Макротусин

На сайті немає в наявності товарів з торговою назвою «Макротусин»
Редакторська група
Дата створення: 27.04.2021       Дата оновлення: 29.03.2024

Склад і форма випуску

склад:

  • 5 мл суспензії містять 125 мг еритроміцину стеарату в перерахуванні на еритроміцин і 75 мг гуайфенезину;
  • допоміжні речовини: натрій карбоксиметилцелюлоза, ароматизатор харчовий фруктовий, метилпарагідроксибензоат, тартразин або барвник євросерт «Сонячний захід», натрію сахарин, цукор, вода очищена.

Форма випуску:

Флакони по 120 мл і 180 мл.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка. Комбінований препарат, дія якого обумовлена ефектами вхідних в його склад компонентів. Еритроміцин належить до антибіотиків з групи макролідів. Механізм дії обумовлений уповільненням біосинтезу білків чутливих до них мікроорганізмів внаслідок зв'язування з 50S-субодиницями рибосом, що призводить до уповільнення росту і розмноження бактерій. Еритроміцин діє бактеріостатично. Спектр антибактеріальної дії включає: Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Включаючи тих, які виробляють пеніциліназу, крім MRSA-штамів, Corynebacterium diphtheriae, Listeria monocytogenes, Clostridium spp., Bordetella spp., Legionella spp., Neisseria spp., Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, С.jejuni. Еритроміцин також проявляє високу активність відносно Mycoplasma spp., Treponema pallidum, Chlamydia spp., Rickettsia spp. Еритроміцин не діє на грамнегативні мікроорганізми (E.coli, Pseudomonas spp., Shigella spp. Та ін.). Гуайфенезин належить до відхаркувальних засобів. Стимулює секрецію компонентів бронхіального слизу з низькою в'язкістю, деполімеризує кислі мукополісахариди та підвищує активність війок миготливого епітелію дихальних шляхів. Зменшує поверхневий натяг і адгезивні властивості мокротиння, що знижує її в'язкість і полегшує евакуацію з дихальних шляхів. Може виявляти легку седативну дію.

Фармакокінетика. Після застосування внутрішньо еритроміцину стеарат проходить через шлунок в дванадцятипалу кишку в незмінному вигляді, при цьому стеариновий залишок захищає основу еритроміцину від дії соляної кислоти. У дванадцятипалій кишці еритроміцину стеарат гідролізується з утворенням основи еритроміцину і стеаринової кислоти. Всмоктується еритроміцин в кишечнику. Системна біодоступність еритроміцину при використанні еритроміцину стеарату вища, ніж при використанні еритроміцину підстави. Пікова концентрація еритроміцину в крові становить 2,4 мкг/мл після прийому 500 мг, час досягнення пікової концентрації становить 2-4 год.

Період напіввиведення еритроміцину становить 1,9-2,4 год, при цьому терапевтичні концентрації в крові утримуються 6-8 ч. Еритроміцин на 40-90% зв'язується з α1-глікопротеїнами плазми крові. Препарат добре проникає в усі органи та тканини організму, крім тканин ЦНС. Для еритроміцину, як і для інших макролідних антибіотиків, характерний високий ступінь внутрішньоклітинного проникнення, при цьому концентрація антибіотика всередині клітини може перевищувати плазмову в 4-24 рази. Еритроміцин частково метаболізується в печінці шляхом N-деметилювання, виводиться переважно з жовчю, з сечею в незміненому вигляді виводиться лише 2,5-4,5% препарату. Еритроміцин проникає через плацентарний бар'єр, але його концентрація в плазмі крові плода дуже низька, активно екскретується з материнським молоком, концентрація антибіотика в молоці може перевищувати плазмову в 5 разів. Гуайфенезин швидко (через 30 хв) абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Переважно проникає в тканини, що містять кислі мукополісахариди. Після перорального введення максимальна концентрація досягається через 1-2 ч, а терапевтична концентрація зберігається протягом 6 ч. Період напіввиведення гуайфенезину становить близько 1 год. Екскретується з мокротинням, виводиться нирками у вигляді метаболітів, а також в незміненому вигляді. Гуайфенезин може забарвлювати сечу в рожевий колір.

Показання

Інфекційно-запальні захворювання органів дихання, викликані чутливими до еритроміцину мікроорганізмами, які супроводжуються кашлем - гострий ларингіт, трахеїт, бронхіт, пневмонія, загострення хронічного простого бронхіту та інфекційне загострення обструктивного захворювання легень, інфекційні ускладнення при муковісцидозі, дифтерія (також для санації бактеріоносіїв), коклюш і паракоклюш; також МАКРОТУСИН показаний для лікування гнійного синусит, санація носіїв В.pertussis.

