| Торговое название | Банеоцин |
| Действующие вещества | Бацитрацин цинк, Неомицин |
| Форма выпуска: | порошок для наружного применения |
| Количество в упаковке: | 10 г |
| Первичная упаковка: | контейнер |
| Способ применения: | Наружное |
| Взаимодействие с едой: | Не имеет значения |
| Температура хранения: | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету: | Не чувствительный |
| Признак: | Импортный |
| Происхождение: | Химический |
| Производитель: | САНДОЗ ГМБХ-ТЕХОПС |
| Страна производства: | Австрия |
| Заявитель: | Sandoz |
| Условия отпуска: | Без рецепта |
|
Код АТС D Препараты для лечения заболеваний кожи D06 Противомикробные препараты для лечения заболеваний кожи D06A Антибиотики для местного применения D06AX Прочие антибиотики для местного применения |
|
Фармакодинамика. банеоцин — комбинированный антибактериальный препарат для наружного применения, содержащий два бактерицидных антибиотика с синергичным действием. бацитрацин — полипептидный антибиотик, активен относительно грамположительных микроорганизмов, таких как гемолитический стрептококк, стафилококк, clostridium spp., corynebacterium diphtheriae, treponema pallidum, а также относительно некоторых грамотрицательных патогенных микроорганизмов, таких как neisseria spp. и haemophilus influenzae. к спектру действия препарата также относятся актиномицеты и фузобактерии. стойкие к бацитрацину штаммы отмечают редко.
Неомицин активен относительно грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов, таких как стафилококки, Proteus, Enterobacter aerogenes, Klebsiella pneumoniae, Salmonellae, Shigellae, Haemophilus influenzae, Pasteurella, Neisseria meningitidis, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Streptococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Borrelia и Leptospira interrogans (L. icterohaemorrhagicae).
Комбинированное применение бацитрацина и неомицина обеспечивает широкий антимикробный спектр, однако препарат неактивен относительно Pseudomonas, Nocardia spp., грибов и вирусов.
Обычно бацитрацин и неомицин не назначают системно. Местное применение мази и порошка Банеоцин значительно снижает риск развития сенсибилизации, свойственной для антибиотиков системного действия.
Фармакокинетика. Банеоцин хорошо переносится. Поскольку всасывание бацитрацина и неомицина через пораженную кожу незначительно, Cmax препарата достигается в месте применения. Тканевая переносимость отличная, препарат не инактивируется тканями, кровью и другими биологическими жидкостями. Если препарат наносить на обширные пораженные участки кожи, следует помнить о возможности абсорбции препарата и ее последствиях (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ, ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ).
При правильном применении Банеоцин проявляет местное действие на участке применения. Если происходит абсорбция действующих веществ, T½ неомицина и бацитрацина в сыворотке крови составляет около 2–3 ч.
Бацитрацин незначительно всасывается через слизистую оболочку и кожу. Однако возможно всасывание через кожу при наличии открытых ран.
Неомицин в минимальном количестве абсорбируется через интактную кожу. Через воспалительную или пораженную кожу и при отсутствии кератинового слоя (язвы, раны, ожоги) неомицин абсорбируется быстро.
Мазь. местное лечение и профилактика бактериальных инфекций кожи, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:
Порошок. Бактериальные инфекции ограниченных участков кожи: бактериально инфицированный простой герпес, опоясывающий герпес/ветряная оспа; контагиозное импетиго; инфицированные варикозные язвы; инфицированная экзема; бактериально инфицированный пеленочный дерматит.
Профилактика пупочной инфекции у новорожденных.
В качестве вспомогательной терапии:
Мазь: взрослым и детям мазь банеоцин следует применять обычно 2–3 раза в сутки в течение 7 дней.
При местном применении более 7 сут доза неомицина не должна превышать 1 г/сут (эквивалентно 200 г мази). При повторном курсе максимальную дозу следует снизить в 2 раза.
Небольшое количество мази наносить на пораженный участок и слегка втирать. В случае необходимости после нанесения препарата на пораженный участок можно наложить марлевую повязку.
Порошок: взрослым и детям с рождения порошок Банеоцин применять обычно 2–4 раза в сутки.
