Коротка характеристика профілю безпеки
Профіль безпеки складається з даних 4510 хворих, які отримували препарат Актемра® у клінічних дослідженнях; більшість із цих хворих брали участь у дослідженнях РА у дорослих (n = 4009), а решта – у дослідженнях ГКА (n = 149), поліартикулярного ювенільного ідіопатичного артриту (пЮІА) (n = 240) та системного ювенільного ідіопатичного артриту (сЮІА) (n = 112). Профіль безпеки препарату Актемра® за цими показаннями залишається подібним та недиференційованим.
Побічними реакціями на препарат, про які повідомлялося найчастіше, були: інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт, головний біль, артеріальна гіпертензія та підвищений рівень АЛТ.
Найбільш серйозними побічними реакціями були: інфекції, ускладнення дивертикуліту та реакції гіперчутливості.
Зведені дані щодо побічних реакцій
Зведені дані щодо побічних реакцій з клінічних випробувань та/або післяреєстраційного досвіду застосування препарату, спонтанних повідомлень, наукової літератури та неінтервенційних досліджень, наведені нижче з використанням медичного словника для регуляторної діяльності (MedDRA), за класами систем органів та частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і
Розлади з боку крові та лімфатичної системи: часто – лейкопенія, нейтропенія, гіпофібриногенемія.
Розлади з боку ендокринної системи: нечасто – гіпотиреоз.
Розлади з боку органів зору: часто – кон’юнктивіт.
Розлади з боку травної системи: часто – виразки ротової порожнини, гастрит, біль у животі; нечасто – стоматит, виразка шлунка.
Загальні розлади та стан місця введення: дуже часто – реакції у місці ін’єкції, часто – периферичні набряки, реакції гіперчутливості.
Розлади з боку гепатобіліарної системи: рідко поширені – ураження печінки, індуковані лікарським засобом, гепатит, жовтяниця; дуже рідко поширені – печінкова недостатність.
З боку імунної системи: анафілаксія (летальна).1,2,3
Інфекції та інвазії: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів; часто – флегмони, пневмонія, інфекції, спричинені Herpes simplex та Herpes zoster; нечасто – дивертикуліт.
Дослідження: часто – підвищення рівня печінкових трансаміназ, збільшення маси тіла, підвищення рівня загального білірубіну*.
Розлади обміну речовин, метаболізму: дуже часто – гіперхолестеринемія*; нечасто – гіпертригліцеридемія.
Розлади з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення.
Розлади з боку нирок та сечовивідної системи: нечасто – нефролітіаз.
Розлади з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель, задишка.
Розлади з боку шкіри і підшкірної клітковини: часто – висипання, свербіж, кропив’янка; рідко поширені – синдром Стівенса – Джонсона.3
Розлади з боку судин: часто – артеріальна гіпертензія.
*Включає підвищення при лабораторному моніторингу (див. нижче).
1Див. розділ «Протипоказання».
2Див. розділ «Особливості застосування».
3Ця побічна реакція була виявлена під час післяреєстраційного спостереження, однак не спостерігалася в контрольованих клінічних дослідженнях.
Категорія частоти була оцінена як верхня межа 95 % довірчого інтервалу, розрахованого на основі загальної кількості пацієнтів, які отримували тоцилізумаб в клінічних дослідженнях.
Лікування РА
Внутрішньовенне введення
Безпека лікарського засобу Актемра® досліджувалася у 5 подвійно сліпих контрольованих дослідженнях фази III та протягом періодів їх продовження.
Усі контрольні популяції включали всіх пацієнтів з подвійно сліпих періодів кожного базового дослідження від рандомізації до першої зміни схеми дозування або до досягнення дворічного періоду перебування в дослідженні. Контрольний період в 4 з цих досліджень становив 6 місяців та в 1 дослідженні – до 2 років. У подвійно сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях 774 пацієнти отримували лікування препаратом Актемра® в дозі 4 мг/кг маси тіла у комбінації з метотрексатом, 1870 пацієнтів отримували тоцилізумаб у дозі 8 мг/кг маси тіла у комбінації з метотрексатом/ іншими захворювання-модифікуючими протизапальними препаратами та 288 пацієнтів отримували тоцилізумаб у дозі 8 мг/кг маси тіла як монотерапію.
