, які отримують великі дози інших симпатоміметиків. Як і інші агоністи бета-адренорецепторів, сальбутамол може призводити до оборотних метаболічних змін, наприклад, до збільшення рівня цукру крові. Компенсація таких змін у хворих на цукровий діабет не завжди можлива, тому є окремі повідомлення про розвиток кетоацидозу у таких хворих. Одночасне застосування кортикостероїдів може загострити цей стан.
Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може виникнути парадоксальний бронхоспазм з негайним посиленням задишки після застосування препарату. У цьому випадку необхідно одразу призначати альтернативні форми препарату або інші швидкодіючі інгаляційні бронходилататори. Сальбутамол слід негайно відмінити, провести оцінку стану пацієнта та при необхідності призначити інший швидкодіючий бронходилататор на постійній основі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
За даними досліджень на тваринах сальбутамол має репродуктивну токсичність. Безпека застосування вагітним не встановлена. Контрольованих клінічних досліджень щодо застосування сальбутамолу вагітним не проводилось. Були поодинокі повідомлення про різні вроджені вади при внутрішньоутробному розвитку, включаючи розщілину піднебіння, дефекти кінцівок та серцеві порушення. Деякі жінки у період вагітності приймали багато інших лікарських засобів. Вентолін Евохалер можна приймати у період вагітності лише у разі нагальної потреби.
Сальбутамол, вірогідно, проникає в грудне молоко, тому призначати його жінкам, які годують груддю, слід з обережністю. Чи виявляє наявність сальбутамолу у грудному молоці шкідливий вплив на новонародженого/ немовля невідомо, тому його застосування жінкам, які годують груддю, повинно бути обмежено випадками, коли користь його застосування для жінки буде переважати можливий ризик для дитини.
Даних про вплив немає. У разі появи побічних реакцій з боку нервової системи (тремор), керування автотранспортом або роботу з іншими механізмами необхідно обмежити.
Спосіб застосування та дози.
Вентолін Евохалер – аерозоль, що призначений лише для інгаляційного застосування через рот. Пацієнтам, яким тяжко синхронізувати дихання із застосуванням інгалятора, рекомендується додатково використовувати спейсер – пристрій для полегшення вдихання інгаляційних препаратів.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів)
Для купірування загострення симптомів астми, включаючи гострий бронхоспазм, можна застосовувати 1 інгаляцію (100 мкг) як мінімальну стартову дозу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Дітям віком понад 12 років застосовують дози як для дорослих.
Діти віком від 4 до 12 років
Для купірування гострого бронхоспазму застосовують 1 інгаляцію (100 мкг). У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 100 мкг (1 інгаляція), за необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Підвищена потреба у бета2-агоністах може свідчити про погіршення перебігу астми. За цих умов слід переглянути режим лікування пацієнта та розглянути необхідність призначення глюкокортикостероїдної терапії.
Інструкція з користування інгалятором
Перевірка інгалятора.
Перед першим використанням інгалятора або після перерви в користуванні 5 діб та більше зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струсіть інгалятор та зробіть два розпилення в повітря, щоб переконатися в його адекватній роботі.
Користування інгалятором
1. Зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.
2. Переконайтеся, що всередині та зовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.
3. Старанно струсіть інгалятор, щоб видалити будь-який сторонній предмет з інгалятора і рівномірно змішати вміст пристрою.
4. Візьміть інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.
5. Зробіть максимально глибокий видих, потім візьміть мундштук у рот між зубами і охопіть його губами, не прикушуючи.
6. Роблячи вдих через рот, натисніть на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення сальбутамолу, при цьому продовжуйте повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає одній дозі.
7. Затримайте дихання, витягніть інгалятор з рота і зніміть палець з верхівки інгалятора. Продовжуйте затримувати дихання стільки, скільки можливо.
8. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекайте приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконайте дії, описані в пунктах 3–7.
9. Насадіть ковпачок мундштука на місце шляхом натискання у необхідному напрямку до клацання.
ВАЖЛИВО:
Виконуйте дії, описані в пунктах 5, 6 і 7, не поспішаючи. Перед самим розпиленням вдихати потрібно якомога повільніше. Перші декілька разів слід потренуватися перед дзеркалом. Якщо біля верхівки інгалятора або з боків рота з’явиться «хмарка», необхідно розпочати процедуру знову з пункту 2.
Якщо лікар дав інші інструкції з користування інгалятором, виконуйте їх, а також звертайтеся за порадою при виникненні будь-яких труднощів.