После нанесения порошка на пораженные участки кожи активируется естественный процесс испарения (потоотделение), поэтому препарат оказывает охлаждающее, успокаивающее действие.
Следует рассыпать порошок по поверхности, подлежащей лечению. При необходимости после нанесения препарата на пораженный участок можно наложить марлевую повязку.
Больным с ожогами, занимающими более 20% поверхности тела, порошок Банеоцин применять не чаще чем 1 раз в сутки, особенно при нарушении функции почек, поскольку возможно всасывание активных веществ препарата.
При местном применении доза неомицина не должна превышать 1 г/сут (эквивалентно 200 г порошка) в течение более 7 дней. При повторном курсе максимальную дозу следует снизить в 2 раза.
Повышенная чувствительность к компонентам препарата или другим аминогликозидным антибиотикам.
Обширные и тяжелые поражения кожи (возможна резорбция препарата с развитием ототоксического эффекта с потерей слуха).
Если вероятна неконтролируемая абсорбция препарата, не следует применять у пациентов с тяжелыми кардиогенными или нефрогенными экскреторными нарушениями, а также при наличии в анамнезе поражений вестибулярной и кохлеарной систем. Препарат нельзя вводить в наружный слуховой проход при перфорации барабанной перепонки. Не применять на участке вокруг глаз.
Частота побочных реакций определяется следующим образом: очень часто (≥1/10), часто (≥1/100, 1/10), нечасто (≥1/1000, 1/100), редко (≥1/10 000, 1/1000), очень редко (1/10 000), частота неизвестна (не может быть рассчитана по имеющимся данным).
Обычно при наружном применении препарат хорошо переносится.
Со стороны иммунной системы: редко — при наличии аллергических реакций на неомицин возникает также перекрестная аллергия на другие аминогликозидные антибиотики примерно в 50% случаев; частота неизвестна — может возникать повышенная чувствительность к неомицину и многим другим веществам в случае применения препарата при хроническом дерматозе или хроническом отите среднего уха. При определенных обстоятельствах аллергия может проявиться как отсутствие успешного заживления раны.
Со стороны нервной системы: неизвестно — поражение вестибулярного нерва, нервно-мышечная блокада.
Со стороны органа слуха и лабиринта: частота неизвестна — ототоксичность.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: редко — аллергические реакции, проявляющиеся главным образом как контактный дерматит. Аллергические реакции, вызванные неомицином, возникают не так часто, как в целом считается; частота неизвестна — в случае длительного применения могут возникать такие аллергические реакции, как покраснение, сухость и шелушение кожи, сыпь, зуд. Распространение поражений или отсутствие заживления могут быть вызваны аллергией. Нельзя исключить фотосенсибилизацию или фототоксические реакции при воздействии солнечных лучей или УФ-излучения.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: частота неизвестна — нефротоксичность.
При применении препарата пациентами с обширными поражениями кожи следует принимать во внимание возможность абсорбции активных компонентов банеоцина и как следствие — развитие ото- и/или нефротоксического действия. поскольку риск развития токсических эффектов повышается у пациентов с выраженными нарушениями печени и/или почек, таким больным следует проводить анализы мочи, крови, аудиометрические исследования до и во время интенсивной терапии банеоцином. требуется соблюдать меры предосторожности при продолжительном применении у больных хроническим средним отитом ввиду возможного ототоксического действия.
Следует избегать комбинации аминогликозидов системного и местного действия в связи с риском развития кумулятивной токсичности.
Если произошла неконтролируемая абсорбция Банеоцина, требуется учитывать возможность развития блокады нервно-мышечной проводимости, особенно у пациентов с ацидозом, тяжелой миастенией (Myasthenia gravis) в анамнезе или с другими нервно-мышечными нарушениями. Нервно-мышечная блокада устраняется препаратами кальция или неостигмином.
При длительном лечении возможен чрезмерный рост резистентных микроорганизмов и грибов. В этом случае следует назначить соответствующее лечение.
Больным, у которых развилась аллергия или суперинфекция, препарат необходимо отменить.