Загальна популяція включала всіх пацієнтів, які отримали щонайменше одну дозу препарату Актемра® під час подвійно сліпого плацебо-контрольованого періоду або під час відкритого, подовженого періоду досліджень. 3577 з 4009 пацієнтів отримували лікування протягом щонайменше 6 місяців, 3296 пацієнтів – протягом щонайменше 1 року, 2806 пацієнтів – протягом щонайменше 2 років та 1222 – протягом 3 років.
Опис окремих побічних реакцій
Інфекції
За даними 6-місячних контрольованих досліджень частота інфекцій при введенні препарату Актемра® в дозі 8 мг/кг в комбінації із ЗМПЗП становила 127 випадків на 100 пацієнто-років порівняно з 112 випадками на 100 пацієнто-років в групі пацієнтів, які отримували плацебо в комбінації із ЗМПЗП. В популяції з довготривалою експозицією загальна частота інфекцій при застосуванні препарату Актемра® становила 108 на 100 пацієнто-років експозиції.
За даними 6-місячних контрольованих клінічних досліджень частота серйозних інфекцій в групі пацієнтів, які отримували препарат Актемра® у дозі 8 мг/кг у комбінації з ЗМПЗП, становила 5,3 випадку на 100 пацієнто-років експозиції порівняно з 3,9 випадку на 100 пацієнто-років експозиції в групі пацієнтів, які отримували плацебо у комбінації із ЗМПЗП. У дослідженні монотерапії частота серйозних інфекцій становила 3,6 випадку на 100 пацієнто-років експозиції у групі препарату Актемра® порівняно з групою метотрексату (1,5 випадку на 100 пацієнто-років експозиції).
У популяції усіх експозицій загальна частота серйозних інфекцій становила 4,7 на 100 пацієнто-років. Були зареєстровані серйозні інфекційні захворювання, деякі з летальним наслідком, які включали пневмонію, флегмони, оперізувальний лишай, гастроентерити, дивертикуліти, сепсис, бактеріальні артрити. Повідомлялися випадки виникненння опортуністичних інфекцій.
Інтерстиціальна хвороба легень
Порушення функції легень може підвищувати ризик розвитку інфекцій. Існують постмаркетингові повідомлення про інтерстиціальну хворобу легень (включаючи пневмоніт та легеневий фіброз), деякі з таких повідомлень мали летальні наслідки.
Перфорації шлунково-кишкового тракту
Під час проведення 6-місячних контрольованих досліджень у групі пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актемра®, загальна частота перфорації шлунково-кишкового тракту становила 0,26 на 100 пацієнто-років. У популяції довготривалої експозиції загальна частота перфорації шлунково-кишкового тракту становила 0,28 на 100 пацієнто-років. В основному, випадки перфорації шлунково-кишкового тракту на фоні прийому препарату Актемра® були ускладненням дивертикуліту і включали розлитий гнійний перитоніт, перфорацію нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, фістулу та абсцес.
Інфузійні реакції
Під час проведення 6-місячних контрольованих досліджень, побічні реакції, пов’язані з введенням препарату (окремі реакції, що виникають під час введення препарату чи протягом 24 годин після введення), були виявлені у 6,9 % пацієнтів, які отримували тоцилізумаб у дозі 8 мг/кг в комбінації з ЗМПЗП, та у 5,1 % пацієнтів, які отримували плацебо разом з ЗМПЗП. Небажаними реакціями, які відзначалися під час введення препарату, в основному були епізоди підвищення артеріального тиску. Побічними реакціями, що спостерігалися протягом 24 годин після закінчення введення препарату, були головний біль та реакції з боку шкіри (висипання, кропив’янка). Ці реакції не призводили до обмеження терапії.