Діти. Маленькі діти можуть потребувати допомоги; може виникнути необхідність у тому, щоб інгаляції їм проводили дорослі. Попросіть дитину видихнути і виконуйте розпилення одразу після того, як вона почне вдих. Рекомендується освоювати техніку разом. Старші діти або ослаблені дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.
Чищення
Інгалятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.
1. Вийміть металевий балон з пластикового футляра інгалятора і зніміть ковпачок мундштука.
2. Промийте пластиковий футляр і ковпачок мундштука теплою водою.
3. Висушіть їх зовні та всередині.
4. Помістіть металевий балон і ковпачок мундштука на місце.
НЕ КЛАДІТЬ МЕТАЛЕВИЙ БАЛОН У ВОДУ.
Діти.
Передозування.
Найбільш поширеними симптомами передозування сальбутамолу є транзиторні зміни, фармакологічно індуковані бета-агоністами, наприклад тахікардія, тремор, гіперактивність та метаболічні порушення, включаючи гіпокаліємію (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
У результаті передозування сальбутамолу може виникнути гіпокаліємія, тому необхідно перевіряти рівень калію в сироватці крові. При застосуванні високих терапевтичних доз або передозуванні короткодіючих бета2-агоністів повідомлялось про випадки лактоацидозу, тому слід перевіряти рівень лактату в сироватці крові та, відповідно, контролювати метаболічний ацидоз, особливо у разі стійкого або такого, що посилюється, прискореного дихання, незважаючи на полегшення симптомів бронхоспазму, таких як стридорозне дихання.
Побічні реакції.
Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами, а також за частотою їх виникнення: дуже часто (³ 1/10), часто (³ 1/100 та 1/10), нечасто (³ 1/1000 та 1/100), рідко (³ 1/10000 та 1/1000), дуже рідко ( 1/10000), включаючи поодинокі випадки, частота невідома. Загалом, дуже часті та часті побічні ефекти визначаються за даними клінічних досліджень, тоді як рідкі, дуже рідкі та з невідомою частотою – за даними спонтанних повідомлень.
З боку імунної системи
Дуже рідко: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, бронхоспазм, артеріальну гіпотензію та колапс.
З боку обміну речовин, метаболізму
Рідко: гіпокаліємія. Потенційно застосування бета2-агоністів може зумовити виражену гіпокаліємію.
Неврологічні розлади
Часто: тремор, головний біль.
Дуже рідко: гіперактивність.
Кардіальні порушення
Часто: тахікардія.
Нечасто: посилене серцебиття.
Дуже рідко: порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію передсердь, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію.
Частота невідома: ішемія міокарда (див. розділ «Особливості застосування»).
Судинні розлади
Рідко: периферична вазодилатація.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм.
Шлунково-кишкові розлади
Нечасто: подразнення слизових оболонок ротової порожнини та глотки.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Нечасто: м’язові судоми.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі нижче 30 °С. Не заморожувати. Уникати дії прямих сонячних променів. Не розбирати, не проколювати і не спалювати балон навіть після повного використання. Балон перебуває під тиском. Не нагрівати вище 50 °С.
Упаковка.
Алюмінієвий балон з дозуючим клапаном. Балон оснащений пластиковим розпилювачем з дозуючим наконечником та пилозахисним ковпачком. Балон містить не менше 200 доз препарату. 1 балон у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Глаксо Веллком С.А., Іспанія.
Glaxo Wellcome S.A., Spain.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Глаксо Веллком С.А., Авеніда де Екстремадура 3, Пол. Інд. Аллендедуеро, 09400 Аранда де Дуеро, Бургос, Іспанія.
Glaxo Wellcome S.A., Avenida de Extremadura 3, Pol. Ind. Allendeduero, 09400 Aranda de Duero, Burgos, Spain.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ВЕНТОЛІН™ ЕВОХАЛЕР™
(VENTOLIN™ EVOHALER™)
Склад:
діюча речовина: сальбутамол;
1 доза містить сальбутамолу 100 мкг (у формі сальбутамолу сульфату);
допоміжна речовина: пропелент HFA 134a.
Лікарська форма. Аерозоль для інгаляцій, дозований.
Основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла суспензія.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи бета2-адренорецепторів. Сальбутамол. Код АТХ R03A C02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Сальбутамол є селективним агоністом бета2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах діє на бета2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, забезпечуючи швидку (протягом 5 хвилин) та короткотривалу (4–6 годин) бронходилатацію у хворих з оборотною обструкцією дихальних шляхів.
Фармакокінетика.
Після інгаляційного застосування від 10 до 20 % введеної дози досягає нижніх дихальних шляхів. Решта залишається в інгаляційному пристрої або у носоглотці, звідки проковтується. Частина дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів і потрапляє в кровообіг, але не метаболізується в легенях.
