| Торговое название | Полидекса |
| Действующие вещества | Дексаметазон, Неомицин, Полимиксин В |
| Форма выпуска: | спрей назальный |
| Количество в упаковке: | 15 мл |
| Первичная упаковка: | флакон |
| Способ применения: | Назальные |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | СОФАРТЕКС |
| Страна производства: | Франция |
| Заявитель: | Bouchara-Recordati |
| Условия отпуска: | По рецепту |
|
Код АТС R Препараты для лечения заболеваний респираторной системы R01 Средства применяемые при заболеваниях полости носа R01A Противоотечные и другие препараты для местного применения при заболеваниях полости носа R01AD Кортикостероиды R01AD53 Дексаметазон, комбинации |
|
Фармакодинамические параметры. сочетание активных фармацевтических ингредиентов препарата полидекса определяет его противовоспалительный и противомикробный эффекты в отношении широкого диапазона грампозитивных и грамнегативных возбудителей заболеваний инфекционно-воспалительного характера полости и придаточных пазух носа; способствует уменьшению отечности слизистой оболочки и облегчению носового дыхания.
Синтетический ГКС дексаметазон проникает через клеточную мембрану и соединяется с высоким сродством к специфическим цитоплазматическим рецепторам глюкокортикоидов. Этот комплекс связывается с элементами ДНК, что в итоге приводит к модификации транскрипции и, следовательно, синтеза белка для достижения ингибирования лейкоцитарной инфильтрации в месте воспаления, вмешательству в функцию медиаторов воспалительного ответа, подавлению гуморальных иммунных реакций и уменьшения отека. В противовоспалительном эффекте дексаметазона участвуют ингибирующие фосфолипазу А2 белки липокортины, которые контролируют биосинтез таких мощных медиаторов воспаления, как простагландины и лейкотриены.
Неомицин является аминогликозидным антибиотиком, выделенным из культур Streptomyces fradiae. Механизм его действия включает ингибирование синтеза белка путем связывания с субъединицей 30S бактериальной рибосомы, в результате чего бактерия не может синтезировать белки, жизненно важные для ее роста. Неомицин также может ингибировать бактериальную ДНК-полимеразу.
Неомицин проявляет активность к B. catarrhalis и гемофильной палочке, ацинетобактериям, коринебактериям, возбудителям листериоза, метициллинчувствительному стафилококку, бактериям родов цитробактер, энтеробактер, кампилобактер, кишечной палочке, клебсиеллам, морганеллам, протею, провиденции, серрации, сальмонеллам, шигеллам, иерсиниям и пастереллам.
Резистентны к неомицину энтерококки, стрептококки, метициллинрезистентные стафилококки, хламидии, микоплазмы, риккетсии, P. stuartii, синегнойная палочка, A. denitrificans, буркхольдерии, N. asteroides, флавобактерии, S. maltophilia, устойчивые анаэробные микроорганизмы.
Полимиксин B, липопептидный антибиотик, выделенный из Bacillus polymyxa, оказывает бактерицидное действие в отношении грамотрицательных бактерий. α- и γ-диаминомасляные кислоты положительно заряженного полимиксина B образуют электростатическое взаимодействие с фосфатными группами отрицательно заряженного липида A на внешней мембране грамотрицательной бактерии. Ионы кальция и магния вытесняются из фосфатов мембранных липидов, дестабилизируя липополисахарид, что повышает проницаемость мембраны и, как итог, приводит к деструкции клетки. Кроме того, полимиксин В ингибирует необходимую для клеточного дыхания NADH-хиноноксидоредуктазу II типа на внутренней бактериальной мембране, а также может связывать и нейтрализовать липополисахарид, выделяющийся при лизисе бактерий, предотвращая реакции на эндотоксин.
К полимиксину В чувствительны ацинетобактерии, аэромонады, Alcaligenes spp. микроорганизмы рода цитробактер, энтеробактер, кишечная палочка, клебсиеллы, моракселлы, синегнойная палочка, сальмонеллы, шигеллы, S. maltophilia.
