| Торговое название | Кофальгин |
| Действующие вещества | Кофеин, Метамизол натрий |
| Форма выпуска: | таблетки для внутреннего применения |
| Количество в упаковке: | 10 таблеток |
| Первичная упаковка: | блистер |
| Способ применения: | Оральные |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Отечественный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | АГРОФАРМ ООО |
| Страна производства: | Украина |
| Заявитель: | БХФЗ |
| Условия отпуска: | Без рецепта |
|
Код АТС N Препараты для лечения заболеваний нервной системы N02 Болеутоляющие средства N02B Прочие анальгетики и антипиретики N02BB Пиразолоны N02BB52 Метамизол натрий, комбинации без психолептиков |
|
Действующие вещества:
1 таблетка содержит метамизола натриевой соли (в перерасчете на 100% сухое вещество) — 300 мг, кофеин-бензоата натрия (с 40% содержанием кофеина) (в перерасчете на 100% сухое вещество) — 50 мг;
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, повидон, магния стеарат.
Таблетки.
Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы, белого или желтовато-белого цвета, со скошенными краями (с фаской) и риской.
Аналгетики и антипиретики. метамизол натрия, комбинации без психолептиков. код atx n02b b52.
Фармакодинамика.
Кофальгин — комбинированное лекарственное средство, действие которого обусловлено свойствами компонентов, входящих в его состав.
Метамизол натрия — аналгетик-антипиретик, производное пиразолона, оказывает аналгезирующее, жаропонижающее и слабое противовоспалительное действие, механизм которого связан с угнетением синтеза простагландинов в основном в центральной нервной системе.
Кофеин — производное метилксантина, стимулирует психомоторные центры головного мозга, оказывает аналептическое действие, усиливает эффект метамизола натрия, устраняет сонливость и чувство усталости, повышает физическую и умственную работоспособность.
Фармакокинетика.
Не изучалась.
Умеренно выраженный болевой синдром, головная боль, невралгии, артриты, миозиты, ревматизм; как жаропонижающее средство при лихорадке различного происхождения.
Не применять вместе с ингибиторами моноаминооксидазы (МАО) и в течение 2 недель после прекращения применения ингибиторов МАО.
Барбитураты, кодеин, парацетамол, н2-блокаторы гистаминовых рецепторов, анаприлин: усиление их эффектов.
Сарколизин, мерказолил, тиамазол, препараты, угнетающие активность костного мозга, в т. ч. препараты золота: увеличение вероятности гематотоксичности, в т. ч. развития лейкопении.
Кетоконазол, дисульфирам, ципрофлоксацин, норфлоксацин, эноксацин, пипемидиновая кислота: возможно замедление высвобождения кофеина и увеличение его концентрации в крови.
Пероральные противодиабетические средства: повышение их гипогликемической активности.
Алкоголь: повышение его седативного действия.
Циклоспорин: снижение его концентрации в плазме крови.
Эрготамин: кофеин может усиливать его действие.
Флувоксамин: повышение уровня кофеина в плазме крови.
Мексилетин: снижение выведения кофеина на 50%.
Никотин: увеличение скорости выведения кофеина.
Метоксален: уменьшение выведения кофеина из организма с возможным усилением его эффекта и развитием токсического действия.
Клозапин: повышение концентрации клозапина в плазме крови.
Теофиллин и другие ксантины: снижение клиренса данных препаратов, увеличение риска аддитивных фармакодинамических и токсических эффектов.
Литий: увеличение выведения лития с мочой.
Другие препараты, действие которых может быть изменено при взаимодействии с кофеином: идроциламид, фенилпропаноламин, фенитоин, пентобарбитал, диазепам.
Ингибиторы МАО, фуразолидон, прокарбазин и селегилин: возможно опасное повышение артериального давления.
Аналгетики-антипиретики: кофеин усиливает их эффект (улучшает биодоступность).
Психостимулирующие средства, α- и β-адреномиметики: потенцирование их эффектов.
Циметидин, гормональные контрацептивы, изониазид: усиление действия кофеина.
Опиодные аналгетики, анксиолитики, снотворные и седативные средства: кофеин снижает их эффект.