Після потрапляння у системний кровообіг препарат метаболізується у печінці, виділяється головним чином нирками у незміненому стані та у вигляді фенолсульфатного метаболіту.
Доза препарату, що з носоглотки потрапила до травної системи, всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить перший етап метаболізму в печінці до фенолсульфатної сполуки, потім виділяється нирками. Більша частина препарату виводиться з організму протягом 72 годин. Зв’язування з білками плазми становить 10 %.
Клінічні характеристики.
Показання.
Короткотривале (від 4 до 6 годин) розширення бронхів зі швидким початком (приблизно протягом 5 хвилин) при обструкції дихальних шляхів.
Купірування нападів ядухи при захворюваннях, що супроводжуються обструкцією дихальних шляхів, таких як бронхіальна астма.
Профілактика приступів бронхоспазму, пов’язаних з дією алергену або спричинених фізичним навантаженням.
У комплексній терапії хворих на бронхіальну астму.
Протипоказання.
Гіперчутливість в анамнезі до будь-якого компонента препарату. Не використовувати для призупинення неускладнених передчасних пологів чи загрози викидню лікарські форми сальбутамолу, які не призначені для внутрішньовенного введення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Сальбутамол не можна застосовувати з неселективними блокаторами бета-адренорецепторів (наприклад з пропранололом).
Одночасне застосування сальбутамолу з інгібіторами МАО не протипоказано.
З метою оптимального потрапляння лікарського засобу у легені хворого слід перевірити його техніку проведення інгаляції препарату. Пацієнтів слід попередити стосовно можливості відчувати інший смак порівняно з таким при використанні попереднього інгалятора.
Пацієнтам, яким призначено регулярну протизапальну терапію (наприклад, інгаляційні кортикостероїди), слід рекомендувати продовжувати приймати протизапальні лікарські засоби навіть тоді, коли симптоми зменшуються і вони не потребують Вентолін Евохалер.
Збільшення потреби у застосуванні бронходилататорів, особливо короткодіючих інгаляційних бета2-агоністів, для контролю за симптомами бронхіальної астми свідчить про загострення захворювання і слід попередити пацієнтів про необхідність звернення за медичною допомогою якнайшвидше. У цих випадках слід переглянути план лікування та вирішити питання про призначення більших доз інгаляційних кортикостероїдів або курсу пероральних кортикостероїдів.
Надмірне використання бета-агоністів короткої дії може маскувати прогресування основного захворювання та сприяти погіршенню контролю за астмою, що призводить до підвищення ризику тяжких загострень астми та смертності.
Пацієнти, які приймають сальбутамол більше двох разів на тиждень «за потребою», не враховуючи профілактичний прийом перед фізичним навантаженням, потребують визначення наявності денних симптомів, нічних пробуджень та обмежень активності через астму для належної корекції лікування, оскільки ці пацієнти належать до групи ризику надмірного застосування сальбутамолу.
Раптове та прогресуюче погіршення перебігу бронхіальної астми є життєво небезпечним станом, що потребує початку або збільшення застосування кортикостероїдів. Пацієнтам, які належать до групи ризику, рекомендується щоденно проводити контроль максимальної швидкості видиху.
Бронходилатаційні препарати не повинні бути єдиними або головними препаратами у лікуванні хворих на тяжку або нестабільну бронхіальну астму. Стан таких хворих необхідно регулярно контролювати, включаючи проведення легеневих тестів, оскільки тяжка астма є життєво небезпечним захворюванням і для лікування таких пацієнтів слід вирішувати питання про призначення максимально рекомендованих доз інгаляційних та/або пероральних глюкокортикостероїдів.
Якщо дія звичайної дози препарату Вентолін Евохалер стає менш ефективною або зменшується тривалість її дії (менше 3 годин), пацієнту слід звернутися до лікаря. Збільшення дози або частоти застосування препарату здійснюється лише лікарем.
Тяжке загострення астми слід лікувати у звичайному режимі.
Симпатоміметики, включаючи сальбутамол, впливають на серцево-судинну систему. За даними післяреєстраційного застосування та опублікованими даними, існують свідчення про рідкі випадки виникнення ішемії міокарда, асоційованої із застосуванням сальбутамолу. Пацієнтам, які мають хвороби серця (наприклад ішемічну хворобу серця, аритмію або тяжку серцеву недостатність) та лікуються сальбутамолом, у разі виникнення у них болю у грудях або інших симптомів, що свідчать про загострення серцевої хвороби, слід звернутися за медичною допомогою. Слід звернути увагу на оцінку таких симптомів, як задишка та біль у грудях, що можуть бути наслідком як хвороби серця, так і захворювань дихальної системи.