Проявляют резистентность к полимиксину В бруцеллы, буркхольдерии (B. cepacia, B. pseudomallei), микобактерии, B. catarrhalis, кампилобактер, легионеллы, морганеллы, протей, нейссерии, серрации, провиденции, C. meningosepticum, холерный вибрион биовара Эль Тор, шаровидные и палочковидные спорообразующие бактерии.
Фенилэфрин является симпатомиметическим амином, который действует преимущественно на α1-адренергические рецепторы гладких мышц стенки периферических сосудов. Вазоконстрикторный эффект фенилэфрина на уровне слизистой оболочки полости носа и придаточных пазух приводит к уменьшению ее отечности и улучшению дренирования околоносовых синусов.
Фармакокинетические параметры. Ввиду незначительной абсорбции в системный кровоток фармакокинетические параметры препарата не изучали.
Патология полости носа инфекционно-воспалительного характера (например острый синусит, острый ринит).
В каждый носовой ход по 1 впрыскиванию: взрослые — 3–5 раз в сутки, дети в возрасте 15 лет — 3 раза в сутки. продолжительность курса терапии в среднем составляет 5 дней. при наличии проявлений заболевания после 10 дней терапии следует отменить применение препарата.
Препарат впрыскивают в виде спрея путем нажатия на флакон. В момент впрыскивания флакон должен быть в вертикальном положении, голова пациента — с незначительным наклоном вперед.
Нельзя применять перорально, а также увеличивать продолжительность курса либо дозу препарата больше рекомендованного (повышается вероятность системного эффекта в результате абсорбции активных ингредиентов).
Наличие ГКС в препарате может повлиять на симптоматику аллергической реакции.
Дексаметазон в составе препарата может вызвать позитивную реакцию на допинг-тест.
В случае потребности можно сочетанно применять с антибактериальными средствами с системным эффектом.
Сочетанное применение с другими сосудосуживающими средствами повышает вероятность передозировки.
Не применяют у пациентов с эпизодами судорог либо одновременно с лекарственными средствами, которые повышают вероятность судорожной реакции (препараты для местной анестезии, клобутинол, производные терпенов, препараты, содержащие атропин).
Наличие действующего вещества с симпатомиметическим эффектом требует неукоснительного соблюдения установленного курса терапии и дозы препарата, знания информации о противопоказаниях.
С осмотрительностью принимать больным с гиперфункцией щитовидной железы, ИБС, АГ.
Терапия препаратом должна быть завершена в случае развития тошноты либо неблагоприятных эффектов со стороны кардиоваскулярной или нервной системы.
Не следует применять в период беременности и кормления грудью.
В случае попадания действующих веществ в системный кровоток возможны следующие варианты взаимодействий с лекарственными средствами.
Фенилэфрин нельзя сочетать с неселективными ингибиторами МАО (вплоть до 2 нед после окончания терапии указанными средствами), какими-либо симпатомиметическими средствами или стимуляторам α-адренорецепторов.
Нежелательно сочетать фенилэфрин с алкалоидами спорыньи, селективными и обратимыми ингибиторами МАО, метилтиониния хлоридом.
С осмотрительностью применяют фенилэфрин с галогенсодержащими летучими средствами для общей анестезии (по возможности прекратить применение препарата с фенилэфрином за несколько дней до оперативного вмешательства).
Дексаметазон нежелательно сочетать с ацетилсалициловой кислотой.
С осмотрительностью применяют дексаметазон с аминоглутемидом; празиквантелом; лекарственными препаратами, которые могут вызвать аритмию по типу torsade de pointes либо гипокалиемию; препаратами дигиталиса; противосудорожными препаратами, индукторами синтеза ферментов метаболизма в печени.
Необходимо повышенное внимание при сочетанном применении дексаметазона с НПВП, ацетилсалициловой кислотой; антигипертензивными препаратами; антибиотиками фторхинолонового ряда, некоторыми макролидами (эритромицин, телитромицин и кларитромицин); нелфинавиром и ингибиторами протеазы, бустированными ритонавиром; некоторыми антимикотиками (кетоконазол, вориконазол, итраконазол, позаконазол).
Возможно развитие системных эффектов при условии существенного превышения дозы препарата либо увеличения длительности курса терапии больше рекомендованного.
