Цефунорт

Склад

1 флакон містить:

діюча речовина: цефуроксиму натрію еквівалентно цефуроксиму 750 мг або 1500 мг.

Форма випуску

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій (флакон з порошком, по 1 флакону в картонній коробці).

Основні фізико-хімічні властивості

Порошок білого або майже білого кольору, злегка гігроскопічний, кристалічний.

Фармакодинаміка

Цефуроксим - цефалоспорин II покоління для парентерального застосування, має бактерицидну дію. Протимікробну механізм пов'язаний з пригніченням активності мікробного ферменту транспептидази, що призводить до порушення синтезу пептидоглікану клітинної стінки мікроорганізмів. Препарат має широкий спектр дії, стійкий у присутності більшості β-лактамаз, діє на штами, стійкі до ампіциліну та амоксициліну.

Фармакокінетика

Максимальна концентрація лікарського засобу в сироватці крові спостерігається через 30-45 хвилин після введення. Період напіввиведення цефуроксиму при внутрішньовенному і внутрішньом'язовому введенні становить близько 70 хвилин. Одночасне введення пробенециду сповільнює виведення цефуроксиму та спричинює підвищення його концентрації в сироватці крові.

Цефуроксим не метаболізується і виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції.

Рівень цефуроксиму в сироватці зменшується шляхом діалізу.

Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК (МПК) для більшості поширених патогенних мікроорганізмів, досягається у кістковій тканині, синовіальній і внутрішньоочної рідинах. Цефуроксим проникає через гематоенцефалічний бар'єр при запаленні мозкових оболонок.

• лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму мікроорганізмами, або лікування інфекцій до визначення збудника інфекційного захворювання.
• інфекційні захворювання дихальних шляхів: гострі та хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки;
• інфекційні захворювання горла, носа: синусити, тонзиліти, фарингіти;
• інфекційні захворювання сечовивідних шляхів: гострий та хронічний пієлонефрит, цистит, безсимптомні бактеріурії;
• інфекційні захворювання м'яких тканин целюліт, еризипелоїду, ранові інфекції;
• інфекційні захворювання кісток і суглобів: остеомієліт, септичний артрит;
• інфекції в акушерстві та гінекології: інфекційно-запальні захворювання тазових органів;
• гонорея, особливо в тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін;
• інші інфекційні захворювання, включаючи септицемії і менінгіти.

Профілактика виникнення інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітці та в черевній порожнині, на тазових органах, при васкулярних, серцево-судинних та ортопедичних операціях.

У більшості випадків монотерапія Цефунортом є ефективною, але при необхідності препарат можна застосовувати в комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, в супозиторіях або ін'єкційно).

У разі наявної або очікуваної змішаної аеробного і анаеробної інфекції (наприклад перитоніту, аспіраційної пневмонії, абсцесу легенів, органів таза і мозку) і високу ймовірність такої інфекції (наприклад, при операціях на товстому кишечнику і в гінекологічній хірургії) прийнятним є застосування Цефунорту в поєднанні з метронидазолом.

При лікуванні пневмонії та загострення хронічного бронхіту Цефунорт можна призначати перед пероральним застосуванням цефуроксиму аксетил, коли це необхідно.

Підвищена чутливість до цефуроксиму або інших компонентів препарату.

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Наявність в анамнезі важкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактамами та карбапенеми).

Чутливість до Цефунорту відрізняється в різних регіонах і може змінюватися з часом. При необхідності слід звернутися в місцеві даних з чутливості до антибіотика.

Ін'єкції Цефунорту призначені тільки для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення.

Оскільки цефуроксим існує також у формі цефуроксиму аксетил для перорального застосування, можна з парентеральної терапії Цефунортом послідовно перейти на пероральну терапію цефуроксима аксетилом в тих випадках, коли це клінічно доцільно.

Загальні рекомендації.

дорослі

При багатьох інфекціях досить 750 мг 3 рази на добу внутрішньом'язово або внутрішньовенно. При більш тяжких інфекціях дозу збільшують до 1,5 г 3 рази на добу. У разі необхідності частоту введення можна збільшити до 4 разів на добу (інтервал введення - 6:00) - загальна доза на добу збільшиться до 3-6 м

Діти (в тому числі немовлята)

30-100 мг/кг на добу, розділені на 3-4 ін'єкції. Для більшості інфекцій оптимальною дозою є 60 мг/кг на добу.

новонароджені

30-100 мг/кг на добу, розділені на 2-3 ін'єкції. Необхідно враховувати, що період напіввиведення цефуроксиму в перші тижні життя може бути в 3-5 разів більше, ніж у дорослих.

гонорея

1,5 г шляхом однієї ін'єкції або по 750 мг двома ін'єкціями внутрішньом'язово в обидві сідниці.

менінгіт

Цефунорт застосовується в якості монотерапії при бактеріальному менінгіті, якщо він спричинений чутливими штамами.

Дорослі 3 г кожні 8:00.