Кофеин является антагонистом средств для наркоза и других препаратов, угнетающих центральную нервную систему, конкурентным антагонистом препаратов аденозина, АТФ.
Тиреотропные средства: повышение тиреоидного эффекта.
Напитки и лекарственные средства, содержащие кофеин, при совместном применении с препаратом могут привести к чрезмерной стимуляции центральной нервной системы. Высокие дозы кофеина могут вызывать тремор и сердцебиение. Пациентам следует избегать избыточного употребления кофе или чая.
Взаимодействия, которые могут быть обусловлены наличием метамизола натрия
Хлорпромазин или другие производные фенотиазина: возможно развитие выраженной гипотермии.
Рентгеноконтрастные вещества, коллоидные кровезаменители и пенициллин: не следует применять во время лечения метамизолом натрия.
Непрямые антикоагулянты, глюкокортикостероиды и индометацин: метамизол натрия увеличивает активность этих препаратов путем вытеснения их из связи с белком.
Фенилбутазон, другие гепатоиндукторы: уменьшение эффективности метамизола натрия.
Трициклические антидепрессанты, гормональные контрацептивы и аллопуринол: возможно усиление токсичности метамизола натрия.
Седативные средства и транквилизаторы (сибазон, триоксазин), валокордин: усиление обезболивающего действия метамизола натрия.
Ненаркотические аналгетики, другие нестероидные противовоспалительные средства (НПВС): потенцируется их обезболивающее и жаропонижающее действие и увеличивается вероятность аддитивных нежелательных побочных эффектов.
Метотрексат: метамизол в высоких дозах может привести к увеличению концентрации метотрексата в плазме крови и усилению его токсических эффектов (прежде всего на пищеварительный тракт и систему кроветворения).
Сульфониламидные пероральные гипогликемические препараты: возможно усиление их гипогликемического действия при применении вместе с НПВС, в т. ч. с метамизолом натрия.
Диуретики (фуросемид): возможно снижение диуретического эффекта.
Не рекомендуется длительное применение. не использовать препарат для снятия острой боли в животе (до выяснения причины).
Поскольку метамизол натрия имеет противовоспалительные и обезболивающие свойства, он может маскировать признаки инфекции, симптомы неинфекционных заболеваний и осложнений с болевым синдромом, что может осложнить их диагностику.
С осторожностью назначать препарат пациентам с гипертиреозом, эпилепсией, хронической инфекцией дыхательных путей, нарушениями функции почек, с заболеваниями почек в анамнезе (пиелонефрит, гломерулонефрит), с воспалительными заболеваниями кишечника, включая неспецифический язвенный колит и болезнь Крона; с выраженной артериальной гипотензией, сердечно-сосудистой недостаточностью, при повышенной чувствительности к аналгетикам и НПВС, с аллергическими реакциями (в т. ч. поллинозом) или с предварительной историей этих заболеваний (повышается риск аллергических реакций), при одновременном применении цитостатических лекарственных средств (только под контролем врача), при алкоголизме.
При длительном применении препарата (более 7 суток) необходимо контролировать состав периферической крови (из-за миелотоксичности метамизола), функцию почек и печени.
При приеме препарата возможно окрашивание мочи в красный цвет из-за выведения метаболита метамизола натрия.
При применении препарата следует избегать чрезмерного употребления кофе, крепкого чая, других тонизирующих напитков, алкоголя и лекарственных средств, содержащих кофеин.
В случае длительного применения препарата возможно развитие психической зависимости. Резкое прекращение лечения приводит к усилению торможения центральной нервной системы (сонливость, депрессия).
Кофеин может стать причиной ложного повышения мочевой кислоты в крови, что определяется методом Bittner.
Кофеин может повышать уровни 5-гидроксииндолуксусной кислоты (5-HIAA), ванилилминдальной кислоты (VMA) и катехоламинов в моче, что может привести к ложно-положительным результатам диагностики феохромоцитомы и нейробластомы.
С осторожностью применяют препарат пациентам с язвенной болезнью пищеварительного тракта в анамнезе.