Дозування

Перед кожним вживанням суспензію Макротусину необхідно збовтати. Препарат необхідно застосовувати не раніше, ніж за 30 хв до прийому їжі або через 2 години після прийому їжі. Доза препарату встановлюється індивідуально з урахуванням віку і тяжкості стану хворого. МАКРОТУСИН приймають 4 рази на добу. Препарат дозують за допомогою мірної ложки, вкладеної в упаковку. При легкому та помірної тяжкості перебігу захворювання разова доза складає:

Вік, років
Доза препарату, мл
Спосіб застосування
2-3
7,5
1,5 мірні ложки
4-6
10
2 мірні ложки
7-8 12,5 2,5 мірні ложки
9 і старше, дорослі 15 3 мірні ложки

Середня тривалість курсу лікування становить від 7 до 10 днів. Корекція дозування препарату при нирковій недостатності не проводиться, при складних порушеннях функцій печінки дозу необхідно зменшити.

Побічні дії

У рідкісних випадках, як правило, при перевищенні рекомендованих доз, можуть відзначатися нудота, блювота, біль у животі, пронос, порушення функції печінки у вигляді підвищення рівня сироваткових трансаміназ. У хворих з гіперчутливістю до макролідних антибіотиків та гуайфенезину можливий розвиток алергічних реакцій. В поодиноких випадках при застосуванні Макротусину, як і інших макролідів, можливий розвиток важких реакцій гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичногонабряку і анафілактичного шоку. В цьому випадку необхідно призначити адреналін і глюкокортикоїди, внутрішньовенну інфузію рідини, забезпечити прохідність дихальних шляхів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до еритроміцину, гуайфенезину та інших компонентів препарату, вік до 2 років, вроджені та набуті синдроми подовженого інтервалу QT на ЕКГ.

Передозування

Можливий розвиток нудоти, блювання, проносу, які усуваються після відміни препарату, а також транзиторне зниження слуху, порушення серцевого ритму. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне. Еритроміцин не виводиться з організму при гемодіалізі або перитонеальному діалізі.

Особливі вказівки

Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. Через високий вміст сахарози препарат слід з обережністю застосовувати особам, які хворіють на цукровий діабет. Не рекомендується запивати суспензію молоком і молочними продуктами, а також фруктовими соками або кислими напоями. Препарат з обережністю призначають особам з порушенням функції печінки.

Застосування при вагітності та в період годування груддю. Препарат призначають вагітним жінкам тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. При вживанні препарату в період лактації, слід припинити годування груддю на весь термін лікування Макротусином.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами. У терапевтичних дозах препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами, що рухаються.

Взаємодія

МАКРОТУСИН не слід застосовувати одночасно з іматинібом, колхицином, інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), циклоспорином, похідними ерготаміну через сповільнення печінкового метаболізму вищевказаних лікарських препаратів, що призводить до різкого підвищення їх плазмової концентрації та токсичної дії.

Також не слід застосовувати МАКРОТУСИН одночасно з антиаритмічними препаратами IA і III класу, терфенадином, астемізолом, цизапридом, пімозидом, фторхінолоновими антибактеріальними препаратами через посилення пролонгування інтервалу QT на ЕКГ, що може привести до шлункової тахікардії torsades de pointes і смерті. Не можна поєднувати лікування Макротусином з інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (пароксетин, флуоксетин, сертралін) внаслідок значного збільшення плазмової концентрації останніх, що може привести до розвитку серотонінового синдрому.

З обережністю призначають МАКРОТУСИН хворим, які застосовують глікозиди наперстянки, пероральніантикоагулянти, карбамазепін, буспирон, клозапін, вальпроати, похідні бензодіазепіну, мифепристон, феллодепін, исрадипин, нікардіпін, похідні ксантину, в тому числі теофілін, а також силденафіл через збільшення плазмової концентрації останніх. Якщо такі комбінації є необхідними, то дозу лікарського препарату зменшують, а лікування проводять, контролюючи плазмову концентрацію.

У лабораторних умовах доведено існування антагонізму між еритроміцином, лінкоміцином і кліндаміцином, тому ці препарати не слід застосовувати одночасно. Наповнювач препарату, тартразин, може викликати алергічні реакції у осіб з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти.

Загальні відомості про продукт

Умови зберігання

Зберігати при температурі від + 15 °C до + 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки. Кінцевий термін придатності вказаний на упаковці після слів: «Використати до ...»

Умови відпустки. За рецептом.

Зверніть увагу!

Опис препарату Макротусин на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

Промокод скопійовано!
Завантаження