Орзид

• Порошок для приготування розчину для інфузій у флаконах по 250 мг.
• Порошок для приготування розчину для інфузій у флаконах по 500 мг.
• Порошок для приготування розчину для інфузій у флаконах по 1000 мг.

1 флакон містить 250, 500 або 1000 мг цефтазидиму.

Орзид є цефалоспоринових антибіотиком третього покоління. Діюча речовина - цефтазидим. Володіє бактерицидною дією за рахунок пригнічення бактеріальної клітинної стінки. Володіє широким спектром антибактеріальної активності на грампозитивні, грамнегативні, аеробні та анаеробні мікроорганізми. Цефтазидим діє бактерицидно на штами мікроорганізмів резистентні до ампіциліну, метициліну, антибіотиків аминогликозидного ряду, і багатьом іншим антибіотиків цефалоспоринового ряду. Після введення цефтазидим проникає в усі тканини та рідини організму і досягає терапевтичної концентрації. Розподіляється також в кістках, жовчному міхурі, шкірі, м'яких тканинах, міокарді. Погано проникає через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр, але при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму в спинномозковій рідині досягає терапевтичного рівня і є достатньою для лікування менінгіту.

Висока концентрація препарату зберігається в організмі протягом 8-12 годин. Період напіввиведення при нормальному функціонуванні нирок становить 1,8 години, при порушеному 2,2 години.

Цефтазидим не метаболізується в печінці, тому хворим з порушеннями функції печінки не потрібна знижувати терапевтичну дозу препарату. Виводиться в незміненому вигляді (80-90%) нирками. У пацієнтів, що мають порушення функції нирок доза препарату повинна бути значно нижчою за звичайну.

Показаний при захворюваннях викликаних чутливими до препарату організмами (захворювання дихальних шляхів, сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, кісток, суглобів, шкіри та м'яких тканин, черевної порожнини, сепсис, септицемії, ускладнення і профілактика при оперативних втручаннях).

Орзид призначений тільки для парентерального (внутрішньом'язового і внутрішньовенного) застосування. Дозу препарату визначають індивідуально з урахуванням віку, маси тіла хворого, захворювання, чутливості збудника і стану функції нирок.

Звичайна доза для дорослих становить 1 г 3 рази на добу або по 2 гр. кожні 12 годин.

При важких інфекціях або у хворих зі зниженим імунітетом доза Орзиду становить 2 г кожні 8 годин.

При захворюваннях кісток і суглобів - 2 г 2 рази на добу.

Доза для дітей у віці до 2 місяців становить 25-50 мг на 1 кг маси тіла дитини на добу за 2 введення;

Для дітей старше 2 місяців - 30-100 мг на 1 кг маси тіла дитини на добу за 2 або 3 введення.

Для дітей зі зниженим імунітетом, муковісцидозом або менінгітом - до 150 мг на 1 кг маси тіла дитини на добу (максимально 6 г на добу) за 3 введення. Максимальна добова доза для дітей не повинна перевищувати 6 м

Добова доза Орзиду для пацієнтів літнього віку не повинна перевищувати 3 м

Початкова доза для пацієнтів з нирковою недостатністю повинна становити 1 г підтримуючу дозу визначають з урахуванням швидкості кліренсу креатиніну.

Способи розведення препарату

Для внутрішньом'язового введення вміст флакона розчиняють в 2-3 мл розчинника (вода для ін'єкцій, ізотонічний розчин натрію хлориду).

Для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона розчиняють в 10 мл розчинника.

Для внутрішньовенного краплинного веління вміст флакона розчиняють в 50 мл розчинника.

Розчини цефтазидиму хімічно і фізично стабільні 7 днів при температурі 4 градуси Цельсія і протягом 18 годин при кімнатній температурі.

Алергічних реакції: кропив'янки, лихоманки, еозинофілії, свербежу, токсичного епідермального некролізу (синдрому Лайєлла), поліморфної еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), ангіоневротічеческого набряку, бронхоспазму, анафілактичного шоку.

Місцевих реакції: при внутрішньовенної ін'єкції - флебіт; при внутрішньом'язової ін'єкції - хворобливість, печіння, ущільнення, абсцес в місці введення.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, генералізовані судоми, парестезії, "пурхають" тремор, енцефалопатія.

З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, кандидозний вагініт, токсична нефропатія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, розлад кишечника, біль в епігастральній ділянці, коліт, холестаз.

З боку системи крові: тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, лімфоцитоз, геморагії.

Не рекомендують Орзиду при підвищеній індивідуальній чутливості до антибіотиків цефалоспоринового або пеніцилінового ряду, а також хворим з тяжкою нирковою недостатністю.

Цефтазидим проникає через плацентарний бар'єр. Тому застосування цього препарату, як і інших лікарських засобів, протипоказано в першому триместрі вагітності. У другому і третьому триместрі призначення Орзиду можливо в тому випадку, якщо користь від його застосування перевищує потенційний ризик для плоду.

Оскільки цефтазидим проникає в грудне молоко, призначення його в період лактації повинно бути досить обережно.

Одночасне застосування Орзиду і інших нефротоксичних препаратів, наприклад, діуретиків (фуросеміду) або аміноглікозидних антибіотиків може призвести до ниркової недостатності, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Спільне використання цефтазидима і хлорамфеніколу знижує активність обох препаратів.

Цефтазидим не сумісний з розчином натрію гідрохлориду, тому його не можна використовувати для розчинення препарату.

Не можна приймати спиртні напої під час прийому Орзиду.

При прийомі дози препарату, у багато разів перевищує максимально допустиму, можуть розвинутися такі симптоми: нудота, блювання, запаморочення, судоми, кома, гостра ниркова недостатність.

Специфічного антидоту для цефтазидиму не існує. При передозуванні повинна проводитися симптоматична терапія, спрямована на поліпшення і підтримку життєво важливих функцій організму. При важких випадках передозування концентрацію препарату можна знизити за допомогою гемодіалізу.

Зберігати в сухому, недоступному місці для дітей в оригінальній упаковці при температурі від 4 до 25 градусів Цельсія.