Пациентов следует предупредить в начале лечения, что при появлении немотивированного озноба, лихорадки, боли в горле, затрудненного глотания, кровоточивости десен, побледнения кожных покровов, астении, при развитии вагинита или проктита препарат следует немедленно отменить. Также прием препарата необходимо прекратить при первых высыпаниях на коже и слизистых. При появлении этих симптомов следует немедленно обратиться к врачу.
Не следует применять препарат дольше установленного срока без консультации врача!
Применение препарата в период беременности противопоказано.
При необходимости применения препарата кормление грудью следует прекратить.
Нет данных относительно влияния препарата на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами, но следует учитывать вероятность возникновения головокружения.
Кофальгин назначать взрослым и детям с 14 лет по 1 таблетке 2-3 раза в сутки. таблетки не разжевывать, запивать небольшим количеством воды. максимальная суточная доза — 3 таблетки.
Длительность лечения — не дольше 3 дней.
Если симптомы заболевания не исчезают в течение 3 дней, следует обратиться к врачу относительно дальнейшего приема препарата.
Детям до 14 лет препарат не назначать.
Передозировка метамизола натрия: гипотермия, ощущение сердцебиения, тремор, выраженное снижение артериального давления, тахикардия, дисфагия, одышка, шум в ушах, тошнота, рвота, гастралгия/гастрит, слабость, сонливость, бред, нарушения сознания, судорожный синдром; возможно развитие острого агранулоцитоза, геморрагического синдрома, олигурии, анурии, острой почечной или печеночной недостаточности, паралича дыхательной мускулатуры.
Передозировка кофеина: гастралгия, тревожность, возбуждение, нервозность, головокружение, бессонница, раздражительность, состояние аффекта, покраснение лица, психомоторное возбуждение, спутанность сознания, делирий, обезвоживание, тахикардия, аритмии, гипертермия, увеличение частоты мочеиспускания, повышение частоты дыхания, головная боль, повышенная тактильная или болевая чувствительность, тремор или мышечные подергивания; тошнота и рвота, иногда с примесями крови, боль в эпигастральной области; звон в ушах, судорожные припадки (при острой передозировке — тонико-клонические судороги).
Лечение: промывание желудка, форсированный диурез, назначение энтеросорбентов, поддержка вентиляции легких и оксигенация; при судорожных припадках — внутривенно диазепам, фенобарбитал или фенитоин; поддержка баланса жидкости и солей. В тяжелых случаях возможен гемодиализ, гемоперфузия, перитонеальный диализ. Симптоматическая терапия направлена на поддержание жизненно важных функций.
Со стороны иммунной системы: возможны проявления реакций гиперчувствительности, в т. ч. высыпания на коже и слизистых, конъюнктивит, зуд, крапивница, ангионевротический отек (отек квинке), бронхоспазм, анафилактический шок, синдром стивенса-джонсона, синдром лайелла.
Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, рвота, боль в эпигастрии, обострение язвенной болезни.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: чувство сдавления в груди, ощущение сердцебиения, тахикардия, аритмии, повышение/снижение артериального давления.
Со стороны нервной системы: головокружение, тревожность, повышенная возбудимость, тремор, беспокойство, головная боль, нарушения сна, мышечные подергивания, судорожные припадки, усиление рефлексов, тахипноэ; при внезапной отмене — усиление торможения центральной нервной системы с появлением чувства повышенной усталости, сонливости, мышечного напряжения, депрессии.
Со стороны мочевыделительной системы: обычно у пациентов с нарушением функции почек и/или при применении избыточных доз наблюдается транзиторная олигурия, анурия, интерстициальный нефрит, протеинурия, повышение клиренса креатинина, увеличение экскреции натрия и кальция. Возможно окрашивание мочи в красный цвет.
Со стороны гепатобилиарной системы: гепатит.
Со стороны системы крови: при длительном применении возможны лейкопения, тромбоцитопения, гемолитическая анемия, гранулоцитопения/агранулоцитоз.
Лабораторные показатели: возможно ложное повышение мочевой кислоты в крови, что определяется методом Bittner, гипогликемия/гипергликемия, незначительное повышение 5-гидроксииндолуксусной кислоты (5-HIAA), ванилилминдальной кислоты (VMA) и катехоламинов в моче.