Частота анафілактичних реакцій (у 6 з 3778 пацієнтів, 0,2 %) була в декілька разів вищою у пацієнтів, які отримували препарат у дозі 4 мг/кг, ніж у пацієнтів, які отримували препарат у дозі 8 мг/кг. У контрольованих і відкритих клінічних дослідженнях клінічно значимі реакції гіперчутливості, зумовлені введенням лікарського засобу Актемра®, які вимагали припинення лікування, спостерігалися у 13 з 3778 пацієнтів (0,3 %). Зазвичай, вказані реакції спостерігалися в період між другою та п’ятою інфузією тоцилізумабу (див. розділ «Особливості застосування»). Анафілаксія з летальним наслідком зафіксована після реєстрації препарату під час лікування препаратом Актемра® для внутрішньовенного введення (див. розділ «Особливості застосування»).
Імуногенність
Загалом 2876 пацієнтів були обстежені на наявність антитіл до препарату Актемра® у 6-місячних контрольованих дослідженнях. У 6 (1,6 %) із 46 пацієнтів, у яких були виявлені антитіла до препарату Актемра®, це асоціювалося з медично значущими реакціями гіперчутливості, які призвели до повної остаточної відміни лікування у 5 пацієнтів. У 30 пацієнтів (1,1 %) були виявлені нейтралізуючі антитіла.
Зміни з боку лабораторних показників:
Нейтрофіли
У 6-місячних контрольованих дослідженнях зменшення числа нейтрофілів нижче 1 × 109/л було відзначено у 3,4 % пацієнтів, яким препарат Актемра® застосовували у дозі 8 мг/кг у комбінації із захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом, у порівнянні з менш ніж 0,1 % пацієнтів, які отримували плацебо в комбінації із ЗМПЗП. Приблизно у половині випадків зниження АЧН нижче 1 × 109/л відбулося протягом 8 тижнів після початку лікування. Зменшення числа нейтрофілів нижче 0,5 × 109/л відзначалося у 0,3 % пацієнтів, які отримували препарат Актемра® у дозі 8 мг/кг в комбінації з ЗМПЗП. Повідомлялося про розвиток інфекцій з нейтропенією.
Протягом подвійного сліпого контрольованого періоду досліджень з довготривалою експозицією картина і частота зниження числа нейтрофілів відповідала результатам, зареєстрованим у 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.
Тромбоцити
У 6-місячних контрольованих дослідженнях зниження числа тромбоцитів нижче 100 × 103/мкл спостерігалося у 1,7 % пацієнтів, які отримували препарат Актемра® у дозі 8 мг/кг в комбінації із захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом, у порівнянні з менш ніж 1 % пацієнтів, які отримували плацебо у комбінації із захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом. Ці зміни не супроводжувалися розвитком епізодів кровотеч.
Протягом подвійного сліпого контрольованого періоду досліджень з довготривалою експозицією картина і частота зниження числа тромбоцитів відповідала результатам, зареєстрованим у 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.
Дуже рідко повідомлялося про панцитопенію, що відзначалася в постмаркетинговий період.
Підвищення активності печінкових трансаміназ
У ході 6-місячних контрольованих клінічних досліджень транзиторне підвищення активності АЛТ/АСТ (перевищення ВМН більш ніж у 3 рази) спостерігалося у 2,1 % пацієнтів, які отримували препарат Актемра® у дозі 8 мг/кг, і у 4,9 % пацієнтів, які отримували метотрексат. Ці зміни виникли у 6,5 % пацієнтів, які отримували препарат Актемра® у дозі 8 мг/кг у комбінації з ЗМПЗП, і у 1,5 % пацієнтів, які отримували плацебо у комбінації з ЗМПЗП.