При контакте с солнечным светом или УФ-лучами могут возникать фототоксические реакции или фотосенсибилизация.
Мазь содержит вспомогательное вещество ланолин, который может вызвать местные кожные реакции (например контактный дерматит).
Применение в период беременности и кормления грудью. При наличии риска всасывания действующих веществ в период беременности и кормления грудью препарат применяют лишь в случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.
Как и другие аминогликозидные антибиотики, неомицин проникает через плацентарный барьер. Были сообщения о нарушении слуха у плода вследствие системного применения аминогликозидов в высоких дозах.
Перед кормлением грудью необходимо удалить остатки препарата с молочной железы кипяченой водой и стерильной ватой.
Дети
Порошок: применяют с первых дней жизни по назначению врача после тщательной оценки соотношения польза/риск.
Мазь: данных относительно безопасности применения препарата в указанной лекарственной форме у детей младшего возраста недостаточно, поэтому применение препарата у детей возможно по назначению врача после тщательной оценки соотношения польза/риск.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Неизвестна.
Если выявлена системная абсорбция, при одновременном применении цефалоспоринов или аминогликозидных антибиотиков возрастает риск развития нефротоксических реакций.
Одновременное применение мочегонных средств, таких как этакриновая кислота или фуросемид, может увеличить выраженность ото- или нефротоксичности.
В случае системной абсорбции при сочетанном применении с опиоидными анальгетиками, обезболивающими препаратами или миорелаксантами возрастает риск развития нарушений нервно-мышечной проводимости.
При применении в дозах, существенно превышающих рекомендованные, вследствие возможного всасывания активных веществ препарата следует обращать внимание на симптомы, указывающие на нефро- и/или ототоксические реакции, особенно у больных с трофическими язвами.
Лечение: терапия симптоматическая.
Порошок — при температуре не выше 25 °c в оригинальной упаковке; мазь — при температуре не выше 25 °c. хранить в недоступном для детей месте.
Описание лекарственного средства/медицинского изделия Банеоцин пор. накож. конт. 10г на этой странице подготовлено на основании инструкции о его применении и предоставляется исключительно для выполнения требований Закона Украины «О защите прав потребителей». Перед применением лекарственного средства/медицинского изделия следует ознакомиться с инструкцией по его применению и проконсультироваться с врачом. Помните, самолечение может быть вредным для Вашего здоровья.
Отзывы
Потребители могут оставить отзывы о товаре по собственному желанию и по собственному усмотрению. Мы не модерируем соответствующие отзывы и не влияем на их содержание. Наше мнение может отличаться от содержания соответствующих отзывов. Рекомендуем не заниматься самолечением на основе отзывов других потребителей.
Полными аналогами Банеоцин пор. накож. конт. 10г являются:
Склад:
діючі речовини: 1 г порошку містить бацитрацину цинку 250 МО, неоміцину сульфату 5000 МО;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію оксид.
Лікарська форма. Порошок нашкірний.
Основні фізико-хімічні властивості: дрібний від білого до жовтуватого порошок.
Фармакотерапевтична група.
Антибіотики для місцевого застосування. Код АТХ D06А Х.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Банеоцин – комбінований антибактеріальний препарат для зовнішнього застосування, який містить два бактерицидних антибіотики із синергічною дією. Бацитрацин – поліпептидний антибіотик, активний головним чином щодо грампозитивних мікроорганізмів, таких як гемолітичний стрептокок, стафілокок, Clostridium spp., Corynebacterium diphtheriae, Treponema pallidum, а також відносно деяких грамнегативних патогенних мікроорганізмів, таких як Neisseria spp. i Haemophilus influenzae. Спектр дії препарату включає також актиноміцети і фузобактерії. Стійкі до бацитрацину штами зустрічаються рідко.
Неоміцин активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, таких як стафілококи, Proteus, Enterobacter aerogenes, Klebsiella pneumoniae, Salmonellae, Shigellae, Haemophilus influenzae, Pasteurella, Neisseria meningitidis, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Streptococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Borrelia i Leptospira icterohaemorrhagiae.