Другие: заложенность носа, при длительном применении — снижение эффекта кофеина, связанное с образованием новых аденозиновых рецепторов, медикаментозная зависимость.
2 года.
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °с.
Хранить в недоступном для детей месте.
По 10 таблеток в блистере, по 1 блистеру в пачке; по 10 таблеток в блистере, по 2 блистера в пачке.
Без рецепта.
Публичное акционерное общество «научно-производственный центр «боргащовский химико-фармацевтический завод».
ООО «Агрофарм».
Украина, 03134, г. киев, ул. мира, 17.
Украина, 08200, Киевская обл., г. Ирпень, ул. Центральная, 113-А.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Кофальгин табл. №10 на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Аналогами со сходным терапевтическим эффектом являются:
Упаковка / 10 шт.
Склад:
діючі речовини: метамізол натрієвої солі, кофеїн-бензоат натрію;
1 таблетка містить метамізолу натрієвої солі (у перерахуванні на 100 % суху речовину) –
300 мг, кофеїн-бензоату натрію (із 40 % вмістом кофеїну) (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 50 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, білого або жовтувато-білого кольору, зі скошеними краями (з фаскою) і рискою.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Метамізол натрію, комбінації без психолептиків. Код АТX N02B B52.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Кофальгін – комбінований лікарський засіб, дія якого зумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу.
Метамізол натрію – аналгетик-антипіретик, похідне піразолону, має аналгезуючу, жарознижувальну та слабку протизапальну дію, механізм якої пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів здебільшого у центральній нервовій системі.
Кофеїн – похідне метилксантину, стимулює психомоторні центри головного мозку, має аналептичну дію, посилює ефект метамізолу натрію, усуває сонливість та відчуття втоми, підвищує фізичну та розумову працездатність.
Фармакокінетика.
Не вивчали.
Клінічні характеристики.
Показання.
Помірно виражений больовий синдром, головний біль, невралгії, артрити, міозити, ревматизм; як жарознижувальний засіб при гарячці різного походження.
Протипоказання.
· Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
· гіперчутливість до похідних піразолону, інших похідних ксантинів (теофілін, еуфілін, теобромін);
· артеріальна гіпертензія;
· глаукома;
· підвищена збудливість;
· порушення сну;
· виражені порушення функції печінки та нирок;
· пригнічення кровотворення, захворювання крові: анемія будь-якої етіології, цитостатична або інфекційна нейтропенія, агранулоцитоз, лейкопенія;
· бронхіальна астма;
· підозра на гостру хірургічну патологію;
· органічні захворювання серцево-судинної системи (у тому числі гострий інфаркт міокарда, виражений атеросклероз, некомпенсована серцева недостатність, пароксизмальна тахікардія);
· гіпертрофія передміхурової залози із затримкою сечі;
· дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
· літній вік;
· дитячий вік до 14 років.
Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Барбітурати, кодеїн, парацетамол, Н2-блокатори гістамінових рецепторів, анаприлін: посилення їх ефектів.
Сарколізин, мерказоліл, тіамазол, препарати, що пригнічують активність кісткового мозку, у т.ч. препарати золота: збільшення імовірності гематотоксичності, у т.ч. розвитку лейкопенії.
Кетоконазол, дисульфірам, ципрофлоксацин, норфлоксацин, еноксацин, піпемідинова кислота: можливе уповільнення виведення кофеїну та збільшення його концентрації у крові.
Пероральні протидіабетичні засоби: підвищення їх гіпоглікемічної активності.
Алкоголь: підвищення його седативної дії.
Метамізол може індукувати метаболічні ферменти, включаючи CYP2B6 та CYP3A4.
Одночасне застосування метамізолу з бупропіоном, ефавіренцом, метадоном, вальпроатом, циклоспорином, такролімусом та сертраліном може спричинити зниження концентрації цих препаратів у плазмі крові з потенційним зниженням клінічної ефективності. Тому рекомендується обережність при одночасному застосуванні метамізолу; може потребуватися контроль клінічної відповіді на лікування та/або рівня препарату.