Додавання до монотерапії препаратом Актемра® препаратів, що мають потенційно гепатотоксичну дію (наприклад, метотрексату), призводило до збільшення частоти випадків підвищення активності трансаміназ. Підвищення активності АЛТ/АСТ, яке перевищує ВМН більш ніж у 5 разів, спостерігалося у 0,7 % пацієнтів, які отримували монотерапію тоцилізумабом, і у 1,4 % пацієнтів, які отримували тоцилізумаб у комбінації з ЗМПЗП. При цьому у більшості пацієнтів терапію тоцилізумабом припинили назавжди. Протягом подвійно сліпого контрольованого періоду, при рутинному лабораторному моніторингу, частота підвищення рівня непрямого білірубіну вище верхньої границі норми, який визначався як рутинний лабораторний параметр, у пацієнтів, які отримували препарат Актемра® у дозі 8 мг/кг у комбінації із ЗМПЗП, становила 6,2 %. Загалом, у 5,8 % пацієнтів спостерігалося підвищення рівня непрямого білірубіну від 1 до 2 разів вище верхньої границі норми та у 0,4 % – більш ніж у 2 рази вище ВМН.
Протягом подвійного сліпого контрольованого періоду досліджень з довготривалою експозицією характер і частота підвищення рівня АЛТ/АСТ відповідала результатам, зареєстрованим у 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.
Зміна показників ліпідного обміну
Протягом рутинного лабораторного моніторингу у 6-місячних контрольованих дослідженнях часто спостерігалося підвищення показників ліпідного обміну (загального холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ та/або ЛПВЩ). При рутинному лабораторному моніторингу в клінічних дослідженнях стійке підвищення показника загального холестерину ≥ 6,2 ммоль/л спостерігалося у 24 % пацієнтів, а стійке підвищення показника ЛПНЩ ≥ 4,1 ммоль/л – у 15 % пацієнтів, які отримували препарат Актемра®. Підвищення рівня показників ліпідного обміну ефективно коригувалося гіполіпідемічними препаратами.
Протягом подвійного сліпого контрольованого періоду досліджень з довготривалою експозицією характер і частота підвищення рівня показників ліпідного обміну відповідала результатам, зареєстрованим у 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.
Злоякісні новоутворення
Клінічних даних недостатньо для оцінки можливості розвитку злоякісних новоутворень після застосування тоцилізумабу. Довгострокова оцінка безпеки застосування препарату триває.
Реакції з боку шкіри
Про випадки синдрому Стівенса – Джонсона в постмаркетинговий період повідомлялося рідко.
Підшкірне введення
Лікування РА
Безпека застосування лікарського засобу Актемра® у вигляді підшкірної ін’єкції пацієнтам з ревматоїдним артритом вивчалась у подвійно сліпому, контрольованому, багатоцентровому дослідженні ПШ-І. ПШ-І – це дослідження, у якому ефективність та безпеку застосування препарату Актемра® у дозі 162 мг 1 раз на тиждень порівнювали із внутрішньовенним введенням у дозі 8 мг/кг у 1262 пацієнтів з ревматоїдним артритом. Усі пацієнти отримували базову терапію у вигляді небіологічних захворювання-модифікуючих протизапальних препаратів. Безпека й імуногенність препарату Актемра® при підшкірному введенні відповідала відомому профілю безпеки тоцилізумабу при внутрішньовенному введенні, і ніяких нових або неочікуваних небажаних реакцій не спостерігалося. Більш висока частота реакцій у місці ін’єкції спостерігалася у групі з підшкірним застосуванням, ніж у групі з внутрішньовенним застосуванням, в якій вводилося підшкірно плацебо.
Реакції у місці ін’єкції
У ході 6-місячного контрольованого періоду дослідження ПШ-I частота реакцій у місці ін’єкції становила 10,1 % (64/631) і 2,4 % (15/631) для тоцилізумабу у вигляді підшкірної ін’єкції з дозуванням 1 раз у тиждень та плацебо у вигляді підшкірної ін’єкції (група з внутрішньовенним введенням) відповідно. Ці реакції у місці ін’єкції (включаючи еритему, свербіж, біль та гематому) були від легкого до помірного ступеня тяжкості. Більшість з них були оборотними без будь-якого лікування і не потребували відміни препарату.