В месте, недоступном для детей, при температуре ≤25 °с.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Полидекса с фенилефрином спрей назал. фл. 15мл на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Отзывы
Потребители могут оставить отзывы о товаре по собственному желанию и по собственному усмотрению. Мы не модерируем соответствующие отзывы и не влияем на их содержание. Наше мнение может отличаться от содержания соответствующих отзывов. Рекомендуем не заниматься самолечением на основе отзывов других потребителей.
Склад:
діючі речовини: 1 мл розчину містить неоміцину сульфату 6500 МО, поліміксину В сульфату 10000 МО, дексаметазону натрію метасульфобензоату 0,25 мг, фенілефрину гідрохлориду 2,5 мг;
допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (Е 218), літію хлорид, кислоти лимонної моногідрат, літію гідроксид, макрогол 4000, полісорбат 80, вода очищена.
Лікарська форма. Спрей назальний, розчин.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа. Дексаметазон, комбінації.
Код ATХ R01A D53.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Терапевтичний ефект препарату зумовлений протизапальною дією дексаметазону на слизову оболонку носа, судинозвужувальною дією фенілефрину і протимікробною дією неоміцину та поліміксину В. При поєднанні вказаних антибіотиків розширюється спектр антимікробної дії щодо більшості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, які спричиняють інфекційно-запальні захворювання носової порожнини та придаткових пазух носа. Внаслідок судинозвужувальної дії фенілефрину зменшується відчуття закладеності носа.
Поліміксин В активний відносно Acinetobacter, Aeromonas, Alcaligenes, Citrobacter, Enterobacter, E.coli, Klebsiella, Moraxella, P.aeruginosa, Salmonella, Shigella, S.maltophilia.
До дії Поліміксину В стійкі кокки та бацили, B.catarrhalis, Brucella, B.cepacia, B.pseudomallei, Campylobacter, C.meningosepticum, Legionella, Morganella, Neisseria, Proteus, Providencia, Serratia, V.choleraе El Tor, Mycobacteria.
Неоміцин активний відносно Corynebacterium, Listeria monocytogenes, Met-S Staphylococcus, Acinetobacter, B.catarrhalis, Campylobacter, Citrobacter, Enterobacter, E.coli, H.influenzae, Klebsiella, Morganella, Proteus, Providencia, Salmonella, Serratia, Shigella, Yersinia, Pasteurella.
До дії Неоміцину стійкі Enterococci, N.asteroides, Met-R Staphylococcus, Streptococcus, A.denitrificans, Burkholderia, Flavobacterium sp., P.stuartii, P.aeruginosa, S.maltophilia, Chlamidia, Mycoplasma, Rickettsiae, стійкі анаероби.
Фармакокінетика.
Дослідження фармакокінетики препарату не проводили у зв'язку з низькою системною абсорбцією.
Клінічні характеристики.
Показання.
Запально-інфекційні захворювання носової порожнини, у тому числі гострий риніт, гострий синусит.
Протипоказання.
– Дитячий вік до 15 років;
– підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, зокрема до парабенів та аміноглікозидів;
– в анамнезі інсульт або фактори ризику, що можуть сприяти виникненню інсульту у зв’язку з альфа-симпатоміметичною активністю вазоконстрикторів;
– тяжка або важко лікована гіпертензія;
– тяжка коронарна недостатність;
– підозра на закритокутову глаукому;
– підозра на затримку сечі під час уретро-простатичних порушень;
– наявність інфекцій назальної локалізації, спричинених вірусом простого або оперізувального герпесу, вітряної віспи;
– конвульсії в анамнезі;
– одночасне застосування з неселективними інгібіторами МАО через ризик пароксизмальної гіпертензії та гіпертермії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
– одночасне застосування з іншими непрямими симпатоміметиками або альфа-симпатоміметиками, незалежно від шляху застосування, орального або назального, через ризик вазоконстрикції або гіпертонічного кризу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Нижче наведені особливості взаємодії з лікарськими засобами, що виникають при системному розповсюдженні діючих речовин препарату.
Взаємодія, пов'язана з фенілефрином
Недопустимі комбінації:
– з неселективними інгібіторами МАО необоротної дії: ризик пароксизмальної гіпертензії, гіпертермія, яка може бути летальною. За рахунок тривалої дії інгібіторів МАО взаємодія можлива протягом 2 тижнів після відміни прийому інгібіторів МАО.