Діти (в тому числі немовлята): 200-240 мг/кг на добу, розділені на 3 або 4 дози. Цю дозу можна зменшеніти до 100 мг/кг на добу після 3 днів застосування або при клінічному поліпшенні.

Новонароджені: початкова доза повинна становити 100 мг/кг на добу. Можливе зменшення дози до 50 мг/кг на добу в разі клінічного поліпшення.

профілактика

Звичайна доза - 1,5 г в стадії індукції анестезії при абдомінальних, тазових та ортопедичних операціях. Цю дозу можна доповнити додатковим внутрішньом'язовим введенням 750 мг через 8 і 16 годин.

При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза становить 1,5 г, яку вводять на стадії індукції анестезії і потім доповнюють внутрішньом'язовим введенням 750 мг 3 рази на добу протягом наступних 24-48 годин.

При повній заміні суглоба 1,5 г порошку цефуроксиму змішують з одним пакетом метилметакрилатного цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономеру.

послідовна терапія

Пневмонія: 1,5 г Цефунорту 2-3 рази на добу (внутрішньом'язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин.

Загострення хронічного бронхіту: 750 мг Цефунорту 2-3 рази на добу (внутрішньом'язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин.

Тривалість терапії визначається тяжкістю інфекції та клінічним станом пацієнта.

При застосуванні Цефунорту в режимі послідовної терапії час переходу на пероральне застосування цефуроксиму аксетил визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю мікроорганізму. При відсутності клінічного поліпшення протягом 72 годин слід продовжити парентеральне введення препарату. Перед застосуванням цефуроксиму аксетил слід ознайомитися з інструкцією із застосування цього препарату.

Передозування цефалоспоринових антибіотиків може призвести до розвитку симптомів подразнення головного мозку, внаслідок чого можуть виникнути судоми. Рівень цефуроксиму можна зменшити шляхом проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Побічні реакції переважно поодинокі (менше 1/10 000) і в цілому легені та назад за своїм характером. Частота виникнення, наведена нижче, є приблизною, оскільки по більшості реакцій немає достатніх даних для такого підрахунку. Крім того, частота побічних реакцій варіює залежно від показання.

Критерії оцінки частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто ³ 1/10; часто ³ 1/100 та <1/10; нечасто ³ 1/1000 та <1/100; рідко ³ 1/10 000 і <1/1000; дуже рідко <1/10 000.

Інфекції та інвазії.

Рідко - надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, наприклад Candida.

З боку системи крові та лімфатичної системи.

Часто - нейтропенія, еозинофілія.

Нечасто - лейкопенія, зниження рівня гемоглобіну, позитивний результат тесту Кумбса.

Рідко - тромбоцитопенія.

Дуже рідко - гемолітична анемія.

Цефалоспорини мають властивість абсорбуватися на поверхні мембрани червоних кров'яних клітин і взаємодіяти з антитілами, викликаючи позитивний результат тесту Кумбса, що може впливати на визначення групи крові та дуже рідко - гемолітичної анемії.

З боку імунної системи.

Реакції гіперчутливості:

нечасто - висипання на шкірі, кропив'янка і свербіж

рідко - лікарська лихоманка;

дуже рідко - інтерстиціальний нефрит, анафілактичний шок, шкірний васкуліт.

Шлунково-кишкові розлади.

Нечасто - дискомфорт в шлунково-кишковому тракті.

Дуже рідко - псевдомембранозний коліт (див. Розділ «Особливості застосування»).

Гепатобіліарні порушення.

Часто - транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів.

Нечасто - минуще підвищення рівня білірубіну.

Транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну виникало головним чином у пацієнтів з уже наявною патологією печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку немає.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже рідко - поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

З боку сечовидільної системи

Дуже рідко - підвищення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зниження рівня кліренсу креатиніну.

Загальні порушення і реакції в місці введення.

Часто - реакції в місці введення, які можуть включати біль і тромбофлебіт.

Імовірність виникнення болю в місці введення велика при застосуванні високих доз, однак це навряд чи причиною припинення лікування.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Даних про ембріотоксичної і тератогенної дії цефуроксиму не було одержано, проте, як і інші ліки, його слід з обережністю призначати в перші місяці вагітності.

Цефуроксим проникає в грудне молоко, тому слід припинити годування груддю на час застосування препарату.

Діти

Застосовується дітям з перших днів життя.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Повідомлень про вплив препарату Цефунорт на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами немає.

Як і інші антибіотики, Цефунорт може впливати на флору кишечника, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивів.

При лікуванні Цефунортом рівень глюкози в крові та плазмі рекомендується визначати за допомогою глюкозооксидазної або гексозокіназної методики.

Цефунорт не впливає на результати ензимних методів визначення глюкозурії.

Цефунорт незначній мірі може впливати на результати тестів з використанням методик, заснованих на відновленні міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест), але це не призводить до хибнопозитивних результатів, як у випадку застосування інших цефалоспоринів.

Цефуроксим не впливає на результат дослідження рівня креатиніну лужним пікратом.

Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності - 2 роки.