Імуногенність
У клінічному дослідженні ПШ-I загалом 625 пацієнтів, які отримували препарат Актемра® у дозуванні 162 мг 1 раз на тиждень, були обстежені протягом 6-місячного контрольованого періоду на наявність антитіл до лікарського засобу Актемра®. У п’ятьох пацієнтів (0,8 %) були виявлені антитіла до препарату Актемра®; у кожного з них продукувалися нейтралізуючі антитіла до препарату Актемра®. У одного з пацієнтів було виявлено позитивний результат на ізотип IgE (0,2 %).
У клінічному дослідженні ПШ-II загалом 434 пацієнти, які отримували препарат Актемра® у дозуванні 162 мг 1 раз на 2 тижні, перевірялися протягом 6-місячного контрольованого періоду на наявність антитіл до препарату Актемра®. У сімох пацієнтів (1,6 %) було виявлено антитіла до препарату Актемра®, у шістьох з них (1,4 %) продукувалися нейтралізуючі антитіла до препарату Актемра®. У чотирьох з пацієнтів був виявлений позитивний результат на ізотип IgE (0,9 %).
Не спостерігалося кореляції між продукуванням антитіл та клінічною відповіддю або небажаними реакціями.
Гематологічні порушення
Нейтрофіли
Протягом рутинного лабораторного моніторингу в 6-місячному контрольованому дослідженні тоцилізумабу ПШ-І зменшення числа нейтрофілів нижче 1 × 109/л спостерігалося у 2,9 % пацієнтів, яким препарат вводили підшкірно 1 раз на тиждень.
Не спостерігалося чіткого взаємозв’язку між зменшенням нейтрофілів нижче 1 × 109/л і виникненням серйозних інфекцій.
Тромбоцити
Протягом рутинного лабораторного моніторингу в 6-місячному контрольованому дослідженні ПШ-І препарату Актемра® у жодного з пацієнтів, яким препарат вводили підшкірно 1 раз на тиждень, не відзначалося зменшення кількості тромбоцитів ≤ 50 × 103/мкл.
Підвищення активності печінкових трансаміназ
Протягом рутинного лабораторного моніторингу в 6-місячному контрольованому дослідженні препарату Актемра® ПШ-І підвищення активності АЛТ або АСТ ≥ 3 × ВМН спостерігалося у 6,5 % та 1,4 % пацієнтів відповідно, з введенням препарату підшкірно 1 раз на тиждень.
Зміни показників ліпідного обміну
Протягом рутинного лабораторного моніторингу в 6-місячному контрольованому дослідженні препарату Актемра® ПШ-І у 19 % пацієнтів відзначалося стійке підвищення загального холестерину > 6,2 ммоль/л (240 мг/дл), а стійке підвищення показника ЛПНЩ до ≥ 4,1 ммоль/л (160 мг/дл) – у 9 % пацієнтів, яким препарат вводили підшкірно 1 раз на тиждень.
Підшкірне введення
Лікування сЮІА
Профіль безпеки препарату Актемра® для підшкірного введення вивчався у 51 дитини із сЮІА (віком від 1 до 17 років). Загалом у пацієнтів із сЮІА побічні реакції за типами були подібними до тих, які спостерігалися у пацієнтів з РА (див. вище розділ «Побічні реакції»).
Інфекції
Частота інфекцій у пацієнтів із сЮІА, які отримували лікування препаратом Актемра® для підшкірного введення, була порівнянною з такою у пацієнтів із сЮІА, які отримували лікування препаратом Актемра® для внутрішньовенного введення.
Реакції у місці введення
У дослідженні підшкірного введення препарату Актемра® (WA28118) загалом у 41,2 % (21/51) пацієнтів із сЮІА спостерігалися реакції у місці підшкірного введення препарату Актемра®. Найпоширенішими реакціями у місці введення були еритема, свербіж, біль та набряк у місці ін’єкції. Більшість повідомлених реакцій у місці введення були 1 ступеня, всі повідомлені реакції у місці введення були нетяжкими та жодна реакція у місці введення не призвела до припинення чи переривання лікування.