– з іншими непрямими симпатоміметиками та альфа-симпатоміметиками (оральні та/або назальні): ризик вазоконстрикції та/або гіпертонічного кризу.
Небажані комбінації:
- з алкалоїдами ріжків дофамінергічного типу та алкалоїдами ріжків вазоконстрикторного типу: ризик вазоконстрикції та/чи гіпертонічного кризу;
- з селективними інгібіторами МАО та оборотної дії, включаючи лінезолід та метиленовий синій: ризик вазоконстрикції та/чи гіпертонічного кризу.
Комбінації, які потребують обережного застосування:
– з леткими галогенвмісними анестетиками: періопераційний гіпертонічний криз. У разі запланованого втручання бажано перервати лікування за декілька днів до операції.
Взаємодія, пов 'язана з дексаметазоном
Небажані комбінації:
– з ацетилсаліциловою кислотою: підвищений ризик кровотечі при одночасному застосуванні с протизапальною дозою ацетилсаліцилової кислоти (≥ 1 г на прийом або ≥ 3 г на добу).
Комбінації, які потребують обережного застосування:
- з аміноглутетимідом: підвищення активності дексаметазону (через підвищення його метаболізму в печінці). Необхідна корекція дози дексаметазону;
- з лікарськими засобами, що спричиняють поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует»: підвищений ризик вертикулярної аритмії, включаючи поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует». Перед лікуванням препаратом оцінити наявність гіпокаліємії та провести визначення калію сироватки крові та електрокардіографію;
- з іншими препаратами, що знижують рівень калію у крові (гіпокалемічні діуретики самостійно або в комбінації, проносні засоби, амфотерицин В внутрішньовенно, глюкокортикоїди та тетракозактиди): підвищений ризик гіпокаліємії через аддитивний ефект. Гіпокаліємія є фактором, що сприяє виникненню порушень серцевого ритму (особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует») підвищує токсичність деяких засобів. Слід проводити моніторинг калію сироватки крові та коригувати його у разі необхідності;
- з препаратами наперстянки: гіпокаліємія загострює токсичні ефекти препаратів наперстянки. Перед лікуванням препаратом оцінити наявність гіпокаліємії та провести визначення калію сироватки крові та електрокардіографію;
- з антиконвульсантами, індукторами синтезу ферментів: зниження у плазмі концентрації та дієвості кортикостероїдів шляхом посилення їх метаболізму у печінці. Наслідки цього особливо важкі (або важливі) для пацієнтів з хворобою Аддісона, які лікуються гідрокортизоном, та у випадку трансплантації органа. Необхідний моніторинг клінічних та лабораторних досліджень, а також корекція дози кортикостероїдів під час комбінованої терапії та після припинення лікування індукторами синтезу ферментів;
- з празиквантелом: зниження у плазмі концентрації празиквантелу, з наступним ризиком невдалого лікування, шляхом посилення його метаболізму у печінці. Розділити у часі прийом цих медикаментів з паузою мінімум один тиждень.
Комбінації, що потребують уваги:
– з гіпотензивними засобами: можливе ослаблення гіпотензивного ефекту (утримання в організмі солі та води завдяки впливу кортикостероїдів);
– з кларитроміцином, еритроміцином, ритонавірстимулюючим інгібітором протеази, ітраконазолом, кетоконазолом, нелфінавіром, позаконазолом, телітроміцином, вориконазолом: збільшення концентрації дексаметазону у плазмі крові шляхом зниження його метаболізму у печінці через пригнічення ензимів, з ризиком кушингоїдного синдрому;
– з ацетилсаліциловою кислотою: підвищений ризик кровотеч з антипіретичною чи знеболювальною дозами ≥ 500 мг на прийом або
– з нестероїдними протизапальними засобами: підвищений ризик виникнення виразкової хвороби та кровотечі шлунково-кишкового тракту;
– зі фторохінолонами: можливий підвищений ризик тендинітів або навіть розриву сухожилля (рідко), зокрема у пацієнтів, які тривало лікувалися кортикостероїдами.