Ерготамін: кофеїн може посилити його дію.
Флувоксамін: підвищення рівню кофеїну в плазмі крові.
Мексилетин: зниження виведення кофеїну на 50 %.
Нікотин: збільшення швидкості виведення кофеїну.
Метоксален: зменшення виведення кофеїну з організму з можливим посиленням його ефекту та розвитком токсичної дії.
Клозапін: підвищення концентрації клозапіну в плазмі крові.
Теофілін та інші ксантини: зниження кліренсу даних препаратів, збільшення ризику адитивних фармакодинамічних і токсичних ефектів.
Літій: збільшення виведення літію з сечею.
Інші препарати, дія яких може бути змінена при взаємодії з кофеїном: ідроциламід, фенілпропаноламін, фенітоїн, пентобарбітал, діазепам.
Інгібітори МАО, фуразолідон, прокарбазин та селегілін: можливе небезпечне підвищення артеріального тиску.
Аналгетики-антипіретики: кофеїн посилює їх ефект (покращує біодоступність).
Психостимулюючі засоби, α- та β-адреноміметики: потенціювання їх ефектів.
Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид: посилення дії кофеїну.
Опіоїдні аналгетики, анксіолітики, снодійні та седативні засоби: кофеїн знижує їх ефект.
Кофеїн є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС), конкурентним антагоністом препаратів аденозину, аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ).
Тиреотропні засоби: підвищення тиреоїдного ефекту.
Напої та лікарські засоби, що містять кофеїн, при сумісному застосуванні з препаратом можуть призвести до надмірної стимуляції центральної нервової системи. Високі дози кофеїну можуть спричиняти тремтіння і серцебиття. Пацієнтам слід уникати надмірного вживання кави або чаю.
Взаємодії, що можуть бути зумовлені наявністю метамізолу натрію
Метамізол може зменшити антитромботичну дію ацетилсаліцилової кислоти в низькій дозі при їх супутньому застосуванні. У зв’язку з цим метамізол слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають низькі дози ацетилсаліцилової кислоти для кардіопротекції.
При супутньому застосуванні з препаратами, які пригнічують функції кісткового мозку (препарати, що містять солі золота, протипухлинні препарати, хлорамфенікол та ін.), існує імовірність ушкодження лейкоцитів.
Хлорпромазин або інші похідні фенотіазіну: можливий розвиток вираженої гіпотермії.
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін: не слід застосовувати під час лікування метамізолом натрію.
Непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин: метамізол натрію збільшує активність цих препаратів шляхом витіснення їх зі зв’язку з білком.
Фенілбутазон, інші гепатоіндуктори: зменшення ефективності метамізолу натрію.
Трициклічні антидепресанти, гормональні контрацептиви та алопуринол: можливе посилення токсичності метамізолу натрію.
Седативні засоби та транквілізатори (сибазон, триоксазин), валокордин: посилення знеболювальної дії метамізолу натрію.
Ненаркотичні аналгетики, інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): потенціюється їх знеболювальна та жарознижувальна дія та збільшується імовірність адитивних небажаних побічних ефектів.
Метотрексат: метамізол у високих дозах може призвести до збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові та посилення його токсичних ефектів (насамперед на травний тракт і систему кровотворення).
Сульфоніламідні пероральні гіпоглікемічні препарати: можливе посилення їх гіпоглікемічної дії при застосуванні разом з НПЗЗ, у т.ч. з метамізолом натрію.
Діуретики (фуросемід): можливе зниження діуретичного ефекту.
Особливості застосування.
Не рекомендується тривале застосування. Не застосовувати препарат для зняття гострого болю у животі (до з’ясування причини).
Оскільки метамізол натрію має протизапальні і знеболювальні властивості, він може маскувати ознаки інфекції, симптоми неінфекційних захворювань і ускладнень з больовим синдромом, що може утруднити їх діагностику.