Імуногенність
У дослідженні підшкірного введення препарату Актемра® (WA28118) 46 із 51 (90,2 %) пацієнтів були обстежені на наявність антитіл до тоцилізумабу на вихідному рівні та принаймні один раз обстежувалися впродовж дослідження. У жодного пацієнта не розвинулися антитіла до тоцилізумабу після вихідного рівня.
Відхилення лабораторних показників від норми
У 52-тижневому відкритому дослідженні підшкірного застосування (WA28118) зменшення числа нейтрофілів до рівня менше 1 × 109/л спостерігалося у 23,5 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актемра® для підшкірного введення. Зменшення числа тромбоцитів до рівня менше 100 × 103/мкл спостерігалося у 2 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актемра® для підшкірного введення. Підвищення рівня AЛT або AСT до ≥ 3 × ВМН спостерігалося відповідно у 9,8 % та 4,0 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актемра® для підшкірного введення.
Зміни показників ліпідного обміну
У 52-тижневому відкритому дослідженні підшкірного введення препарату (WA28118) у 23,4 % та 35,4 % пацієнтів у будь-який час протягом досліджуваного лікування спостерігалося підвищення рівня холестерину ЛПНЩ до ≥ 130 мг/дл та рівня загального холестерину до ≥ 200 мг/дл відповідно.
Підшкірне введення
Пацієнти з пЮІА
Профіль безпеки підшкірного введення препарату Актемра® також оцінювався у 52 дітей з пЮІА. Загальна експозиція лікарського засобу Актемра® у загальній популяції експозиції пацієнтів з пЮІА становила 184,4 пацієнто-років для тоцилізумабу, що застосовувався внутрішньовенно, та 50,4 пацієнто-років для тоцилізумабу, що застосовувався підшкірно. Загалом профіль безпеки, що спостерігався у пацієнтів з пЮІА, відповідав відомому профілю безпеки препарату Актемра®, за винятком реакцій у місці введення. У пацієнтів з пЮІА реакції у місці введення після підшкірної ін’єкції препарату Актемра виникали частіше, ніж у дорослих пацієнтів з РА.
Інфекції
У дослідженні підшкірного застосування препарату Актемра® частота інфекцій у пацієнтів з пЮІА, які отримували лікування препаратом Актемра® для підшкірного введення, була такою ж, як і у пацієнтів з пЮІА, які отримували лікування препаратом Актемра® для внутрішньовенного введення.
Реакції у місці введення
Загалом у 28,8 % (15/52) пацієнтів з пЮІА виникали реакції у місці введення після підшкірного застосування препарату Актемра®. Ці реакції виникали у 44 % пацієнтів з масою тіла ≥ 30 кг порівняно з 14,8 % пацієнтів з масою тіла
Імуногенність
У дослідженні підшкірного застосування у 5,8 % (3 з 52) пацієнтів спостерігалося утворення нейтралізуючих антитіл до тоцилізумабу без розвитку серйозних або клінічно значущих реакцій гіперчутливості. Із цих 3 пацієнтів 1 надалі припинив участь у дослідженні. Не спостерігалося кореляції між утворенням антитіл та клінічною відповіддю або небажаними явищами.
Відхилення лабораторних показників від норми
За результатами стандартного лабораторного моніторингу в загальній популяції зменшення числа нейтрофілів нижче 1 × 109/л спостерігалося у 15,4 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актемра® шляхом підшкірного введення. Зростання рівня АЛТ або АСТ ≥ 3 × ВМН спостерігалося відповідно у 9,6 % та 3,8 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актемра® шляхом підшкірного введення. У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актемра® шляхом підшкірного введення, зниження числа тромбоцитів ≤ 50 × 103/мкл не було.
Показники ліпідного обміну
У дослідженні підшкірного застосування препарату Актемра® у 14,3 % та 12,8 % пацієнтів у будь-який час після початку досліджуваного лікування спостерігалося зростання рівня холестерину ЛПНЩ до ≥ 130 мг/дл та рівня загального холестерину до ≥ 200 мг/дл відповідно.