Особливості застосування.
Препарат не слід ковтати.
Не можна застосовувати препарат понад встановлений термін. Не рекомендоване застосування препарату протягом тривалого часу через ризик виникнення синдрому відміни та ятрогенного риніту. Повторювані та/або тривалі інгаляції можуть спричинити системну абсорбцію діючих речовин.
Наявність кортикостероїду у складі препарату не запобігає місцевим симптомам алергії, але може змінювати їх перебіг.
При необхідності можливе одночасне застосування з антибіотиками системної дії.
Через наявність у складі симпатоміметика необхідно точно дотримуватися рекомендованих дозувань та тривалості лікування, ознайомитися з протипоказаннями. При виникненні артеріальної гіпертензії, тахікардії, серцебиття або порушень ритму серця, нудоти або будь-яких неврологічних симптомів (наприклад, появи або загострення головного болю) необхідно припинити застосування препарату.
З обережністю призначати пацієнтам з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, гіпертиреозом, психозом або діабетом у зв'язку з наявністю у складі симпатоміметика.
Можливий ризик передозування при одночасному застосуванні з іншими вазоконстрикторами (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Не призначати лікування у поєднанні з препаратами, які знижують поріг судомної готовності, а саме – з терпеновими похідними, клобутинолом, атропінвмісними речовинами, місцевими анестетиками або у випадку судом в анамнезі.
До уваги спортсменів: препарат містить речовину (дексаметазон), що може дати позитивний результат при допінг-контролі.
Після відкриття флакона та починаючи з першого дня використання препарату виникає можливість мікробного зараження препарату.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Не рекомендується застосовувати препарат жінкам у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не виявлено випадків впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортними засобами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим призначати по 1 вприскуванню 3-5 разів на добу у кожен носовий хід, дітям віком від 15 років – по 1 вприскуванню 3 рази на добу у кожен носовий хід.
Середня тривалість лікування – 5 днів.
Вприскування проводиться за допомогою натискання на флакон. При застосуванні препарату слід тримати флакон вертикально, а голову злегка нахилити вперед, щоб вприснути у носовий хід розчин у вигляді спрею, а не струменя рідини.
Діти.
Препарат не застосовувати дітям віком до 15 років.
Передозування.
За умови тривалого лікування (понад встановлений термін) або при застосуванні дози, що значно перевищує рекомендовану, цей лікарський засіб може спричинити системну дію: гіпотермію, седативний ефект, втрату свідомості, кому та пригнічення дихання.
Побічні реакції.
Пов’язані з наявністю антибіотиків:
можливі системні або місцеві алергічні реакції (почервоніння, набряк) та сенсибілізація на антибіотики, що входять до складу препарату, що може ускладнювати наступний прийом таких або споріднених антибіотиків.
Пов’язані з наявністю фенілефрину:
Серцево-судинні порушення:
посилене серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда.
З боку органів зору:
криза закритокутової глаукоми.
З боку шлунково-кишкового тракту:
сухість у роті, нудота, блювання.
З боку нервової системи:
геморагічний інсульт, зокрема у пацієнтів, які використовували засоби з псевдоефедрину гідрохлоридом; цей цереброваскулярний випадок стався при лікуванні з перевищенням дози або з неправильним застосуванням пацієнту, який мав фактори васкулярного ризику; ішемічний інсульт, головний біль, судоми.
Психічні порушення:
занепокоєння, збудження, відхилення у поведінці, галюцинації, безсоння.
Гарячка, причинами якої можуть бути передозування або комбінований прийом препаратів, які відзначаються взаємодією, або передозування.
З боку сечостатевої системи:
дизурія (у разі наявних захворювань уретри або простати), затримка сечі (зокрема у разі захворювань уретри чи простати).
З боку шкіри:
пітливість, висип, свербіж, кропив’янка.
З боку судин:
артеріальна гіпертензія (гіпертонічний криз).
Порушення у місці введення: сухість у носі, рідкі алергічні прояви.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка. 15 мл у флаконі з розпилювачем у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Софартекс, Франція.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Вул. Прессуар 21, 28500 Вернуйє, Франція.
Заявник.
Лабораторії Бушара Рекордаті, Франція.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