Комбіноване застосування бацитрацину та неоміцину забезпечує широкий антимікробний спектр, хоча препарат неактивний щодо Pseudomonas, Nocardia spp., грибів і вірусів.
Зазвичай бацитрацин і неоміцин не призначають системно. Місцеве застосування порошку значно зменшує ризик сенсибілізації, що властиво для системного призначення антибіотиків.
Фармакокінетика.
Банеоцин добре переноситься. Оскільки всмоктування бацитрацину і неоміцину через уражену шкіру незначне, максимальна концентрація препарату досягається у місці застосування. Тканинна переносимість оцінюється як відмінна, інактивація біологічними продуктами, кров’ю і тканинними компонентами не відзначається. Якщо препарат наносити на значні уражені ділянки шкіри, слід брати до уваги можливість абсорбції препарату та її наслідки (див. розділи «Побічні реакції», «Особливості застосування»).
При правильному застосуванні Банеоцин проявляє місцеву дію на ділянці застосування. Якщо відбувається абсорбція діючих речовин, сироватковий період напіввиведення неоміцину і бацитрацину становить приблизно 2-3 години.
Бацитрацин незначною мірою всмоктується через слизову оболонку і шкіру. Однак всмоктування через шкіру при наявності відкритих ран може мати місце.
Неоміцин у мінімальній кількості абсорбується через інтактну шкіру. Через запальну або уражену шкіру та при відсутності кератинового шару (виразки, рани, опіки) неоміцин швидко абсорбується.
Клінічні характеристики.
Показання.
Бактеріальні інфекції обмежених ділянок шкіри: бактеріально інфікований простий герпес, оперізувальний герпес/вітряна віспа; контагіозне імпетиго; інфіковані варикозні виразки; інфікована екзема; бактеріально інфікований пелюшковий дерматит.
Профілактика пупкової інфекції у новонароджених.
Як допоміжна терапія:
– після хірургічних (дерматологічних) маніпуляцій (у тому числі після ексцизії і каутеризації);
– при тріщинах шкірних покривів;
– при розривах промежини, епізіотомії;
– при лікуванні ранових ерозованих поверхонь (з ексудатом).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших аміноглікозидних антибіотиків. Значні та тяжкі ураження шкіри (можлива резорбція препарату з розвитком ототоксичного ефекту з втратою слуху). Якщо можлива неконтрольована абсорбція препарату, не застосовувати пацієнтам з тяжкими кардіогенними або нефрогенними екскреторними порушеннями, а також при наявності в анамнезі уражень вестибулярної та кохлеарної систем. Не застосовувати у зовнішній слуховий прохід при перфорації барабанної перетинки та на ділянки навколо очей.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Якщо має місце системна абсорбція, при одночасному застосуванні цефалоспоринів або аміноглікозидних антибіотиків зростає ризик розвитку нефротоксичних реакцій.
Одночасне застосування сечогінних засобів, таких як етакринова кислота або фуросемід, може посилити ознаки ото- або нефротоксичності.
У випадку системної абсорбції при застосуванні разом з опіоїдними анальгетиками, знеболювальними засобами або міорелаксантами зростає ризик розвитку порушень нервово-м’язової провідності.
Особливості застосування.
При застосуванні препарату пацієнтам з ураженими великими ділянками шкіри слід брати до уваги можливість абсорбції активних компонентів Банеоцину і, як наслідок, розвиток ото- та/або нефротоксичної дії. Оскільки ризик виникнення токсичних ефектів зростає у пацієнтів з вираженими порушеннями печінки та/або нирок, таким хворим слід контролювати показники сечі, крові, робити аудіометричні дослідження до та під час інтенсивної терапії Банеоцином.
Слід дотримуватися застережних заходів при тривалому застосуванні препарату хворим із хронічним середнім отитом через можливий ототоксичний ефект.
Слід уникати комбінації аміноглікозидів системної і місцевої дії через ризик виникнення кумулятивної токсичності.
Якщо має місце неконтрольована абсорбція Банеоцину, слід враховувати можливість розвитку блокади нервово-м’язової провідності, особливо у хворих на ацидоз, тяжку міастенію (Myasthenia gravis) в анамнезі або з іншими нервово-м’язовими порушеннями. Нервово-м’язова блокада усувається препаратами кальцію або прозерином (неостигміном).