З обережністю сальбутамол потрібно призначати хворим на тиреотоксикоз.
Результатом лікування бета2-агоністами може бути тяжка гіпокаліємія; головним чином це спостерігається при застосуванні парентеральних форм або небулайзера. Особливу увагу приділяють хворим на гостру тяжку астму, тому що гіпокаліємія може потенціюватися супутнім застосуванням дериватів ксантинів, стероїдів, діуретиків і гіпоксією. У цій ситуації рекомендується перевіряти рівень калію у сироватці крові.
Сальбутамол з обережністю застосовують для лікування хворих, які отримують великі дози інших симпатоміметиків. Як і інші агоністи бета-адренорецепторів, сальбутамол може призводити до оборотних метаболічних змін, наприклад, до збільшення рівня цукру крові. Компенсація таких змін у хворих на цукровий діабет не завжди можлива, тому є окремі повідомлення про розвиток кетоацидозу у таких хворих. Одночасне застосування кортикостероїдів може загострити цей стан.
Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може виникнути парадоксальний бронхоспазм з негайним посиленням задишки після застосування препарату. У цьому випадку необхідно одразу призначати альтернативні форми препарату або інші швидкодіючі інгаляційні бронходилататори. Сальбутамол слід негайно відмінити, провести оцінку стану пацієнта та при необхідності призначити інший швидкодіючий бронходилататор на постійній основі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
За даними досліджень на тваринах сальбутамол має репродуктивну токсичність. Безпека застосування вагітним не встановлена. Контрольованих клінічних досліджень щодо застосування сальбутамолу вагітним не проводилось. Були поодинокі повідомлення про різні вроджені вади при внутрішньоутробному розвитку, включаючи розщілину піднебіння, дефекти кінцівок та серцеві порушення. Деякі жінки у період вагітності приймали багато інших лікарських засобів. Вентолін Евохалер можна приймати у період вагітності лише у разі нагальної потреби.
Сальбутамол, вірогідно, проникає в грудне молоко, тому призначати його жінкам, які годують груддю, слід з обережністю. Чи виявляє наявність сальбутамолу у грудному молоці шкідливий вплив на новонародженого/ немовля невідомо, тому його застосування жінкам, які годують груддю, повинно бути обмежено випадками, коли користь його застосування для жінки буде переважати можливий ризик для дитини.
Даних про вплив немає. У разі появи побічних реакцій з боку нервової системи (тремор), керування автотранспортом або роботу з іншими механізмами необхідно обмежити.
Спосіб застосування та дози.
Вентолін Евохалер – аерозоль, що призначений лише для інгаляційного застосування через рот. Пацієнтам, яким тяжко синхронізувати дихання із застосуванням інгалятора, рекомендується додатково використовувати спейсер – пристрій для полегшення вдихання інгаляційних препаратів.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів)
Для купірування загострення симптомів астми, включаючи гострий бронхоспазм, можна застосовувати 1 інгаляцію (100 мкг) як мінімальну стартову дозу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Дітям віком понад 12 років застосовують дози як для дорослих.
Діти віком від 4 до 12 років
Для купірування гострого бронхоспазму застосовують 1 інгаляцію (100 мкг). У разі необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
Профілактично за 10–15 хвилин до фізичного навантаження або очікуваного контакту з алергенами застосовують 100 мкг (1 інгаляція), за необхідності дозу можна збільшити до 200 мкг (2 інгаляції).
При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій).
Підвищена потреба у бета2-агоністах може свідчити про погіршення перебігу астми. За цих умов слід переглянути режим лікування пацієнта та розглянути необхідність призначення глюкокортикостероїдної терапії.
Інструкція з користування інгалятором
Перевірка інгалятора.
Перед першим використанням інгалятора або після перерви в користуванні 5 діб та більше зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струсіть інгалятор та зробіть два розпилення в повітря, щоб переконатися в його адекватній роботі.
Користування інгалятором
10. Зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.
11. Переконайтеся, що всередині та зовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.
12. Старанно струсіть інгалятор, щоб видалити будь-який сторонній предмет з інгалятора і рівномірно змішати вміст пристрою.
13. Візьміть інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.
14. Зробіть максимально глибокий видих, потім візьміть мундштук у рот між зубами і охопіть його губами, не прикушуючи.
15. Роблячи вдих через рот, натисніть на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення сальбутамолу, при цьому продовжуйте повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає одній дозі.
