Анна Лук'янова

Вночі 18 серпня 2025 року завідувачка Аптеки Оптових Ц.. Білозерка 2 Анна Лук’янова отримала sms від знайомої зі «швидкої»: «Твоєї аптеки більше немає». Перевірити інформацію в селищі, в якому через обстріли майже відсутній зв’язок, можна було лише одним способом. І Аня побігла до аптеки…

Над селищем літали дрони і полювали на людей. Тому дістатися до аптеки в завідувачки вийшло лише з третього разу. А коли вона зрештою потрапила туди, то жахнулася. «Ні вікон, ні дверей не лишилося. В залі впала стеля і все було засипано уламками та коробками з ліками. Вирвані дроти стирчали зі стін. Найбільше постраждала матеріальна та кімната персоналу, в яких ми зазвичай з дівчатами ховалися під час обстрілів. Якщо цей приліт стався би вдень, то невідомо, чи давала б я зараз це інтерв’ю», – сумно жартує Аня.

Білозерка – моя батьківщина і моя доля

Вже в перші дні війни Білозерка, яка знаходиться на відстані 10 км від Херсону, потрапила під окупацію. Анна Лук’янова тоді працювала в аптеці іншої мережі і виїжджати не планувала. А потім це стало неможливим – ворог обстрілював машини і нищив усе, що рухалося. Селище потрапило в облогу – магазини та аптеки зачинилися, ніхто не наважувався везти сюди навіть найнеобхідніший товар. «Будь-які продукти стали дефіцитом. Поки не закінчилися домашні запаси муки, ми пекли хліб самі й ділилися з сусідами. Але Білозерка жила під окупацією майже 10 місяців, тут жодних запасів не вистачить. Всі перейшли на городину, слава богу, вона в нас родить. Я бралася за будь-який підробіток, щоб прогодувати донечку. Розраховувалися зазвичай свіжими овочами або консервами, що збереглися з довоєнних часів. Ніколи не думала, що в наш час може бути таке»…

В листопаді селище звільнили і Анна почала шукати роботу. В нашій мережі тоді вакансій не було, тому фармацевткині з університетським дипломом довелося працювати навіть лаборанткою в сільгоспакадемії.

Аптечна мережа 9-1-1 відновлює роботу

Аптека Оптових Ц.. Білозерка 2 «народилася» за  три місяці до повномасштабного вторгнення. Але коли у селище зайшов ворог, аптека зачинилася. І відновила роботу 31 січня 2023 року. А в грудні 2024 року її завідувачка Лариса Литвиненко не витримала життя під обстрілами і поїхала. На її місце й прийшла Аня.

«Колектив мені дістався перевірений і надійний. Нас знову було троє – я, Тетяна Тумка та Лариса Проніна. Ходили на роботу під дронами, обслуговували людей. Звичайні аптечні будні з поправкою на війну. І вранці 18 червня мої колеги теж прийшли на роботу. Ми три дні розбирали завали, намагаючись врятувати нашу аптеку. Але згодом стало зрозуміло, що пошкодження надто серйозні і потрібен капітальний ремонт. Однак тихі дні та ночі, коли на Білозерку нічого не летить, можна порахувати на пальцях однієї руки, тому поки вивезли з аптеки увесь товар, забили вікна та двері – Аптеку Оптових Ц.. в Торговельному провулку зачинено. Сподіваюся, не назавжди», – розповідає Анна Лук’янова.

В Білозерці залишилася лише одна аптека

Місцеві жителі з сумом згадують ті часи, коли в Білозерці працювали обидві Аптеки Оптових Ц… Після того страшного прильоту ледь не зачинилася і друга торгова точка. Частина тамтешнього колективу вирішила евакуюватися, бо жити поруч з фронтом більше немає сил.

На їхнє місце прийшли Анна Лук’янова та Лариса Проніна. Вони розуміють, що не можуть залишити людей без допомоги, тому вкотре прийняли рішення залишитися.

«Ми в Білозерці зараз живемо одним днем. І чекаємо, що на нашу Херсонщину зрештою прийде мир. Тоді й аптеку нашу відродять – вже вдруге. Випробування війною продовжується, але поки залишається надія, ми там, де найбільше потрібні. Тому прощатися зарано – до побачення», – посміхається Анна Лук’янова.

Дата створення: 26.08.2025                   Дата оновлення: 28.10.2025