Медикаментозне ураження печінки
Повідомлялося про випадки гострого гепатиту, переважно гепатоцелюлярного характеру, у пацієнтів, які отримували метамізол, що виникав у період від кількох днів до кількох місяців після початку лікування. Cимптоми включали підвищення рівня печінкових ферментів у сироватці крові з жовтяницею або без неї, часто в комплексі з іншими реакціями гіперчутливості (наприклад, шкірний висип, розлади з боку крові, лихоманка та еозинофілія) або з ознаками аутоімунного гепатиту. Більшість пацієнтів одужали після припинення лікування метамізолом; однак у поодиноких випадках повідомлялося про прогресування до гострої печінкової недостатності, що потребувала трансплантації печінки. Механізм ураження печінки, спричиненого метамізолом, чітко не зʼясовано, але дані вказують на імуноалергічний механізм. Пацієнтів слід проінформувати про необхідність звернення до лікаря у разі появи симптомів, які свідчать про ураження печінки. У цих випадках слід припинити прийом метамізолу та оцінити функцію печінки. Метамізол не слід повторно застосовувати пацієнтам з епізодом ураження печінки під час лікування метамізолом, якщо не було встановлено інших причин ураження печінки.
Тяжкі шкірні реакції
Тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та індуковану лікарськими засобами еозинофілію з системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть загрожувати життю або бути фатальними, реєструвалися при лікуванні метамізолом.
Пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми шкірних реакцій та уважно стежити за ними.
Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на такі реакції, лікування метамізолом слід відмінити та ні в якому разі не розпочинати його повторно (див. розділ «Протипокання»).
З обережністю призначати препарат пацієнтам із гіпертиреозом, епілепсією, хронічною інфекцією дихальних шляхів, порушеннями функції нирок, із захворюваннями нирок в анамнезі (пієлонефрит, гломерулонефрит), із запальними захворюваннями кишечнику, включаючи неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона; з вираженою артеріальною гіпотензією, серцево-судинною недостатністю, при підвищеній чутливості до аналгетиків та НПЗЗ, з алергічними реакціями (у т.ч. полінозом) або з попередньою історією цих захворювань (підвищується ризик алергічних реакцій), при одночасному застосуванні цитостатичних лікарських засобів (тільки під контролем лікаря), при алкоголізмі.
При тривалому застосуванні препарату (більше 7 діб) необхідно контролювати склад периферичної крові (через мієлотоксичність метамізолу), функцію нирок та печінки.
При прийомі препарату можливе забарвлення сечі у червоний колір через виведення метаболіту метамізолу натрію.
При застосуванні препарату слід уникати надмірного вживання кави, міцного чаю, інших тонізуючих напоїв, алкоголю та лікарських засобів, що містять кофеїн.
У випадку тривалого застосування препарату можливий розвиток психічної залежності. Різке припинення лікування призводить до посилення гальмування центральної нервової системи (сонливість, депресія).
Кофеїн може стати причиною хибного підвищення сечової кислоти у крові, що визначається методом Bittner.
Кофеїн може підвищувати рівні 5-гідроксиіндолоцтової кислоти (5-HIAA), ванілілмигдалевої кислоти (VMA) та катехоламінів у сечі, що може спричинити хибнопозитивні результати діагностики феохромоцитоми та нейробластоми.
З обережністю застосовують препарат пацієнтам із виразковою хворобою травного тракту в анамнезі.
Пацієнтів слід попередити до початку лікування, що при появі немотивованого ознобу, гарячки, болю в горлі, утрудненого ковтання, кровоточивості ясен, зблідненні шкірних покривів, астенії, при розвитку вагініту або проктиту препарат слід негайно відмінити. Також прийом препарату необхідно припинити при перших висипах на шкірі та слизових оболонках. При появі цих симптомів слід негайно звернутися до лікаря.
Не слід застосовувати препарат довше встановленого терміну без консультації лікаря!
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату у період вагітності протипоказане.
При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Немає даних щодо впливу препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати імовірність виникнення запаморочення.
Спосіб застосування та дози.
Кофальгін призначати дорослим та дітям віком від 14 років по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Таблетки не розжовувати, запивати невеликою кількістю води. Максимальна добова доза – 3 таблетки.