Підшкірне введення
Лікування ГКА
Безпека підшкірного застосування лікарського засобу Актемра® вивчалася в одному дослідженні фази III (WA28119) у 251 пацієнта з ГКА. Загальна тривалість застосування препарату Актемра® усім пацієнтам становила 138,5 пацієнто-року впродовж 12-місячного подвійно сліпого плацебо-контрольованого етапу дослідження. Загальний профіль безпеки, який спостерігався у пацієнтів з ГКА, яким застосовували препарат Актемра®, відповідав відомому профілю безпеки препарату Актемра® (див. «Зведені дані щодо побічних реакцій» вище).
Інфекції
Частота інфекцій/ серйозних інфекцій була схожою у групі щотижневого введення препарату Актемра® (200,2/9,7 випадку на 100 пацієнто-років), у групі введення плацебо при 26-тижневому зниженні дози преднізону (156,0/4,2 випадку на 100 пацієнто-років) та у групі введення плацебо при 52-тижневому зниженні дози преднізону (210,2/12,5 випадку на 100 пацієнто-років).
Реакції у місці ін’єкції
У групі підшкірного щотижневого введення препарату Актемра® загалом 6 % (6 зі 100) пацієнтів повідомили про побічну реакцію, яка виникла на місці підшкірної ін’єкції. Не повідомлялося про серйозні побічні реакції у місці введення або про такі, що потребували припинення лікування.
Імуногенність
У групі підшкірного щотижневого введення препарату Актемра® у 1 хворого (1,1 %, 1 з 95) утворились позитивні нейтралізуючі антитіла до препарату Актемра®, хоча і не ізотипу IgE. У цього пацієнта не розвинулася реакція гіперчутливості або реакція у місці введення.
Гематологічні відхилення
Нейтрофіли
Під час планового лабораторного моніторингу у 12-місячному контрольованому клінічному дослідженні препарату Актемра® спостерігалося зменшення кількості нейтрофілів нижче 1 × 109/л у 4 % у пацієнтів групи підшкірного щотижневого введення. Це явище не спостерігалося у жодній з груп введення плацебо при зниженні дози преднізону.
Тромбоцити
Під час планового лабораторного моніторингу в 12-місячному контрольованому клінічному дослідженні препарату Актемра® 1 пацієнт (1 %, 1 зі 100) у групі підшкірного щотижневого введення препарату Актемра® мав єдиний випадок тимчасового зменшення кількості тромбоцитів до 3/мкл без пов’язаних випадків кровотечі. Зменшення кількості тромбоцитів нижче 100 × 103/мкл не спостерігалося у жодній з груп введення плацебо при зниженні дози преднізону.
Підвищення рівня печінкових трансаміназ
Під час планового лабораторного моніторингу в 12-місячному контрольованому клінічному дослідженні препарату Актемра® спостерігалося підвищення рівня АЛТ ≥ 3 × ВМН у 3 % пацієнтів групи підшкірного щотижневого введення препарату Актемра® у порівнянні з 2 % у групі введення плацебо при 52-тижневому зниженні дози преднізону та жодного у групі введення плацебо при 26-тижневому зниженні дози преднізону. Підвищення рівня AСT > 3 × ВМН спостерігалося у 1 % пацієнтів у групі підшкірного щотижневого введення препарату Актемра® у порівнянні з 0 % пацієнтів у кожній з груп введення плацебо при зниженні дози преднізону.
Зміни показників ліпідного обміну
Під час планового лабораторного моніторингу в 12-місячному контрольованому клінічному дослідженні препарату Актемра® у 34 % пацієнтів спостерігалося стійке підвищення рівня загального холестерину > 6,2 ммоль/л (240 мг/дл), у 15 % спостерігалося стійке підвищення ЛПНЩ до ≥ 4,1 ммоль/л (160 мг/дл) у групі підшкірного щотижневого введення препарату Актемра®.