Симватин

табл. п / полон. оболонкою 10 мг, № 30

• Сімвастатін10 мг
• Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, повідон, Опадрі OY-L білий.

табл. п / полон. оболонкою 20 мг, № 30

• Сімвастатін20 мг
• Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, повідон, Опадрі OY-L білий.

гіполіпідемічний засіб групи статинів. Є інгібітором ГМГ-КоА-редуктази - ферменту, який бере участь в біосинтезі холестерину в печінці. Симвастатин знижує концентрацію загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ і ТГ в плазмі крові, при цьому рівень антиатерогенной фракції ХС ЛПВЩ помірно підвищується.

Крім цього, симвастатин має ряд інших позитивних ефектів, зокрема покращує функцію ендотелію кровоносних судин, має антиоксидантну дію, а також пригнічує проліферацію та міграцію клітин при атеросклеротичному процессе.Сімвастатін в формі неактивного лактона відносно добре всмоктується в травному тракті та перетворюється в печінці в активну терапевтичну форму. Під час першого проходження через печінку понад 79% абсорбованого симвастатину затримується в ній і метаболізується. Виводиться переважно з жовчю і калом. Терапевтичний ефект розвивається протягом 2 тижнів, максимальний ефект спостерігається через 4-8 тижні від початку терапії.

• Первинна гіперхолестеринемія типу IIа і IIb (при недостатній ефективності дієти та інших нефармакологічних методів корекції);
• ІХС (для зниження ризику розвитку інфаркту міокарда та кардіальної смертності).

початкова доза симвастатину при гіперхолестеринемії становить 10 мг 1 раз на добу. Залежно від необхідного результату дозу можна підвищити до 40 мг/добу. Не потрібно коригувати дозу у пацієнтів похилого віку та хворих з легким і помірним ступенем ниркової недостатності. При ІХС початкова доза становить 20 мг/добу в 1 прийом (під час вечері).

підвищена чутливість до симвастатину або інших компонентів препарату, захворювання печінки у фазі загострення, стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, не пов'язане з іншою патологією, період вагітності та годування груддю, порфірія. Не рекомендується призначати симвастатин дітям і підліткам у віці до 18 років.

симвастатин зазвичай добре переноситься. Більшість побічних ефектів помірно виражені та минущі.

Можуть виникати запор, нудота, метеоризм, диспепсія, біль у животі, діарея, блювання, головний біль, порушення сну та підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові. Рідше виникають запаморочення, підвищена стомлюваність, слабкість м'язів, свербіж шкіри та алопеція. Надзвичайно рідко (в поодиноких випадках) - депресія, периферична нейропатія, імпотенція, порушення функції нирок, протеїнурія, помутніння кришталика, дерматоміозит, шкірний висип і екзема. Для більшості цих побічних ефектів не було встановлено прямий причинно-наслідкового зв'язку з прийомом препарату.

Важливим, але вкрай рідкісним побічним ефектом симвастатину є міопатії, проявами якої можуть бути біль і ригідність м'язів, а також підвищення рівня КФК в сироватці крові. Надзвичайно рідко може розвиватися рабдоміоліз, який може привести до гострої ниркової недостатності.

терапія симвастатином може зумовити підвищення активності трансаміназ в сироватці крові. У більшості випадків таке підвищення незначно виражене і не має істотного клінічного значення, однак перед початком лікування рекомендується визначити рівень трансаміназ у сироватці крові та в подальшому регулярно контролювати ці показники протягом усього періоду терапії.

Якщо активність трансаміназ у сироватці крові більш ніж в 3 рази перевищує верхню межу норми, препарат необхідно відмінити. З особливою обережністю рекомендують призначати симвастатин пацієнтам, які зловживають алкоголем, або з хронічним захворюванням печінки.

В період лікування хворому рекомендується дотримуватися стандартну гіпохолестеринову дієту.

застосування симвастатину в дозі 10 мг відносно безпечно у пацієнтів з трансплантованими органами, які приймають циклоспорин, проте перевищувати цю дозу не рекомендується.

Застосування симвастатину сумісно з циклоспорином, фібратами, нікотиновою кислотою, еритроміцином, кларитроміцином, кетоконазолом, ітраконазолом та нефазодоном підвищує ризик виникнення міопатії з рабдоміоліозом і гострої ниркової недостатності.

При одночасному прийомі з ритонавіром може підвищуватись концентрація симвастатину у сироватці крові.

Симвастатин може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину та підвищувати ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, які приймають симвастатин одночасно з дигоксином, може підвищуватися концентрація дигоксину в сироватці крові.

проводять промивання шлунка, призначають активоване вугілля, контролюють життєво важливі функції організму, в тому числі функцію нирок і печінки, а також рівень КФК у сироватці крові.

в сухому місці при температурі до 30 °C.