При тривалому лікуванні можливий надмірний ріст резистентних мікроорганізмів та грибів. У такому разі слід призначати відповідне лікування.
Хворим, у яких розвинулася алергія або суперінфекція, препарат необхідно відмінити.
При контакті із сонячним світлом або УФ-опроміненням можуть виникати фототоксичні реакції або фотосенсибілізація.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Якщо є ризик всмоктування діючих речовин у період вагітності або годування груддю, порошок можна застосовувати у ці періоди тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Як і інші аміноглікозидні антибіотики, неоміцин проникає через плацентарний бар’єр. Були повідомлення про порушення слуху у плода внаслідок системного застосування високих доз аміноглікозидів.
Перед годуванням груддю необхідно видалити залишки препарату з молочної залози кип’яченою водою та стерильною ватою.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Невідома.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим і дітям з народження порошок Банеоцин застосовувати зазвичай 2-4 рази на добу.
Після нанесення порошку на уражені ділянки шкіри активується природній процес випаровування (потовиділення), тому препарат чинить охолоджувальну, заспокійливу дію.
Слід розсипати порошок по поверхні, що підлягає лікуванню. При необхідності після нанесення препарату на уражену ділянку можна накласти марлеву пов’язку.
Хворим з опіками, що займають понад 20 % поверхні тіла, порошок Банеоцин застосовувати не частіше ніж 1 раз на добу, особливо при порушенні функції нирок, оскільки може відбуватися всмоктування активних речовин препарату.
При місцевому застосуванні доза неоміцину не має перевищувати 1 г на добу (еквівалентно 200 г порошку) протягом понад 7 днів. При повторному курсі максимальну дозу слід зменшити вдвічі.
Діти.
Застосовувати дітям з перших днів життя за призначенням лікаря після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Передозування.
При застосуванні доз, що суттєво перевищують рекомендовані, внаслідок можливого всмоктування активних речовин препарату слід брати до уваги симптоми, що вказують на нефро- та/або ототоксичні реакції, особливо у хворих з трофічними виразками.
Лікування: терапія симптоматична.
Побічні реакції.
Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними).
Зазвичай при зовнішньому застосуванні препарат переноситься добре.
З боку імунної системи: рідко – у разі наявності алергічних реакцій на неоміцин виникає також перехресна алергія на інші аміноглікозидні антибіотики приблизно у 50 % випадків; частота невідома – може виникати підвищена чутливість до неоміцину та багатьох інших речовин у випадку застосування препарату при хронічних дерматозах або хронічному отиті середнього вуха. За певних обставин алергія може проявитися як відсутність успішного загоєння рани.
З боку нервової системи: невідомо – ураження вестибулярного нерва, нервово-м’язова блокада.
З боку органів слуху та лабіринту: частота невідома – ототоксичність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – алергічні реакції, що проявляються головним чином як контактний дерматит. Алергічні реакції, спричинені неоміцином, виникають не так часто, як загалом вважається; частота невідома – у разі тривалого застосування можуть виникати такі алергічні реакції, як почервоніння, сухість і лущення шкіри, висипи, свербіж. Поширення уражень або відсутність загоєння можуть бути спричинені алергією. Не можна виключити фотосенсибілізацію або фототоксичні реакції у разі впливу сонячних променів або ультрафіолетового випромінювання.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – нефротоксичність.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 г порошку в контейнері; по 1 контейнеру в картонній коробці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник.
Сандоз ГмбХ - Виробнича дільниця Антиінфекційні ГЛЗ та Хімічні Операції Кундль (АІХО ГЛЗ Кундль) (відповідальний за випуск серії).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія.
або
Виробник.
Лек Фармацевтична компанія д.д. (відповідальний за випуск серії).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія.
Дата останнього перегляду.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
ВНИМАНИЕ! Цены актуальны только при оформлении заказа в электронной медицинской информационной системе Аптека 9-1-1. Цены на товары при покупке непосредственно в аптечных заведениях-партнерах могут отличаться от указанных на сайте!
Добавление отзыва
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