Тривалість лікування становить не довше 3 днів.
Якщо симптоми захворювання не зникають протягом 3 днів, слід звернутися до лікаря щодо подальшого прийому препарату.
Діти.
Дітям віком до 14 років препарат не призначати.
Передозування.
Передозування метамізолу натрію: гіпотермія, відчуття серцебиття, тремтіння, виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, дисфагія, задишка, шум у вухах, нудота, блювання, гастралгія/гастрит, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості, судомний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, геморагічного синдрому, олігурії, анурії, гострої ниркової та печінкової недостатності, паралічу дихальної мускулатури.
Передозування кофеїну: гастралгія, тривожність, збудження, нервозність, запаморочення, безсоння, дратливість, стан афекту, почервоніння обличчя, психомоторне збудження, сплутаність свідомості, делірій, зневоднення, тахікардія, аритмії, гіпертермія, збільшення частоти сечовипускання, підвищення частоти дихання, головний біль, підвищена тактильна або больова чутливість, тремор або м’язові посмикування; нудота та блювання, іноді з домішками крові, біль в епігастральній ділянці; дзвін у вухах, судомні напади (при гострому передозуванні – тоніко-клонічні судоми).
Лікування: промивання шлунка, форсований діурез, призначення ентеросорбентів, підтримка вентиляції легенів і оксигенація; при судомних нападах – внутрішньовенно діазепам, фенобарбітал або фенітоїн; підтримка балансу рідини та солей. У тяжких випадках можливий гемодіаліз, гемоперфузія, перитонеальний діаліз. Симптоматична терапія спрямована на підтримку життєво важливих функцій.
Побічні реакції.
Повідомляли про тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та індуковану лікарськими засобами реакцію з еозинофілією та системними симптомами (DRESS) при застосуванні метамізолу (див. розділ «Особливості застосування»).
Імунна система, розлади шкіри та підшкірної клітковини: можливі прояви реакцій гіперчутливості, у т.ч. висипання на шкірі та слизових оболонках, кон’юнктивіт, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), бронхоспазм, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, індукована лікарськими засобами реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).
Травна система: втрата апетиту, нудота, блювання, біль в епігастрії, загострення виразкової хвороби, загострення гастриту.
Серцево-судинна система: відчуття тиснення у грудях, відчуття серцебиття, тахікардія, пальпітація, аритмії, підвищення/зниження артеріального тиску.
Нервова система: запаморочення, тривожність, підвищена збудливість, тремор, занепокоєння, головний біль, порушення сну, м’язові посмикування, судомні напади, посилення рефлексів, тахіпное; при раптовій відміні – посилення гальмування центральної нервової системи з появою відчуття підвищеної втомлюваності, сонливості, м’язового напруження, депресії.
Сечовидільна система: зазвичай у пацієнтів з порушенням функції нирок та/або при застосуванні надмірних доз спостерігається розвиток гострої ниркової недостатності, транзиторна олігурія, анурія, інтерстиціальний нефрит, протеїнурія, підвищення кліренсу креатиніну, збільшення екскреції натрію та кальцію. Можливе забарвлення сечі у червоний колір.
Гепатобіліарна система: порушення функцій печінки, холестаз, медикаментозне ураження печінки, включаючи гострий гепатит, жовтяницю, підвищення рівнів печінкових ферментів (див. розділ «Особливості застосування»).
Система кровотворення: при тривалому застосуванні можливі лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, гранулоцитопенія/агранулоцитоз, тимчасова пурпура.
Лабораторні показники: можливе хибне підвищення сечової кислоти у крові, що визначається методом Bittner, гіпоглікемія/гіперглікемія, незначне підвищення 5-гідроксиіндолоцтової кислоти (5-HIAA), ванілілмигдалевої кислоти (VMA) та катехоламінів у сечі.
Інші: закладеність носа, при тривалому застосуванні – зниження ефекту кофеїну, що пов’язано з утворенням нових аденозинових рецепторів, медикаментозна залежність.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в пачці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник.
Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».
ТОВ «Агрофарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.
Україна, 08200, м. Ірпінь, вул. Центральна, 113-А.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