16. Затримайте дихання, витягніть інгалятор з рота і зніміть палець з верхівки інгалятора. Продовжуйте затримувати дихання стільки, скільки можливо.
17. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекайте приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконайте дії, описані в пунктах 3–7.
18. Насадіть ковпачок мундштука на місце шляхом натискання у необхідному напрямку до клацання.
ВАЖЛИВО:
Виконуйте дії, описані в пунктах 5, 6 і 7, не поспішаючи. Перед самим розпиленням вдихати потрібно якомога повільніше. Перші декілька разів слід потренуватися перед дзеркалом. Якщо біля верхівки інгалятора або з боків рота з’явиться «хмарка», необхідно розпочати процедуру знову з пункту 2.
Якщо лікар дав інші інструкції з користування інгалятором, виконуйте їх, а також звертайтеся за порадою при виникненні будь-яких труднощів.
Діти. Маленькі діти можуть потребувати допомоги; може виникнути необхідність у тому, щоб інгаляції їм проводили дорослі. Попросіть дитину видихнути і виконуйте розпилення одразу після того, як вона почне вдих. Рекомендується освоювати техніку разом. Старші діти або ослаблені дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.
Чищення
Інгалятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.
5. Вийміть металевий балон з пластикового футляра інгалятора і зніміть ковпачок мундштука.
6. Промийте пластиковий футляр і ковпачок мундштука теплою водою.
7. Висушіть їх зовні та всередині.
8. Помістіть металевий балон і ковпачок мундштука на місце.
НЕ КЛАДІТЬ МЕТАЛЕВИЙ БАЛОН У ВОДУ.
Діти.
Передозування.
Найбільш поширеними симптомами передозування сальбутамолу є транзиторні зміни, фармакологічно індуковані бета-агоністами, наприклад тахікардія, тремор, гіперактивність та метаболічні порушення, включаючи гіпокаліємію (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
У результаті передозування сальбутамолу може виникнути гіпокаліємія, тому необхідно перевіряти рівень калію в сироватці крові. При застосуванні високих терапевтичних доз або передозуванні короткодіючих бета2-агоністів повідомлялось про випадки лактоацидозу, тому слід перевіряти рівень лактату в сироватці крові та, відповідно, контролювати метаболічний ацидоз, особливо у разі стійкого або такого, що посилюється, прискореного дихання, незважаючи на полегшення симптомів бронхоспазму, таких як стридорозне дихання.
Побічні реакції.
Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами, а також за частотою їх виникнення: дуже часто (³ 1/10), часто (³ 1/100 та 1/10), нечасто (³ 1/1000 та 1/100), рідко (³ 1/10000 та 1/1000), дуже рідко ( 1/10000), включаючи поодинокі випадки, частота невідома. Загалом, дуже часті та часті побічні ефекти визначаються за даними клінічних досліджень, тоді як рідкі, дуже рідкі та з невідомою частотою – за даними спонтанних повідомлень.
З боку імунної системи
Дуже рідко: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, бронхоспазм, артеріальну гіпотензію та колапс.
З боку обміну речовин, метаболізму
Рідко: гіпокаліємія. Потенційно застосування бета2-агоністів може зумовити виражену гіпокаліємію.
Неврологічні розлади
Часто: тремор, головний біль.
Дуже рідко: гіперактивність.
Кардіальні порушення
Часто: тахікардія.
Нечасто: посилене серцебиття.
Дуже рідко: порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію передсердь, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію.
Частота невідома: ішемія міокарда (див. розділ «Особливості застосування»).
Судинні розлади
Рідко: периферична вазодилатація.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм.
Шлунково-кишкові розлади
Нечасто: подразнення слизових оболонок ротової порожнини та глотки.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Нечасто: м’язові судоми.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі нижче 30 °С. Не заморожувати. Уникати дії прямих сонячних променів. Не розбирати, не проколювати і не спалювати балон навіть після повного використання. Балон перебуває під тиском. Не нагрівати вище 50 °С.
Упаковка.
Алюмінієвий балон з дозуючим клапаном. Балон оснащений пластиковим розпилювачем з дозуючим наконечником та пилозахисним ковпачком. Балон містить не менше 200 доз препарату. 1 балон у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Глаксо Веллком Продакшн, Франція.
Glaxo Wellcome Production, France.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Глаксо Веллком Продакшн, Зон Індустріель №2, 23, рю Лавуаз’є, 27000 Евре, Франція.
Glaxo Wellcome Production, Zone Industrielle №2, 23, rue Lavoisier, 27000 Evreux, France.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
